Постанова

від 07.02.2022 по справі 922/2940/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2022 року м. Харків Справа № 922/2940/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А.

за участю секретаря судового засідання Казакової О.В.

прокурора - Горгуль Н.В.,

представників сторін:

позивача- не з`явився,

першого відповідача-Жилко С.Е., Дейнега К.В.,

другого відповідача - Горустович Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу другого відповідача (вх.№3567) на рішення Господарського суду Харківської області від 25.10.2021 (суддя Буракова А.М., повний текст складено 04.11.2021) у справі №922/2940/21

за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м.Харків

до 1. Харківської міської ради, м.Харків

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Водограй ВКП",

м. Харків

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Водограй ВКП" (відповідачі), в якому просив суд:

- визнати незаконним та скасувати пункти 1, 1.1. додатку 1 до рішення Харківської міської ради «Про надання земельних ділянок для експлуатації та обслуговування об`єктів самочинного будівництва» від 06.07.2016 за №265/16, в частині надання ТОВ "Водограй ВКП" в оренду строком до 06.07.2021 земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель житлової та громадської забудови по вул. Родниковій (в районі житлового будинку №7) у м.Харкові (кадастровий номер 6310137500:10:003:0092), площею 0,0426 га, для експлуатації магазину літ. «А-1» ;

- визнати недійсним договір від 12.12.2016 оренди землі з кадастровим номером 6310137500:10:003:0092, по вул. Родниковій у м. Харкові (в районі, поблизу житлового будинку №7), площею 0,0426 га, укладений між Харківською міською радою та ТОВ "Водограй ВКП";

- витребувати з володіння ТОВ "Водограй ВКП" (код ЄДРПОУ 37877707) земельну ділянку за адресою: м. Харків, по вул. Родниковій (в районі, поблизу житлового будинку №7), площею 0,0426 га, кадастровий номер 6310137500:10:003:0092 та передати її Харківській міській раді.

В позові позивач посилається на те, що оскаржуване рішення міської ради та укладений на його підставі договір оренди землі не відповідають вимогам ст.ст.59, 61 Земельного кодексу України, оскільки прибережні захисні смуги вздовж річок, морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм є землями водного фонду України та не можуть передаватися в користування юридичної особи для експлуатації магазину. Також прокурор в позові вказує на те, що оскаржуване рішення міської ради про надання другому відповідачу в оренду земельної ділянки прийнято з порушенням вимог ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України, без проведення земельних торгів.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.10.2021 у справі №922/2940/21 позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано пункти 1, 1.1. додатку 1 до рішення Харківської міської ради «Про надання земельних ділянок для експлуатації та обслуговування об`єктів самочинного будівництва» від 06.07.2016 за №265/16, в частині надання ТОВ "Водограй ВКП" в оренду строком до 06.07.2021 земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель житлової та громадської забудови по вул. Родниковій (в районі житлового будинку №7) у м.Харкові (кадастровий номер 6310137500:10:003:0092), площею 0,0426 га, для експлуатації магазину літ. «А-1» .

Визнано недійсним договір від 12.12.2016 оренди землі з кадастровим номером 6310137500:10:003:0092, по вул. Родниковій у м. Харкові (в районі, поблизу житлового будинку №7), площею 0,0426 га, укладений між Харківською міською радою та ТОВ "Водограй ВКП".

В решті позову відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання незаконним та скасування пунктів 1, 1.1. додатку 1 до рішення Харківської міської ради «Про надання земельних ділянок для експлуатації та обслуговування об`єктів самочинного будівництва» від 06.07.2016 за №265/16 та визнання недійсним договору оренди землі від 12.12.2016, місцевий господарський суд виходив з того, що зазначені рішення та договір суперечать положеням ст.ст. 59, 61, 124, 134, 135 Земельного кодексу України, ст. 89 Водного кодексу України.

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовної вимоги прокурора про витребування з володіння ТОВ "Водограй ВКП" земельної ділянки за адресою: м.Харків, вул. Родникова (в районі, поблизу житлового будинку №7) з тих підстав, що вказана земельна ділянка не перебувала у володінні ТОВ "Водограй ВКП".

Другий відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції всіх обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, просить це рішення скасувати та закрити провадження у справі.

В апеляційній скарзі другий відповідач посилається на те, що прокурором помилково визначено Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, як орган, уповноважений державою здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах, оскільки спірна земельна ділянка не належить до земель державної власності сільськогосподарського призначення.

Апелянт наполягає на тому, що прокурором пропущено строк позовної давності на звернення до суду із цим позовом та вважає необґрунтованим висновок суду про початок перебігу строку позовної давності з моменту надходження до органів прокуратури постанови Верховного Суду від 12.11.2020 у справі №820/727/17

В апеляційній скарзі другий відповідач зазначає про те, що в оскаржуваному рішенні суду не зазначено з якого моменту договір оренди землі від 12.12.2016 визнається недійсним.

Другий відповідач в апеляційній скарзі зазначає про те, що у керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова відсутні повноваження звертатися до суду із цим позовом, оскільки оспорювана земельна ділянка знаходиться на території іншого району міста - Московського.

Прокурор надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апелянта заперечує, зазначає про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Прокурор наполягає на тому, що про порушення інтересів держави позивач дізнався з листа Шевченківської окружної прокуратури м.Харкова від 21.05.2021 №55-1326вих-21, у зв`язку з чим, строк позовної давності на звернення до суду із цим позовом прокурором не пропущено. Просить апеляційну скаргу другого відповідача залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду - залишити без змін.

Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Позивач вказує на те, що прокурором помилково визначено орган, уповноважений здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах, оскільки Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не є розпорядником спірної земельної ділянки. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить розглядати справу без участі його представника.

Харківська міська рада надала суду письмові пояснення від 26.01.2022, в яких зазначає про те, що оскільки спірна земельна ділянка не є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та не належить до агропромислового комплексу, Головне управління Держгеокадастру не є органом, уповноваженим здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах. Харківська міська рада вважає, що про оскаржуване рішення прокурор дізнався з дати його прийняття, а тому строк позовної давності у відповідності до ст.257 ЦК України сплинув на час звернення прокурора до суду із цим позовом. Просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 25.10.2021 у цій справі.

Харківська міська рада надала суду письмові пояснення (вх.992 від 27.01.2022), в яких зазначає про обґрунтованість апеляційної скарги другого відповідача та просить її задовольнити.

Прокурор надав суду письмові пояснення від 04.02.2022, в яких, зокрема, зазначає про те, що органи Держгеокадастру можуть звертатися до суду із позовами у разі необхідності реалізації ними своїх повноважень з нагляду за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності. Прокурор вказує на те, що про порушення інтересів держави він дізнався після ухвалення Верховним Судом 12.11.2020 постанови у справі 820/727/17, а позивач - з листа Шевченківської окружної прокуратури м.Харкова від 21.05.2021 №55-1326вих-21.

До вказаних пояснень не надано доказів їх надіслання іншим учасникам справи.

Харківська міська рада надала суду письмові пояснення від 07.02.2022, в яких, зокрема, вказує на те, що спірна земельна ділянка належить до земель громадського призначення та правомірно була передана в оренду другому відповідачу. Харківська міська рада також зазначає про те, що об`єкт нерухомості - магазин літ А-1 розташований поза межами прибереженої захисної смуги, тобто, при наданні спірної земельної ділянки в оренду були враховані обмеження, визначені ст.59 Земельного кодексу України.

До вказаних пояснень не надано доказів їх надіслання іншим учасникам справи.

Представник другого відповідача в судовому засіданні просив суд не приймати до уваги письмові пояснення прокурора від 04.02.2022 та Харківської міської ради від 07.02.2022, оскільки другий відповідач їх не отримував та не ознайомлений з їх змістом.

Судова колегія враховує, що за положеннями ст.263 ГПК України, до відзиву на апеляційну скаргу додаються докази надіслання копії відзиву іншим учасникам справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 судом встановлено строк до 20.12.2021 для подання учасниками справи відзивів, заяв та клопотань, що пов`язані з розглядом справи.

З огляду на те, що прокурор та Харківська міська рада не надали суду докази надсилання своїх письмових пояснень іншим учасникам справи, сплинув встановлений судом строк для подання учасниками справи заяв по суті спору, другий відповідач не ознайомлений із вказаними документами та заперечує проти їх прийняття судом, з метою дотримання принципу змагальності сторін та рівності учасників судового процесу, судова колегія не приймає до розгляду письмові пояснення прокурора від 04.02.2022 та Харківської міської ради від 07.02.2022.

В судове засідання 07.02.2022 позивач не з`явився.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив розглядати справу без участі його представника.

Позивач надіслав суду клопотання №115 від 21.01.2021 про розгляд справи без участі його представника.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, просив суд розглядати справу без участі його представника, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та відповідачів, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Рішенням Харківської міської ради від 23.09.2015 №1990/15 (підпункти 1.1; 1.2 пункту 1) Товариству з обмеженою відповідальністю «Водограй ВКП» надано дозвіл на збереження самочинно збудованої нежитлової будівлі літ. «А-1» (магазин) по вул. Родниковій (поблизу будинку №7) та надано ТОВ «Водограй ВКП» дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова: ділянку №1 (кадастровий номер 6310137500:10:003:0092) - площею орієнтовно 0,0088 га для експлуатації магазину літ. «А-1» , ділянку №2 (кадастровий номер 6310137500:10:003:0093) - площею орієнтовно 0,0016 га для експлуатації насосної станції по вул. Родниковій (поблизу будинку №7) у м. Харкові (а.с.43;44 т.1).

Рішенням Харківської міської ради від 23.12.2015 №39/15 «Про внесення змін до рішень Харківської міської ради з містобудівних питань» (пункт п.4.1 додатку, а.с.42) внесені зміни в підпункт 1.2. пункту 1 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 23.09.2015 №1990/15, замінивши по тексту цифри та слова « 0,0088 га» на цифри та слова « 0,0430 га» .

Рішенням Харківської міської ради "Про надання земельних ділянок для експлуатації та обслуговування об`єктів самочинного будівництва" від 06.07.2016 №265/16 ТОВ «Водограй ВКП» надано в оренду строком до 06.07.2021 земельні ділянки із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель житлової та громадської забудови по вул. Родниковій (в районі житлового будинку №7) у м.Харкові: земельну ділянку №1 (кадастровий номер 6310137500:10:003:0092) - площею 0,0426 га для експлуатації магазина літ.«А-1» ; земельну ділянку №2 (кадастровий номер 6310137500:10:003:0093) - площею 0,0015 га для експлуатації насосної станції (а.с.34;35 т.1).

На підставі вказаного рішення, 12.12.2016 між Харківською міською радою (орендодавець) та ТОВ «Водограй ВКП» (орендар) укладено договір оренди землі (далі-договір, а.с.70 т.1), відповідно до якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться в м.Харків, вул.Родникова (в районі поблизу житлового будинку №7).

Згідно п.2 договору, в оренду передається земельна ділянка №1 (кадастровий номер 6310137500:10:003:0092), площею 0,0426га.

Пунктом 3 договору визначено, що на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - нежитлова будівля літ. «А-1» , а також інші об`єкти інфраструктури- тимчасова споруда.

В пункті 7 договору зазначено, що частина земельної ділянки розташована в прибережній захисній смузі.

Договір укладено строком до 06.07.2021 (п.8 договору).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №257267896 від 19.05.2021, за ТОВ «Водограй ВКП» 20.12.2016 зареєстровано право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:10:003:0092 по вул. Родниковій у м.Харкові (поблизу житлового будинку №7), площею 0,0426 га, на підставі договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданого 12.12.2016, видавник: Харківська міська рада (а.с.31 т.1).

Відповідно до вказаної довідки, за ТОВ «Водограй ВКП» право власності на нерухоме майно не обліковується.

До матеріалів справи додано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ Водограй ВКП для експлуатації магазину літ. А-1 (ділянка №1) та для експлуатації насосної станції (ділянка №2) за адресою: вул. Родникова у м.Харкові (біля житлового будинку №7) (а.с.37-39 т.1).

Із вказаного проекту землеустрою та Графічних матеріалів з визначенням місця розташування та розміру земельної ділянки для експлуатації та обслуговування об`єкта (а.с.46 т.1) вбачається, що на земельній ділянці № 1 з кадастровим номером 6310137500:10:003:0092 по вул. Родниковій у м. Харкові (біля житлового будинку №7) розташована самочинно побудована ТОВ Водограй ВКП нежитлова будівля літ. «А-1» (магазин), загальною площею 22 кв.м.

Відповідно до витягу з протоколу № 23 засідання постійно діючої комісії з самочинного будівництва від 18.09.2015, вирішено зберегти самочинно побудовану нежитлову будівлю літ. «А-1» (магазин) з насосною станцією (а.с.45 т.1).

Згідно з планом зонування території міста Харкова, затвердженого рішенням сесії Харківської міської ради від 27.02.2013 №1024/13, земельна ділянка №1 з кадастровим номером 6310137500:10:003:0092 частково розташована в охоронній зоні водоймищ.

Розташування земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:10:003:0092 по вул. Родниковій у м. Харкові (біля житлового будинку №7) у прибереженій захисній смузі (код обмеження 01.05.02) підтверджується також Планом меж зон дій обмежень на земельну ділянку №1 (а.с.58 т.1) та Переліком обмежень у використанні земельної ділянки №1 за адресою: вул.Родникова (поблизу житлового будинку №7) у Московському районі м.Харкова (а.с.56 т.1).

До матеріалів справи додано технічний паспорт на громадський будинок (магазин з насосною станцією поблизу житлового будинку №7 по вул.Родниковій в м.Харкові), відповідно до якого, загальна площа самочинно побудованої нежитлової будівлі літ. «А-1» складає 22 кв.м. (а.с.66-68 т.1).

Як свідчать матеріали справи, Харківська місцева прокуратура №1 Харківської області зверталася до суду з позовом в інтересах держави до Харківської міської ради, ТОП «Водограй ВКП» про визнання незаконним та скасування п. 4.1. додатку до рішення Харківської міської ради від 23.12.2015 №39/15 «Про внесення змін до рішень Харківської міської ради з містобудівних питань» , на підставі якого збільшено площу запланованої для відведення ТОВ «Водограй ВКП» земельної ділянки по вул. Родниковій (поблизу будинку №7) у м. Харкові.

Постановою Верховного Суду від 12.11.2020 у справі №820/727/17 скасовані рішення судів попередніх інстанцій та ухвалено нове рішення, яким позов прокурора задоволений повністю. Визнано протиправним та скасовано п. 4.1. додатку до рішення Харківської міської ради від 23.12.2015 №39/15 «Про внесення змін до рішень Харківської міської ради з містобудівних питань» (а.с.82 т.1).

У вказаній постанові Верховним Судом зроблено висновок, що пункт 4.1. додатку до рішення Харківської міської ради № 39/15 «Про внесення змін до рішень Харківської міської ради з містобудівних питань» від 23.12.2015 прийнятий з порушенням частини другої статті 35, ст.ст. 59-1, 67 Закону України «Про запобігання корупції» , в умовах реального конфлікту інтересів одного з депутатів, який голосував за прийняття такого рішення та бездіяльності інших депутатів відповідної ради, які як і члени постійної комісії з врегулювання конфлікту інтересів не вчинили жодних дій для врегулювання такого конфлікту.

07.12.2020 постанова Верховного Суду від 12.11.2020 у справі №820/727/17 надійшла до Харківської місцевої прокуратури №1 разом із дорученням Харківської обласної прокуратури від 02.12.2020 №15/1-397 вих-20 щодо виконання рішення суду (а.с.81 т.1).

Шевченківська обласна прокуратура надіслала Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області лист від 21.05.2021 №55-1326вих21, в якому повідомила про виявлені порушення вимог земельного законодавства при передачі в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:10:003:0092 по вул. Родниковій (поблизу будинку №7) у м. Харкові та просила вжити заходи державного контролю за використанням та охороною вказаної земельної ділянки (а.с.89-92 т.1).

У відповідь, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області в листі від 10.06.2021 повідомило Шевченківську окружну прокуратуру про те, що лист правоохоронних органів не є підставою для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) (а.с.93-95 т.1).

Листом №55-2449вих21 від 09.07.2021 Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова в порядку ст.23 Закону України Про прокуратуру повідомила Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про намір звернутися до суду з позовом до ТОВ Водограй ВКП та Харківської міської ради про визнання незаконним та скасування пунктів 1, 1.1. додатку 1 до рішення Харківської міської ради «Про надання земельних ділянок для експлуатації та обслуговування об`єктів самочинного будівництва» від 06.07.2016 за №265/16; визнання недійсним договору оренди землі від 12.12.2016 та витребування з володіння ТОВ "Водограй ВКП" земельної ділянки за адресою: м. Харків, по вул. Родниковій (в районі, поблизу житлового будинку №7), площею 0,0426 га, кадастровий номер 6310137500:10:003:0092 (а.с.96 т.1).

Судова колегія враховує наступне.

Відповідно до ч.2 ст.16 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування- орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Згідно ч.2 ст.124 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

За положеннями ч.1 ст. 134 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України визначено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них в тому числі у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №257267896 від 19.05.2021, на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137500:10:003:0092 по вул. Родниковій у м.Харкові (поблизу житлового будинку №7) право власності на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю Водограй ВКП не обліковується (а.с.31-33 т.1).

В матеріалах справи відсутні докази того, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137500:10:003:0092 розташований належний ТОВ «Водограй ВКП» на праві приватної власності об`єкт нерухомого майна.

В судовому засіданні апеляційного суду представник другого відповідача на запитання головуючого судді підтвердив, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про реєстрацію нерухомого майна другого відповідача на спірній земельній ділянці.

За вказаних обставин, оскаржуване рішення Харківської міської ради «Про надання земельних ділянок для експлуатації та обслуговування об`єктів самочинного будівництва» від 06.07.2016 за №265/16 (пункти 1, 1.1. додатку 1 до нього) прийнято з порушенням вимог ст.ст. 124, 134, 135 ЗК України.

Також судова колегія приймає до уваги, що частина (а саме 0,0013 га) спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:10:003:0092 по вул. Родниковій у м.Харкові (поблизу житлового будинку №7) розташована в зоні прибережної захисної смуги, що підтверджується документацією з землеустрою (а.с.37-69 т.1).

Відповідно до ч.1 ст. 58 земельного кодексу України, ст.4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями,річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм ; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Чинним законодавством встановлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

Так, відповідно до ч.4 ст.59 Земельного кодексу України, громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Таким чином, землі водного фонду можуть надаватися юридичних особам на умовах оренди лише для визначених цілей.

Відповідно до вимог ст. 60 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Правовий режим прибережних смуг регулюється ст.ст. 60 - 62 Земельного кодексу України та ст.ст. 88 - 90 Водного кодексу України.

Згідно з вимогами ст. 61 Земельного кодексу України, ст. 89 Водного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

Зокрема, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів тощо . Об`єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

В статті 88 Водного кодексу України встановлено, що землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.

Таким чином, землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які поширюється окремий порядок надання і використання.

Такі землі можуть змінювати володільця лише у випадках, прямо передбачених у Земельному кодексі України та Водному кодексі України.

Як свідчать матеріали справи, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6310137500:10:003:0092 по вул. Родниковій у м.Харкові (поблизу житлового будинку №7) на підставі оскаржуваного рішення міської ради передана в оренду ТОВ Водограй ВКП для експлуатації магазину.

Однак, виходячи із зазначених вище законодавчих норм прибережні захисні смуги вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не можуть передаватись у користування юридичній особі для експлуатації магазину, оскільки є землями водного фонду України.

Крім того, відповідно до ст. 60 Земельного кодексу України, ст. 88 Водного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації (ч. 3 ст. 60 Земельного кодексу України).

Отже, розміри прибережних захисних смуг визначені законодавчо, тому доводи відповідачів про відсутність цих меж в натурі, оскільки не проводилися відповідні землевпорядні роботи - є безпідставними.

Аналогічна правова думка міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №372/1684/14.

На спірній земельній ділянці розташована самочинно побудована нежитлова будівля літ. «А-1» (магазин), загальною площею 22 кв.м., що підтверджується документацією із землеустрою.

Площа забудови становить 0,0022 га, що складає 5% від загальної площі земельної ділянки.

Водночас, виокремити частину спірної земельної ділянки, яка розташована в охоронній зоні водоймищ не є можливим, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 6310137500:10:003:0092 площею 0, 0426 га є сформованою та має визначені межі.

Враховуючи вищевикладене, рішення Харківської міської ради «Про надання земельних ділянок для експлуатації та обслуговування об`єктів самочинного будівництва» від 06.07.2016 за №265/16 (п.п. 1, 1.1. додатку 1 до рішення), в частині надання ТОВ «Водограй ВКП» в оренду строком до 06.07.2021 земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель житлової та громадської забудови по вул. Родниковій (поблизу будинку №7) у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:10:003:0092) - площею 0,0426 га для експлуатації магазина прийнято з порушенням вимог ст.ст. 59, 61, 124, 134, 135 Земельного кодексу України, ст.ст.88,89 Водного кодексу України.

Згідно ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

З огляду на вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для визнання незаконним та скасування оскаржуваного рішення Харківської міської ради в частині надання в оренду ТОВ «Водограй ВКП» земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:10:003:0092.

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, пішим актам цивільного законодавства а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За змістом ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною 1 ст. 203 цього Кодексу.

Оскільки договір оренди землі від 12.12.2016 укладений між Харківською міською радою та ТОВ Водограй ВКП на підставі незаконного рішення органу місцевого самоврядування, з порушенням вимог ст.ст. 59, 61, 124, 134, 135 Земельного кодексу України, ст.ст.88,89 Водного кодексу України, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги про визнання вказаного договору оренди землі недійсним.

Прокурор в позові також просив витребувати з володіння ТОВ "Водограй ВКП" земельну ділянку за адресою: м. Харків, по вул. Родниковій (в районі, поблизу житлового будинку №7), площею 0,0426 га, кадастровий номер 6310137500:10:003:0092 та передати її Харківській міській раді.

Оскаржуваним рішенням суду відмовлено в задоволенні позову в цій частині з тих підстав, що спірна земельна ділянка не перебувала у володінні ТОВ "Водограй ВКП".

Судова колегія погоджується з таким рішенням суду першої інстанції у зв`язку із наступним.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції прокурором не оскаржено.

В судовому засіданні 07.02.2022 прокурор зазначив про те, що погоджується з рішенням суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

Прокурор вважає, що відсутня потреба у витребуванні спірної земельної ділянки.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 07.02.2022 прокурор просив залишити оскаржуване рішення суду без змін.

Враховуючи наведене, колегія суддів переглядає справу в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Під час розгляду справи судом першої інстанції Харківська міська рада у відзиві на позов просила суд застосувати строк позовної давності до вимог прокурора.

З цього приводу судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, за змістом статей 256, 261 Цивільного кодексу України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому, і в разі пред`явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Водночас, при дослідженні питання пропуску позовної давності в цьому спорі слід з`ясувати, коли про порушення своїх прав довідалася держава в особі уповноваженого органу.

У застосуванні зазначених положень слід враховувати правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №907/50/16, в якій зазначено, що це правило пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 Цивільного кодексу України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права (пункти 47, 48 постанови Великої Палати).

Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не є стороною оспорюваного договору оренди землі та не було присутнє на засіданні Харківської міської ради під час прийняття оскаржуваного рішення про передачу другому відповідачу спірної земельної ділянки в оренду.

Листом від 21.05.2021 №55-1326вих21 Шевченківська обласна прокуратура повідомила Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про виявлені порушення вимог земельного законодавства при передачі в оренду спірної земельної ділянки та просила вжити заходи державного контролю за використанням та охороною вказаної земельної ділянки (а.с.89-92 т.1).

Таким чином, про обставини порушення вимог земельного законодавства при передачі спірної земельної ділянки в оренду позивач дізнався із вказаного листа прокурора від 21.05.2021 №55-1326вих21.

Водночас, як зазначає прокурор, він довідався про порушення інтересів держави після ухвалення Верховним Судом 12.11.2020 постанови у справі №820/727/17, яка надійшла до Харківської місцевої прокуратури №1 разом із дорученням Харківської обласної прокуратури від 02.12.2020 №15/1-397 вих-20 щодо виконання рішення суду (а.с.81 т.1).

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про об`єктивну можливість у Головного управління Держгеокадастру у Харківській області дізнатися про порушення інтересів держави до отримання листа прокурора від 21.05.2021 №55-1326вих21.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку про те, що строк позовної давності при зверненні до суду із позовом прокурором не пропущено, у зв`язку з чим, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні заяви першого відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Стосовно повноважень прокурора на звернення до суду з цим позовом та наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За положеннями частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Аналіз положень статті 53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.

Колегія суддів враховує правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 справі №912/2385/18:

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно .

Обґрунтовуючи підстави для звернення до суду з цим позовом прокурор посилається на те, що прийняття рішення про передачу земель комунальної власності в користування з порушенням вимог законодавства ослаблює економічні основи місцевого самоврядування, порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням і охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів.

Прокурор визначив позивачем Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, як орган, уповноважений захищати інтереси держави в спірних правовідносинах.

Судова колегія з цього приводу зазначає наступне.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографіїї та кадастру Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності , у тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів , передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду , вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю ; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду , зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах (підпункт 25-1 пункту 4 Положення).

Наведене свідчить, що органи Держгеокадастру можуть виконувати:

1) функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності;

2) функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності .

Згідно зі статтею 28 Закону України Про центральні органи виконавчої влади міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що перебачений Конституцією та законами України. Отже, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи відповідно до статті 28 Закону України Про центральні органи виконавчої влади наділені повноваженням звернення до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень.

Відповідно до статті 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель та пункту 5-1 вказаного вище Положення посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

З наведених норм права вбачається, що органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійсненні їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Наведене узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом в постанові від 26.10.2021 у справі №906/260/21 та Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 10.06.2021 у справі №925/929/19.

За наведеного, судова колегія вважає безпідставними доводи відповідачів про те, що прокурором помилково визначено Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, як орган, уповноважений державою здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах.

Шевченківська обласна прокуратура надіслала Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області лист від 21.05.2021 №55-1326вих21, в якому повідомила про виявлені порушення вимог земельного законодавства при передачі в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:10:003:0092 по вул. Родниковій (поблизу будинку №7) у м. Харкові та просила вжити заходи державного контролю за використанням та охороною вказаної земельної ділянки (а.с.89-92 т.1).

У відповідь, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області в листі від 10.06.2021 повідомило Шевченківську окружну прокуратуру про те, що лист правоохоронних органів не є підставою для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) (а.с.93-95 т.1).

Таким чином, Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області не було вжито заходів щодо усунення виявлених порушень вимог земельного законодавства.

Листом №55-2449вих21 від 09.07.2021 Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова повідомила Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про намір звернутися до суду з позовом до ТОВ Водограй ВКП та Харківської міської ради про визнання незаконним та скасування пунктів 1, 1.1. додатку 1 до рішення Харківської міської ради «Про надання земельних ділянок для експлуатації та обслуговування об`єктів самочинного будівництва» від 06.07.2016 за №265/16; визнання недійсним договору оренди землі від 12.12.2016 та витребування з володіння ТОВ "Водограй ВКП" земельної ділянки за адресою: м. Харків, по вул. Родниковій (в районі, поблизу житлового будинку №7), площею 0,0426 га, кадастровий номер 6310137500:10:003:0092 (а.с.96 т.1).

Отже, прокурором дотримано вимоги ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру .

Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку про те, що прокурором обґрунтовано та доведено наявність підстав для представництва та захисту інтересів держави в суді.

Відкриваючи провадження у цій справі, суд першої інстанції встановив відповідність поданої прокурором заяви вимогам ГПК України, прийняв її до розгляду та відкрив провадження у справі, тобто жодних недоліків цієї заяви, зокрема і в частині представництва прокурором інтересів держави в суді, суд першої інстанції не встановив.

Ухвалою від 22.09.2021 у цій справі (а.с.207 т.1) Господарський суд Харківської області визнав підстави для представництва прокурором інтересів держави (територіальної громади міста) в суді достатніми та обґрунтованими, у зв`язку з чим, відмовив в задоволенні клопотання позивача про залишення позовної заяви без розгляду.

В апеляційній скарзі другий відповідач зазначає про те, що в оскаржуваному рішенні суду не зазначено з якого моменту договір оренди землі від 12.12.2016 визнається недійсним.

Судова колегія зазначає, що вказане питання врегульовано законодавчо, а саме, статтею 236 ЦК України, відповідно до ч.1 якої, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Враховуючи наведене, зазначення судом в рішенні про момент визнання правочину недійсним не є обов`язковим.

Другий відповідач в апеляційній скарзі зазначає про те, що у керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова відсутні повноваження звертатися до суду із цим позовом, оскільки оспорювана земельна ділянка знаходиться на території іншого району міста - Московського.

Судова колегія враховує, що відповідно до ст.1 Закону України Про прокуратуру , прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

В судовому засіданні 07.02.2022 прокурор пояснив, що позов було підготовлено та подано суду Шевченківською окружною прокуратурою міста Харкова, оскільки відповідач - Харківська міська рада знаходиться в Шевченківському районі міста Харкова.

Враховуючи вищевикладене, а також положення ст.1 Закону України Про прокуратуру , судова колегія не вбачає порушень вимог законодавства при подачі позову Шевченківською окружною прокуратурою міста Харкова.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків Господарського суду Харківської області.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги другого відповідача без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 25.10.2021 у справі №922/2940/21 - без змін.

З урахуванням приписів статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на другого відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.270, п.1 ч.1 ст.275, ст.ст.276, 282, Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу другого відповідача залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 25.10.2021 у справі №922/2940/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 17.02.2022р.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя С.В. Барбашова

Суддя О.А. Істоміна