Постанова

від 07.02.2022 по справі 918/1040/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2022 року Справа №918/1040/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Савченко Г.І.

при секретарі судового засідання - Єфімчук А.І.

за участю представників:

ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" - Костур Р.В., ордер №1067256 серія ВС від 26.03.2021

ТОВ "Герман-Агро" - Алексеєнко А.А., ордер №1040626 серія ВС від 09.10.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" (вх. 1349/21 від 30.03.2021) та (вх.№1548/21 від 12.04.2021)

на рішення господарського суду Рівненської області від 02.03.2021р. (суддя Романюк Р.В., повний текст рішення складено 04.03.2021р.)

та на додаткове рішення господарського суду Рівненської області від 18.03.2021р. (суддя Романюк Р.В., повний текст додаткового рішення складено 18.03.2021р.)

та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Герман-Агро" (вх.№1780/21 від 26.04.2021) на додаткове рішення господарського суду Рівненської області від 18.03.2021р. (суддя Романюк Р.В., повний текст додаткового рішення складено 18.03.2021р.)

у справі №918/1040/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Герман-Агро" та

до Приватного підприємства "Якю"

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Герман-Агро" (далі - Відповідач 1) та до Приватного підприємства "Якю" (далі - Відповідач 2) в якому просить визнати недійсним Договір поставки № 02/2020 від 19.06.2020 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Герман-Агро" та Приватним підприємством "Якю".

Позовні вимоги Позивач обґрунтовуав тим, що товар (картопля), який зобов`язався відповідач - 1 передати за оспорюваним Договором поставки є фактично товаром, вирощеним позивачем згідно Договору підряду № 3/2020 на виконання робіт з обробітку землі від 26.02.2020р. і право власності на який у ТОВ "Герман-Агро" (постачальник за оспорюваним правочином) відсутнє, що в силу ст.ст. 203, 215 та ст. 658 ЦК України є підставою для визнання такого договору недійсним. Крім того на думку позивача, в підтвердження того що відповідач 1 фактично розпорядився його майном, свідчить оформлення 19.06.2020р. ТОВ "Герман-Агро" (як боржника) на користь ПП "Якю" товарної аграрної розписки, яка встановлює забезпечене заставою безумовне зобов`язання боржника здійснити на користь кредитора поставку картоплі (надалі - товар) в кількості та якості, що наведена в додатку № 1.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 02.03.2021 у справі №918/1040/20 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Герман-Агро" та до Приватного підприємства "Якю" про визнання недійсним договору, відмовлено.

В обґрунтування рішення суд першої інстанції з посиланням на ст.ст.11, 125, 203, 204, 215, 509, 626, 627, 638, 639, 658, 712, ЦК України, ст.ст. 173, 174, 179, 265 ГК України, постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц, постанову Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18 дійшов висновку, що оспорюваний правочин не суперечить актам цивільного законодавства, інтересам держави чи суспільства і під час його укладення сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а тому враховуючи принцип свободи волевиявлення, вибору контрагента, визначення умов договору та з урахуванням презумції правомірності правочину, суд визнає заявлені позовні вимоги необґрунтованими.

Крім того, суд вказав, що позивачем у справі не доведено та не підтверджено беззаперечними доказами, що предметом оспорюваного договору поставки № 02/2020 від 19.06.2020 є товар (картопля), право власності на який належить позивачу і, відповідно ТОВ "Герман Агро" (постачальник за оспорюваним договором) не мав права на укладання такого виду правочину. Тобто, з зібраних у справі доказів не можливо ідентифікувати та ототожнити товар який є предметом Договору поставки від 19.06.2020 та товар, отриманий в наслідок виконання позивачем договору підряду № 3/2020 від 26.02.2020. За наведеного відмовив в задоволенні позову.

Також додатковим рішенням Господарського суду Рівненської області від 18.03.2021 року у справі № 918/1040/20 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Герман-Агро" щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Герман-Агро" 15 000 грн.

Заяву Приватного підприємства "Якю" про стягнення понесених судових витрат задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" на користь Приватного підприємства "Якю" 15 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У решті витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, відмовлено.

Обґрунтовуючи додаткове рішення суд з посиланням на ст.ст. 2, 16, 123, 124, 126, 129, 244 ГПК України, ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", постанову об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, докази надані відповідачами 1,2 на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, матеріали справи, врахувавши критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, клопотання позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що справедливим та співмірним є зменшення розміру витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Герман-Агро" на професійну правничу допомогу до 15 000 грн. від попередньо заявленої суми (39 750 грн.) та Приватного підприємства "Якю" на професійну правничу допомогу до 15 000 грн. від попередньо заявленої суми (18 550,00 грн.), який відповідає критерію розумної необхідності таких витрат та їх документальному обґрунтуванню.

Не погодившись із ухваленим рішенням позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 02.03.2021 у справі №918/1040/20 повністю і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" задоволити у повному обсязі.

Так, скаржник не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, зазначав наступне:

- судом першої інстанції не з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а саме у частині того, яке майно перебуває на праві власності у позивача, із чим безпосередньо пов`язана наявність права в останнього, як заінтересованої особи, на звернення до суду із позовом про визнання недійсним оспорюваного договору; у частині того, яке майно являє собою предмет оспорюваного договору;

- недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими: у частині висновку суду, що із зібраних у справі доказів неможливо ідентифікувати та ототожнити товар який є предметом Договору поставки від 19.06.2020 та товар, отриманий внаслідок виконання позивачем Договору підряду № 3/2020 від 26.02.2020;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, а саме, що позивачем у справі не доведено та не підтверджено беззаперечними доказами, що: предметом оспорюваного договору поставки № 02/2020 від 19.06.2020 є товар (картопля), право власності на який належить позивачу яка вирощена на 139-ти земельних ділянках; ТОВ "Герман-Агро" (постачальник за оспорюваним договором) не мав права на укладання такого правочину, при цьому судом не з`ясовано той факт, що на думку відповідачів 1,2 право власності на врожай належить саме ТОВ "Герман-Агро", а не позивачу, оскільки на думку відповідачів 1,2 договір підряду є неукладений;

- порушення норм процесуального права, що полягає у не відповідності мотивувальної частини рішення вимогам, які ставляться до такої у ч. 4 ст. 238 ГПК України;

- нівелювання судом вірогідності як стандарту доказування за ст. 79 ГПК України, натомість, судом створено новий стандарт доказування «беззаперечність доказів» , що дисонує положенням ГПК України.

Апелянт вважає, що ТОВ "Герман-Агро" не надано жодного доказу на підтвердження того, що відповідач самостійно вирощував товар (картоплю) на виконання умов договору поставки та які земельні ділянки належали відповідачу на праві власності/користування 19.06.2020 і 20.07.2020.

Апелянт зазначає, що єдино можливою картоплею, яку відповідач-1 міг поставити за Договором поставки, виходячи із погоджених сторонами такого характеристики такої картоплі, є така, що вирощена позивачем на 139-ти земельних ділянках на виконання Договору підряду, що спростовує висновки суду першої інстанції.

Не погодившись, також, із ухваленим додатковим рішенням позивач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив поновити ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" строк на апеляційне оскарження. Скасувати додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 18.03.2021 у справі 918/1040/20 повністю і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Герман-Агро" та ПП «Якю» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу із ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" у повному обсязі, з таких підстав:

- з посиланням на ч. 9 ст. 80 ГПК України вказує, відповідач 1 повинен був у строк до 09.03.2021 подати докази підтвердження витрат на професійну правову (правничу) допомогу та докази надіслання таких іншим учасникам справи. Зауважує, що відповідач 1 направив позивачу вказані докази на помилковий поштовий індекс, що спричинило отримання вказаних документів позивачем 18.03.2021, отже ТОВ "Герман-Агро" неналежним чином виконаний обов`язок із відправлення позивачу копій доказів судових витрат, а тому такі мали бути залишені судом без розгляду;

- з посиланням на ч. 2 ст. 124 ГПК України вказує, що ПП «Якю» своєчасно не повідомлено про попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, а тому вважає, що відсутні підстави для задоволення (у т.ч. часткового) заяви про стягнення судових витрат на професійну правову допомогу.

У відзиві на апеляційну скаргу на основне рішення ТОВ "Герман - Агро" надав заперечення щодо доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 02.03.2021 у справі №918/1040/20 - без змін.

Разом з тим, не погодившись із ухваленим додатковим рішенням ТОВ "Герман-Агро" звернувся з апеляційною скаргою в якій просив поновити строк на подання апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 18.03.2021 у справі №918/1040/20. Змінити додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 18.03.2021 у справі №918/1040/20 і заяву ТОВ "Герман - Агро" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Герман-Агро" 39 750,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Так, з посиланням на ст. 126 ГПК України, докази наявні в матеріалах справи посилався на те, що судом першої інстанції не було належним чином враховані подані відповідачем 1 докази надання адвокатських послуг (територіальну віддаленість адвоката від місця знаходження господарського суду Рівненської області, час витрачений адвокатом на аналіз документів) та суд першої інстанції дійшов хибного висновку про незначний об`єм наданих представником адвокатських послуг.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 у справі № 918/1040/20 рішення суду першої інстанції скасоване. Позов задоволено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що серед видів економічної діяльності ТОВ "Герман-Агро" відсутнє вирощування картоплі як сільськогосподарської культури, а тому відповідач-1, зважаючи на чинне законодавство не може бути самостійним безпосереднім виробником картоплі, оскільки не спеціалізується на її вирощуванні. Через це отримати продукцію картоплі для її подальшої реалізації за будь-яким договором поставки ТОВ "Герман-Агро" як виробник має можливість виключно через замовлення її виробництва/вирощування іншою особою.

ТОВ "Герман-Агро" не надав доказів, які б свідчили, що картопля, яку він зобов`язався передати за договором поставки ПП "Якю", вирощує безпосередньо він сам на будь-якій із земельних ділянок, що внесені до Державного земельного кадастру, зокрема, не надав доказів того, що ТОВ "Герман-Агро" самостійно здійснило оранку, внесення міндобрив, культивацію, посадку картоплі насіннєвої, протруювання, обприскування або будь-які інші дії, що могли б свідчити про обробіток будь-яких земельних ділянок з метою сільськогосподарської діяльності з вирощування картоплі.

Додатковою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 клопотання ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" про стягнення витрат на професійну правову (правничу) допомогу задоволено частково. Стягнуто солідарно із ТОВ "Герман-Агро" та ПП "Якю" 70 000 грн витрат на професійну правову допомогу.

Додаткова постанова Північно-західного апеляційного господарського суду мотивована тим, що правова позиція учасників справи, відповідачів 1, 2 та ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" не змінювалась як у суді першої, так і суді апеляційної інстанції, тому адвокату (адвокатам), які надавали правову допомогу ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" в судах першої та апеляційної інстанцій, не потрібно було вивчати додаткові джерела права, оскільки останні не могли бути необізнаними про позицію відповідачів 1, 2, законодавство, яким регулюється спір у справі, документи та доводи, якими сторони обґрунтовували свої вимоги та інші обставини, тобто підготовка цієї справи в суді апеляційної інстанції не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи. Крім того, на переконання колегії суддів підготовка та подання клопотання про відкладення розгляду справи, клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції не вимагає значної підготовки, а тому зазначення позивачем часу на його підготовку - 1 год, на переконання колегії суддів, є значно завищеним.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи клопотання відповідача 1 про зменшення розміру витрат на оплату професійної правової (правничої) допомоги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат, понесених ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій та визначити їх розмір, який підлягає відшкодуванню відповідачами солідарно, у сумі 70 000грн.

При цьому клопотання відповідача-1 про залишення клопотання ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" про стягнення витрат на професійну правову (правничу) допомогу під час розгляду справи № 918/1040/20 в суді першої інстанції без розгляду не береться судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки позивачем про попередній орієнтовний розрахунок судових витрат заявлено в передбачений процесуальним законодавством строк (разом із позовною заявою), проте відповідні докази щодо понесення судових витрат із зазначенням остаточного їхнього розміру не були подані до суду першої інстанції у зв`язку із відмовою в задоволенні позову.

Не погоджуючись з постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 р. відповідач - ПП "Якю" подав до Касаційного господарського суду касаційну скаргу, у якій просило оскаржувану постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Не погоджуючись з постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 р. відповідач - ТОВ "Герман-Агро" подав до Касаційного господарського суду касаційну скаргу, у якій просив оскаржувану постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Стягнути з ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді касаційної та апеляційної інстанцій.

Не погоджуючись з додатковою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 р. відповідач - ТОВ "Герман-Агро" подав до Касаційного господарського суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 і відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна". У випадку відмови у задоволенні касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 у справі № 918/1040/20, скасувати додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2021. Клопотання ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в частині витрат на оплату послуг, наданих в суді першої інстанції, залишити без розгляду. В частині витрат на оплату послуг, наданих в суді апеляційної інстанції, задовольнити клопотання частково. Стягнути солідарно з відповідачів 4 908, 33 грн.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.11.2021 р. (колегія суддів: головуючий суддя Волковицька Н.О., суддя Случ О.В., суддя Уркевич В.Ю.) касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Герман-Агро" та Приватного підприємства "Якю" задоволено частково. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 у справі № 918/1040/20 скасовано, справу передано на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Верховний суд зазначив, що предметом позовних вимог є визнання недійсним договору поставки від 19.06.2020 № 02/2020.

Як слідує зі змісту позовних вимог, позивач вважає, що оскаржений договір порушує його права як виконавця за договором підряду, оскільки картопля, яку він вирощує, є тією ж, яка є предметом договору поставки. Водночас скаржники заперечуючи проти позовних вимог, вважають договір підряду неукладеним, оскільки він не містить переліку земельних ділянок, на яких вирощується така картопля, що є істотною умовою договору.

Оцінюючи відносини, які стосувалися договору підряду, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що подані сторонами докази свідчать про те, що більш вірогідним є факт укладення договору підряду сторонами, аніж його неукладення та факт виконання робіт позивачем на підставі договору підряду на 139 земельних ділянках, що визначені наказом від 02.03.2020 № 02/03/2020-1, аніж відсутність погодження переліку земельних ділянок у додатку №1 до договору підряду зі сторони відповідача-1.

Такий критерій, як вірогідність відповідно до статті 79 ГПК України, згідно з якою наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування, може стосуватися оцінки доказів, а не обставин, які підтверджуються такими доказами. Щодо юридичних фактів, то суд має достеменно встановити, чи мав він місце чи ні, та якими доказами це підтверджується, у тому числі більш вірогідними, ніж докази, надані на його спростування.

У контексті спірних відносин першочерговим і важливим є встановлення змісту порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся із позовом, оскільки надаючи оцінку доводам щодо підстав вважати укладеним договір підряду, апеляційний господарський суд мав встановити права, які виникли з цього договору, якщо він є виконаним.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Апеляційний господарський суд досліджуючи обставини щодо погодження переліку земельних ділянок, зосередив увагу на неспростуванні відповідачем-1 доводів та доказів позивача щодо виконання останнім робіт на 139 земельних ділянках. Однак у вказаних відносинах поза увагою суду залишилась необхідність оцінити обсяг порушених законних і фактично підтверджених прав позивача. Саме посилання на неспростування відповідачем-1 схвалення виконання робіт на 139 земельних ділянках ще не вказує на те, що судом перевірено порушення прав позивача.

Позивач, звертаючись до суду з позовною заявою, на виконання у тому числі приписів статті 74 ГПК України, зобов`язаний довести наявність порушення його прав та законних інтересів, а суд, у свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для захисту прав позивача.

Верховний Суд зауважує, що порушене право або законний інтерес у спірних відносинах повинні підтверджуватися певними доказами, які стосуються двосторонніх відносин, а не суто позиції однієї зі сторін договору.

Звертаючись із вимогами щодо визнання недійсним договору поставки та вважаючи, що поставка картоплі, яка є його предметом, є тією ж, що вирощується на саме тих земельних ділянках, на яких вирощує картоплю за договором підряду, позивач вказував, що відповідач-1 розпорядився його майном.

Таким чином, для вирішення спору про визнання недійсним договору поставки за позовом особи, яка не є стороною такого договору, суду необхідно було у цьому випадку також встановити предмет договору та наявність у позивача права на те майно, щодо якого укладено спірний договір, у тому числі з урахуванням вищевказаних норм, оскільки захисту, як уже зазначалося вище, підлягає не будь-яке абстрактне право або загальний інтерес, а конкретно визначене матеріальне право або законний інтерес.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції вказаного не врахував, не надав оцінки доказам на підтвердження порушеного права або законного інтересу позивача, без встановлення чого відсутні підстави вважати, що справа № 918/1040/20 всебічно та у повному обсязі розглянута судом.

Під час нового розгляду справи слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити всі обставини справи, необхідні для правильного вирішення спору, та залежно від встановленого прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

08.12.2021 року до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла справа №918/1040/20.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №918/1040/20 у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Павлюк І.Ю., суддя Савченко Г.І.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" на рішення Господарського суду Рівненської області від 02.03.2021р. у справі №918/1040/20, розгляд справи призначено на 17 січня 2022 р. об 11:00год.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 18.03.2021 р. у справі № 918/1040/20. Розгляд апеляційної скарги призначено на 17.01.2022 р. об 11:30год.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Герман-Агро" на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 18.03.2021р. у справі № 918/1040/20 та призначено її для спільного розгляду з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" на додаткове рішення господарського суду Рівненської області від 18.03.2021 у справі №918/1040/20 на 17 січня 2022 р. об 11:30 год.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" на рішення Господарського суду Рівненської області від 02.03.2021р. у справі №918/1040/20 відкладено на 07 лютого 2022 р. об 11:00 год.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 об`єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Герман-Агро" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 18.03.2021 у справі №918/1040/20 в одне апеляційне провадження з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" на рішення Господарського суду Рівненської області від 02.03.2021р. у справі №918/1040/20 та приїначено їх до спільного розгляду на 07 лютого 2022 р. об 11:00 год.

04.02.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" надійшли письмові пояснення, в яких просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 02.03.2021 року повністю і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" задоволити у повному обсязі.

Скасувати додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 18.03.2021 року повністю і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Герман-Агро" та ПП "Якю" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу із ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" у повному обсязі.

Стягнути із відповідачів витрати позивача на професійну (правничу допомогу), які сплачено та/або підлягатимуть сплаті, докази на підтвердження чого будуть подані не пізніше п`яти днів з дня ухвалення судового рішення суду апеляційної інстанції у цій справі.

Призначити судове засідання для ухвалення додаткового судового рішення для вирішення питання про розподіл судових витрат.

В судове засідання 07.02.2022 з`явилися представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Герман-Агро".

Приватне підприємство "Якю" не забезпечило участь в судовому засіданні уповноваженого представника.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні у відповідності до вимог статті 269 ГПК України.

В судовому засіданні 07.02.2022 представник ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" підтримав доводи викладені в його апеляційних скаргах щодо оскарження основного і додаткового рішення та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просив скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 02.03.2021 у справі №918/1040/20 повністю і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" задоволити у повному обсязі.

Просив скасувати додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 18.03.2021 у справі № 918/1040/20 повністю і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Герман-Агро" та ПП «Якю» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу із ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" у повному обсязі.

Представник ТОВ "Герман-Агро" заперечив проти доводів апеляційних скарг позивача, та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просив рішення господарського суду Рівненської області від 02.03.2021р. у справі № 918/1040/20 залишити без змін.

Також просив апеляційну скаргу ТОВ "Герман-Агро" (вх.№1780/21 від 26.04.2021) на додаткове рішення господарського суду Рівненської області від 18.03.2021р. задоволити.

Колегія суддів, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" та ТОВ "Герман-Агро", розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційних скарг, відзивів на апеляційні скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 26.02.2020 року у м. Львів ТОВ "Герман Агро" в особі директора Герман Наталії Романівни (надалі - замовник) та ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" в особі директора Шегди Володимира Миколайовича (надалі - виконавець) уклали договір підряду № 3/2020 на виконання робіт з обробітку землі (далі - договір підряду) (том 1, а.с. 54-58).

Згідно з п. 1.1. договору підряду виконавець зобов`язується за завданням замовника виконувати роботи з обробітку землі в обсязі повного сільськогосподарського циклу по вирощуванню картоплі, а саме: обробіток ґрунту (дискування, внесення міндобрив, оранка, боронування), передпосівний обробіток ґрунту на сівба (внесення гербіцидів, передпосівна культивація, сівба), догляд за посівами, збирання врожаю та транспортування зібраного врожаю до місця зберігання (в подальшому за текстом договору - "роботи"), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані виконавцем роботи.

У відповідності до п. 1.2. договору підряду перелік робіт наведений в п.1.1. договору не є вичерпним, виконавець вправі виконувати й інші сільськогосподарські роботи, які він вважатиме належними та необхідними для досягнення найкращого результату робіт (якнайбільшого обсягу врожаю як найвищої якості). Плановим результатом робіт за Договором є зібраний виконавцем врожай чіпсової картоплі в обсязі орієнтовно 9 470 тон (далі - товар) в строк не пізніше 31 жовтня 2020 року. Плановий обсяг результату робіт та/або строк їх завершення переглядається сторонами в залежності від погодних та інших умов протягом періоду виконання робіт.

Сторони договору підряду у п. 1.3. узгодили, що передбачені цим договором роботи виконуються виконавцем на земельних ділянках, якими замовник користується на праві оренди, розташованих на території Банюнинської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області, перелік яких наведено у додатку № 1 до цього договору, який є невід`ємною частиною договору (в подальшому за текстом договору іменуються "земельні ділянки").

Як вбачається із п. 1.4. договору підряду виконавець під час виконання робіт самостійно та за власний рахунок забезпечує виконання робіт необхідною агрохімічною продукцією, насінням, добривами, паливно-мастильними матеріалами та іншими товарами (послугами, роботами), матеріалами, обладнанням та технікою, людськими ресурсами, необхідними для своєчасного та якісного виконання робіт.

Згідно з п. 1.5. договору враховуючи те, що виконавець самостійно і за власний рахунок забезпечує виконання робіт необхідними людськими та матеріальними ресурсами, як це передбачено п. 1.4. Договору, і, відповідно, несе пов`язані з цим витрати аж до моменту їх компенсації Замовником по факту завершення робіт в повному обсязі, замовник надає виконавцю на строк дії цього договору виключне право виконання будь-яких робіт чи здійснення будь-якої іншої діяльності на земельних ділянках, що означає, що замовник зобов`язується:

1.5.1 протягом строку дії договору не надавати будь-яким чином третім особам право на доступ до території земельних ділянок і перебування на них та/або право на здійснення будь-якої діяльності на цих земельних ділянках, окрім здійснення дій необхідність яких прямо та імперативно випливає з положень чинного законодавства України (ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій, здійснення аварійно-рятувальних робіт тощо);

1.5.2 протягом строку дії договору не втручатися у процес здійснення виконавцем робіт за цим договором, не чинити йому перешкоди у цьому, та не здійснювати будь-які дії які можуть вплинути на результати робіт, відповідальність за результати яких несе виконавець, крім випадків, якщо його дії порушують вимоги діючого законодавства та обов`язкові до виконання норми та стандарти виконання відповідних робіт;

1.5.3 при порушення будь-якого з його зобов`язань передбачених пп. пп. 1.5.1 та 1.5.2 вище - сплатити виконавцю штраф, передбачений п. 6.3. Договору.

Сторони також домовились, що до моменту підписання сторонами акту виконаних робіт (п.3.3. Договору) право власності на результат робіт (тобто врожай картоплі, в. т.ч. картопля та будь-якій стадії вегетації ще не зібрана з поля виконавцем) залишається за виконавцем (п. 1.7. договору підряду).

Сторони договору підряду узгодили між собою якість та вартість робіт, порядок здійснення оплати, права та обов`язки сторін, відповідальність сторін, обставини непереборної сили, вирішення спорів, застереження про конфіденційність, інші умови договору, строк дії договору.

У відповідності до п. 4.2. договору підряду оплата робіт здійснюється замовником протягом 10 (десяти) календарних днів після підписання сторонами акту виконаних робіт. Товар передається виконавцем замовнику за актом приймання-передачі виключно після отримання виконавцем оплати за роботи, визначені в п. 3.1. договору з врахуванням положень п. 4.1. договору. З моменту підписання акту приймання-передачі товару сторонами у замовника виникає право власності на товар.

Згідно з п. 6.3. договору підряду у випадку затримки здійснення замовником оплати відповідно до п. 4.2. договору більше ніж на 5 (п`ять) днів виконавець звільняється від обов`язку передати товар замовнику та набуває право реалізувати його третім особам та утримати з виручених від такого продажу коштів суму оплати вартості своїх робіт та усіх інших витрат, понесених у зв`язку з виконанням цього договору, а також зберіганням, транспортуванням, та реалізацією товару. За наслідками реалізації товару виконавець не зобов`язаний повертати будь-які суми замовнику, а цей договір вважатиметься розірваним за взаємною згодою сторін в 6-й день затримки здійснення замовником оплати за договором, при цьому розірвання договору відбувається в силу настання самого факту затримки оплати і для оформлення факту розірвання договору не потребується підписання сторонами будь-яких додатків чи додатків угод до цього договору про його розірвання.

У відповідності до п. 11.1. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30 листопада 2020 року.

Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторін від обов`язку виконання зобов`язань та відповідальності за порушення умов договору, яке мало місце під час його дії (п. 11.2 договору).

Зазначений договір підряду підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтиском печатки ТОВ "Герман Агро", на час розгляду справи доказів недійсності договору, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.

Додаток № 1 до договору підряду, у якому наведений перелік земельних ділянок, якими замовник користується на праві оренди, розташованих на території Банюнинської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області та на яких мають виконуватися виконавцем роботи, - у матеріалах справи № 918/1040/20 відсутній.

Позивач та відповідач-1 визнають, що додаток № 1 у відповідності до п. 1.3. договору підряду не укладався та не підписувався.

02.03.2020 директором ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" Шегдою В.М. видано наказ № 02/03/2020-1 (том 1, а.с. 239-249) у зв`язку з укладенням 26.02.2020 року договорів підряду на виконання робіт з обробітку землі № 3/2020 з ТОВ "Герман Агро" та № 4 з ТОВ "Нива Один", а також з метою забезпечення належного обліку виробничих операцій (робота техніки, посадка насіння, внесення добрив, обприскування тощо) на оброблюваних земельних ділянках. Згідно з наказом директор позивача наказав:

- створити в управлінському обліку товариства умовні облікові поля на території Банюнинської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області згідно з додатком до даного наказу;

- облік та контроль виробничих операцій (шляхові листи щодо роботи техніки, списання насіння, добрив, засобів захисту рослин тощо) здійснювати з врахуванням індексних номерів відповідних умовних облікових полів, на яких відповідні операції фактично здійснюються;

- контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою.

Судом першої інстанції встановлено, що у додаток до наказу №02/03/2020-1 від 02.03.2020 року (том 1, а.с. 240-249) внесено 10 умовних облікових полів за індексними номерами: BANY_01, BANY_02, BANY_03, BANY_04, BANY_05, BANY_06, BANY_07, BANY_08, BANY_09, BANY_10, в межі кожного з яких включено перелік земельних ділянок з кадастровими номерами загальною кількістю 474 земельних ділянок.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" (покупець) уклав договори купівлі-продажу та поставки насіннєвої картоплі із специфікаціями (том 1, а.с. 59-89), а саме:

- № Е-2502-20 від 25.02.2020 року із Товариством з обмеженою відповідальністю "Солана Україна";

- № 03-2020 від 17.03.2020 року із Сі.Меєер Бі.Ві. (постачальник);

- № 101/20 від 18.03.2020 року із Товариством з обмеженою відповідальністю "Агріко Україна";

- № 20200320 від 20.03.20320 року із Товариством з обмеженою відповідальністю "П.С.П. Агро-Захід";

- № 04-2020 від 26.03.2020 року із Сі.Меєер Бі.Ві. (постачальник);

- № 2020-04/1 від 04.04.2020 року із AGRICO POLSKA SP.Z O.O. (постачальник);

- № 05-2020 від 10.04.2020 року із Сі.Меєер Бі.Ві. (постачальник).

Картопля насіннєва була поставлена для ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" постачальниками Товариством з обмеженою відповідальністю "Солана Україна", Товариством з обмеженою відповідальністю "Агріко Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "П.С.П. Агро-Захід" згідно з видатковими накладними (том 1, а.с. 90-102):

- № 160 від 03.04.2020 року, № 161 від 08.04.2020 року, № 175 від 15.04.2020 року на підставі Договору № Е-2502-20 від 25.02.2020 року;

- № РНТ-000216 від 25.03.2020 року, № РНТ-000228 від 27.03.2020 року, № РНТ-000243 від 31.03.2020 року, № РНТ-000252 від 02.04.2020 року, № РНТ-000263 та № РНТ-000257 від 03.04.2020 року, № РНТ-000276 від 07.04.2020, № РНТ-000310 від 16.04.2020 року на підставі Договору № 101/20 від 18.03.2020 року;

- № 12, № 13 від 02.04.2020 року на підставі Договору № 20200320 від 20.03.20320 року.

Картопля насіннєва була поставлена для ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" постачальниками AGRICO POLSKA SP.Z O.O. та С.Meijer B.V. згідно з митними деклараціями форми МД-2 від 23.04.2020 року, 06.05.2020 року та 07.05.2020 року (том 1, а.с. 103-120).

23.04.2020 року, 24.04.2020 року, 25.04.2020 року, 26.04.2020 року, 27.04.2020 року, 28.04.2020 року, 29.04.2020 року, 04.05.2020 року, 05.05.2020 року, 07.05.2020 року ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" виписало дорожні листки тракторам із деталізацією роботи: посадка картоплі на умовних облікових полях BANY_1, BANY_2, BANY_03, BANY_04, BANY_05, BANY_06, BANY_07, BANY_08, BANY_09 (том 1, а.с. 121- 174).

17.09.2020 року, 18.09.2020 року, 19.09.2020 року, 20.09.2020 року, 21.09.2020 року, 22.09.2020 року, 23.09.2020 року, 24.09.2020 року, 25.09.2020 року, 26.09.2020 року, 28.09.2020 року, 29.09.2020 року, 03.10.2020 року, 04.10.2020 року, 05.10.2020 року 06.10.2020 року, 07.10.2020 року ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" виписало дорожні листки тракторам із деталізацією роботи: копання картоплі на умовних облікових полях BANY_2, BANY_04, BANY_05, BANY_07, BANY_08, BANY_09, BANY_10 (том 1, а.с. 175-238).

19.06.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Герман - Агро" (Постачальник) та Приватним підприємством "Якю" (Покупець) укладено Договір поставки № 02/2020 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. та п. 1.2. Договору постачальник зобов`язується в порядку і на умовах, передбачених цим договором, передати (поставити) у власність покупцеві картоплю (надалі - товар), визначені цим договором та специфікаціями до нього, які є його невід`ємними частинами, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити товар у строки і на умовах, що передбачені цим договором та специфікаціями до нього. Товар поставляється окремими партіями. Найменування та інші характеристики товару визначаються для кожної партії окремо у відповідній специфікації на таку партію товару. За відсутності окремої специфікації до договору, видаткова накладна вважається специфікацією на відповідну партію товару.

Розділом 2 договору поставки сторони узгодили умови про якість та кількість товару.

Пунктом 3.1. Договору сторони передбачили, що покупець оплачує товар за ціною, визначеною специфікацією на кожну партію окремо. Оплата партії товару проводиться в українських гривнях, протягом десяти банківських днів з дня завершення поставки відповідної партії товару. Можлива часткова або повна попередня оплата товару, в тому числі, і на умовах комерційного кредиту. У специфікаціях сторони можуть погодити інший порядок розрахунків.

Згідно п. 4.1. Договору постачальник зобов`язується здійснити поставку кожної партії товару на умовах, що передбачені у відповідній специфікації. При поставці товару застосовуються правила «ІНКОТЕРМС» (в редакції 2010 року). У випадку розбіжностей між правилами «ІНКОТЕРМС» та умовами цього договору, підлягають застосуванню умови цього договору. Кожна партія товару повинна бути поставлена у строк, що визначений у специфікації на таку партію.

Постачальник гарантує покупцеві, що він є виробником та єдиним власником товару, а також те, що на товар або його частину відсутні права або претензії третіх осіб (товар не є предметом застави і/або податкової застави, не перебуває під арештом, обтяженням і/або забороною, не є спільною власністю, право власності на товар не оскаржується третіми особами, щодо товару не ведуться судові розгляди, треті особи не мають права першочергової купівлі товару, з третіми особами не укладені договори відчуження товару, щодо товару не видавались аграрні розписки); він має або буде мати достатню кількість товару, яка необхідна для виконання цього договору; якість товару відповідатиме якісним характеристикам, що будуть обумовлені сторонами в специфікаціях; поставка товару відбудеться в строки погоджені в специфікаціях до цього договору (п. 5.1. Договору).

У розділі 6 договору визначено умови відповідальності сторін, у розділі 7 - форс-мажор.

Згідно п. 8.1. Договору цей договір набуває чинності з дати підписання і скріплення печатками сторін, і діє до 31.12.2020 р. Якщо після закінчення строку дії Договору жодна із сторін не надіслала іншій стороні повідомлення про інше, договір автоматично пролонгується ще на один рік.

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплено їх печатками.

Відповідно до специфікації № 1 від 19.06.2020 р. (п. 1) сторони домовилися про поставку партії товару відповідно до наступних специфікацій: найменування товару - картопля, рік урожаю - 2020, вимоги до якості - згідно договору, кількість +/- 10% (метричних тон) - 1190,938, ціна за тонну (без ПДВ) - 4000,00.

Поставка цієї партії товару має бути здійснена у строк до 20.07.2020 на умовах: EXW (склад 43006, Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Вахтангова, будинок 2А). Сторони погодили можливість зміни ціни одиниці товару та загальної вартості партії товару в порядку передбаченому пунктом 3 цієї специфікації шляхом укладення додаткової угоди до цього договору в строк не пізніше як до 25.07.2020. Покупець здійснює остаточний розрахунок за поставлений товар, відповідно до ціни визначеної сторонами протягом 10 (десяти) банківських днів з дня завершення поставки та отримання відповідних документів, що підтверджують таку поставку в гривні з ПДВ (п. 1.2. та п. 2.1. вищевказаної специфікації).

Позивач у справі - ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" вважає, що предметом зазначеного Договору поставки № 02/2020 від 19.06.2020 є товар (картопля), отриманий внаслідок виконання останнім робіт за договором підряду № 3/2020 від 26.02.2020, а отже у постачальника на момент укладення оспорюваного правочину було відсутнє право продажу товару, що є порушенням ст. 658 ЦК України і в силу вимог ст.ст. 203, 215 ЦК України є підставою для визнання такого правочину недійсним.

З матеріалів справи вбачається, що 19.06.2020 ТОВ "Герман - Агро" (Боржник) видано ПП "Якю" (Кредитор) товарно аграрну розписку.

В пунктах 1 - 5 вищевказаної аграрної розписки зазначено, що ця аграрна розписка видається боржником в забезпечення виконання ним зобов`язань за договором поставки №02/2020 від 19.06.2020 укладеним між боржником та кредитором.

Ця аграрна розписка встановлює забезпечене заставою безумовне зобов`язання боржника здійснити на користь кредитора поставку картоплі (надалі - товар) в кількості та якості, що наведена в додатку № 1.

Строк виконання - 20.07.2020. Поставка товару на виконання безумовного зобов`язання за аграрною розпискою ( надалі - поставка) здійснюється боржником на умовах EXW згідно з правилами Інкотермс 2010, місце поставки - склад, що знаходиться за адресою 43006, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Вахтангова, буд. 2А.

В забезпечення зобов`язань за аграрною розпискою боржник передає в заставу (надалі - застава) майбутній врожай картоплі (надалі - предмет застави) з земельних ділянок у межах Кам`янка - Бузького району Львівської області, що знаходиться в оренді у боржника на підставі договорів оренди, згідно з реєстром, наведеним у додатку № 2 (надалі - земельні ділянки). На день збору врожаю предметом застави стає відповідна кількість зібраної сільськогосподарської продукції в загальному обсязі не менше 1190,938 тони, що буде вирощена на земельних ділянках. На дату видачі цієї Аграрної розписки вартість предмету застави оцінена в 4 763 752 грн без ПДВ.

У аграрній розписці боржник та кредитор погодили основні умови, а саме: умови про забезпечені вимоги, індосамент, гарантії боржника, страхування, технологія виробництва, маркетинговий рік, моніторинг, дорощення майбутнього врожаю, збирання та зберігання врожаю, втручання/перешкоджання господарській діяльності, загибель посівів, недостатність зібраного врожаю, часткове виконання, відчуження предмета застави, наступна застава, презумпції, штрафні санкції, додаткова застава, додаткові зобов`язання боржника, виконання шляхом передачі складських документів, неякісна продукція, порука, витрати на виконавчий напис нотаріуса, податки, роз`яснення прав, підписання, вчинення виконавчого напису, реєстрації в реєстрах, витрати на оформлення, погашення аграрної розписки, мова та примірники.

Додаток № 1 до Товарної аграрної розписки - умови про кількість, якість та загальну вартість сільськогосподарської продукції, що підлягає поставці кредитору за цією аграрною розпискою. Такі, згідно з п. 1 додатку № 1 - кількість товару - 1190,938 тони.

Додатком № 2 до Товарної аграрної розписки є реєстр 186- ти земельних ділянок, на яких вирощується сільськогосподарська продукція, майбутній врожай якої надається в заставу за цією аграрною розпискою. Ділянки розташовані за адресою: Львівська область, Кам`янка-Бузький район, Банюнинська сільська рада.

Вказана товарна аграрна розписка посвідчена приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Веремчуком С.В. 19.06.2020 року за № 1310.

19.06.2020 року товарна аграрна розписка зареєстрована у реєстрі аграрних розписок за № 4755, про що свідчить витяг з реєстру (том 1, а.с. 24-31).

Як вбачається із витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № Р47529 від 24.06.2020 року (параметри запиту - номер обтяження № 27879629 за суб`єктом юридична особа код РНОКПП/ЄДРПОУ: 43171270) за вказаними параметрами запиту в реєстрі знайдено приватне обтяження на підставі товарної аграрної розписки серія та номер 1310, видана 19.06.2020 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Веремчуком С.В.; тип обтяження - застава рухомого майна; об`єкт обтяження: майбутній врожай картоплі на земельних ділянках у межах Кам`янка-Бузького району Львівської області, що знаходяться в суборенді у Боржника на підставі договорів оренди; боржник - ТОВ "Герман - Агро» , обтяжувач - ПП "ЯКЮ" (том 1, а с. 250).

Відтак у Державний реєстр обтяжень рухомого майна внесено запис щодо обтяження за товарною аграрною розпискою від 19.06.2020.

Матеріали справи свідчать, що ПП "ЯКЮ" 23.07.2020 року звернулося до ТОВ «Герман-Агро» з претензією № 1 щодо виконання зобов`язань по поставці товару за Договором поставки №02/2020 від 19.06.2020 року.

У вказаній претензії зазначено, що виконання зобов`язання ТОВ " Герман-Агро " за договором поставки № 02/2020 від 19.06.2020 року забезпечується товарною аграрною розпискою (зареєстрованою в реєстрі за № 1310) (т.1 а.с.251-252).

Із претензії № 1 вбачається що ПП "ЯКЮ" стверджує, що на підставі Договору поставки № 02/2020 від 19.06.2020 ТОВ " Герман-Агро " зобов`язався передати (поставити) у власність ПП "ЯКЮ" товар, а саме - картоплю, однак в обумовлений сторонами строк (до 20.07.2020 року) ТОВ " Герман-Агро " не забезпечив виконання взятого на себе зобов`язання, відтак враховуючи викладене ПП "ЯКЮ" просить ТОВ " Герман-Агро" здійснити виконання взятих на себе зобов`язань згідно з договором поставки № 02/2020 від 19.06.2020.

У відповідь на претензію № 1, 29.07.2020 року ТОВ " Герман-Агро" повідомило ПП "ЯКЮ", що поставка товару може бути здійснена лише у випадку здійснення авансування оплати вартості продукції в розмірі 15% від загальної ціни договору поставки, що становить 700 000 грн. В іншому випадку, товариство буде змушене здійснити поставку продукції на користь іншого покупця, яким буде здійснено передоплату. (т. 1 а.с. 253).

Як вбачається із матеріалів справи, 12.08.2020 до Господарського суду Рівненської області від ПП "ЯКЮ" надійшов позов до ТОВ " Герман-Агро" (справа № 918/817/20), у якому позивач просить суд зобов`язати відповідача передати у власність (здійснити поставку) товару, а саме: картоплю в кількості 1190,938 метричних тон на умовах EXW (склад: 43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Вахтангова, 2-А). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі Договору поставки № 02/2020 від 19.06.2020 року ТОВ " Герман-Агро" зобов`язався передати (поставити) у власність позивача товар, а саме - картоплю, однак в обумовлений сторонами строк відповідач не забезпечив виконання взятого на себе зобов`язання.

13.08.2020 року до Господарського суду Рівненської області від ПП "ЯКЮ" у справі №918/817/20 надійшла заява про забезпечення позову, у якій заявник просив суд:

- вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, шляхом внесення відповідного запису у Державний реєстр обтяжень рухомого майна, а саме: майбутній врожай картоплі на земельних ділянках у межах Кам`янка-Бузького району Львівської області за вказаними кадастровими номерами;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "ГЕРМАН-АГРО", а також іншим третім особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження, приховування, знищення, передачу в заставу, звернення стягнення, обтяження в інший спосіб чи передачу на інших підставах рухомого майна (врожаю картоплі), яке є предметом застави товарної аграрної розписки, зареєстрованої в реєстрі аграрних розписок за № 4755 від 19.06.2020 року та знаходиться на земельних ділянках за вказаними кадастровими номерами.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.08.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/817/20, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.08.2020 року заяву ПП "ЯКЮ" про забезпечення позову задоволено частково, вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, шляхом внесення відповідного запису у Державний реєстр обтяжень рухомого майна, а саме: майбутній врожай картоплі на земельних ділянках у межах Кам`янка-Бузького району Львівської області за вказаними кадастровими номерами; заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "ГЕРМАН-АГРО" (вул. Гур`єва, 13, Рівне, 33001, код ЄДРПОУ 43171270) вчиняти дії, спрямовані на відчуження, приховування, знищення, передачу в заставу, звернення стягнення, обтяження в інший спосіб чи передачу на інших підставах рухомого майна (врожаю картоплі), яке є предметом застави товарної аграрної розписки, зареєстрованої в реєстрі аграрних розписок за № 4755 від 19.06.2020 року та знаходиться на земельних ділянках за вказаними кадастровими номерами; у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині заборони на вчинення дій іншими третіми особами, спрямованими на відчуження, приховування, знищення, передачу в заставу, звернення стягнення, обтяження в інший спосіб чи передачу на інших підставах рухомого майна (врожаю картоплі), яке є предметом застави товарної аграрної розписки, зареєстрованої в реєстрі аграрних розписок за № 4755 від 19.06.2020 року та знаходиться на земельних ділянках за вказаними кадастровими номерами - відмовлено. Дана ухвала є виконавчим документом згідно з ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження". Строк пред`явлення вказаної ухвали до виконання - протягом трьох років з наступного дня після набрання цією ухвалою законної сили, тобто по 18.08.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 28.09.2020 у справі №918/817/20 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна".

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 17 серпня 2020 року у справі №918/817/20 про вжиття заходів забезпечення позову у справі №918/817/20 - задоволено. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 17 серпня 2020 року у справі №918/817/20 в частині задоволення заяви Приватного підприємства "ЯКЮ" про вжиття заходів забезпечення позову у справі №918/817/20 - скасовано. В цій частині прийнято нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви Приватного підприємства "ЯКЮ" про вжиття заходів забезпечення позову у справі №918/817/20. В решті ухвалу Господарського суду Рівненської області від 17 серпня 2020 року у справі №918/817/20 залишено без змін.

Разом з тим, як вбачається із залучених до матеріалів доказів (т. 2, а.с. 237-238), 01.03.2021р. між ПП "Якю" та ТОВ "Герман - Агро" укладено Договір "Про припинення зобов`язання за товарною аграрною розпискою за згодою сторін" за умовами якого сторони за взаємною домовленістю дійшли згоди про припинення зобов`язань які виникли за Товарною аграрною розпискою, посвідченою приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Веремчуком С.В. 19.06.2020р. за № 1310, а саме: забезпечене заставою безумовне зобов`язання боржника здійснити на користь кредитора поставку картоплі (надалі - товар) в кількості та якості, що наведена в додатку № 1 до Товарної аграрної розписки.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Нормами ч.1 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, як убачається із матеріалів справи, спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного правочину, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення (ст. 658 ЦК України).

Як зазначалося вище, позивач звертаючись із позовом до суду про визнання недійсним договору поставки №02/2020 від 19.06.2020, укладеного між ТОВ "Герман - Агро" та ПП "Якю" переконаний, що об`єктом оренди за вказаним договором є картопля власником якої є позивач, яку він набув на підставі укладеного між ним та ТОВ "Герман - Агро" договору підряду від 26.02.2020 №3/2020, а тому вважає, що у відповідача було відсутнє право на вчинення дій із поставки/продажу картоплі.

У відповідності до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Як передбачено ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу. Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин першої - третьої, п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, вирішуючи спір про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" передбачено, що відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 Цивільного кодексу, саме на момент вчинення правочину.

Таким чином, наведеними правовими нормами визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, та загальні підстави за наявності яких цей правочин може бути визнаний недійсним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність (оспорюваний правочин).

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні положення статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної в постанові від 14.06.2019 року у справі № 910/6642/18, вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. ст. 13, 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги або заперечення.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.06.2020 року між ТОВ "Герман-Агро" (постачальник) та ПП "ЯКЮ" (покупець) укладено оспорюваний Договір поставки №02/2020, згідно з п. 1.1. якого постачальник зобов`язується в порядку і на умовах, передбачених цим договором, передати (поставити) у власність покупцеві картоплю, визначені цим договором та специфікаціями до нього, які є його невід`ємними частинами, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити товар у строки і на умовах, що передбачені цим договором та специфікаціями до нього.

Специфікація № 1 до договору поставки передбачає, що поставка партії товару у кількості 1190,938 метричних тон має бути здійснена у строк до 20.07.2020 року.

У відповідності до п. 5.1 договору поставки постачальник, зокрема, гарантує покупцеві, що він є виробником та єдиним власником товару, а також те, що на товар або його частину відсутні права або претензії третіх осіб, він має або буде мати достатню кількість товару, яка необхідна для виконання цього договору.

Тобто, сторони договору поставки узгодили між собою умову, що ТОВ "Герман-Агро" є виробником та єдиним власником картоплі станом на дату виконання договору.

З вище викладеного вбачається, що ТОВ "Герман-Агро" гарантує ПП "ЯКЮ", що безпосередньо ним як постачальником виготовляється (вирощується) або виготовляється (вирощується) на його замовлення картопля, яка є товаром за договором поставки.

При цьому, із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що стосовно особи постачальника за договором поставки, - до видів діяльності ТОВ "Герман-Агро" належить: - 01.50 Змішане сільське господарство.

Тобто серед видів економічної діяльності ТОВ "Герман-Агро" відсутнє вирощування картоплі як сільськогосподарської культури, а тому ТОВ "Герман-Агро", зважаючи на чинне законодавство не може бути самостійним безпосереднім виробником картоплі, оскільки не спеціалізується на її вирощуванні.

Відтак отримати продукцію картоплі для її подальшої реалізації за будь-яким із договорів поставки ТОВ "Герман-Агро" в якості виробника має можливість виключно через замовлення її виробництва/вирощування іншою особою.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ТОВ "Герман-Агро" не надано доказів, які б свідчили, що картопля, яку він зобов`язався передати за договором поставки ПП "ЯКЮ", вирощується безпосередньо ним самим на будь-якій із земельних ділянок, що внесені до Державного земельного кадастру, зокрема не надав доказів того, що ТОВ "Герман-Агро" самостійно здійснило оранку, внесення міндобрив, культивацію, посадку картоплі насіннєвої, протруювання, обприскування або будь-які інші дії, що могли б свідчити про обробіток будь-яких земельних ділянок з метою сільськогосподарської діяльності по вирощуванню картоплі.

Натомість у матеріалах справи №918/1040/20 міститься договір підряду №3/2020, укладений 26.02.2020 року між ТОВ "Герман-Агро" (замовник) та ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" (виконавець) на виконання робіт з обробітку землі, згідно з яким виконавець зобов`язується за завданням замовника виконувати роботи з обробітку землі в обсязі повного сільськогосподарського циклу по вирощуванню картоплі, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані виконавцем роботи. Плановим результатом робіт за Договором є зібраний виконавцем врожай чіпсової картоплі в обсязі орієнтовно 9 470 тон (далі - товар) в строк не пізніше 31 жовтня 2020 року.

З вище викладеного вбачається, що ТОВ "Герман-Агро", не маючи можливості самостійно вирощувати картоплю як сільськогосподарську культуру внаслідок відсутності спеціалізації по такому виду економічної діяльності у юридичної особи ТОВ "Герман-Агро", 26.02.2020 року здійснив замовлення на виконання робіт з обробітку землі в обсязі повного сільськогосподарського циклу по вирощуванню картоплі за договором підряду №3/2020 у ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна", яке у свою чергу має право на вирощування картоплі, оскільки до його видів економічної діяльності відноситься:

- 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний);

- 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів;

- 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур;

- 01.50 Змішане сільське господарство;

- 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві;

- 01.63 Післяурожайна діяльність;

- 01.64 Оброблення насіння для відтворення;

- 10.31 Перероблення та консервування картоплі;

- 10.81 Виробництво цукру;

- 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;

- 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами;

- 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням;

- 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання;

- 49.41 Вантажний автомобільний транспорт;

- 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;

- 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у.;

- 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення.

Окрім того, в матеріалах справи відсутній додаток № 1 до договору підряду, у якому наведений перелік земельних ділянок, якими замовник користується на праві оренди, розташованих на території Банюнинської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області та на яких виконуються виконавцем роботи.

Позивач та відповідач-1 визнають, що додаток № 1 у відповідності до п. 1.3. договору підряду не укладався.

Колегія суддів вважає, що договір підряду №3/2020 на виконання робіт з обробітку землі від 26.02.2020 року є неукладеним оскільки він не містить погодження сторонами усіх істотних умов, а саме - переліку земельних ділянок на яких виконуватимуться роботи у додатку № 1 складеного на підставі п. 1.3. Договору підряду.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно із ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Положеннями ч.8 ст. 181 ГК України передбачено, що у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна зі сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України.

Однак, положенням законодавства України не визначено, що у договорах підряду на виконання робіт із обробітку землі істотною умовою є наведення конкретних кадастрових номерів земельних ділянок.

Відтак за відсутності цієї вимоги у законодавстві, виходячи із ч. 2 ст. 638 ЦК України, конкретний перелік кадастрових номерів земельних ділянок може являти собою істотну умову виключно у випадку, якщо наявна заява хоча б однієї сторони договору щодо необхідності досягнення згоди стосовно цієї умови.

У матеріалах справи відсутні докази того, що будь-яка зі сторін договору підряду № 3/2020 зверталась із відповідними заявами щодо необхідності погодження переліку кадастрових номерів земельних ділянок.

А тому, колегія суддів вважає, що перелік кадастрових номерів земельних ділянок не є істотною умовою договору підряду №3/2020, тобто, відсутність переліку кадастрових номерів земельних ділянок, не може слугувати правовою підставою для визнання вищезазначеного договору підряду неукладеним.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05.06.2018 року у справі №338/180/17, вказала, що з огляду на вказані приписи не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

Тобто, у даному випадку необхідно з`ясувати, чи сторонами повністю або частково виконано договір підряду, а у випадку встановлення такого факту, договір підряду вважатиметься укладеним навіть за відсутності додатку № 1.

Як вже зазначалося вище, відповідно до п. 1.1 договору підряду на виконання робіт з обробітку землі № 3/2020 від 26.02.2020, виконавець зобов`язується за завданням замовника виконувати роботи з обробітку землі в обсязі повного сільськогосподарського циклу по вирощуванню картоплі, а саме: обробітку ґрунту (дискування, внесення міндобрив, оранка, боронування, передпосівний обробіток ґрунту та сівба, внесення гербіцидів, передпосівна культивація, сівба), догляд за посівами, збирання врожаю та транспортування зібраного врожаю до місця зберігання (Роботи), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані виконавцем роботи.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання взятих на себе зобов`язань за договором підряду з вирощування картоплі позивачем з лютого по квітень 2020 року було закуплено насінневу картоплю (т. 1 а.с. 59-120), з квітня по травень 2020 року виконано роботи по її посадці (том 1, а.с. 121- 174), з вересня по жовтень 2020 року виконано роботи по збиранню врожаю картоплі (том 1, а.с. 175-238).

Таким чином, зі сторони позивача виконувались умови взятих на себе зобов`язань за договором підряду на земельних ділянках розташованих на території Банюнинської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області, якими ТОВ «Герман-Агро» користується на праві оренди.

Як вбачається із матеріалів справи ТОВ "Герман-Агро" жодним чином не заперечив той факт, що посадка картоплі та її збирання на належних ТОВ "Герман-Агро" на праві користування земельних ділянках здійснювалася саме позивачем, як і не надав доказів того, що на момент початку виконання робіт по посадці картоплі і включно до жовтня 2020 ТОВ "Герман-Агро" заперечувались дії позивача по обробітку ґрунту, посадці картоплі, догляду за посадками, збирання врожаю на земельних ділянках розташованих на території Банюнинської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області.

Тобто сторонами договору підряду №3/2020 (ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" та ТОВ "Герман-Агро") з моменту його укладення із 26.02.2020 року до 19.06.2020 - дати укладення між ТОВ "Герман-Агро" та ПП "Якю" договору поставки №02/2020, частково виконано договір підряду №3/2020 від 26.02.2020.

А тому, відсутні правові підстави вважати договір підряду на виконання робіт з обробітку землі № 3/2020 від 26.02.2020 є неукладеним після його часткового виконання сторонами.

Аналогічна правова викладена у висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 2338/180/17 (постанова від 05.06.2018 року).

Аналогічною є позиція Верховного Суду у справі 906/355/19 (постанова від 01.06.2020 року) в якій зазначено, що якщо буде доведено, що спірний договір його сторонами виконується, це виключає кваліфікацію договору як неукладеного. Зазначена обставина також унеможливлює застосування до договору підряду ч. 8 ст. 181 ГК України.

Окрім того, визнання договору неукладеним може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами.

Істотною є умова про предмет договору підряду, при цьому предметом договору підряду завжди є індивідуалізований результат праці підрядника, на який спрямована узгоджена воля сторін (аналогічною є позиція ВС у справі №910/16774/18 постанова від 20.02.2020 року).

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, зокрема, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Це означає, що кожний вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Отже, оскільки дії ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" та ТОВ "Герман-Агро" свідчать про те, що договір підряду фактично було укладено та на його підставі виконувалися роботи, колегія суддів вважає, що всі права, набуті сторонами за цим договором, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

А тому колегія суддів не приймає до уваги доводи ТОВ "Герман-Агро" та ПП "ЯКЮ" про неукладеність договору підряду № 03/2020 від 26.02.2020 року.

При цьому, дослідження договору підряду № 03/2020 від 26.02.2020 року здійснювалося судом апеляційної інстанції виключно в контексті доказу наявності права власності ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" на результат робіт (тобто врожай картоплі, в т.ч. картоплі на будь-якій стадії вегетації ще не зібраної з поля виконавцем).

З приводу долученого до матеріалів справи науково-правового експертного висновку від 09.12.2020 щодо укладеності договорів підряду (а.с. 143-156, т.2),колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до абз. 2 ч. 2 ст. 98 ГПК України предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Згідно з ст. 108 ГПК України учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо: 1) застосування аналогії закону, аналогії права; 2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі. Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.

На підставі ч. 1 ст. 109 ГПК України висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду.

Колегія суддів, дослідивши науково-правовий експертний висновок №029/2020 від 09.12.2020 року (том 2, а.с. 143-157) дійшла висновку, що останній є висновком з питань права (щодо укладеності договору підряду), а тому не є доказом у справі № 918/1040/20 та не є обов`язковим для суду.

Колегією суддів встановлено, що ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" до матеріалів справи долучено наказ №02/03/2020-1 02.03.2020 року , у якому визначено кадастрові номери земельних ділянок, на яких виконуватимуться роботи з вирощування картоплі на підставі, зокрема, договору підряду № 3/2020 від 26.02.2020 року.

Відповідно до п. 1.7. договору підряду №03/2020 від 26.02.2020 року, до моменту підписання сторонами акту виконаних робіт (п. 3.3. Договору) право власності на результат Робіт (тобто врожай картоплі, в т.ч. картопля на будь-якій стадії вегетації ще не зібрана з поля Виконавцем) залишається за виконавцем - ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна".

Згідно з п. 10.3. Договору підряду - позивач має переважне право придбання врожаю, який вирощений на виконання Договору підряду.

З вище викладених умов договору вбачається, що ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" має право на врожай картоплі до підписання акту виконаних робіт, а після цього - переважне право на купівлю такого врожаю, на що погодився ТОВ "Герман-Агро", уклавши договір підряду №03/2020 від 26.02.2020 року.

Тобто право власності на посаджену картоплю на земельних ділянках належних ТОВ "Герман-Агро" на праві оренди - наявне у ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" з 23.04.2020 року до підписання актів виконаних робіт, а саме не пізніше 31.10.2020 року з урахуванням додаткового 10-денного терміну для підписання відповідного акту.

Отже, у ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" за укладеним договором підряду, який ним частково виконаний, виникло право власності на картоплю, яка посаджена на виконання умов договору на 139 земельних ділянках, розташованих території Банюнинської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області.

Колегія суддів вважає, що позивач надав суду докази, які жодним чином не спростовані відповідачами, що із лютого 2020 року ним як виконавцем розпочато процедуру закупівлі картоплі насіннєвої для садіння, із 23.04.2020 року розпочато посадку картоплі на земельних ділянках визначених у наказі від 02.03.2020 року, із 17.09.2020 року розпочато збір врожаю на таких ділянках, що підтверджується договорами купівлі-продажу, договорами поставки, видатковими накладними, митними деклараціями, дорожніми листками тракторів, тощо.

Щодо доводів ТОВ "Герман-Агро" про те, що відсутність погодженого між сторонами переліку земельних ділянок позивач намагається замінити одностороннім внутрішнім наказом, колегія суддів зазначає наступне.

Колегією суддів встановлено, що наказ № 02/03/2020-1 від 02.03.2020 року поданий на підтвердження тих обставин, що саме на конкретних 139 земельних ділянках з визначеними кадастровими номерами, які знаходяться на території Банюнинської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області і належать відповідачу-1 на праві користування, здійснювалось виконання ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" робіт за договором підряду.

ТОВ "Герман-Агро" жодним чином не заперечив і не спростував той факт, що позивач - ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" здійснював обробіток землі, посадку і збирання картоплі на належних ТОВ "Герман-Агро" земельних ділянках із зазначеними в наказі кадастровими номерами.

Зазначена обставина лише підтверджує фактичне погодження сторонами договору підряду земельних ділянок, на яких проводилося вирощування картоплі, без письмового підписання додатку №1 до зазначеного договору.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 11.02.2021 року у справі № 916/17/20).

У ст. 13 Конституції України закріплено, що власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Аналогічні положення містяться й у ст. 319 ЦК України.

Власність не тільки надає переваги тим, хто її має, а й покладає на них певні обов`язки. Здійснюючи свої права, власник зобов`язаний не порушувати права, свободи, гідність та охоронювані законом інтереси громадян, суспільства, не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не погіршувати природну якість землі, води, інших об`єктів природи. (Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 15.05.2018 року у справі № 920/1275/16).

Тобто, ТОВ "Герман-Агро" разом із отриманням права користування конкретними земельними ділянками на території Банюнинської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області набув законодавчих обов`язків, зокрема, не порушувати права інших осіб та не погіршувати екологічну ситуацію, природну якість землі, а факт кількамісячного допуску позивача до 139 земельних ділянок та не втручання у здійснення їх обробітку останнім свідчить про те, що відповідачем-1 частково виконувався договір підряду, доказів протилежного відповідачами не подано.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідність врахування впровадженого «стандарту доказування «вірогідності доказів» у господарському процесі. Зокрема, про це йдеться у постановах Верховного Суду від 21.08.2020 року у справі №904/2357/20, від 25.06.2020 року у справі №924/233/18, від 24.09.2020 року у справі №922/2665/17, від 01.10.2020 року у справі №910/16586/18. Наведені висновки Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права мають загальний характер.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» , на відміну від «достатності доказів» , підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

При цьому, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, зокрема, викладені в перелічених постановах, щодо необхідності співставлення судом наданих позивачем і відповідачем доказів з огляду на їх вірогідність для правильного застосування положень ст. 79 ГПК України.

Положеннями ч. 1 ст. 75 ГПК України, передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом.

Як вже зазначалося вище, жодними доказами ТОВ "Герман-Агро" не заперечив і не спростував факт вирощування картоплі позивачем за договором підряду на належних йому на праві оренди земельних ділянок на території Банюнинської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області.

ТОВ «Герман-Агро» не надав суду доказів, що ним самостійно оброблялись будь-які земельні ділянки з метою вирощування картоплі.

Також ТОВ «Герман-Агро» не надано жодних доказів наявності достатньої кількості техніки для вирощування картоплі, наявності насіннєвого матеріалу, який необхідний для вирощування картоплі, доказів укладення договорів купівлі-продажу насіннєвого матеріалу, доказів закупівлі мінеральних добрив необхідних для вирощування картоплі.

Окрім того, ТОВ «Герман-Агро» не надано доказів наявності достатньої кількості працівників яких необхідно було б задіяти для вирощування обробки та та збирання урожаю картоплі на 186 земельних ділянках.

А тому, колегія суддів вважає, що укладаючи договір поставки, ТОВ «Герман-Агро» міг розпорядитися виключно картоплею, яка вирощувалася іншою особою на його замовлення, а не ним самостійно.

В той же час, у відзиві на позовну заяву та на апеляційну скаргу ТОВ «Герман-Агро» зазначив, що на його думку, саме ТОВ "Герман-Агро" є єдиним власником посівів та насаджень, що знаходяться на земельних ділянках, обробіток яких виконувався ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна", незалежно від того ким та коли такі насаджені, оскільки ТОВ «Герман-Агро» вважає, що між ним та позивачем не укладено жодних договорів, які б надавали право ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" користуватися земельними ділянками.

Оскільки судом встановлено, що між ТОВ "Герман-Агро" та позивачем укладався договір підряду № 03/2020 від 26.02.2020 року на виконання робіт з обробітку землі в обсязі повного сільськогосподарського циклу по вирощуванню картоплі, колегія суддів вважає необґрунтованим твердження ТОВ "Герман-Агро" про те, що саме він є єдиним власником посівів та насаджень, що знаходяться на 139 земельних ділянках, обробіток яких виконувався ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна".

Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку, що долучені до матеріалів справи докази свідчать про те, що більш вірогідним є факт укладення договору підряду від 26.02.2020 №03/2020 між ТОВ "Герман-Агро" та ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна", ніж його не укладення та факт виконання робіт ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" на підставі договору підряду на 139 земельних ділянках, що визначені наказом №02/03/2020-1 від 02.03.2020 року, ніж відсутність погодження переліку земельних ділянок у додатку №1 до договору підряду зі сторони ТОВ "Герман-Агро".

Отже, незважаючи на відсутність погодження переліку земельних ділянок у додатку №1 до договору підряду, відповідач - ТОВ "Герман-Агро" жодним чином не заперечив та не спростував іншими доказами факт виконання робіт з вирощування картоплі ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" на 139 земельних ділянках на території Банюнинської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області належних ТОВ "Герман-Агро" на праві оренди.

Згідно з ч. ч. 3, 5 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Позивач - ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" на підставі договору підряду виконуючи роботи з вирощування картоплі на належних ТОВ "Герман-Агро" на праві оренди земельних ділянок - правомірно розраховував на те, що замовник реально прагнув настання правових наслідків за даним правочином.

Уклавши договір на замовлення вирощування картоплі та маючи на меті отримати собі у власність врожай картоплі 2020 року, ТОВ "Герман - Агро", знаючи про виконання робіт позивачем на 139 земельних ділянках із вирощування такої картоплі - не надало суду доказів непогодження переліку саме цих земельних ділянок.

А тому, колегія суддів дійшла висновку, що наказ № 02/03/2020-1 від 02.03.2020 року є належним, допустимим та достовірним доказом у даній справі.

Колегія суддів вважає, що дії ТОВ "Герма-Агро" свідчать про мовчазну згоду стосовно схвалення проведення виконання робіт позивачем на 139 земельних ділянках на території Банюнинської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області належних ТОВ «Герман-Агро» на праві оренди, оскільки в матеріалах справи відсутні листи, заперечення, зауваження, пропозиції ТОВ «Герман-Агро» щодо виконання ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" договору підряду №03/2020 від 26.02.2020..

Також апеляційний господарський суд вбачає ознаки недобросовісної поведінки ТОВ «Герман-Агро» у вигляді відсутності претензій щодо переліку земельних ділянок для вирощування картоплі протягом тривалого часу та виникнення таких претензій після фактичного вкладення часового, грошового та іншого ресурсу ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" на виконання договору підряду у вигляді закупівлі, посадки, вирощування картоплі, збору врожаю.

Доводи ПП "ЯКЮ" про те, що правову оцінку відсутності згоди сторін щодо істотної умови договору підряду та правову оцінку "односторонньому" наказу позивача надано у постанові Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 року у справі №914/2489/20.

Колегія суддів вважає, що обставини встановлені у постанові Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 року у справі № 914/2489/20 не підпадають під ч.4 ст.75 ГПК України, оскільки такі зроблені у межах перегляду ухвали про забезпечення позову, коли суд апеляційної інстанції не встановлює фактичних обставин справи, не надає оцінку доказам та доводам учасників справи.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі № 910/15335/18, у відповідності до якої суд апеляційної інстанції на стадії судового процесу не вирішує спір по суті, не встановлює фактичних обставин справи, не надає оцінку доказам та доводам учасників справи.

Окрім того, згідно з ч. 7 ст. 175 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висноку, що договір підряду №3/2020 на виконання робіт з обробітку землі від 26.02.2020 року є укладеним, а ТОВ "Герман-Агро" своїми діями не заперечував проти проведення ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" виконання робіт за договором підряду №3/2020 від 26.02.2020 на 139 земельних ділянках на території Банюнинської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області належних ТОВ «Герман-Агро» на праві оренди..

З умов договору підряду №3/2020 від 26.02.2020 вбачається, що Сторони договору підряду домовились, що до моменту підписання сторонами акту виконаних робіт (п.3.3. договору) право власності на результат робіт (тобто врожай картоплі, в. т.ч. картопля та будь-якій стадії вегетації ще не зібрана з поля виконавцем) залишається за виконавцем (п. 1.7. Договору підряду).

У відповідності до п. 4.2. договору підряду оплата робіт здійснюється замовником протягом 10 календарних днів після підписання сторонами акту виконаних робіт. Товар передається виконавцем замовнику за актом приймання-передачі виключно після отримання виконавцем оплати за роботи, визначені в п. 3.1.Договору з врахуванням положень п. 4.1. Договору. З моменту підписання акту приймання-передачі товару сторонами у замовника виникає право власності на товар.

З вище викладеного вбачається, що право власності на посаджену картоплю на 139 земельних ділянках згідно з наказом №02/03/2020-1 від 02.03.2020 року, належить ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" з 23.04.2020 року до підписання актів виконаних робіт, тобто не пізніше 31.10.2020 року з урахуванням додаткового 10-денного терміну для підписання відповідного акту.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 19.06.2020 року ТОВ "Герман-Агро" (як боржник) видав ПП "ЯКЮ" (кредитор) товарну аграрну розписку № 4755 у забезпечення виконання безумовних зобов`язань боржника за договором поставки № 02/2020 від 19.06.2020 року по поставці у строк до 20.07.2020 року картоплі.

За даною аграрною розпискою боржник передає в заставу майбутній врожай картоплі з земельних ділянок у межах Кам`янка - Бузького району Львівської області, що знаходиться в оренді у боржника на підставі договорів оренди, згідно з реєстром, наведеним у додатку № 2 (надалі - земельні ділянки). На день збору врожаю предметом застави стає відповідна кількість зібраної сільськогосподарської продукції в загальному обсязі не менше 1190,938 тонни, що буде вирощена на земельних ділянках.

Додатком № 2 до товарної аграрної розписки є реєстр із 186-ти земельних ділянок, на яких вирощується сільськогосподарська продукція, майбутній врожай якої надається в заставу за цією аграрною розпискою.

ТОВ "Герман-Агро" заперечує взаємозв`язок договору поставки та товарної аграрної розписки та стверджує, що той факт, що предметом поставки і застави є картопля, ще не означає, що це одна і та сама картопля, бо якщо б у договорі поставки і специфікаціях до нього були чітко визначені земельні ділянки з кадастровими номерами, які б збігалися з тими, що вказані в аграрній розписці, то тоді такий висновок доцільно було б робити.

Окрім того, ТОВ "Герман-Агро" звертає увагу на те, що у договорі поставки не вказується, що зобов`язання за ним забезпечується шляхом укладення аграрної розписки, а договір поставки є дійсним на визначених ним умовах незалежно від того, чи укладена аграрна розписка між сторонами або будь-який інший договір для забезпечення виконання зобов`язань сторін.

ТОВ "Герман-Агро" вважає, що за аграрною товарною розпискою передається товар, який взагалі не визначений предметом Договору поставки.

При цьому ТОВ "Герман-Агро" зазначає, що на його думку, до позовної заяви позивачем не надано жодних доказів того, що картопля, яка виступає предметом поставки, є тою ж картоплею, яка передана в заставу в забезпечення зобов`язання за Договором поставки.

Колегія суддів вважає безпідставними вищезазначені доводи ТОВ "Герман-Агро", оскільки вони спростовуються вище встановленими обставинами справи та долученими до матеріалів справи доказами.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що товарна аграрна розписка є самостійним правочином, що встановлює безумовне зобов`язання боржника за аграрною розпискою здійснити поставку узгодженої сільськогосподарської продукції, якість, кількість, місце та строк поставки якої визначені аграрною розпискою.

Правова оцінка укладання товарної аграрної розписки апеляційним господарським судом не надається, оскільки це не є предметом спору у справі № 918/1040/20.

Доказів визнання недійсною товарної аграрної розписки суду не надано, відтак апеляційний господарський суд розцінює її як доказ у справі.

Згідно з п.1.1. товарної аграрної розписки № 4755 від 19.06.2020 року така видається боржником в забезпечення виконання ним зобов`язань за договором поставки № 02/2020 від 19.06.2020 року укладеним між боржником та кредитором.

Заперечуючи проти взаємопов`язаності договору поставки і товарної аграрної розписки, відповідач-1 не надав суду доказів існування будь-якого іншого договору поставки за номером 02/2020 від дати 19.06.2020 із тим самим предметом (картопля врожаю 2020) укладеного між ним і відповідачем-2, аніж той, що оспорюється, що могло би свідчити про те, що товарна аграрна розписка видана саме в забезпечення виконання зобов`язань за якимось іншим правочином, а не за оспорюваним договором.

Відтак у суду відсутні підстави вважати, що товарна аграрна розписка видана у забезпечення виконання зобов`язань за якимось іншим договором № 02/2020 від 19.06.2020 року укладеним між відповідачем- 1 та 2 , аніж за оспорюваним договором.

Крім того, суд вбачає характерні ознаки пов`язаності договору поставки та аграрної розписки, що викликані однаковими:

- сторонами правочинів: ТОВ «Герман-Агро» та ПП «ЯКЮ» ;

- датами правочинів - 19.06.2020 року;

- предметом правочинів - картопля у кількості 1190,938 метричних тон;

- роками врожаю - 2020 рік;

- строками поставки - 20.07.2020 року;

- умовами поставки: EXW (склад 43006, Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Вахтангова, будинок 2А).

Матеріали справи свідчать, що ПП "ЯКЮ" 23.07.2020 року звернулося до ТОВ «Герман-Агро» з претензією №2 щодо виконання зобов`язань по поставці товару за Договором поставки № 02/2020 від 19.06.2020 року. У вказаній претензії ПП "ЯКЮ" зауважує, що виконання зобов`язання ТОВ "Герман-Агро" за договором поставки № 02/2020 від 19.06.2020 року забезпечується товарною аграрною розпискою (зареєстрованою в реєстрі за № 1310).

У відповідь на претензію №1, 29.07.2020 року ТОВ «Герман-Агро» повідомило ПП "ЯКЮ" про необхідність здійснення авансування оплати вартості продукції за договором поставки.

Як вбачається із матеріалів справи, 12.08.2020 до Господарського суду Рівненської області від ПП "ЯКЮ" надійшов позов до ТОВ "Герман-Агро" (справа № 918/817/20), у якому позивач просив суд зобов`язати відповідача передати у власність (здійснити поставку) товару, а саме: картоплю в кількості 1190,938 метричних тонн на підставі Договору поставки №02/2020 від 19.06.2020.

13.08.2020 року до Господарського суду Рівненської області від ПП "ЯКЮ" у справі №918/817/20 надійшла заява про забезпечення позову, у якій заявник просив суд: вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, шляхом внесення відповідного запису у Державний реєстр обтяжень рухомого майна, а саме: майбутній врожай картоплі на земельних ділянках у межах Кам`янка-Бузького району Львівської області за вказаними кадастровими номерами; заборонити ТОВ "Герман-Агро", а також іншим третім особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження, приховування, знищення, передачу в заставу, звернення стягнення, обтяження в інший спосіб чи передачу на інших підставах рухомого майна (врожаю картоплі), яке є предметом застави товарної аграрної розписки, зареєстрованої в реєстрі аграрних розписок за №4755 від 19.06.2020 та знаходиться на земельних ділянках за вказаними кадастровими номерами.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/817/20, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.08.2020 заяву ПП "ЯКЮ" про забезпечення позову задоволено частково.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 17 серпня 2020 року у справі №918/817/20 про вжиття заходів забезпечення позову у справі №918/817/20 - задоволено. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 17 серпня 2020 року у справі №918/817/20 в частині задоволення заяви Приватного підприємства "ЯКЮ" про вжиття заходів забезпечення позову у справі №918/817/20 - скасовано. В цій частині прийнято нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви Приватного підприємства "ЯКЮ" про вжиття заходів забезпечення позову у справі №918/817/20. В решті ухвалу Господарського суду Рівненської області від 17 серпня 2020 року у справі №918/817/20 залишено без змін.

Із ухвали Господарського суду Рівненської області від 01.09.2020 року у справі №918/817/20 вбачається, що 31.08.2020 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому директор ТОВ "Герман-Агро" визнає позовні вимоги у повному обсязі (т. 1а.с. 267-270).

З вище викладеного вбачається, що ПП "ЯКЮ", подаючи до Господарського суду Рівненської області позов у справі № 918/817/20 про зобов`язання ТОВ "Герман-Агро" здійснити поставку картоплі на підставі договору поставки № 02/2020 від 19.06.2020 року та подаючи заяву про забезпечення даного позову шляхом накладення арешту на майбутній врожай картоплі на земельних ділянках у межах Кам`янка-Бузького району Львівської області за вказаними у товарній аграрній розписці № 4755 від 19.06.2020 року кадастровими номерами - самостійно визнало обставину взаємопов`язаності договору поставки № 02/2020 від 19.06.2020 року та аграрної товарної розписки № 4755 від 19.06.2020 року.

Аналогічно, дії ТОВ "Герман-Агро" із визнання позовних вимог у справі №918/817/20 - свідчать про визнання обставини взаємопов`язаності договору поставки № 02/2020 від 19.06.2020 та аграрної товарної розписки № 4755 від 19.06.2020.

Врахувавши наведені вище обставини, зокрема, про визнання ПП "ЯКЮ" та ТОВ "Герман-Агро" обставини того, що товарна аграрна розписка №4755 від 19.06.2020 (т, 1 а.с. 32 - 38) видана у забезпечення виконання зобов`язань за договором поставки №02/2020 від 19.06.2020 року, при цьому у вказаних правочинах мова йде про один і той же урожай картоплі 2020 року із зазначенням його джерела походження - а саме - 186 земельних ділянок згідно з додатком №2 до товарної аграрної розписки - апеляційний господарський суд виходить із принципів "естопель" та "заборони суперечливої поведінки".

"Естопель" - це принцип, який означає категоричне заперечення такої поведінки сторони в процесі, якою вона перекреслює те, що попередньо було нею визнано в цьому та/або іншому судовому процесі. Принцип «естопель» , зокрема, застосовано в практиці Європейського суду з прав людини («Хохліч проти України» , заява № 41707/98; «Рефаг парті зі (Партія добробуту) Туреччини та інші проти Туреччини, заяви № 41340/98, № 41342/98, № 41344/98), він підлягає застосуванню і українськими судами. Аналогічно принцип «естопель» застосовувався Верховним Судом у справах № 910/24323/16, № 914/2622/16, № 914/3593/15, № 237/142/16-ц, № 911/205/18).

Доктрина «естопель» (з англ. estoppel - відхилення, від estop - позбавляти права заперечення) бере походження з англосаксонської системи права і базується на принципах добросовісності і послідовності. За своєю природою це прояв загального принципу недопустимості зловживання правом. Сторона, яка вчиняє дії або робить заяви у спорі, що суперечать тій позиції, яку вона займала раніше, не повинна отримати перевагу від своєї непослідовної поведінки.

Доктрина римського права "venire contra factum proprium" (принцип заборони суперечливої поведінки) базується на римській максимі "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці..

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає безпідставними заперечення ТОВ "Герман-Агро" як у відзиві на позов, так і у відзиві на апеляційну скаргу про те, що за аграрною товарною розпискою передається товар, який взагалі не визначений предметом договору поставки, та твердження про те, що картопля, яка виступає предметом поставки, не є тою ж самою картоплею, яка передана в заставу в забезпечення зобов`язання за договором поставки, оскільки апеляційним судом встановлено, що картопля, яку ТОВ "Герман-Агро" зобов`язався 19.06.2020 поставити для ПП "ЯКЮ" за договором поставки №02/2020, є саме тією картоплею, яка вирощується на 186 земельних ділянках згідно з додатком до аграрної товарної розписки №4755 від 19.06.2020 року.

Позивач вважає, що станом на 19.06.2020 року він є власником картоплі, як результату виконаних ним робіт за договором підряду в обсязі орієнтовно 9470 тон, яку ТОВ "Герман-Агро" зобов`язався передати за договором поставки № 02/2020 від 19.06.2020 року.

Підставою для визнання договору поставки товару № 02/2020 від 19.06.2020 недійсним позивач вказує його укладення особою (відповідачем-1), у якої було відсутнє право розпорядження (продажу/поставки/передавання у заставу) частиною такого товару.

У підтвердження того, що ТОВ "Герман-Агро" фактично розпорядився майном, яке не належить останньому, позивач вказує на додаток № 2 товарної аграрної розписки, який містить перелік 186 земельних ділянок, на яких вирощується картопля, 139 з яких - це ті земельні ділянки, власником вирощуваної картоплі на яких станом на 19.06.2020 є ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна".

Апеляційний господарський суд встановив взаємозв`язок товарної аграрної розписки і договору поставки, що дає підстави ідентифікувати товар (картоплю), який зобов`язався поставити ТОВ "Герман-Агро" за договором поставки, за джерелом походження, а саме - за місцем вирощування: на земельних ділянках, перелік кадастрових номерів яких містяться у додатку № 2 до товарної аграрної розписки.

Порівнявши врожай картоплі 2020 року, що вирощується на підставі договору підряду від 26.02.2020 року та договору поставки від 19.06.2020 року за джерелом походження, а саме за місцем вирощування, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про таке.

Згідно з додатком № 2 до товарної аграрної розписки № 4755 від 19.06.2020, сільськогосподарська продукція, майбутній врожай якої надається в заставу за цією аграрною розпискою вирощується на 186 земельних ділянках загальною площею 59,5469 га з такими кадастровими номерами: 4622180400:02:000:0011, 4622180400:03:000:0033, 4622180400:02:000:0179, 4622180400:03:000:0780, 4622180400:02:000:0567, 4622180400:03:000:0155, 4622180400:03:000:0188, 4622180400:03:000:0427, 4622180400:03:000:0034, 4622180400:02:000:0066, 4622180400:02:000:0032, 4622180400:02:000:0164, 4622180400:02:000:0308, 4622180400:03:000:0091, 4622180400:03:000:0323, 4622180400:02:000:0209, 4622180400:02:000:0121, 4622180400:03:000:0269, 4622180400:03:000:0565, 4622180400:03:000:0539, 4622180400:02:000:0439, 4622180400:03:000:0270, 4622180400:02:000:0047, 4622180400:03:000:0330, 4622180400:03:000:0793, 4622180400:02:000:0046, 4622180400:03:000:0712, 4622180400:03:000:0409, 4622180400:03:000:0291, 4622180400:01:008:0007, 4622180400:02:000:0348, 4622180400:02:000:0009, 4622180400:03:000:0401, 4622180400:03:000:0633, 4622180400:03:000:0454, 4622180400:03:000:0399, 4622180400:02:000:0052, 4622180400:03:000:0121, 4622180400:02:000:0423, 4622180400:03:000:0321, 4622180400:03:000:0479, 4622180400:03:000:0546, 4622180400:03:000:0127, 4622180400:03:000:0277, 4622180400:03:000:0257, 4622180400:03:000:0403, 4622180400:02:000:0280, 4622180400:02:000:0110, 4622180400:02:000:0155, 4622180400:03:000:0547, 4622180400:02:000:0087, 4622180400:02:000:0013, 4622180400:03:000:0402, 4622180400:02:000:0166, 4622180400:03:000:0826, 4622180400:02:000:0331, 4622180400:03:000:0070, 4622180400:03:000:0181, 4622180400:03:000:0290, 4622180400:02:000:0156, 4622180400:02:000:0102, 4622180400:02:000:0271, 4622180400:03:000:0211, 4622180400:02:000:0394, 4622180400:03:000:0209, 4622180400:03:000:0278, 4622180400:03:000:0387, 4622180400:03:000:0382, 4622180400:02:000:0225, 4622180400:03:000:0334, 4622180400:03:000:0202, 4622180400:03:000:0014, 4622180400:02:000:0204, 4622180400:02:000:0185, 4622180400:03:000:0058, 4622180400:03:000:0198, 4622180400:03:000:0035, 4622180400:03:000:0044, 4622180400:02:000:0387, 4622180400:02:000:0466, 4622180400:03:000:0118, 4622180400:03:000:0448, 4622180400:03:000:0824, 4622180400:03:000:0611, 4622180400:03:000:0468, 4622180400:03:000:0497, 4622180400:03:000:0668, 4622180400:03:000:0455, 4622180400:03:000:0557, 4622180400:03:000:0529, 4622180400:03:000:0032, 4622180400:03:000:0660, 4622180400:03:000:0689, 4622180400:03:000:0375, 4622180400:03:000:0493, 4622180400:03:000:0316, 4622180400:03:000:0673, 4622180400:03:000:0436, 4622180400:02:000:0212, 4622180400:02:000:0710, 4622180400:02:000:0022, 4622180400:03:000:0164, 4622180400:03:000:0672, 4622180400:02:000:0161, 4622180400:02:000:0106, 4622180400:03:000:0569, 4622180400:03:000:0558, 4622180400:03:000:0018, 4622180400:03:000:0424, 4622180400:02:000:0365, 4622180400:03:000:0083, 4622180400:03:000:0465, 4622180400:03:000:0017, 4622180400:02:000:0395, 4622180400:02:000:0023, 4622180400:03:000:0073, 4622180400:03:000:0210, 4622180400:03:000:0531, 4622180400:02:000:0135, 4622180400:03:000:0661, 4622180400:03:000:0704, 4622180400:03:000:0197, 4622180400:03:000:0592, 4622180400:03:000:0339, 4622180400:03:000:0431, 4622180400:03:000:0739, 4622180400:02:000:0045, 4622180400:02:000:0232, 4622180400:03:000:0187, 4622180400:03:000:0428, 4622180400:01:010:0044, 4622180400:03:000:0268, 4622180400:03:000:0552, 4622180400:02:000:0434, 4622180400:02:000:0440, 4622180400:03:000:0247, 4622180400:03:000:0085, 4622180400:03:000:0104, 4622180400:03:000:0743, 4622180400:02:000:0433, 4622180400:02:000:0435, 4622180400:02:000:0224, 4622180400:02:000:0028, 4622180400:03:000:0246, 4622180400:03:000:0072, 4622180400:03:000:0564, 4622180400:03:000:0745, 4622180400:03:000:0305, 4622180400:03:000:0467, 4622180400:02:000:0044, 4622180400:03:000:0727, 4622180400:03:000:0245, 4622180400:03:000:0744, 4622180400:02:000:0162, 4622180400:03:000:0784, 4622180400:02:000:0451, 4622180400:03:000:0613, 4622180400:02:000:0330, 4622180400:01:010:0046, 4622180400:02:000:0148, 4622180400:03:000:0707, 4622180400:03:000:0410, 4622180400:02:000:0093, 4622180400:02:000:0186, 4622180400:03:000:0015, 4622180400:03:000:0486, 4622180400:03:000:0816, 4622180400:02:000:0147, 4622180400:03:000:0614, 4622180400:03:000:0016, 4622180400:03:000:0713, 4622180400:02:000:0274, 4622180400:03:000:0057, 4622180400:03:000:0815, 4622180400:03:000:0252, 4622180400:02:000:0008, 4622180400:03:000:0823, 4622180400:02:000:0383, 4622180400:03:000:0737, 4622180400:03:000:0682, 4622180400:02:000:0367, 4622180400:02:000:0332, 4622180400:02:000:0222, 4622180400:02:000:0382, 4622180400:02:000:0329, 4622180400:03:000:0283.

Згідно з наказом ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" № 02/03/2020-1 від 02.03.2020 та додатків до нього, який у справі є доказом з підстав, викладених вище - позивач станом на 19.06.2020 є власником картоплі, яка вирощувалася у межах Кам`янка-Бузького району Львівської області відповідно до договору підряду на земельних ділянках відповідно до переліку.

Колегією суддів встановлено, що серед земельних ділянок, які забезпечено заставою майбутнього врожаю згідно із товарною аграрною розпискою ТОВ "Герман-Агро" №4755 від 19.06.2020 включено 139 земельних ділянок які зазначені в наказі ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" № 02/03/2020-1 від 02.03.2020, а саме земельні ділянки із кадастровими номерами: 4622180400:02:000:0011, 4622180400:03:000:0033, 4622180400:03:000:0155, 4622180400:03:000:0188, 4622180400:03:000:0427, 4622180400:03:000:0034, 4622180400:02:000:0066, 4622180400:02:000:0032, 4622180400:02:000:0308, 4622180400:03:000:0091, 4622180400:02:000:0209, 4622180400:03:000:0269, 4622180400:02:000:0439, 4622180400:03:000:0270, 4622180400:02:000:0047, 4622180400:03:000:0330, 4622180400:02:000:0046, 4622180400:03:000:0712, 4622180400:03:000:0409, 4622180400:02:000:0348, 4622180400:02:000:0009, 4622180400:03:000:0401, 4622180400:03:000:0633, 4622180400:03:000:0454, 4622180400:03:000:0399, 4622180400:02:000:0052, 4622180400:03:000:0121, 4622180400:03:000:0479, 4622180400:03:000:0127, 4622180400:03:000:0277, 4622180400:03:000:0257, 4622180400:03:000:0403, 4622180400:02:000:0280, 4622180400:02:000:0087, 4622180400:03:000:0402, 4622180400:02:000:0331, 4622180400:03:000:0070, 4622180400:03:000:0181, 4622180400:02:000:0102, 4622180400:02:000:0271, 4622180400:03:000:0211, 4622180400:02:000:0394, 4622180400:03:000:0209, 4622180400:03:000:0278, 4622180400:03:000:0387, 4622180400:03:000:0382, 4622180400:02:000:0225, 4622180400:03:000:0334, 4622180400:03:000:0202, 4622180400:03:000:0014, 4622180400:02:000:0185, 4622180400:03:000:0058, 4622180400:03:000:0198, 4622180400:03:000:0035, 4622180400:03:000:0044, 4622180400:03:000:0118, 4622180400:03:000:0448, 4622180400:03:000:0611, 4622180400:03:000:0468, 4622180400:03:000:0497, 4622180400:03:000:0668, 4622180400:03:000:0455, 4622180400:03:000:0529, 4622180400:03:000:0660, 4622180400:03:000:0689, 4622180400:03:000:0493, 4622180400:03:000:0673, 4622180400:03:000:0436, 4622180400:02:000:0710, 4622180400:02:000:0022, 4622180400:03:000:0164, 4622180400:03:000:0672, 4622180400:02:000:0106, 4622180400:03:000:0018, 4622180400:03:000:0424, 4622180400:02:000:0365, 4622180400:03:000:0083, 4622180400:03:000:0465, 4622180400:03:000:0017, 4622180400:02:000:0395, 4622180400:02:000:0023, 4622180400:03:000:0073, 4622180400:03:000:0210, 4622180400:03:000:0531, 4622180400:03:000:0661, 4622180400:03:000:0704, 4622180400:03:000:0197, 4622180400:03:000:0592, 4622180400:03:000:0339, 4622180400:03:000:0431, 4622180400:03:000:0739, 4622180400:02:000:0045, 4622180400:02:000:0232, 4622180400:03:000:0187, 4622180400:03:000:0428, 4622180400:01:010:0044, 4622180400:03:000:0268, 4622180400:02:000:0434, 4622180400:02:000:0440, 4622180400:03:000:0085, 4622180400:03:000:0104, 4622180400:03:000:0743, 4622180400:02:000:0433, 4622180400:02:000:0435, 4622180400:02:000:0224, 4622180400:02:000:0028, 4622180400:03:000:0246, 4622180400:03:000:0072, 4622180400:03:000:0745, 4622180400:03:000:0467, 4622180400:02:000:0044, 4622180400:03:000:0727, 4622180400:03:000:0245, 4622180400:03:000:0744, 4622180400:02:000:0451, 4622180400:03:000:0613, 4622180400:02:000:0330, 4622180400:01:010:0046, 4622180400:03:000:0707, 4622180400:03:000:0410, 4622180400:02:000:0186, 4622180400:03:000:0015, 4622180400:03:000:0614, 4622180400:03:000:0016, 4622180400:03:000:0713, 4622180400:02:000:0274, 4622180400:03:000:0057, 4622180400:02:000:0008, 4622180400:03:000:0737, 4622180400:03:000:0682, 4622180400:02:000:0367, 4622180400:02:000:0332, 4622180400:02:000:0329, 4622180400:03:000:0283.

За наведеного, апеляційним господарським судом встановлено, що 19.06.2020 ТОВ "Герман-Агро" розпорядився частиною неналежного йому рухомого майна - картоплею, уклавши з ПП "ЯКЮ" договір поставки №02/2020.

Незважаючи на те, що у договорі поставки від 19.06.2020 №02/2020 відсутній перелік земельних ділянок, на яких вирощується картопля, яка має бути поставлена ПП "ЯКЮ", господарський суд бере до уваги товарну аграрну розписку №4755 від 19.06.2020, у якій міститься такий перелік, яка взаємопов`язана із договором поставки, та яка видана у безумовне забезпечення виконання зобов`язання за договором №02/2020.

Дослідивши в сукупності докази, а саме - договір поставки від 19.06.2020 та товарну аграрну розписку від 19.06.2020, яка видана в забезпечення виконання зобов`язань за цим договором, - колегією суддів встановлено, що предметом договору поставки від 19.06.2020 №02/2020 є картопля кількістю 1190,938 тонн, яка вирощується на 186 земельних ділянках згідно з реєстром у додатку № 2 до товарної аграрної розписки.

Згідно з ч. 1 ст. 184 ЦК України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Оцінивши докази, які є у матеріалах справи, судом встановлено, що картопля, яку ТОВ "Герман-Агро" зобов`язався поставити для ПП "ЯКЮ" за договором № 02/2020 визначена індивідуальними ознаками та є незамінною, оскільки це саме та картопля, яка вирощується на 186 земельних ділянках згідно з реєстром у додатку № 2 до товарної аграрної розписки, і ніяка інша.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що оскільки ТОВ "Герман-Агро" 19.06.2020 уклало договір поставки картоплі, певна частина якої вирощується ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" на підставі договору підряду на земельних ділянках, 139 з яких внесено у додаток до товарної аграрної розписки, хоча не мало права розпоряджатися майбутнім врожаєм картоплі до проведення оплати за нього за договором підряду протягом 10 днів з дня підписання актів виконаних робіт та набуття внаслідок цього права власності на врожай картоплі 2020 року - то вже саме по собі укладення договору поставки на товар будь-якої кількості, ідентифікований за місцем вирощування, який не належить на праві власності ТОВ "Герман-Агро" , є підставою для визнання договору поставки недійсним.

Колегія суддів виходить з того, що договори можуть бути визнані недійсними лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в справі про визнання договорів недійсними суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання їх недійсними і настання певних юридичних наслідків.

Так, враховуючи норми ст.ст. 203, 215, 658 ЦК України, наведене вище у сукупності, приймаючи до уваги докази, наявні у матеріалах справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ТОВ "Герман-Агро" 19.06.2020 розпорядився частиною майна (картоплі), яке йому не належало на праві власності, уклавши договір поставки №02/2020 картоплі, вирощеної на 186 земельних ділянках згідно з реєстром викладеним у додатку №2 до товарної аграрної розписки №4755, на 139-ти з яких вирощувалася картопля, право власності на врожай якої до 31.10.2020 року належало позивачеві.

При цьому ч. 1 ст. 216 ЦК України визначає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Зважаючи на викладене, слід зазначити, що в укладеному ТОВ "Герман-Агро" та ПП "ЯКЮ" договорі поставки містяться дефекти, що мають наслідком його недійсність на підставі ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Частина 1 ст. 3 ЦК України, зокрема, передбачає, що загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до ч. 2 ст. 317 ЦК України на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 19.06.2020 року ТОВ "Герман-Агро" у порушення ст. 658 ЦК України розпорядився частиною майна, яке належить позивачу, чим порушив його права як власника картоплі, що вирощується на вищевказаних 139 земельних ділянках.

При з`ясуванні обставин, якими позивачем обґрунтовано позовні вимоги, а також враховуючи вказівки Верховного Суду зазначені в постанові від 09.11.2021 у справі №918/1040/20, колегія суддів дійшла висновку, що укладення договору між ТОВ "Герман-Агро" та ПП "ЯКЮ" від 19.06.2020 за відсутності права розпоряджатися товаром (картоплею) є порушенням права позивача, оскільки станом на 19.06.2020 саме ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" є власником картоплі, як результату виконаних ним робіт за договором підряду, яку ТОВ "Герман-Агро" зобов`язалося передати ПП "ЯКЮ" за договором поставки від 19.06.2020 №02/2020, в забезпечення виконання зобов`язань за яким видано товарну аграрну розписку від 19.06.2020 №4755, яка встановлює забезпечене заставою безумовне зобов`язання ТОВ "Герман-Агро" (боржника) здійснити на користь ПП "ЯКЮ" (кредитора) поставку картоплі у строк до 20.07.2020 в загальному обсязі не менше 1190,938 тон, що буде вирощена на земельних ділянках зазначених у додатку № 2, у якому міститься реєстр із 186 земельних ділянок, 139 з яких - це ті земельні ділянки, власником вирощуваної картоплі на яких є ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.12.2021 у справі №918/1041/20.

А тому, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, порушене право власності "Централ Плейнс Груп Україна" підлягає захисту шляхом визнання недійсним договору поставки №02/2020 від 19.06.2020, укладеного між ТОВ "Герман-Агро" та ПП "ЯКЮ".

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 17 Закону України 23.02.2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21.01.1999 року в справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 28.10.2010 року в справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994 року в справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003 року в справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008 року в справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месрон Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії) свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Суд наголошує на недопустимості порушення одного з основоположних принципів правосуддя, що його було сформульовано Європейським судом з прав людини у рішенні у справі Де Куббер проти Бельгії (De Cubber v. Belgium) від 26.10.1984 року - має не лише здійснюватися правосуддя, ще має бути видно, що воно здійснюється.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна", а тому рішення Господарського суду Рівненської області від 02.03.2021 у справі №918/1040/20 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Згідно із п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є не з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Окрім того, ст. 129 ГПК України, зокрема, визначено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи викладене, додаткове рішення (про стягнення витрат на професійну правничу допомогу) від 18.03.2021 у даній справі у зв`язку із задоволенням позову та скасування основного рішення від 02.03.2021 також, підлягає скасуванню, відповідно апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" на додаткове рішення підлягає задоволенню, а у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Герман-Агро" на додаткове рішення від 18.03.2021 слід відмовити.

Крім того, відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання позову та апеляційної скарги стягується пропорційно із ТОВ "Герман-Агро" та ПП "ЯКЮ" на користь позивача.

Керуючись ч. 6 ст. 233, ст. ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" (вх. 1349/21 від 30.03.2021) та (вх.№1548/21 від 12.04.2021) на рішення господарського суду Рівненської області від 02.03.2021 та на додаткове рішення господарського суду Рівненської області від 18.03.21 у справі №918/1040/20 задоволити.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 02.03.2021 №918/1040/20 скасувати.

3. Прийняти нове судове рішення:

"Позов задоволити.

Визнати недійсним Договір поставки №02/2020 від 19.06.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Герман -Агро" (33001, м. Рівне, вул. Гур`єва, буд. 13, код ЄДРПОУ 43171270) та Приватним підприємством "Якю" (43026, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кравчука, буд. 46, кв. 25, код ЄДРПОУ 35683961).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Герман-Агро" (33001, м. Рівне, вул. Гур`єва, буд. 13, код ЄДРПОУ 43171270) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" (80454, Львівська обл., Кам`янка-Бузький, с. Великосілки, вул. Полуботка П., буд.4 В, код ЄДРПОУ 43310337) 1 051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн 00 коп. судового збору.

Стягнути з Приватного підприємства "Якю" (43026, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кравчука, буд. 46, кв. 25, код ЄДРПОУ 35683961) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" (80454, Львівська обл., Кам`янка-Бузький, с. Великосілки, вул. Полуботка П., буд.4 В, код ЄДРПОУ 43310337) 1 051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн 00 коп. судового збору.

4. Додаткове рішення господарського суду Рівненської області від 18.03.2021 у справі №918/1040/20 скасувати. Прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Герман-Агро" та Приватному підприємству "Якю" у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу.

5. У задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Герман-Агро" (вх.№1780/21 від 26.04.2021) на додаткове рішення господарського суду Рівненської області від 18.03.2021 у справі № 918/1040/20 відмовити.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Герман-Агро" (33001, м. Рівне, вул. Гур`єва, буд. 13, код ЄДРПОУ 43171270) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" (80454, Львівська обл., Кам`янка-Бузький, с. Великосілки, вул. Полуботка П., буд.4 В, код ЄДРПОУ 43310337) 1 576 (одна тисяча п`ятсот сімдесят шість) грн 50 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Стягнути з Приватного підприємства "Якю" (43026, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кравчука, буд. 46, кв. 25, код ЄДРПОУ 35683961) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" (80454, Львівська обл., Кам`янка-Бузький, с. Великосілки, вул. Полуботка П., буд.4 В, код ЄДРПОУ 43310337) 1 576 (одна тисяча п`ятсот сімдесят шість) грн 50 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

8. Доручити Господарському суду Рівненської області видати наказ на виконання даної постанови.

9. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку, встановленому ст. ст. 287-291 ГПК України.

Справу №918/1040/20 повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "17" лютого 2022 р.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Савченко Г.І.