Ухвала

від 14.02.2022 по справі 200/2493/22

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

14 лютого 2022 року Справа №200/2493/22

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1

про забезпечення адміністративного позову Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1

до відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті

в особі Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки

третя особа Волноваський відділ державної виконавчої служби у Волноваському районі

Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.

Харків)

про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, третя особа Волноваський відділ державної виконавчої служби у Волноваському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 02.11.2021 року № 283866.

Разом з адміністративним позовом, позивачем надана заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 02.11.2021 року № 283866, яке проводиться в рамках виконавчого провадження № 68434866.

Доводи клопотання обґрунтовані тим, що, як вважає позивач невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення, яке проводиться в рамках виконавчого провадження може істотно ускладнити виконання рішення суду, зробить неможливим ефективність захисту прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи клопотання про забезпечення позову, суд вважає клопотання таким, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Види забезпечення адміністративного позову визначені статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 1 якої встановлено, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином, суд вживає певні заходи щодо охорони прав та свобод позивача.

Поряд з цим, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Тобто, обраний спосіб забезпечення позову повинен бути адекватним до вимог, на забезпечення яких він вживається, при цьому, захід забезпечення адміністративного позову, який застосовується до суб`єкта владних повноважень, не повинен перешкоджати нормальній реалізації його управлінських функцій та не вирішувати справу по суті.

Згідно ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 5 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

З наведених норм Закону вбачається, що загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача є наявність відповідних підстав.

Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

Тобто, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ , за змістом яких при розгляді заяв про забезпечення позову суд має навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову. Суд також враховує співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Крім того, суд звертає увагу, що за загальними правилами норм чинного законодавства дія рішення органу владних повноважень зупиняється у разі його судового оскарження.

Як вбачається з матеріалів справи, адміністративний позов наданий до суду 10.02.2022 року, ухвала про відкриття провадження у справі постановлена 14.02.2022 року та у той же день направлена сторонам у справі.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не надано суду жодного доказу в підтвердження того, що в разі невжиття заходів забезпечення позову існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, та для їх відновлення треба буде докласти значних зусиль та витрат, або очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Враховуючи наведене, суд вважає заяву про забезпечення позову такою, що задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки шляхом зупинення стягнення на підставі постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 02.11.2021 року № 283866, яке проводиться в рамках виконавчого провадження № 68434866 - відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В. Давиденко