Ухвала

від 15.02.2022 по справі 826/3451/13-а

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/3451/13-а

УХВАЛА

15 лютого 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Грибан І.О.,

при секретарі судового засідання Почепі В.В.,

за участю учасників судового процесу:

від позивача (апелянта): Потопальська Т.В., Слівінський М.О.

від відповідача (апелянта): Норець В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо зупинення провадження у справі за апеляційними скаргами Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2014 року по справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (надалі ДП "НАЕК "Енергоатом") звернулося до суду з позовом до Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001234110 від 26.12.2012 яким донараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 13193115 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 2825253 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підприємство не погоджується та вважає безпідставними та хибними висновки податкового органу, які були зроблені за наслідками планової виїзної перевірки підприємства, зокрема, щодо завищення підприємством податкового кредиту по господарським операціям з Товариством з обмеженою відповідальністю ВГЦ Піраміда , щодо завищення податкового кредиту внаслідок нікчемності правочинів укладених з суб`єктами господарювання, які мають ознаки фіктивності, щодо завищення податкового кредиту внаслідок включення до податкового кредиту суми податку сплаченого контрагентам за отримані послуги, які не оподатковуються податком на додану вартість (інжинірингові послуги), щодо завищення податкового кредиту по будівельно-монтажним роботам з будівництва житла, що будується за державні кошти, щодо завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Оцінювальна компанія ДК-Експерт , щодо завищення податкового кредиту внаслідок включення податку, сплаченого контрагенту, який зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, щодо заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість при безоплатній передачі товарів (квартир) працівникам ВП РАЕС ДП "НАЕК "Енергоатом". Господарські операції позивача з контрагентами здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними первинними документами.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2013р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 червня 2014 року по справі №К/800/54325/13 касаційну скаргу ДП "НАЕК "Енергоатом" задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2013р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2013р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У вказаній ухвалі Вищого адміністративного суду вказано, що суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що реальність здійснення господарських операцій позивача із контрагентами не підтверджуються матеріалами справи. Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду вважає, такий висновок передчасним, оскільки суди не надали оцінки доводам підприємства, викладеним в позовній заяві щодо порушень вказаних в акті перевірки, що мали вплив на формування суми спірного податкового повідомлення-рішення та відповідним доводам платника на спростування цих обставин.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 листопада 2014року позовні вимоги задоволено частково: скасовано частково податкове повідомлення - рішення № 0001234110 від 26.12.2012, а саме: в частині збільшення грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість (за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями) по взаємовідносинах між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та контрагентами: ТОВ "Атомпоставка", ТОВ "ТД"Агрінол", ТОВ "Алдек групп", ТОВ "Енергориск", ТОВ "НПП "Постач", ТОВ "Металлпромсервіс"; та щодо включення до складу податкового кредиту податкової накладної № 88 від 31.10.2011, виписаної ТОВ "Атоммонтажсервіс". В решті позовних вимог - відмовлено.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволені частини позовних вимог зазначив, що позивачем не було надано документи на підтвердження отримання товарів (послуг) чи існування, реальності та товарності фінансово-господарських взаємовідносин позивача з контрагентами: ПП Кримспецтехнолоджи , ТОВ Бренд Строй , ПП Комманд , ПП Базіс-торг , ПП Візіт-торг , ТОВ ПО Енергоальянс , ТОВ Укренерготорг , ТОВ Ітерн-Юг , ТОВ Сенсор-Україна , ТОВ Бора , ТОВ ТПК Рейл Інвест , ТОВ Енергоінвест-ВАТ , ПП Дніпрохім-Інвест , ТОВ Саруд , ТОВ Артем-С , ТОВ Черномор-Союз , ПАТ НДІ Технострандарт , ТОВ Укренергореконструкція , ТОВ НПП Постача , ПрАТ НДІ Техностандарт , а надані деякі первинні документи були складені з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік".

Щодо висновків податкового органу з приводу факту включення позивачем до складу податкового кредиту ПДВ нарахованого на вартість послуг, які не є об`єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, а саме інжинірингових та будівельно-монтажних робіт із будівництва житла, яке будується за державні кошти, суд першої інстанції зазначив, що з матеріалів справи вбачається, що податкові накладні на отримані позивачем інжинірингові послуги були виписані в період з січня 2011 року по квітень 2011 року та до складу їх вартості включено нараховане на їх вартість ПДВ.

Стосовно висновків податкового органу щодо факту ненарахування позивачем ПДВ по операціях з безоплатної приватизації квартир, які перебували на балансі ВП РАЕС, суд зазначив, що нарахування ПДВ позивач повинен був зробити.

Також, суд першої інстанції вважає обґрунтованим висновок податкового органу щодо завищення позивачем податкового кредиту в грудні 2010 року на 2 876 064,00 грн. по розрахункам з ТОВ ВГЦ "Піраміда".

Задовольняючи решту позовних вимог, суд зазначив, що позивачем документально підтверджені правовідносини з контрагентами ТОВ Атомпоставка , ТОВ "Торговий дім "Агрінол", ТОВ "Алдек Груп", ТОВ "Енергориск", ТОВ "НПП ПОСТАЧА" та ТОВ "Металлпромсервіс". Крім того, щодо висновку відповідача з приводу факту завищення позивачем податкового кредиту внаслідок включення до його складу в листопаді 2011 року податку, сплаченому контрагенту ТОВ Атоммонтажсервіс , який не зареєстрував податкову накладну № 88 від 31.10.2011р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд першої інстанції вказав, що позивачем були подані податковому органу копії розрахункових документів, які засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги позивача аналогічні доводам позовної заяви.

Відповідач також не погодився з рішенням суду першої інстанції (в частині задоволених позовних вимог) та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що діяльність позивача не була направлена на ведення господарської діяльності в розумінні чинного законодавства. Операції між позивачем та контрагентами є нікчемними, носили безтоварний характер, а надані первинні документи не відповідають вимогам норм закону.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 15 лютого 2016 року скасував рішення суду першої інстанції; позовні вимоги ДП НАЕК Енергоатом задовольнив частково; визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2012 року №0001234110 в частині визначення податкового зобов`язання з ПДВ у сумі 14048673,50 грн., з яких за основним платежем 11617359,40 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2431314,10 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Таку свою позицію суд апеляційної інстанції побудував на тому, що у висновку судово-економічної експертизи від 27 жовтня 2015 року №9110/18914-18932/15-45, проведеної на виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду у даній справі, судові експерти вказали на часткову необґрунтованість висновків контролюючого органу, викладених у акті перевірки, відтак, взявши до уваги такий висновок судово-економічної експертизи, апеляційний суд зазначив, що обставини заниження ДП НАЕК Енергоатом ПДВ підтверджуються лише частково, а саме, на суму 1575755,60 грн., тому визнав протиправним та скасував оспорюване податкове повідомлення-рішення у відповідній сумі визначених грошових зобов`язань, заниження якої не підтверджено проведеною експертизою. При цьому зазначив про дослідження безпосередньо судом первинних документів, які були надані позивачем щодо господарських операцій по взаємовідносинах між ДП НАЕК Енергоатом із кожним контрагентом по кожній господарській операції.

Також, апеляційний суд зважив на позицію суду першої інстанції щодо безпідставного включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, нарахованих на вартість послуг, які не є об`єктом оподаткування, а саме інжинірингових та будівельно-монтажних робіт із будівництва житла, яке будується за державні кошти.

ДП НАЕК Енергоатом подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права (пункту 53.1 статті 53, пункту 185.1 статті 185, статті 188, пункту 197.15 статті 197 ПК України, пункту 4 статті 1 Закону України від 01 червня 2010 року №2289-VI Про здійснення державних закупівель , положення якого були чинними на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №2289-VI) та порушення процесуальних норм - вирішення спору без повного та всебічного дослідження всіх обставин, що мають істотне значення для правильного розгляду справи, просило скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 грудня 2012 року №0001234110 в частині визначення податкового зобов`язання з ПДВ у сумі 1969694,50 грн., з яких за основним платежем 1575755,60 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 393938,90 грн., та прийняти у цій частині нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року по справі № 826/3451/13-а касаційні скарги Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом та Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, задоволено частково. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року скасовано, а справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Так, скасовуючи рішення апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції зазначив про необхідність надати оцінку тим обставинам, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою позицію суду першої інстанції в частині оцінки правовідносин із іншими контрагентами, зокрема із ПП Кримспецтехнолоджи , ТОВ Бренд Строй , ПП Комманд , ПП Базіс-торг , ПП Візіт-торг , які, до того ж, не були предметом дослідження і й у ході судово-економічної експертизи.

Також, касаційний суд звернув увагу, що апеляційної інстанції не оцінив повідомлені обставини (докази) на предмет їх належності (відношення до обставин справи), допустимості (отримання уповноваженими суб`єктами у спосіб та у порядку, встановлених законом), достовірності (відповідності інформації об`єктивній дійсності), а також так і не встановив, хто ж саме від імені згаданих контрагентів, зокрема ПП Кримспецтехнолоджи ( ОСОБА_1 ) та ТОВ Бренд Строй ( ОСОБА_2 ), підписав фінансові документи, які стали підставою для формування податкового обліку позивача, у тому числі й в контексті позиції Верховного Суду України щодо визнання операцій фіктивного підприємства та податкових накладних, які стали підставою для формування податкового кредиту, що виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів. При цьому відповідач вказував й на прийняте судом у кримінальній справі рішення (вирок Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10 квітня 2013 року у справі №123/3318/13-к), яким встановлено створення або придбання суб`єкта підприємницької діяльності (ПП Кримспецтехнолоджи ) з метою прикриття незаконної діяльності.

Крім того, касаційний суд звернув увагу, що у даному випадку ні відповідачем у акті перевірки, ні судами у ході розгляду справи не було встановлено джерел походження коштів (їх природу), за рахунок яких відокремленим підрозділом Рівненська АЕС ДП НАЕК Енергоатом придбавалися у ПАТ Агробудмеханізація будівельно-монтажні роботи з будівництва житла за договором від 16 червня 2011 року №53/04-2011, а відтак висновок суду апеляційної інстанції про поширення на ці правовідносини приписів пункту 197.15 статті 197 ПК України, у відповідності до яких такі операції звільняються від оподаткування ПДВ й, відповідно, не дають покупцю права на формування податкового кредиту за їх наслідком, не можна визнати обґрунтованим в силу його передчасності.

На адресу суду апеляційної інстанції від представника позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Великої Палати Верховного Суду по справі № 160/3364/19, оскільки одним із питань, які підлягають розгляду в апеляційному порядку питань щодо надання правової оцінки доводам контролюючого органу, що діяльність деяких контрагентів позивача має ознаки фіктивності і свої доводи обґрунтовував, зокрема, обставинами допиту як свідків засновників та директорів ПП Кримспецтехнолоджи ( ОСОБА_1 ) та ТОВ Бренд Строй ( ОСОБА_2 ), які повідомили про відсутність свого відношення до діяльності вказаних підприємств. При цьому відповідач вказував й на прийняте судом у кримінальній справі рішення (вирок Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10 квітня 2013 року у справі №123/3318/13-к), яким встановлено створення або придбання суб`єкта підприємницької діяльності (ПП Кримспецтехнолоджи ) з метою прикриття незаконної діяльності.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлене клопотання та просили його задовольнити.

Представник відповідача не заперечував проти заявленого клопотання.

Заслухавши думку сторін та суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі з наступних підстав.

Як вбачається з Єдиного реєстру судових рішень, що ухвалою від 28 квітня 2021 року Верховний Суд справу № 160/3364/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АТБ-маркет до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, предметом розгляду якої є подібні правовідносини, передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Підставою для передачі справи № 160/3364/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду стало те, що колегія суддів дійшла висновку про необхідність відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у справах №810/5645/14 (постанова від 22 вересня 2015 року, провадження №21-887а15), №826/3477/13-а (постанова від 3 листопада 2015 року, провадження №21-4471а15, №826/15034/14 (постанова від 1 грудня 2015 року, провадження №21-3788а15), відповідно до яких статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю та господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку, а також, що сам факт того, що на момент розгляду справи щодо посадових осіб контрагентів не було винесено вироків, не може спростовувати достовірність їхніх пояснень щодо характеру укладених угод і фактичного здійснення операцій за цими угодами.

Таку необхідність колегія суддів мотивувала, зокрема тим, що факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, якщо іншими наданими доказами рух товару і зміни в активах/зобов`язаннях платника податків підтверджуються. Як наслідок, існує нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення та здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій з урахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Норми матеріального права не можуть пов`язувати визнання ознак фіктивності юридичної особи з обов`язковою наявністю вироку щодо осіб, які вчинили фіктивне підприємництво.

Матеріали кримінального провадження стосовно посадових осіб контрагентів не є належними та допустимими доказами безтоварності операцій, якщо таким матеріалам не дана правова оцінка компетентним судом, що знаходить своє вираження, наприклад, у формі вироку у відповідному кримінальному провадженні.

Зазначені обставини у своїй сукупності зводять нанівець значення для платника податків обраного Верховним Судом України способу захисту порушених прав і обумовлюють необхідність в обранні інших способів судового захисту.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 23 червня 2021 року прийняла до розгляду справу № 160/3364/19 і призначила її до розгляду в порядку письмового провадження.

Колегія суддів також враховує, що в ухвалі від 28 квітня 2021 року Верховний Суд вказав про необхідність відступу від висновків Верховного Суду України, викладених в постанові від 22 вересня 2015 року (справа №810/5645/14), яка містить посилання на постанову Верховного Суду України від 5 березня 2012 року (справа №21-421а11). У постанові від 03 червня 2021 року (справа №826/19410/16), про необхідність відступу від якої стверджує скаржник, Верховний Суд, при мотивуванні своєї позиції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, серед іншого, навів посилання також і на постанову Верховного Суду України від 5 березня 2012 року (справа №21-421а11).

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі, зокрема, у разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

З огляду на викладене, з метою забезпечення сталості та єдності судової практики колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання позивача про необхідність зупинити провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/3364/19.

Керуючись ст.ст. 236, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про зупинення провадження у справі задовольнити.

Зупинити апеляційне провадження у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду по справі № 160/3364/19.

Зобов`язати учасників справи після усунення обставин, які стали підставою для зупинення провадження у справі, повідомити про це суд.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання судом.

Касаційна скарга на ухвалу суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

І.О. Грибан