Постанова

від 14.02.2022 по справі 910/2077/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2022 р. Справа № 910/2077/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Попікової О.В.

суддів: Євсікова О.О.

Корсака В.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 (повний тест складено 21.09.2020)

у справі №910/2077/20 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Констебль"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 2074052,16 грн.

за участю секретаря судового засідання: Руденко Н.С.,

в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача Алишева Г.М., адвокат, посв. №5499 від 29.05.2019;

- відповідача Сімчук І.А., адвокат, посв. №000798 від 06.09.2019;

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Констебль" 2074052,16 грн. - суму боргу та 31110,78 грн. - витрати по сплаті судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 у справі №910/2077/20 скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Констебль" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 46666,18 грн. витрати по сплаті судового збору.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 22.09.2021 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Констебль" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 у справі №910/2077/20 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Тищенко А.І., судді: Скрипка І.М., Михальська Ю.Б.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2021 №09.1-07/720/21 відповідно до підпунктів 2.3.49., 2.3.50. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/2077/20 у зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Тищенко А.І. у відпустці.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Корсак В.А., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва 01.09.2020 у справі №910/2077/20 призначено на 08.12.2021.

08.12.2021 від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 відкладено розгляд справи №910/2077/20 на 24.01.2022.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 №09.1-08/253/22 відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/2077/20 у зв`язку з перебуванням судді Євсікова О.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці з 24.01.2022.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2022 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Корсак В.А., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2022 прийнято апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва 01.09.2020 у справі №910/2077/20 до провадження у визначеному складі суду; розгляд апеляційної скарги призначено на 24.01.2022.

У судовому засіданні 24.01.2022 суд протокольно ухвалив оголосити перерву до 14.02.2022.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2022 №09.1-08/909/22 відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/2077/20 у зв`язку з перебуванням судді Владимиренко С.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2022 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2022 враховуючи зміну складу суду, справу №910/2077/20 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі, розгляд якої призначено на 14.02.2022.

У судовому засіданні 14.02.2022 представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване рішення, з підстав, наведених у скарзі.

В свою чергу, представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення залишити в силі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, враховуючи вказівки Верховного Суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

03.12.2019 АТ "Українська залізниця" (за договором - замовник) та ТОВ "Констебль" (за договором - виконавець) уклали договір про надання послуг №03/НО-191398/НЮ від 03.12.2019 року (далі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору виконавець приймає на себе зобов`язання щодо надання послуг з охорони території та приміщень (надалі - об`єктів) регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" (надалі - послуги) у м. Києві та Київській області спеціальними організаціями відповідно до Інструкції про порядок організації, забезпечення та здійснення охорони на об`єктах регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" (надалі - Інструкція) (Додаток №3 до договору) та Дислокації розміщення постів охорони на об`єктах регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця", яка є невід`ємною частиною договору (Додаток №2 до договору), при цьому замовник своєчасно сплачує вартість послуг виконавця відповідно до умов цього договору.

Згідно з п.1.2. договору обсяг та вартість послуг визначені у калькуляції вартості послуг території та об`єктів регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" (Додаток №1 до договору).

Відповідно до п.3.1. договору вартість послуг визначається згідно з Додатком №1 до договору; сума договору складає 2968560,00 грн., ПДВ - 593712,00 грн., разом з ПДВ - 3562272,00 грн.

Зі змісту пунктів 4.1., 4.2. договору вбачається, що розрахунки за надання послуг проводяться замовником щомісячно протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту підписання акту приймання - передачі наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця, але не раніше реєстрації податкової накладної. Оплата за надання послуг по даному договору проводиться замовником при наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої відповідно до вимог чинного законодавства України в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

ТОВ "Констебль" у листі від 06.12.2019 №29 звернулося до АТ "Укрзалізниця" щодо надання позивачу узгодженої дислокації розміщення постів охорони на об`єктах для встановлення фізичної охорони та систем відеоспостереження на кожний пост охорони. Вказаним листом повідомило, що враховуючи відповідальність перед замовником, яка обумовлюється обов`язком застосування відповідних норм і правил, що регулюють діяльність у сфері встановлення технічних засобів відеоспостереження на об`єктах для встановлення вказаних вище систем необхідно провести спільне технічне обстеження об`єктів (постів охорони) відповідно узгодженої дислокації та скласти технічне завдання.

АТ "Укрзалізниця" у листі від 11.12.2019 №113-Б-544 вимагало здійснити належне виконання за договором при здійсненні заходів охорони на об`єкті та розпочати роботи, що свідчить про погодження відповідачем надання позивачем послуг охорони за договором.

ТОВ "Констебль" у листах від 23.12.2019 №35 та від 11.01.2020 №37 повідомило АТ "Укрзалізниця", що ТОВ "Констебль" зверталося до відповідача щодо надання узгодженої Дислокації розміщення постів охорони на об`єктах для встановлення відеонагляду; також позивач повідомляв про необхідність проведення спільного технічного обстеження об`єктів (постів охорони) відповідно до узгодженої дисклокації та складення технічного завдання, проведеними фахівцями технічної служби позивача самостійно обстежень постів охорони виявлено ряд технічних питань, а саме необхідність проведення робіт прокладки кабелів в місцях проходження залізничних колій, ліній електропередачі в місцях проходження інженерних кабелів, засоби пожежного нагляду; оскільки відповіді на адресу ТОВ "Констебль не надходило, то позивач повідомив про неможливість виконання договору в частині обладнання постів охорони системами відеонагляду.

Підставою для звернення із даним позовом, як зазначає позивач у позовній заяві, стала несплата відповідачем наданих позивачем послуг з охорони об`єктів відповідача, на загальну суму 2074052,16 грн. у період з 03.12.2019 по 31.12.2019, акт про надання яких, разом з рахунком на оплату був направлений відповідачу разом з претензією від 21.01.2020.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, скасовуючи постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 у даній справі, якою було відмовлено у задоволенні з підстав його передчасності, оскільки податкові накладні, реєстрація яких має передувати обов`язку відповідача з оплати отриманих послуг, були зареєстровані позивачем після звернення останнього до суду із даним позовом, виходив з того, що: - правовідносини між сторонами у справі склались на підставі договору про надання послуг та є приватноправовими; - зобов`язання в силу статті 526 ЦК України є обов`язковим до виконання; - всі погоджені обов`язки сторін договору передбачені в розділі 6 договору Права та обов`язки сторін ; - якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору та статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України; - суд апеляційної інстанції визнав умову та факт реєстрації податкової накладної виконавцем послуг як обов`язкову передумову для здійснення оплати послуг та з цих підстав дійшов висновку про відмову у позові з огляду на його передчасність; - разом з тим, обов`язок зі складення та реєстрації податкової накладної виконавцем послуг не передбачено як обов`язок виконавця у вказаному розділі договору, що регулює перелік обов`язків виконавця; - акти цивільного законодавства також не передбачають обов`язку виконавця з надання послуг такої обов`язкової умови для отримання оплати за надані послуги як реєстрація податкової накладної; - відповідач не наголошував у відзиві на позов на тому, що невиконання з його боку свого обов`язку з оплати пов`язано з відсутністю реєстрації позивачем податкової накладної; - суд апеляційної інстанції не дослідив усіх доводів апеляційної скарги, зокрема, фактів направлення позивачем відповідачу актів надання послуг.

Північний апеляційний господарський суд, врахувавши вказівки Верховного Суду, зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 538 ЦК України визначено, що виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч.4 статті 538 ЦК України якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Укладеним між сторонами договором про надання послуг сторони погодили такі свої зустрічні зобов`язання: виконавець надає послуги з охорони території та приміщень: замовник сплачує своєчасно вартість послуг виконавця відповідно до умов цього договору.

Суттю відносин з надання послуг є майновий інтерес виконавця отримати оплату за надані послуги, а замовника - отримати послуги, які необхідні йому, тобто це та цінність (потреба), заради якої сторони вступили в такі договірні відносини один з одним; тобто це досягнення цілей задля яких такий договір укладався.

За змістом ч. 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).

За змістом ч. 7 статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до статті 173 ГК України, яка кореспондується з приписами статті 509 ЦК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В розділі 6 договору про надання послуг №ПЗ/НО-191398/НЮ "Права та обов`язки сторін" сторони погодили свої права та обов`язки за ним.

Так, одним із обов`язків замовника (відповідача) є обов`язок оплатити виконавцеві якісно надані послуги згідно з умовами договору.

Як вказав Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 у даній справі, відповідач не заперечує факту надання послуг позивачем, а також розмір вартості таких послуг; так, відповідач (зокрема, у відзиві як у заяві по суті спору, у якій викладаються заперечення проти позовної вимоги) заперечив якість надання таких послуг, обставини щодо встановлення системи відеонагляду, підписання рознарядок, однак не факт надання послуг з охорони.

Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК, ст. 193 Господарського кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі №910/2184/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі №921/262/18, від 14.07.2021 у справі №911/1981/20.

При цьому відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02.02.2012 у справі №3- 42гс12 та в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №927/414/17, від 04.06.2018 у справі №908/3519/16, від 05.06.2018 у справі №910/16804/17, від 26.06.2018 у справі №902/1370/15, від 19.09.2018 у справі №905/1090/17, від 06.08.2018 у справі №911/662/17, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 21.08.2019 у справі №917/1489/18.

Враховуючи заперечення відповідача, викладені в апеляційній скарзі щодо не направлення йому позивачем акту надання послуг, й на що звернув увагу Верховний Суд у постанові у даній справі, колегія суддів зазначає наступне.

Так, в матеріалах справи (том І, а.с. 228-231) міститься акт надання послуг №233 на загальну суму 2074052,16 грн., виставлений на підставі договору №ПЗ/НО-191398/НЮ від 03.12.2019, а також рахунок на оплату №236 на вказану в акті суму, та докази направлення вказаних документів відповідачу: опис вкладення у цінний лист, накладна Укрпошти 0216606823471, трекінг з сайту Укрпошти 0216606823471, з якого вбачається вручення поштового відправлення відповідачу 27.01.2020, а також рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Отже, доводи відповідача про не направлення йому позивачем акту наданих послуг спростовуються матеріалами справи; доказів на спростування вказаного факту - направлення йому позивачем акту наданих послуг, відповідачем (скаржником) не надано.

При цьому, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вказане поштове відправлення було направлено позивачем саме на адресу відповідача, вказану у зазначеному реєстрі: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця,5 (відповідний витяг додається до даної постанови).

Виходячи із наведених обставин та норм цивільного та господарського законодавства, враховуючи вказівки Верховного Суду, викладені у його постанові від 22.09.2021 у даній справі, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість та доведеність позивачем заявлених ним позовних вимог про стягнення з відповідача 2074052,16 грн.

Стосовно доводів відповідача про неналежність наданих позивачем послуг, на підтвердження чого додав до матеріалів справи Акти огляду за грудень 2019 року, зі змісту яких вбачається, що під час перевірки представниками відповідача встановлено, що працівники позивача на об`єктах охорони позивача знаходилися в чорному форменому одязі без бейджів, посвідчень з підписом керівника, спец засобів, що свідчить про порушення п.5.7.11. договору, колегія суддів зазначає. По-перше, як вказав Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 у даній справі, відповідач не заперечує сам факт надання позивачем послуг з охорони відповідно до договору про надання послуг №ПЗ/НО-191398/НЮ, а заперечує належність якості надаваних послуг, в той же час, відповідачем не надано ані контррозрахунку проти заявленого до нього позивачем позову наприклад з вирахуванням якихось сум у зв`язку із порушенням позивачем п. 5.7.11. договору; по-друге, надані відповідачем до матеріалів справи щоденні Акти огляду за грудень 2019 року свідчать про фактичне надання працівниками позивача послуг охорони, перебування їх на постах охорони об`єктів відповідача; по-третє, недотримання умов договору щодо забезпечення працівників позивача спец засобами, бейджами, посвідченнями не є предметом розгляду даної справи, за порушення умов Договору настає передбачена законом або Договором відповідальність, звільнення від оплати наданих послуг охорони об`єктів позивача в даному випадку не передбачена.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що сума укладеного між сторонами договору є більшою, аніж заявив позивач до стягнення з відповідача, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень статей 162, 163 ГПК України, позивач самостійно визначає ціну позову, а відповідно до положень статей 237, 269 ГПК України, які регулюють повноваження суду першої та апеляційної інстанцій, останні не мають права виходити за межі. Тим більше, як зазначає сам позивач, заявлений до стягнення з нього розмір заборгованості є меншим ціни договору, а не більшим, позаяк не вбачається підстав вважати, що позивачем заявлені позовні вимоги, які виходять за ціну договору, обумовлену його сторонами.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що як вбачається із судових рішень у справі №910/2076/20, сторонами у якій є ті ж самі сторони, що й у даній справі, й період стягнення з відповідача заборгованості є таким же як і у даній справі (грудень 2019 року), проте, номери договорів про надання послуг у даній справі, та справі №910/2076/20 є різними: у даній справі правовідносини між сторонами склались на підставі договору №ПЗ/НО-191398/НЮ, у справі №910/2076/20 - №03/НО-191397/НЮ.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про задоволення позову.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федорченко та Лозенко проти України від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

В силу ч. 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції. А посилання скаржника на відсутність у відповідача відповідної ліцензії як теплогенеруючої організації спростовується наданим відповідачем до справи документами, серед яких міститься декілька відповідних ліцензій на виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії, постачання теплової енергії.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 у справі №910/2077/20 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта .

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 у справі №910/2077/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 у справі №910/2077/20 залишити без змін.

Справу №910/2077/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 17.02.2022.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді О.О. Євсіков

В.А. Корсак