Постанова

від 03.02.2022 по справі 923/1493/15

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022 року м. ОдесаСправа № 923/1493/15

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів : Бєляновського В.В., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання Арустамян К.А.

за участю представників учасників у справі про банкрутство:

Арбітражний керуючий Косенко С.Г.

Арбітражний керуючий Бєлоусов І.В.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 28.10.2021 (суддя суду першої інстанції - Сулімовська М.Б., час і місце оголошення рішення: 28.10.2021 (повний текст складено - 05.11.2021), м. Херсон, вул. Театральна, 18, Господарський суд Херсонської області)

у справі № 923/1493/15

за заявою Херсонської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області

до боржника Приватної фірми Тавріда

про банкрутство

ліквідатор Косенко Сергій Георгійович

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 14.09.2015 у справі № 923/1493/15 за заявою Херсонської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області порушено провадження у справі про банкрутство Приватної фірми Тавріда .

Постановою Господарського суду Херсонської області від 01.12.2015 визнано Приватну фірму Тавріда банкрутом, відкрито відносно боржника ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича м. Херсон.

Ухвалою від 26.03.2020 відсторонено арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. від виконання повноважень ліквідатора Приватної фірми Тавріда .

02.07.2021 до суду звернувся арбітражний керуючий Бєлоусов І.В. із клопотанням про затвердження грошової винагороди та здійснення витрат арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. за виконання повноважень ліквідатора ПФ "Тавріда" за період з 13.09.2019 по 27.12.2019 та стягнення оплати послуг з ініціюючого кредитора.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 28.10.2021 заяву арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. про затвердження грошової винагороди арбітражного керуючого задоволено; затверджено грошову винагороду арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича за виконання повноважень ліквідатора у справі № 923/1493/15 про банкрутство ПФ "Тавріда" за період з 13.09.2019 по 27.12.2019 в сумі 37978,77 грн.; стягнуто з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на користь арбітражного Бєлоусова Ігоря Валентиновича - 37 978,77 грн. грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора Приватної фірми "Тавріда" за період роботи за період з 13.09.2019 по 27.12.2019.

Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що у даній справі було виявлено лише одного кредитора - ініціюючого, який не авансував винагороду ліквідатора, не сплачував її, розмір грошової винагороди затверджений господарським судом, отже вимоги ліквідатора щодо стягнення усієї суми винагороди та витрат процедури є обґрунтованими, мотивованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 28.10.2021 по справі №923/1493/15, якою стягнуто з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на користь арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича - 37 978,77 грн. грошової винагороди.

Апелянт не погоджується з вказаною ухвалою суду, а саме: пунктом 3 резолютивної частини ухвали суду та вважає, що останній винесений без повного дослідження всіх істотних обставин справи, з порушенням норм матеріального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Апелянт вказує, що на розгляд комітету кредиторів не виносилось питання грошової винагороди арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича, звіт ліквідатора про нарахування грошової винагороди не погоджувався.

Апелянт зазначив, що відповідно до ст. 115 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства у кредитора не існують грошові зобов`язання перед ліквідатором на стадії проведення ліквідаційної процедури щодо оплати його грошової винагороди та відшкодування витрат.

Керуючись викладеним вище, апелянт просив скасувати ухвалу Господарського суду Херсонської області від 28.10.2021 року по справі №923/1493/15 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про покладення обов`язку сплати грошової винагороди арбітражного керуючого Белоусова І.В. на кредитора боржника у справі про банкрутство за виконання повноважень ліквідатора у справі №923/1453/15 про банкрутство ПФ "Тавріда" за період з 13.09.2019 по 27.12.2019 в сумі 37 978,77 грн. та видачі судового наказу.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 923/1493/15 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді - Бєляновський В.В., Філінюк І.Г., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.11.2021.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 28.10.2021 по справі №923/1493/15 - залишено без руху; встановлено Головному управлінню ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів 1) сплати судового збору у сумі 2 270,00 грн. 2) направлення арбітражним керуючим Бєлоусовим І.В. та Косенко С.Г. копії апеляційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення - протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали; роз`яснено Головному управлінню ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

22.12.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої були додані докази сплати судового збору та направлення арбітражним керуючим Бєлоусову І.В. та Косенко С.Г. копії апеляційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення. Таким чином, недоліки апеляційної скарги було усунуто.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.12.2021 поновлено Головному управлінню ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Херсонської області від 28.10.2021 по справі №923/1493/15; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 28.10.2021 по справі №923/1493/15, якою стягнуто з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на користь арбітражного Бєлоусова Ігоря Валентиновича - 37 978,77 грн. грошової винагороди; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 20.01.2022; призначено справу № 923/1493/15 до розгляду на 03 лютого 2022 о 14:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами.

03.02.2022 у судовому засіданні прийняли участь арбітражний керуючий Косенко С.Г. та арбітражний керуючий Бєлоусов І.В. Представник апелянта у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.12.2021, якою призначено справу № 923/1493/15 до розгляду на 03 лютого 2022 о 14:00, направлялася на адресу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі та була отримана в цей же день, що підтверджується роздруківками з електронної пошти та довідкою секретаря судового засідання.

Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від № 923/1493/15 до розгляду на 03 лютого 2022 о 14:00, була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України 30.12.2021. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України .)

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 03.02.2022, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою , про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 28.10.2021 по справі №923/1493/15, до суду не повідомлялося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що з метою розгляду апеляційної скарги у даній справі у строки, встановлені ГПК України, в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 28.10.2021 по справі №923/1493/15 по суті, не дивлячись на відсутність представника апелянта, повідомленого про судове засідання належним чином. Відсутність вказаного представника апелянта у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У даному випадку, апелянт оскаржує ухвалу Господарського суду Херсонської області від 28.10.2021 лише в частині стягнення з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на користь арбітражного Бєлоусова Ігоря Валентиновича - 37 978,77 грн. грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора Приватної фірми "Тавріда" за період роботи з 13.09.2019 по 27.12.2019.

Тому апеляційна скарга Господарського суду Херсонської області від 28.10.2021 підлягає перегляду лише в частині стягнення з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на користь арбітражного Бєлоусова Ігоря Валентиновича - 37 978,77 грн. грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора Приватної фірми "Тавріда" за період роботи з 13.09.2019 по 27.12.2019.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 14.09.2015 порушено провадження у справі про банкрутство Приватної фірми "Тавріда".

Постановою Господарського суду Херсонської області від 01.12.2015 боржника визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Бєлоусова І.В.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 26.03.2020 відсторонено арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. від виконання повноважень ліквідатора Приватної фірми "Тавріда" та призначено ліквідатором Приватної фірми "Тавріда" арбітражного керуючого Косенка С.Г.

02.07.2021 до Господарського суду Херсонської області звернувся арбітражний керуючий Бєлоусов І.В. із клопотанням про затвердження грошової винагороди та здійснення витрат арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. за виконання повноважень ліквідатора ПФ "Тавріда" за період з 13.09.2019 по 27.12.2019 та стягнення оплати послуг з ініціюючого кредитора.

Арбітражний керуючий Бєлоусов І.В. вважає, що має право на грошову винагороду за період з 13.09.2019 по 27.12.2019, адже виконував повноваження ліквідатора належним чином, та звітував за вказаний період комітету кредиторів. Стосовно виконання повноважень ліквідатора за цей період у кредитора не виникало жодних зауважень, скарг до суду не надавалося.

27.08.2021 арбітражним керуючим Бєлоусовим І.В. подано до Господарського суду Херсонської області клопотання про збільшення грошової винагороди, оскільки при зверненні до суду із клопотанням від 01.07.2021 було допущено арифметичну помилку у підрахунку суми винагороди. Просить затвердити грошову винагороду арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. за виконання повноважень ліквідатора ПФ "Тавріда" за період з 13.09.2019 по 27.12.2019 в сумі 37978,77 грн. та стягнути оплату послуг з ініціюючого кредитора.

Як вбачається із матеріалів справи, 24.09.2021 на засіданні комітету кредиторів було розглянуто звіт про грошову винагороду арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. за період виконання повноважень ліквідатора з 13.09.2019 по 27.12.2019 в розмірі 37978,77 грн. За результатами розгляду відмовлено у схваленні грошової винагороди арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. за виконання повноважень ліквідатора ПФ "Тавріда" за період з 13.09.2019 по 27.12.2019 в сумі 37978,77 грн.

У період, за який стягується грошова винагорода, процедура банкрутства була врегульована різними нормативно-правовими актами, а саме: до 20.10.2019 включно діяли норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а з 21.10.2019 й надалі діяли вже норми Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно ч. 1 ст. 115 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом арбітражний керуючий виконує свої повноваження за грошову винагороду.

Приписами ч. 3 ст. 115 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом встановлено, що основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Пунктом 5 ст. 115 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом встановлено, що сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюється за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Згідно з п. 6 ст. 115 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно частини 1 статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат, понесених під час виконання повноважень у справі про банкрутство, визначено положеннями статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства.

Так відповідно до ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Отже, із змісту ч. 5 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства слідує, що оплата послуг ліквідатора за період виконання ним своїх повноважень може здійснюватися й з Фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, якщо такий створено комітетом кредиторів боржника.

При цьому, керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів на зборах кредиторів кількості їх грошових вимог відповідно до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд вправі застосувати такий принцип до розподілу між кредиторами витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури (в тому числі на виплату грошової винагороди ліквідатора), за відсутності у боржника коштів від господарської діяльності, від реалізації його майна та рішення комітету кредиторів про утворення Фонду для оплати грошової винагороди ліквідатору чи відшкодування його витрат, оскільки законодавцем виключається можливість безоплатного надання послуг арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

У постанові Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №910/32824/15 зазначено, що у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, інших його активів чи грошових коштів жодним чином не має впливати на оплату його послуг.

Суд касаційної інстанції зазначає в постанові, що ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

Разом з тим, Верховний Суд в постанові від 10.07.2019 року у справі №15/60-б зазначив, що законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від обсягу діяльності ліквідатора боржника, від розміру вимог кредиторів у справі, майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Колегія суддів також виходить з правової позиції Верховного Суду щодо визначення джерел грошової винагороди арбітражного керуючого, викладеної у постанові від 04.10.2018 року у справі №916/1503/17. Верховний Суд зазначив, що законом про банкрутство передбачено декілька джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого /розпорядника майна, керуючого санацією ліквідатора, разом з тим, Закон не містить заборони здійснювати таку оплату за рахунок коштів кредиторів.

Отже, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, вона повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи з принципу пропорційності їх грошовим вимогам (висновки щодо застосування цих норм права викладені у постанові Верховного Суду від 01.08.2018 у справі №912/1783/16).

У постанові Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 5021/1493/12 вказано, що не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, чи інших його активів та грошових коштів, жодним чином не впливає на оплату його послуг.

Верховний Суд робить правовий висновок для новітньої історії конкурсного права, що у зв`язку з відсутністю у банкрута будь-яких майнових активів, покладення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі пропорційно на кредиторів, є правомірним.

Отже, у зв`язку з відсутністю у банкрута будь-яких майнових активів, покладення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі на єдиного кредитора у справі, є правомірним.

Також, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в залежність від обсягу його діяльності (за умови достатності та відповідності цих дій вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), від розміру задоволених вимог кредиторів у справі, майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів роботи арбітражного керуючого у справі про банкрутство (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16, від 04.10.2018 по справі №916/1503/17 та від 30.01.2019 по справі №910/32824/15).

Той факт, що арбітражним керуючим не виявлено майна, а також, що кредитором Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі не створено відповідного грошового фонду, право на утворення якого було передбачено попередніми законодавчими актами, що регулювали процедуру ліквідації банкрута, так і чинним Кодексом України з процедур банкрутства, не звільняє кредитора від обов`язку платити арбітражному керуючому за виконання роботи.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заява арбітражного керуючого Бєлоусова І.Г. підлягає задоволенню повністю, тому необхідно стягнути з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на користь арбітражного Бєлоусова Ігоря Валентиновича - 37 978,77 грн. грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора Приватної фірми "Тавріда" за період роботи з 13.09.2019 по 27.12.2019.

Посилання апелянта на те, що відповідно до ст. 115 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства у кредитора не існують грошові зобов`язання перед ліквідатором на стадії проведення ліквідаційної процедури щодо оплати його грошової винагороди та відшкодування витрат, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки відповідно до усталеної судової практики, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних, у результаті виробничої діяльності боржника, то оплата послуг ліквідатора повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Висновки апеляційного господарського суду:

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування ухвали Господарського суду Херсонської області від 28.10.2021 по справі №923/1493/15, якою стягнуто з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на користь арбітражного Бєлоусова Ігоря Валентиновича - 37 978,77 грн. грошової винагороди, за результатами її апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржувана ухвала Господарського суду Херсонської області від 28.10.2021 по справі №923/1493/15, якою стягнуто з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на користь арбітражного Бєлоусова Ігоря Валентиновича - 37 978,77 грн. грошової винагороди, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись статтями 269-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 28.10.2021 по справі №923/1493/15, якою стягнуто з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на користь арбітражного Бєлоусова Ігоря Валентиновича - 37 978,77 грн. грошової винагороди, залишити без змін.

Витрати на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.

Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 17.02.2022 у зв`язку з перебування головуючого суддів Богатиря К.В. та судді зі складу колегії Бєляновського В.В. у відпустці у період з 07.02.2022 по 11.02.2022 на підставі наказу в.о. Голови суду від 07.02.2022 №27-в та перебуванням судді зі складу колегії Філінюка І.Г. у відпустці у період з 11.02.2022 по 16.02.2022 на підставі наказу в.о. Голови суду від 10.02.2022 №32-в.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: В.В. Бєляновський

І.Г. Філінюк