Рішення
від 16.02.2022 по справі 520/26964/21
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 лютого 2022 року № 520/26964/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "МАШСЕРВІС" (майдан Конституції, буд. 1, під. 6, оф. 65-18, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 38969793) до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення збитків та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "МАШСЕРВІС" (далі по тексту - позивач, ТОВ ТД МАШСЕРВІС , товариство, платник податків) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач-1, ДПС, контролюючий орган, суб`єкт владних повноважень), Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - відповідач-2, ГУ ДПС, контролюючий орган, суб`єкт владних повноважень), в якому з урахуванням, уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення № 44706 від 29 червня 2021 року, Комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «МАШСЕРВІС» (код за ЄДРПОУ: 38969793) критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «МАШСЕРВІС» (код за ЄДРПОУ: 38969793) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області № 3275243/38969793 від 25 жовтня 2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 20 вересня 2021 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 20 вересня 2021 року на суму 2 014 141,92 грн., в тому числі ПДВ 335 690,32 грн.;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області № 3275242/38969793 від 25 жовтня 2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 24 вересня 2021 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 2 від 24 вересня 2021 року на суму 918 183,12 грн., в тому числі ПДВ 153 030,52 грн.;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області № 3275241/38969793 від 25 жовтня 2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 29 вересня 2021 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 3 від 29 вересня 2021 року на суму 831 200,40 грн., в тому числі ПДВ 138 533,40 грн.;

- стягнути з ГУ ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (код ЄДРПОУ ВП: 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «МАШСЕРВІС» (код за ЄДРПОУ: 38969793) збитки у розмірі 627 254, 24 грн. та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

- судові витрати покласти на відповідачів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "МАШСЕРВІС" включено до переліку ризикових платників податків на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості. Позивач вважає, що внесення його до переліку ризикових платників перешкоджає провадженню господарської діяльності товариства, відтак у даному випадку внесення Товариства у перелік суб`єктів підприємництва, що мають ознаки ризиковості створює для нього на відміну від інших суб`єктів підприємницької діяльності в Україні певні перешкоди в здійсненні ним законодавчо визначеного обов`язку щодо реєстрації податкових накладних. Також, позивач вказав, що рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Головного управління ДПС у Харківській області про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на думку позивача, є протиправними, прийняті без врахування наданих позивачем пояснень та документів первинного бухгалтерського обліку, а тому підлягають скасуванню. Крім того, у зв`язку з неправомірними діями суб`єкта владних повноважень, а саме ГУ ДПС у Харківській області, які полягали в незаконній відмові в реєстрації податкових накладних позивач поніс втрати майнового характеру (збитки) у розмірі 627 254, 24 грн. Також, враховуючи вимушене призупинення господарської діяльності, яке полягало у відсутності можливості своєчасно реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, оскільки на підставі рішення контролюючого органу їх реєстрація автоматично зупинялася, позивач зазнав моральну шкоду, яка полягала у погіршенні його ділової репутації, яка ним оцінена в розмірі 50 000 грн.

Ухвалою суду від 20.12.2021 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачам, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідачі надали відзив на адміністративний позов, в якому заперечили проти позову з тих підстав, що позивач здійснює реалізацію товару, які за обсягами постачання та номенклатурою різняться з придбаним товаром. Аналіз діяльності позивача свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності з ПДВ, втрат бюджету, проходження схемного кредиту - суб`єктів господарювання, які задіяні в схемах формування ризикового податкового кредиту з ПДВ для реального сектору економіки. Позивач продає ТМЦ, які не придбавав, та не несе витрати на їх зберігання, про що свідчить схема руху ПДВ.

Обгрунтуванням внесення позивача до ризикових стала інформація, зазначена у витягу з протоколу та додатку до протоколу. ГУ ДПС проведено аналіз щодо відповідності Критеріям ризиковості платника податку та під час аналізу реєстрації ПН в ЄРПН зроблено висновок про встановлення ознак проведення платником ризикових операцій.

Наявна податкова інформація свідчить про ймовірність задіяння позивача у мінімізації сплачених до бюджету сум ПДВ та про правомірність внесення платника податку до переліку ризикових з огляду на обгрунтовані сумніви в реальності здійснення господарських операцій позивачем.

У своєму позові позивач в обов`язковому порядку має доводити порушеним його прав та спростування податкової інформації, яка стала підставою для прийняття рішення про включення платника податків до ризикових. Обов`язок доведення того, що платник податку не здійснює свою діяльність з метою мінімізації сплати податків, покладається на позивача. Позивач в свою чергу такого доведення ні до контролюючого органу, ні до суду не надав.

На думку відповідачів вимога щодо виключення платника податків із переліку ризикових є неправомірною, так як суд в даному випадку перебирає функцію органу ДПС щодо збирання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплатою коштів до бюджету.

Фактично у разі ухвалення вказаних рішень, зазначає відповідач. суд підміняє собою контролюючий орган - ДПС, приймає позицію платника податків при наявній у ДПС податкової інформації про протилежне.

Відносно позовної вимоги про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації ПН представник відповідачів зазначив, що позивачем направлено податкові накладні на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено, податкова накладна відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій Порядку № 1165.

ТОВ ТД Машсервіс не надано до контролюючого органу первинних документів, а саме: розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, первинні документи щодо придбання (надано частково). Отже, відсутні первинні документи, визначені у п. 5 Порядку № 520. що є необхідними для підтвердження відсутності наявності ризику за податковими накладними та прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Позивачем разом із Повідомленнями про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено не було надано документів, які підтверджують здійснення господарської операції. Отже, рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято відповідно до норм чинного законодавства.

Просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування Рішення № 44706 від 29 червня 2021 року Комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «МАШСЕРВІС» (код за ЄДРПОУ: 38969793) критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає наступне.

Як вбачається з копії витягу з протоколу засідання Комісії 1 Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.06.2021 р.

Питанням №7 порядку денного засідання розглядались листи ГУ ДФС у Харківській області від 16.06.2021 №3108/7/20-97-05- 08 (вх. ГУ ДПС від 16.06.2021 № 21728/5) щодо відповідності критеріям ризиковості платника: ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ" МАШСЕРВІС" (п.н. 38969793): ВИСТУПИЛИ:

7. ОСОБА_1 що надійшли листи ГУ ДФС у Харківській області від 16.06.2021 №3108/7/20-97-05-08 (вх. ГУ ДПС від 16.06.2021 № 21728/5) щодо відповідності критеріям ризиковості платника: ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ" МАШСЕРВІС" (п.н. 38969793).

ОСОБА_2 доповнила щодо основних показників СГ відповідно наявних баз даних ДПС України:

ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ" МАШСЕРВІС" (п.н. 38969793), стан (0) платник податків за основним місцем обліку, основний вид діяльності _46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням, платник ПДВ з 01.08.2017, чисельність працюючих - 4 особи, середня заробітна плата - 6757,11 грн., основні засоби становлять 133,0 тис.грн., податкове навантаження по ПДВ за травень п.р. становить 0 відсотка (залишок від`ємного значення - 89,243 тис.грн.), відповідно до повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма №20-ОПП) у платника лічаться офіс, склад. За результатами аналізу реєстрації в ЄРПН встановлено, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій.

Наявна податкова інформація свідчить про ймовірність задіяння платників ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ" МАШСЕРВІС" (п.н. 38969793) у мінімізації сплачених до бюджету сум ПДВ та про можливість віднесення платників до переліку ризикових.

Додатки до протоколу в електронному вигляді: аналітичні матеріали, що свідчать про обгрунтованість та вмотивованість внесення платників до переліку ризикових.

За результатами обговорення діяльності вищезазначених підприємств запропоновано: з метою упередження розповсюдження схемного кредиту внести платників ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ" МАШСЕРВІС" (п.н. 38969793) до журналу ризикових підприємств ІС Податковий блок , відповідно критерію п.8 у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської діяльності операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування .

Проведено голосування, рішення щодо включення до переліку ризикових прийнято

одноголосно.

УХВАЛИЛИ:

1.Включити платників ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ" МАШСЕРВІС" (п.н. 38969793) до переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок за критерієм ризиковості платника податку на. додану вартість відповідно п.8 у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської діяльності операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування .

Комісією Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відношенні позивача прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 44706 від 29 червня 2021 року, в якому зазначено, що платник податків відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку - підприємство та / або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій.

Вважаючи протиправним рішення контролюючого органу про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи питання правомірності та обґрунтованості такого рішення органу владних повноважень суд виходить з наступного.

Згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. №1165, чинному з 01.02.2020 р. (далі за текстом Порядок №1165).

У розумінні п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість установлені у додатку №1 до Порядку №1165.

Так, пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість передбачено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Із аналізу зазначених норм судом встановлено, що вирішенню питання щодо відповідності/невідповідності платника податків Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування та моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Суд зауважує, що правова процедура є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій із зазначенням способів і методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності. Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень.

Зважаючи на викладене та беручи до уваги, що відповідачем, в порушення процедури встановленої Порядком №1165, вирішено питання про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю ТД МАШСЕРВІС Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на висновки суду щодо протиправності рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, підлягає задоволенню позовна вимога про зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оскільки зважаючи на п.6 Порядку №1165 саме відповідне рішення суду є підставою для виключення платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування Рішень Комісії ГУ ДПС у Харківській області та зобов`язання зареєструвати податкові накладні, то суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 02 серпня 2021 року між ТОВ ТД МАШСЕРВІС (ЄДРПОУ 38969793) та ТОВ ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ ЛІДЕР (38969793) було укладено Договір поставки № 02/08-21.

В п. 1.1 Договору № 02/08-21 вказано, що Постачальник зобов`язаний поставити Покупцю Товар вказаний в Специфікації, яка є невід`ємною частиною даного Договору, а Покупець прийняти та сплатити вартість прийнятого Товару.

Відповідно до п. 4.1 Договору № 02/08-21, Постачальник зобов`язується поставити Товар Покупцю протягом 60 (шістдесяти) днів з дати підписання Договору.

Позивачем було вказано, що він не є безпосереднім виробником товарів, а є посередником у зв`язку з чим ним було придбано необхідний товар в:

• ТОВ РАБОТЭК-1 , про що свідчать копії документів:

• Контракт № 804/12250191/00222 від 02 березня 2021 року;

• Специфікація № 01 від 23 червня 2021 року;

• Інвойс № 99 від 23 червня 2021 року;

• Міжнародна товарно - транспортна накладна № 1191167 від 23 червня 2021 року;

• Митна декларація № UA 807170/2021/041006 від 29 червня 2021 року;

• Виписка з банківського рахунку.

Судом встановлено, що в подальшому товар було реалізовано контрагенту - ТОВ ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ ЛІДЕР , про що свідчать копії видаткової накладної № 254 від 20.09.2021 та, відповідно, податкової накладної № 1 від 20.09.2021.

• Інвойс № 105 від 02 липня 2021 року;

• Специфікація № 02 від 02 липня 2021 року;

• Міжнародна товарно - транспортна накладна № 0097916 від 02 липня 2021 року;

• Митна декларація № UA 807170/2021/042919 від 05 липня 2021 року;

• Виписка з банківського рахунку.

Судом встановлено, що в подальшому товар було реалізовано контрагенту - ТОВ ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ ЛІДЕР , про що свідчать копії видаткової накладної № 255 від 24.09.2021 та, відповідно, податкової накладної № 2 від 24.09.2021.

• ТОВ ГРА ЭКСПОРТ , про що свідчать копії документів:

• Контракт № 13/05 від 13 травня 2021 року;

• Рахунок на оплату № 237 від 23 липня 2021 року;

• Інвойс № 114 від 01 липня 2021 року;

• Специфікація № 1 до Контракту № 13/05 від 13 травня 2021 року;

• Міжнародна товарно - транспортна накладна № 440652 від 01 липня 2021 року;

• Митна декларація № UA 807170/2021/043363 від 06 липня 2021 року;

• Виписка з банківського рахунку.

Судом встановлено, що в подальшому товар було реалізовано контрагенту - ТОВ ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ ЛІДЕР , про що свідчать копії видаткової накладної № 256 від 29.09.2021 та, відповідно, податкової накладної № 3 від 29.09.2021.

Поставка товару від ТОВ РАБОТЭК-1 до Позивача здійснювалася із залученням перевізника:

• ТОВ АСТІКА (код ЄДРПОУ 21257393), про що свідчать копії документів:

• Договір про організацію перевезень № 17/06/21 від 17 червня 2021 року;

• Заявка на перевезення вантажу № 1 від 17 червня 2021 року;

• Акт № ОУ-36 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 30 червня 2021 року;

• Виписка з банківського рахунку.

(перевезення товару за митною декларацією № UA 807170/2021/041006 від 29 червня 2021 року).

• ФОП ОСОБА_3 (ІПН: НОМЕР_1 ), про що свідчать копії документів:

• Договір транспортного експедирування № 28/06/21 від 28 червня 2021 року;

• Рахунок № 02/07-1 від 02 липня 2021 року;

• Акт № 02/07-1 від 02 липня 2021 року;

(перевезення товару за митною декларацією № UA 807170/2021/042919 від 05 липня 2021 року).

• ФОП ОСОБА_4 (ІПН: НОМЕР_2 ), про що свідчать копії документів:

• Договір транспортного експедирування № 23/06/21 від 23 червня 2021 року;

• Рахунок № 01/07 від 01 липня 2021 року;

• Заявка на перевезення вантажу № 1 від 23 червня 2021 року;

• Акт прийому - передачі виконаних робіт (послуг) від 06 липня 2021 року;

• Виписка з банківського рахунку.

(перевезення товару за митною декларацією № UA 807170/2021/043363 від 06 липня 2021 року).

Судом встановлено, що Позивач виконав свої зобов`язання за Договором № 02/08-21 та поставив товар ТОВ ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ ЛІДЕР , що підтверджується копіями документів:

• Рахунок на оплату № 244 від 02 серпня 2021 року;

• Видаткова накладна № 254 від 20 вересня 2021 року на суму 2 014 141,92 грн.;

• Товарно - транспортна накладна № 254 від 20 вересня 2021 року;

• Видаткова накладна № 254 від 20 вересня 2021 року на суму 918 183,12 грн.;

• Товарно - транспортна накладна № 255 від 24 вересня 2021 року;

• Видаткова накладна № 256 від 29 вересня 2021 року на суму 831 200,40 грн.;

• Товарно - транспортна накладна № 256 від 29 вересня 2021 року.

Відповідно до п. 4.3 Договору № 02/08-21 поставка товару здійснювалася за замовленням та за рахунок Покупця.

В п. 5.2 Договору № 02/08-21 вказано, що оплата товару здійснюється протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту поставки Товару.

ТОВ ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ ЛІДЕР , в свою чергу, оплатило поставлений Позивачем товар, про що свідчать копії платіжних доручень:

• № 372 від 02 листопада 2021 року на суму 541 617,68 грн.;

• № 392 від 17 листопада 2021 року на суму 940 000 грн.;

• № 394 від 18 листопада 2021 року на суму 1 060 000 грн.;

• № 396 від 19 листопада 2021 року на суму 1202 000 грн.;

• № 401 від 22 листопада 2021 року на суму 19 907,76 грн.;

• Виписка з банківського рахунку.

За результатами фінансово-господарської діяльності ТОВ «ТД «МАШСЕРВІС» , відповідно до ст. 187.1 ПКУ (за першою подією - відвантаження товару), склало та надіслало для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні:

• № 1 від 20 вересня 2021 року на суму 2 014 141,92 грн., в тому числі ПДВ 335 690, 32 грн.;

• № 2 від 24 вересня 2021 року на суму 918 183,12 грн., в тому числі ПДВ 153 030, 52 грн.;

• № 3 від 29 вересня 2021 року на суму 831 200,40 грн., в тому числі ПДВ 138 533, 40 грн.

Як вбачається з копій квитанцій № 9287906176, № 9287904163, № 9287904472 від 01 жовтня 2021 року, вказані податкові накладні № 1 від 20 вересня 2021 року, № 2 від 24 вересня 2021 року, № 3 від 29 вересня 2021 року прийняті, однак їх реєстрація зупинена. Підставою для зупинення реєстрації податкових накладних суб`єктом владних повноважень вказано наступне: «відповідно до пункту 201.16 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п. 8 «Критеріїв ризиковості платника податку» . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.»

Платник податків склав і подав до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень від 19 жовтня 2021 року за № 1 до податкових накладних № 1 від 20 вересня 2021 року, № 2 від 24 вересня 2021 року, № 3 від 29 вересня 2021 року.

Головне управління ДПС у Харківській області 25 жовтня 2021 року в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі прийняло рішення № 3275243/38969793 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 20 вересня 2021 року, № 3275242/38969793 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 24 вересня 2021 року, № 3275241/38969793 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 29 вересня 2021 року.

Як вбачається зі змісту спірних рішень, підставою для відмови контролюючим органом Позивачу у реєстрації податкових накладних є ненадання платником податку розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; додаткова інформація: первинні документи щодо придбання (надано частково).

Не погоджуючись із вказаними рішеннями позивач їх оскаржив до суду з вимогою про їх скасування.

Вирішуючи спір по суті в цій частині, суд відзначає. що відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України , завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В свою чергу, приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України.

В абзаці першому пункту 201.1 статті 201 ПК України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно з абзацами першим, другим пункту 201.1 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) регламентований Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 204) (далі - Порядок № 1246; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

01.02.2020 набув чинності Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165.

Відповідно до п. 2 Порядку 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп. а або б п. 185.1 ст. 185, пп. а або б п. 187.1 ст. 187, абзацу 1 п. 201.1, 201.7, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до п.3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень; значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за відповідною формулою.

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

За приписами п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п.7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з п.11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Зі змісту квитанцій про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в ЄРПН по вищевказаних податкових накладних позивача вбачається, що реєстрація податкових накладних зупинена контролюючим органом відповідно до п.201.16 ст.201 КАС України та контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної п.8 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Разом з тим квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не містить перелік документів, необхідних для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12 грудня 2019 року затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2. Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктом 3 Порядку №520 визначено, що комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно п.4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі

За приписами п.5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно п.6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

За приписами п. 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом від 12.12.2019 № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

В оскаржуваних рішеннях підставою відмови в реєстрації податкових накладних зазначено: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, додаткова інформація: первинні документи щодо придбання (надано частково).

Разом з тим, необхідні документи з зазначеного переліку не були підкреслені податковим органом. Водночас, позивачем були надані всі документи бухгалтерського обліку, які підтверджують придбання ним товару, який в подальшому було поставлено контрагенту - покупцю. Крім того, як зазначає представник позивача в позовній заяві, ТОВ ТД МАШСЕРВІС було надано виписки з банківського рахунку, які підтверджують здійснення ним оплати оренди приміщень, а також товару, який в подальшому було реалізовано ТОВ ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ ЛІДЕР . Крім того, Позивачем не було додано розрахункові документи, які підтверджують оплату товару ТОВ ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ ЛІДЕР , оскільки на момент подачі пояснень вони були відсутні та у Покупця не настав обов`язок з їх сплати.

Тобто, викладена загальна правова норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкових накладних, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

Оскаржувані рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV (далі Закон № 3477) встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським судом з прав людини у пункті 36 рішення по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97 від 01 липня 2003 року, яке відповідно до частини першої статті 17 Закону № 3477 підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України, Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем 2 зазначених вище принципів при прийнятті спірного рішення дотримано не було.

Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

В даному випадку, відповідачами ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не виказано у відповідному рішенні, а відмова у реєстрації спірної податкової накладної фактично обґрунтована ненаданням платником податків копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів прийняття-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Також, з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірних податкових накладних.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Оцінюючи вищевикладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо вимог зобов`язального характеру, суд враховує таке.

У відповідності до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Однак наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Так, пунктами 19, 20 Порядку №1246 визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрація якої попередньо була зупинена, є повноваженням ДПС України.

При цьому, судом враховано також те, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних після набрання чинності розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 682-р здійснюється ДПС України, тобто відповідач -2.

В ході судового розгляду відповідачі не довели, що документи подані позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операційне є достатніми для проведення їх реєстрації в Реєстрі.

В свою чергу, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію таких податкових накладних в Реєстрі, судом не встановлено.

Відповідно частини третьої статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, в тому числі, пов`язаних із відновленням порушеного права щодо дати реєстрації податкових накладних в ЄРПН, яка має бути врахована у податкових правовідносинах позивача з контролюючим органом та контрагентами, а також з метою дотримання судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішено, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати ДПС України зареєструвати податкові накладні позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання.

Стосовно позовних вимог визнати в частині стягнення з ГУ ДПС у Харківській області понесених Позивачем збитків у розмірі 627 254, 24 грн. та моральної шкоди у розмірі 50 000 грн.

Як зазначає позивач, за результатами господарських операцій ТОВ ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ ЛІДЕР , а саме поставки товару, мав зареєструвати в ЄРПН податкові накладні в строк до 15 жовтня 2021 року включно за договором поставки № 02/08-21. Водночас, згідно копій квитанцій № 9287906176, № 9287904163, № 9287904472 від 01 жовтня 2021 року, Позивачем в строк, передбачений ст. 201 ПК України було направлено на реєстрацію податкові накладні № 1 від 20 вересня 2021 року, № 2 від 24 вересня 2021 року, № 3 від 29 вересня 2021 року прийняті, однак їх реєстрація зупинена.

Позивач користуючись правом, передбаченим п. 6 Порядку № 520, подав до комісії регіонального рівня - ГУ ДПС у Харківській області пояснення та копії документів первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність господарських операції за результатами яких було складено заблоковані податкові накладні, про що свідчить Повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено № 1 від 19 жовтня 2021 року.

За результатами розгляду наданих Позивачем пояснень та документів, Комісією ГУ ДПС у Харківській області прийнято рішення:

• № 3275243/38969793 від 25 жовтня 2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 20 вересня 2021 року;

• № 3275242/38969793 від 25 жовтня 2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 24 вересня 2021 року;

• № 3275241/38969793 від 25 жовтня 2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 29 вересня 2021 року.

Як стверджує позивач, 29 листопада 2021 року на адресу Позивача надійшла претензія від ТОВ ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ ЛІДЕР щодо сплати штрафу у розмірі 20 % суми на яку мала відбутися реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та яка складає суму у розмірі 627 254, 24 грн. (335 690, 32 грн. (за видатковою накладною № 254 від 20.09.2021 та податковою накладною № 1 від 20.09.2021), + 153 030,52 грн. (за видатковою накладною № 255 від 24.09.2021 та податковою накладною № 2 від 24.09.2021) + 138 533,40 грн. (за видатковою накладною № 256 від 29.09.2021).

Водночас, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом ТОВ ТД МАШСЕРВІС на підставі договору поставки № 02/08-21 у добровільному порядку, до дати звернення до суду, якою є 15.12.2021 р., сплатило штрафні санкції у розмірі 20 % суми на яку мала відбутися реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних які дорівнюють 627 254, 24 грн., що підтверджується копією виписки з банківського рахунку (оплата від 01.12.2021).

Отже, позивач, у період з дати прийняття оскаржуваних рішень - 25.10.2021 р. до дати отримання претензії від контрагента не оспорював рішення владного суб`єкта, а претензія контрагента не може бути безумовною підставою для сплати штрафу у добровільному порядку, тим більш у період відсутності спору щодо незаконності оскаржуваних у цій справі рішень.

Крім того, вказана вимога є передчасною з огляду на те, що рішення у цій справі ще набрало законної сили у порядку, передбаченому приписами КАС України.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність вимоги про стягнення збитків у цій справі в сумі, заявленій позивачем.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди суд виходить з такого.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також, ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Стаття 1167 Цивільного кодексу України визначає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У відповідності до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (далі - Постанова) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Пунктами 4, 5 Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з пунктом 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Виходячи з вищезазначеного, позивач повинен довести факт завдання йому моральної шкоди, надати належні докази того, що саме дії та рішення відповідача призвели до матеріальних втрат і душевних страждань, що вимагає від позивача додаткових зусиль для організації його життя.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів заподіяння йому втрат немайнового характеру та постраждалої ділової репутації по справі, зокрема, доказів настання втрат немайнового характеру внаслідок прийнятих рішень владним суб`єктом, або інших негативних явищ, що настали внаслідок незаконної діяльності відповідача. Навпаки перед контрагентом позивачем було підтримано та не втрачено ділову репутацію, а саме - ним добровільно сплачено штраф на користь контрагента.

Враховуючи те, що позивачем належним чином не доведений факт заподіяння відповідачем моральних страждань або втрат немайнового характеру, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправною діяльністю та виною останнього в її заподіянні, а також не зазначено, з чого позивач виходив при оцінюванні заподіяної йому шкоди, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач у заяві про стягнення судових витрат просив суд стягнути з ГУ ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (код ЄДРПОУ ВП: 43983495) понесені ним судові витрати у вигляді правничої допомоги у розмірі - 70 000, 00 грн.

На підтвердження понесення витрат у розмірі 70 000 грн. позивачем подано до суду копії наступних документів:

- Договір б/н від 02 грудня 2021 року;

- Додаткова угода № 1 від 24 грудня 2021 року до Договору б/н від 02 грудня 2021 року;

- Рахунок на оплату № 1 від 04 лютого 2022 року;

- Акт прийому - передачі наданої правової допомоги № 1 від 04 лютого 2022 року;

- Платіжне доручення № 339 від 04 лютого 2022 року;

- Виписка з банківського рахунку.

Відповідно до п. 3.1 та п. 3.2 Договору про надання правової допомоги від 04.02.2022, факт належного надання Адвокатом правової допомоги Клієнту підтверджує Акт прийому - передачі наданої правової допомоги підписаний двома сторонами.

Згідно копії акту прийому - передачі наданої правової допомоги № 1 від 04 лютого 2022 року, адвокатом було надано послуги/виконано роботи по комплексному правовому супроводу справи № 520/26964/21 щодо оскарження рішення № 44706 від 29.06.2021 винесеного ГУ ДПС у Харківській області, рішень про відмову в реєстрації податкових накладних № 1 від 20.09.2021, № 2 від 24.09.2021. № 3 від 29.09.2021, відновлення порушених прав та стягнення збитків у розмірі 677254, 24 грн., в тому числі аналіз документів, акту перевірки, рішень, тощо, складання заяв по суті справи, інших процесуальних документів, формування їх до подачі в суд.

Водночас, п. 2 вказаного акту містить положення, згідно якого Сторони погодили, що вартість юридичних робі та послуг за цим актом становить 278244, 37 грн. (двісті сімдесят вісім тисяч двісті сорок чотири гривні 37 коп.) без ПДВ , що свідчить про невідповідність відповідних частин акту відносно вартості наданих послуг, а також відсутність обґрунтування стосовно їх вартості у розмірі 278244, 37 грн.

Суд відзначає, що у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно із п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Статтею 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Таким чином, до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями дійсності та співмірності необхідних і достатніх витрат, а також розумності їх розміру.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Згідно правових висновків, викладених в Постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 300/1272/19 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Аналогічні висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2019 р. у справі № 810/3806/18, від 31.03.2020 р. у справі № 726/549/19.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 р. у справі № 826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 01.09.2020 р. у справі № 640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд відзначає, що згідно наданого представником позивача акту прийому-передачі наданої правової допомоги не є співмірними з обсягом та складністю справи, пропорційності та є завищеною, в тому числі, й через відсутність зазначення у документах витраченого адвокатом часу та частково задоволеного позову, а також наявність сталої судової практики у спірних правовідносинах.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece) від 19.10.2000, скарга № 31107/96, узагальнив свою минулу практику стосовно угод про виплату адвокату гонорару і сформулював основні положення стосовно таких угод.

Так, ЄСПЛ зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи "Санді Таймс проти Об`єднаного Королівства (№ 2)" (Sunday Times v. UK (№2) від 6.11.1980, скарга № 6538/74) відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, їх необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.

На підставі викладеного, з урахуванням співмірності, суд доходить висновку про часткове задоволення заяви позивача в порядку ст. 252 КАСУ про ухвалення додаткового судового рішення та про наявність підстав для відшкодування судових витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 30000,00 грн., понесених у зв`язку із підготовкою матеріалів позовної заяви та інших процесуальних документів, а також їх складанням, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст.ст.7,9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "МАШСЕРВІС" (майдан Конституції, буд. 1, під. 6, оф. 65-18, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 38969793) до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення збитків та моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення № 44706 від 29 червня 2021 року, Комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «МАШСЕРВІС» (код за ЄДРПОУ: 38969793) критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «МАШСЕРВІС» (майдан Конституції, буд. 1, під. 6, оф. 65-18, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 38969793) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області № 3275243/38969793 від 25 жовтня 2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 20 вересня 2021 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну № 1 від 20 вересня 2021 року на суму 2 014 141,92 грн., в тому числі ПДВ 335 690, 32 грн.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області № 3275242/38969793 від 25 жовтня 2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 24 вересня 2021 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну № 2 від 24 вересня 2021 року на суму 918 183,12 грн., в тому числі ПДВ 153 030,52 грн.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області № 3275241/38969793 від 25 жовтня 2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 29 вересня 2021 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну № 3 від 29 вересня 2021 року на суму 831 200,40 грн., в тому числі ПДВ 138 533,40 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «МАШСЕРВІС» (майдан Конституції, буд. 1, під. 6, оф. 65-18, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 38969793) витрати на правничу допомогу у розмірі 30000, 00 грн. (тридцять тисяч гривень).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «МАШСЕРВІС» (майдан Конституції, буд. 1, під. 6, оф. 65-18, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 38969793) суму сплаченого судового збору у розмірі 5675, 00 грн. (п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять гривень).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «МАШСЕРВІС» (майдан Конституції, буд. 1, під. 6, оф. 65-18, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 38969793) суму сплаченого судового збору у розмірі 3405, 00 грн. (три тисячі чотириста п`ять гривень).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 16 лютого 2022 року.

Суддя Бадюков Ю.В.


Суд	Харківський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	16.02.2022
Оприлюднено	21.02.2022
Номер документу	103354178
Судочинство	Адміністративне

Спаскін О.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 16.02.2022 по справі 520/26964/21ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —520/26964/21

Рішення
від 16.02.2022 по справі 520/26964/21
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД