Рішення

від 25.01.2022 по справі 420/22959/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/22959/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання протиправної бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача, що виражена у порушенні пункту 7 статті 118 та пункту 3 статті 123 ЗК України при розгляді клопотань позивачки щодо надання дозволу на відведення земельних ділянок безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку та для будівництва індивідуального гаражу орієнтовною площею 0,15 га та площею 0,01 відповідно, із земель комунальної власності, на північ від ділянки із кадастровим № 5120886600:01:001:0708 від 13.09.21; зобов`язати відповідача розглянути клопотання позивачки щодо надання дозволу на відведення земельних ділянок безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку та для будівництва індивідуального гаражу орієнтовною площею 0,15 га та площею 0,01 відповідно, із земель комунальної власності, на північ від ділянки із кадастровим № 5120886600:01:001:0708 від 13.09.21; стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду в сумі 5000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона звернулася до відповідача із клопотаннями щодо надання дозволу на відведення земельних ділянок безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку та для будівництва індивідуального гаражу орієнтовною площею 0,15 га та площею 0,01 відповідно, із земель комунальної власності, на північ від ділянки із кадастровим № 5120886600:01:001:0708 від 13.09.21. У відповідь на електронну адресу позивач отримала лист, зі змісту якого зрозуміла, що відповідач не має наміру дотримуватися Земельного кодексу України. Також позивач вважає, що орган місцевого самоврядування зобов`язаний видати відповідний дозвіл, оскільки повноваження державних органів не є дискреційними, коли лише є один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Ці обставини призвели до виникнення у позивача хвилювань та переживань, що негативно відобразилось на психоемоційному стані, та унеможливило функціонування особистості на Конституційних засадах. Це завдало шкоди немайнового характеру у вигляді моральних страждань, і призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків.

Ухвалою судді від 29.11.21 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Також задоволено клопотання позивача та звільнено її від сплати судового збору за подання адміністративного позову.

24.12.21 від Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що невідомо, які саме страждання зазнала позивач.

Відповідь на відзив від позивача до суду не надійшла.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Судом встановлено, що 13.09.21 ОСОБА_1 з електронної адреси: ІНФОРМАЦІЯ_1 направила в електронному вигляді на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2 відскановані копії двох клопотань до Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області щодо відведення двох земельних ділянок безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку та для будівництва індивідуального гаражу орієнтовною площею 0,15 га та площею 0,01 відповідно, із земель комунальної власності, на північ від ділянки із кадастровим № 5120886600:01:001:0708.

В переліку додатків до клопотань зазначено: 1) копія паспорта громадянина України; 2) копія РНОКПП; 3) графічний матеріал із бажаним місцем розташування земельної ділянки.

У відповідь на електронну адресу 14.09.2021 від Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області надійшло два електронних листа, в яких повідомлено, що звернення ОСОБА_1 вважаються неподаними та не відповідають вимогам законодавства, так як не містять електронного цифрового підпису.

Не погодившись із результатами своїх звернень, позивач звернулася до суду із даним позовом, зважаючи на порушення відповідачем її прав та інтересів, зокрема права щодо отримання дозволів на розробку проектів землеустроїв щодо відведення земельних ділянок.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

У відповідності до п. "б" ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно п. "в" ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Згідно з ч. 1 ст. 118 Земельного кодексу України громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

Згідно з ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З огляду на матеріали справи, позивач звернулася до органу місцевого самоврядування засобами електронного зв`язку шляхом направлення відсканованої копії клопотання із додатками на електронну адресу сільської ради. При цьому, направлені документи не містять електронного підпису позивача, про що зазначено у відповіді органу місцевого самоврядування, яку було спрямовано позивачці на її електронну адресу.

Правові засади реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання адміністративних послуг визначає Закону України Про адміністративні послуги (далі - Закон № 5203).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 5203 адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб`єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або здійснення обов`язків такої особи відповідно до закону; суб`єкт звернення - фізична особа, юридична особа, яка звертається за отриманням адміністративних послуг; суб`єкт надання адміністративної послуги - орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державний реєстратор, суб`єкт державної реєстрації, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.

Дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, пов`язані з наданням адміністративних послуг (ч. 1 ст. 2 Закону № 5203).

Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 3 Закону № 5203 надання адміністративних послуг здійснюється відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг" та цього Закону з урахуванням особливостей, визначених законами, які регулюють суспільні відносини у відповідних сферах, зокрема Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

До адміністративних послуг також прирівнюється надання органом виконавчої влади, іншим державним органом, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, їх посадовими особами, державним реєстратором, суб`єктом державної реєстрації витягів та виписок із реєстрів, довідок, копій, дублікатів документів та інші передбачені законом дії, у результаті яких суб`єкту звернення, а також об`єкту, що перебуває в його власності, володінні чи користуванні, надається або підтверджується певний юридичний статус та/або факт.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов`язки суб`єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації визначає Закону України Про електронні довірчі послуги (далі - Закон № 2155).

Метою цього Закону є врегулювання відносин у сферах надання електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації.

Цей Закон регулює відносини, що виникають між юридичними, фізичними особами, суб`єктами владних повноважень у процесі надання, отримання електронних довірчих послуг, процедури надання цих послуг, нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також основні організаційно-правові засади електронної ідентифікації (ч. 1 ст. 2 Закону № 2155).

За визначенням, наведеним в ч. 1 ст. 1 Закону № 2155,

автентифікація - електронна процедура, яка дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних;

електронна ідентифікація - процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи;

електронна послуга - будь-яка послуга, що надається через інформаційно-комунікаційну систему;

електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис;

ідентифікаційні дані особи - унікальний набір даних, який дає змогу однозначно встановити фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи;

ідентифікація особи - процедура використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, в результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи;

користувачі електронних довірчих послуг - підписувачі, створювачі електронних печаток, відправники та отримувачі електронних даних, інші фізичні та юридичні особи, які отримують електронні довірчі послуги у надавачів таких послуг відповідно до вимог цього Закону;

надавач електронних довірчих послуг - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, фізична особа - підприємець, яка надає одну або більше електронних довірчих послуг;

підписувач - фізична особа, яка створює електронний підпис.

З огляду на вищевикладене, звернення позивача не відповідають вимогам Законів України Про електронні довірчі послуги , Про адміністративні послуги , Про електронні документи та електронний документообіг , оскільки клопотання не містять електронних підписів заявника та не дозволяють забезпечити однозначне встановлення фізичної особи, яка звернулася за отриманням дозволів.

Відтак, такі звернення унеможливлюють їх вирішення по суті органом місцевого самоврядування, у зв`язку із чим відповідач цілком правомірно повідомив заявника про недоліки її звернень. Натомість, розгляд таких клопотань без однозначного встановлення фізичної особи - заявника утворює низку ризиків, які можуть бути використані для зловживання сторонніми особами. Отже такий дефект електронного звернення є суттєвим та не дозволяє органу вирішити порушене в ньому питання по суті. Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act).

Обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Суд зазначає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний приймати рішення, а дії - вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх, дотримуючись встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивачем в ході судового розгляду справи не доведено неправомірність спірної постанови.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

За обставин розглядуваного спору позивачем не доведено протиправної бездіяльності відповідача; натомість судом встановлено недотримання позивачем законодавства під час звернення до органу місцевого самоврядування із клопотаннями щодо надання дозволів на розробку проектів землеустроїв щодо відведення земельних ділянок. Оскільки відповідачем не допущено неправомірної бездіяльності, похідна позовна вимога щодо стягнення моральної шкоди є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Отже суд приходить до висновку про те, що заявлені в даному адміністративному позові позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки є безпідставними та не ґрунтуються на приписах законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (67770, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, село Шабо, вулиця Центральна, будинок 63; ЄДРПОУ 04378043) про визнання протиправної бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк

.