Рішення

від 17.01.2022 по справі 640/9196/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2022 року м. Київ № 640/9196/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма швидко"

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма швидко" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, оф. 256) із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) в якій просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.03.2020 №0250170410 та №025015410.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2020 (суддя Васильченко І.П.) позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі.

В подальшому відповідно до розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2020 №702 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ" справу №640/9196/20 передано на повторний автоматичний розподіл між суддями.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2020 дану справу передано для розгляду судді Окружного адміністративного суду м. Києва Вєкуа Н.Г.

Ухвалою суду від 27 жовтня 2020 року справу прийнято до свого провадження суддею Вєкуа Н.Г.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки товариством своєчасно сплачено орендну плату за землю за лютий 2016 року.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував щодо позовних вимог, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що ТОВ "Фірма швидко" несвоєчасно сплачено податкові зобов`язання по орендній платі за землю з юридичних осіб, чим порушено вимоги п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст.75, в порядку п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями проведено камеральну перевірку ТОВ Фірма Швидко з питань дотримання податкового законодавства в частині своєчасності сплати орендної плати за землю.

За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки з питань дотримання податкового законодавства в частині своєчасності сплати орендної плати за землю від 07.02.2020 № 992/26-15-04-10-20.

Зазначеною перевіркою було встановлено порушення позивачем строків сплати податкових зобов`язань по орендній платі за землю з юридичних осіб, чим порушено вимоги пункту 287.3 Податкового кодексу України. Відповідальність платника податків за порушення строків сплати податків передбачена пунктом 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

На підставі акта камеральної перевірки від 07.02.2020 №992/26-15-04-10-20 ГУ ДПС у м. Києві винесено податкові повідомлення - рішення:

- від 04.03.2020 №0250170410, за яким нараховано штрафні санкції у сумі 4 498,82 грн. (10% від суми грошового зобов`язання зі сплати орендної плати за землю) за затримку сплати грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 44988,20 грн.;

- від 04.03.2020 №0250150410, за яким нараховано штрафні санкції в розмірі 522233,12 грн. (20% від суми грошового зобов`язання зі сплати орендної плати за землю) за затримку сплати грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 2 611 165,00 грн.

Позивач не погоджуючись із зазначеними вище податковими повідомленнями рішеннями, вважаючи їх такими, що порушують його законні права та інтереси, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Приписами п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Аналіз зазначених правових норм свідчить, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, та є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення усіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що її проведення не потребує наказу керівника податкового органу або іншого спеціального дозволу чи направлення, згоди платника податків та його присутності. Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичних та/або методологічних помилок, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок сум податкових зобов`язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.

Згідно пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як вбачається з оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, Актом камеральної перевірки від 07.02.2020 встановлено, що ТОВ Фірма Швидко несвоєчасно у лютому 2016 року сплатило самостійно визначені податкові зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб, чим порушило вимоги п.287.3 ст. 287 ПК України.

У зв`язку з цим податковий орган за порушення термінів сплати самостійно визначених податкових зобов`язань з орендної плати згідно зі ст. 126 ПК України наклав на підприємство штрафні санкції за затримку оплати на суму 4 498,82 грн. (10% від суми грошового зобов`язання зі сплати орендної плати за землю) та на суму 522233,12 грн. (20% від суми грошового зобов`язання зі сплати орендної плати за землю).

Судом встановлено, що ТОВ Фірма Швидко відповідно до договору оренди, укладеного з Київською міською радою 24.12.2009, користується земельною ділянкою площею 5035 кв.м., кадастровий номер 8000000000:85:311:0005, розташованою за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 37, 37 (літера А), за яку сплачує орендну плату з юридичних осіб.

Граничний строк для сплати орендної плати був 30.03.2016 року. До цієї дати згідно з вимогами п. 287.3 ст. 287 ПК України ТОВ Фірма Швидко мало сплатити орендну плату за землю за лютий 2016 року у сумі 115 000,00 грн. на підставі податкової декларації.

З матеріалів справи вбачається, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма швидко" відкритий поточний рахунок банківський рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна , МФО 300120, на якому станом на момент здійснення оплати в бюджет були наявні грошові кошти в сумі 115 141,99 грн.

ТОВ Фірма Швидко через систему клієнт-банк подало до ПАТ Банк Петрокоммерц- Україна платіжне доручення № 295 від 16.03.2016 на суму 115000,00 грн. з призначенням платежу оплата оренди землі за лютий 2016 року .

Банк листом №15.1.16/1117 від 16.03.2016 року повідомив Позивача про неможливість виконання платіжного доручення № 295 у зв`язку з недостатністю коштів на його кореспондентському рахунку. Вказаний лист було відправлено Банком 22.03.2016 року та отримано ТОВ Фірма Швидко 24.03.2016 року, тобто вже після визнання Банку неплатоспроможним та запровадження тимчасової адміністрації (17.03.2016).

З урахуванням вказаних обставин Товариством було відкрито поточний рахунок у ПАТ Діамантбанк та платіжним дорученням № 3 від 29.03.2016 р. на суму 1840,00 грн. здійснено доплату орендної плати за лютий 2016 року.

За даними з офіційного інтернет-сайт Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (www.fg.gov.ua) на підставі постанови Правління НБУ від 17.03.2016 № 169 Про віднесення ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду 17.03.2016 р. прийнято рішення № 368 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку .

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що товариством подано до ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" платіжне доручення від 16.03.2016 року № 295 на суму 115000,00 грн, що спрямоване на сплату орендної плати за землю за лютий 2016 року. Однак, з вини банківської установи зарахування зазначеної плати до бюджету не відбулося, що в свою чергу призвело до виникнення недоїмки.

Позивач стверджує, що внаслідок неврахування вчасно сплаченої орендної плати за землю за лютий 2016 року, відповідач протиправно продовжує нарахувати штрафні санкції.

Згідно правової позиції Верховного Суду від 07 вересня 2018 року у справі №823/1985/17, від 11 вересня 2018 року у справі №826/17166/15 виконання платником податкового обов`язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов`язання пов`язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов`язань та прийняття такого банком на виконання.

У разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2018 року у справі № 826/7124/16, яке набрало законної сили, зобов`язано Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві внести до інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Швидко" інформацію про сплату зобов`язання з орендної плати за землю юридичних осіб (код бюджетної класифікації 18010600) за лютий 2016 року в розмірі 114995,86 грн. (сто чотирнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять грн. 86 коп.) відповідно до платіжного доручення від 16 березня 2016 року №295).

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Таким чином, судовим рішенням встановлено, що у ТОВ Фірма Швидко відсутній податковий борг зі сплати орендної плати за лютий 2016 року.

Відповідно до ст. 78 ч. 4 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що застосування контролюючи органом штрафу за порушення граничних строків сплати орендної плати з юридичних осіб є протиправним, як наслідок оскаржувані рішення від 04.03.2020 №0250170410 та №0250150410 є такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Разом з тим, відповідачем не доведено правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма швидко" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, оф. 256, ЄДРПОУ 16306379) задовольнити повністю.

Визнати визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) від 04.03.2020 №0250170410 та №025015410.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) судовий збір у сумі 7900,98 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма швидко" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, оф. 256, ЄДРПОУ 16306379).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Г. Вєкуа