Рішення

від 10.02.2022 по справі 910/16587/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.02.2022Справа № 910/16587/21

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Женсан до 1) Комунального підприємства Київпастранс , 2) Київської міської ради провизнання бездіяльності протиправною та про зобов`язання вчинити дії Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Негеля Ю.М.

Представники учасників справи:

від позивача Милостива І.О.; від відповідача-1Горбач Г.В.; від відповідача-2Тетерятник О.В.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Женсан звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства Київпастранс та Київської міської ради, в якому (з урахуванням заяви від 03.11.2021) просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Комунального підприємства Київпастранс та Київської міської ради щодо невчинення дій, відповідно до Порядку списання об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, що затверджений рішенням Київської міської ради від 27.09.2018 №1536/5600 направлених на списання аварійної нежитлової будівлі - Диспетчерського пункту 3/Киото/ на вул.Кіото, 10, загальною площею 144 кв.м, що розташована за адресою: м.Київ, вул.Кіото, б/н, літ.А;

- зобов`язати Комунальне підприємство Київпастранс та Київську міську раду вчинити дії, відповідно до Порядку списання об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, що затверджений рішенням Київської міської ради від 27.09.2018 №1536/5600, направлені на списання аварійної нежитлової будівлі - Диспетчерського пункту 3/Киото/ на вул.Кіото, 10, загальною площею 144 кв.м, що розташована за адресою: м.Київ, вул.Кіото, б/н, літ.А;

- зобов`язати Комунальне підприємство Київпастранс усунути перешкоди в користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю Женсан належній на праві оренди земельною ділянкою комунальної власності площею 4,0141 га з кадастровим номером 8000000000:62:035:0030, що розташована між просп.Броварським та вул.Кіото у Деснянському районі м.Києва шляхом проведення демонтажу належної Комунальному підприємству Київпастранс аварійної нежитлової будівлі - Диспетчерського пункту 3/Киото/ на вул.Кіото, 10, загальною площею 144 кв.м, що розташована за адресою: м.Київ, вул.Кіото, б/н, літ.А.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ухилення відповідачів від вчинення необхідних дій по списанню, знесенню (демонтажу) вищезгаданої аварійної будівлі порушує законне право позивача на володіння та користування орендованою земельною ділянкою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/16587/21, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 09.12.2021, встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала про відкриття провадження у справі №910/16587/21 була отримана відповідачами 15.11.2021, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №0105478551831 та №0105478551840.

02.12.2021 від відповідача-1 - Комунального підприємства Київпастранс надійшов відзив на позовну заяву (направлений на адресу суду 30.11.2021, тобто в межах встановленого судом строку для подання відзиву).

08.12.2021 від відповідача-2 - Київської міської ради на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідачем-2 заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку для подання відзиву.

Клопотання відповідача-2 про поновлення строку для подання відзиву судом задоволено.

09.12.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив Комунального підприємства Київпастранс .

У підготовчому засіданні 09.12.2021 оголошувалась перерва до 22.12.2021.

21.12.2021 від Комунального підприємства Київпастранс надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 22.12.2021 судом постановлено протокольну хвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 14.01.2022.

У судовому засіданні 14.01.2022 оголошувалась перерва до 10.02.2021.

Представник позивача у судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповіда-1 - Комунальне підприємство Київпастранс проти задоволення позову заперечує, вказуючи на те, що оскільки спірна нежитлова будівля є власністю територіальної громади міста Києва та передана КП Київпастранс на праві повного господарського відання без права розпорядження нею, вимоги щодо усунення перешкод шляхом проведення демонтажу пред`явлено до неналежного відповідача (так як лише Київська міська рада має правомочність щодо розпорядження майном, що є власністю територіальної громади міста Києва та прийняття відповідного рішення). При цьому, за твердженням відповідача-1, оскільки диспетчерський пункт був переданий КП Київпастранс раніше, ніж позивач отримав земельну ділянку в оренду, КП Київпастранс не порушує права позивача щодо володіння та користування відповідною земельною ділянкою.

Відповідач-2 - Київська міська рада проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами порушення Київською міською радою його прав не прийняттям рішення про списання спірного майна та не доведена обов`язковість таких дій по відношенню до позивача. Київська міська рада зазначає, що наразі відсутні докази на підтвердження того, що диспетчерський пункт на вул. Кіото, б/н, літ. А загальною площею 144 кв.м не може бути в установленому порядку відчужений, а тому позивач помилково вимагає списання диспетчерського пункту та безпідставно просить суд зобов`язати провести його демонтаж. Також відповідач-2 зазначає, що наразі відсутні відомості щодо подання відповідачем-1 до Департаменту комунальної власності м. Києві, які вимагаються Порядком списання об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, затвердженим рішенням Київської міської ради від 27.09.2018 №1536/5600.

У судовому засіданні 10.02.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

08.09.2005 між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Женсан (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір оренди), за умовами якого орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 18.11.2004 №826/2236, за Актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об`єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору оренди об`єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:

- місце розташування - між просп. Броварським та вул. Кіото у Деснянському районі м.Києва;

- розмір 4,0141 га;

- цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального торговельного центру з багатоповерховим паркінгом та реконструкції площі біля станції метро Лісова ;

- кадастровий номер 8000000000:62:035:0030.

Відповідно до п. 2.3 Договору земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що обмеження та сервітути щодо земельної ділянки на день підписання цього договору відсутні.

Згідно з п. 3.1 Договору останній укладено на 25 років.

Як вказує позивач та не заперечується відповідачами, наразі на вищевказаній земельній ділянці проводяться будівельні роботи з будівництва багатофункціонального торговельного центру з багатоповерховим паркінгом та реконструкції площі біля станції метро Лісова , на підтвердження чого позивач надав дозвіл на виконання будівельних робіт від 21.09.2020 №ІУ013200921342, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

В свою чергу, на земельній ділянці, яка є об`єктом оренди за Договором оренди, знаходиться нежитлова будівля Диспетчерського пункту 3/Киото/ на вул.Кіото, 10, загальною площею 144 кв.м, розташована за адресою: м.Київ, вул.Кіото, б/н, літ.А.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що дана будівля тривалий час не використовується відповідачем-1 (в тому числі як диспетчерський пункт), знаходиться в аварійному стані, становить загрозу для життя та здоров`я працівників позивача, відновлення будівлі є технічно та економічно недоцільним, а тому така будівля підлягає демонтажу задля безпеки людей, які будуть знаходитись на земельній ділянці, яка перебуває в оренді у ТОВ Женсан та використовується під будівництво, експлуатацію, багатофункціонального торговельного центру з багатоповерховим паркінгом та реконструкції площі біля станції метро Лісова .

При цьому, як стверджує позивач, не зважаючи на його неодноразові звернення, відповідачі ухиляються від вчинення дій, спрямованих на списання відповідного комунального майна, а тому позивач вказує на наявність підстав для визнання протиправною бездіяльність відповідачів, зобов`язання відповідачів вчинити дії відповідно до Порядку списання об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, що затверджений рішенням Київської міської ради від 27.09.2018 №1536/5600, направлені на списання аварійної нежитлової будівлі, а також зобов`язання Комунального підприємства Київпастранс усунути перешкоди в користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю Женсан належній на праві оренди земельною ділянкою шляхом проведення демонтажу вищевказаної аварійної нежитлової будівлі.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За змістом ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Для долучення до матеріалів справи позивачем надано Експертний висновок Спеціалізованої організації Товариства з обмеженою відповідальністю Оріан-Трейд за результатами виконання технічного обстеження із застосуванням лабораторного обладнання будівельних конструкцій нежитлової будівлі літ.А, які зазнали пошкоджень, виконання розрахунків несучої здатності фундаментів, стін, перекриття, з визначенням доцільності і можливості проведення реконструкції складання кошторисної документації вартості реконструкції та зведення нової нежитлової будівлі літ.А за адресою м.Київ, вул. Кіото буд. №б/н.

Відповідно до вказаного Експертного висновку технічний стан будівельних конструкцій нежитлової будівлі літ.А за адресою м.Київ, вул. Кіото буд. №б/н в цілому, станом на липень 2020 року визнаний категорія ІV - аварійний; згідно матеріалів даного експертного висновку основні конструктивні елементи нежитлової будівлі літ.А знаходяться в аварійному стані; будівельні конструкції нежитлової будівлі літ.А відновленню не підлягають, проведення реконструкції будівлі технічно та економічно не доцільно, нежитлова будівля літ.А за адресою м. Київ, вул. Кіото буд. №б/н, потребує повного знесення; згідно розрахунків фізичний знос будівельних конструкцій даної нежитлової будівлі в цілому складає 81%.

Відповідачами належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України того факту, що спірна будівля є аварійною та не підлягає відновленню, не спростовано.

Як пояснив відповідач-1, у зв`язку зі зміною маршрутів громадського транспорту при розширенні міської транспортної інфраструктури, будівля зазначеного об`єкту не може експлуатуватися як кінцевий диспетчерський пункт, а отже, тривалий час не використовується підприємством у своїй господарській діяльності. При цьому, вільні приміщення диспетчерської станції були передані в орендне користування, що підтверджується договорами про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 09.02.2018 №2610, від 09.12.2019 №3100.

У 2020 році орендар звільнив та передав приміщення КП Київпастранс , що підтверджується актами приймання-здачі нерухомого майна від 01.08.2020.

Листами від 07.12.2020 №053/01-4331 та №4332 Комунальне підприємство Київпастранс зверталося до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із проханням погодити/розглянути питання включення об`єкту нерухомого майна - диспетчерської станції Лісова на вулиці Кіото до об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва та підлягають приватизації.

При цьому, у даних листах Комунальне підприємство Київпастранс вказувало, що в результаті технічного обстеження зазначеної будівлі встановлено, що стан її фундаментів, перекриття та стін є аварійним, не підлягає відновленню або реконструкції, а утримання такого нерухомого майна технічно та економічно не доцільно. Також КП Київпастранс звернуло увагу на те, що земельна ділянка, на якій розташований спірний об`єкт, не відведена КП Київпастранс у користування.

04.06.2021 проведено виїзну нараду робочої групи з вирішення питань подальшого утримання та використання диспетчерського пункту 3/Киото/ на вул. Кіото, 10 з питань обстеження диспетчерського пункту. До складу даної робочої групи увійшли представники Департаменту комунальної власності м.Києва, Департаменту транспортної інфраструктури та КП Київпастранс .

Відповідно до Протоколу №68 виїзної наради робочої групи від 04.06.2021 під час проведення візуального обстеження диспетчерського пункту 3/Киото/ на вул. Кіото, 10 та прилеглої до нього території встановлено, що земельна ділянка в межах вул. Кіото, вул. Мурманської, Броварського проспекту та парку Кіото обнесена будівельним парканом, що не діє вільного та безперешкодного доступу до будівлі, на території влаштовано котлован, залиті сваї під фундамент, будівля диспетчерського пункту розташована всередині котловану та має аварійний вигляд, по периметру будівлі прибрано ґрунт, фундамент будівлі частково оголено, конструктивні елементи будівлі частково провисають, наявні тріщини фундаменту та стін будівлі, наявні обірвані дроти електроживлення, більшість вікон будівлі розбиті, відсутні вхідні двері до будівлі.

Отже, відповідачем-1 (як балансоутримувачем спірної будівлі), Департаментом комунальної власності м.Києва та Департаментом транспортної інфраструктури, які є структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), неодноразово визнавався той факт, що будівля диспетчерського пункту 3/Киото/ на вул. Кіото, 10 є аварійною, непридатною для її використання та не підлягає відновленню.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 16.08.2021 №160821/1 Товариство з обмеженою відповідальністю Женсан звернулося до Комунального підприємства Київпастранс та Департаменту комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із проханням невідкладно знести відповідну нежитлову будівлю у зв`язку з її аварійністю, неможливістю її відновлення, з метою недопущення завдання шкоди життю та здоров`ю людей.

Листом від 26.08.2021 №053/01-2858 Комунальне підприємство Київпастранс повідомило позивача, що будівля лінійно-диспетчерської станції Лісова загальною площею 144,0 кв.м, розташована за адресою: вул. Кіото, б/н у Деснянському районі міста Києва, є комунальною власністю територіальної громади міста Києва та закріплена за КП Київпастранс на праві господарського відання згідно з наказом Головного управління з питань майна від 10.04.2002 №30. Посилаючись на Порядок списання майна об`єктів комунальної власності, територіальної громади м.Києва, затверджений рішенням Київської міської ради від 27.09.2018 №1536/5600, Комунальне підприємство Київпастранс вказало, що не має повноважень на самостійне прийняття рішення на знесення відповідної будівлі.

Департамент комунальної власності м.Києва листом від 08.09.2021 повідомив позивача, що балансоутримувачем відповідного об`єкту при його технічному обстеженні встановлено, що за тривалий час експлуатації будівлі, підвальні приміщення зруйновані, відновленню або реконструкції не підлягають. При цьому, Департамент вказав, що питання списання комунального майна розглядається відповідно до вимог Порядку списання майна об`єктів комунальної власності, територіальної громади м.Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 27.09.2018 №1536/5600, однак, станом на 08.09.2021 жодних документів, які вимагаються п. 8 вказаного Порядку, до Департаменту не надходило.

Так, механізм списання об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва врегульовано Порядком списання об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, затвердженим рішенням Київської міської ради від 27.09.2018 №1536/5600 (надалі - Порядок).

За змістом п. 1 Порядку, у цьому Порядку суб`єктами господарювання є комунальні підприємства (їх об`єднання), установи та організації територіальної громади міста Києва, або інші юридичні особи, на балансі яких перебуває майно.

Відповідно до п. 4 Порядку списанню підлягає майно, що не може бути в установленому порядку відчужене, безоплатно передане підприємствам, установам чи організаціям та щодо якого не можуть бути засновані інші способи управління (або їх застосування може бути економічно недоцільним), у разі, коли таке майно морально чи фізично зношене, непридатне для подальшого використання суб`єктом господарювання, зокрема у зв`язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією і технічним переоснащенням, або пошкоджене внаслідок аварії чи стихійного лиха, або виявлене в результаті інвентаризації як нестача.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що списання майна здійснюється суб`єктом господарювання, на балансі якого воно перебуває, на підставі прийнятого ним наказу, а у випадках, передбачених цим Порядком, за згодою відповідного органу у формі акта або погодженням Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) у формі листа.

Згідно з п. 6 Порядку згоду на списання майна надає:

- Київська міська рада щодо будівель та споруд площею 100 кв. м і більше незалежно від вартості, ступеня зносу та строку експлуатації, а також іншого майна первісною вартістю за одиницю (комплект) понад 2000 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, протягом якого складено документи, визначені пунктом 8 цього Порядку;

- Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) щодо будівель та споруд площею до 100 кв. м незалежно від вартості, ступеня зносу та строку експлуатації, за узгодженням постійної комісії Київської міської ради з питань власності.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що з метою отримання згоди або погодження на списання майна суб`єкт господарювання подає до Департаменту разом із зверненням стосовно списання майна такі документи:

1) техніко-економічне обґрунтування необхідності списання майна, в якому містяться економічні та/або технічні розрахунки, визначення способу списання, а саме: шляхом ліквідації, інформація про очікуваний фінансовий результат списання майна та про те, як воно вплине на фінансовий план (для комунальних підприємств), напрями використання коштів, які передбачається одержати в результаті списання, а також чи перебуває майно під наглядом державних інспекцій;

2) відомості про майно, що пропонується до списання за даними бухгалтерського обліку (крім об`єктів незавершеного будівництва), згідно з додатком 1;

3) акт інвентаризації майна, що пропонується до списання, згідно з додатком 2;

4) акт технічного стану майна, затверджений керівником суб`єкта господарювання;

5) відомості про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном, що пропонується до списання (разом з відповідними підтвердними документами);

6) матеріали фотофіксації майна, що пропонується до списання, на електронних та паперових носіях;

7) відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, що пропонується до списання, із зазначенням напрямів подальшого використання земельних ділянок, які вивільняються, а також копії відповідних підтвердних документів про користування цією земельною ділянкою;

8) відомості про об`єкти незавершеного будівництва, а саме: дата початку і припинення будівництва, затверджена кошторисна вартість, вартість робіт, виконаних станом на дату припинення будівництва (ким і коли затверджено завдання на проектування, загальна кошторисна вартість проектно-вишукувальних робіт, кошторисна вартість проектно-вишукувальних робіт, виконаних до їх припинення, стадії виконання робіт);

9) лист-згода органу, в підпорядкуванні якого знаходиться суб`єкт господарювання, або районної в місті Києві державної адміністрації, до сфери управління якої віднесено суб`єкт господарювання, або органу, який здійснює управління корпоративними правами (далі - суб`єкт управління).

Суб`єкт управління протягом 30 робочих днів з дати надходження у повному обсязі документів, зазначених у підпунктах 1 - 8 цього пункту, надає згоду чи відмову на списання майна, яка доводиться до суб`єкта господарювання у формі листа. У разі потреби Департамент може запитувати від суб`єкта господарювання додаткові документи, необхідні для прийняття рішення про списання майна (технічні паспорти, суднові документи, витяги з реєстрів, висновки спеціалізованих організацій, договори або їх проекти тощо).

Пунктом 10 Порядку передбачено, що підставою для списання суб`єктом господарювання майна також є прийняте в межах повноважень в установленому порядку рішення Київської міської ради або розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про реконструкцію, демонтаж, знесення будівель (приміщень, споруд), а також передачу основних засобів у державну власність або власність інших осіб.

Відповідно до п. 23 Порядку знесення нерухомого майна, демонтаж або розбирання іншого майна, а також відображення на рахунках бухгалтерського обліку фактів проведення відповідних господарських операцій згідно з цим Порядком забезпечується безпосередньо суб`єктом господарювання, на балансі якого перебуває майно.

Отже, майно, що не може бути в установленому порядку відчужене, безоплатно передане підприємствам, установам чи організаціям та щодо якого не можуть бути засновані інші способи управління (або їх застосування може бути економічно недоцільним), у разі, коли таке майно морально чи фізично зношене, непридатне для подальшого використання суб`єктом господарювання, підлягає списанню. Знесення нерухомого майна, демонтаж або розбирання іншого майна забезпечується безпосередньо суб`єктом господарювання, на балансі якого перебуває майно. Цим же суб`єктом здійснюється і списання такого майна.

При цьому, з метою отримання згоди або погодження на списання майна суб`єкт господарювання подає до Департаменту разом із зверненням стосовно списання майна пакет документів, наведений у п. 8 Порядку.

Як встановлено судом, спірна будівля є комунальною власністю територіальної громади м.Києва та перебуває на балансі КП Київпастранс (на праві господарського відання).

Відтак, оскільки матеріалами справи підтверджується, що нежитлова будівля Диспетчерського пункту 3/Киото/ на вул.Кіото, 10, знаходиться в аварійному стані, будівельні конструкції будівлі відновленню не підлягають, проведення реконструкції будівлі технічно та економічно не доцільно, про що Комунальному підприємству Київпастранс було достеменно відомо (адже, сам відповідач-1 неодноразово наголошував на цьому в своїх листах), відповідач-1 зобов`язаний був з дотриманням встановленої Порядком процедури ініціювати питання щодо списання даної будівлі, в тому числі подавши до Департаменту комунальної власності міста Києва передбачений п. 8 Порядку перелік документів.

Однак, як свідчать матеріали справи, жодних дій, вчинення яких вимагається Порядком, щодо списання аварійної нежитлової будівлі - Диспетчерського пункту 3/Киото/ на вул.Кіото, 10, Комунальним підприємством Київпастранс вчинено не було, а тому доводи позивача про допущення відповідачем-1 протиправної бездіяльності є обґрунтованими.

В свою чергу, оскільки у відповідності до вимог Порядку згода на списання майна надається компетентним органом (в даному випадку - Київською міською радою) виключно після надання суб`єктом господарювання до Департаменту відповідного звернення разом із чітким переліком документів, однак, як встановлено судом Комунальним підприємством Київпастранс в порушення вимог Порядку таких документів подано не було, доводи позивача про допущення протиправної бездіяльності з боку Київської міської ради судом відхиляються.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що спірна будівля є аварійною та відновленню не підлягає, однак Комунальним підприємством Київпастранс (і, як наслідок, Київською міською радою) не було вчинено дій відповідно до Порядку, направлених на списання аварійної нежитлової будівлі - Диспетчерського пункту 3/Киото/ на вул.Кіото, 10.

Так само не набуло розвитку і питання щодо приватизації даної будівлі (про яке мова йшла у листуванні між балансоутримувачем та Департаментом комунальної власності міста Києва, а також у протоколі виїзної наради робочої групи від 04.06.2021).

Зазначаючи про те, що аварійний стан будівлі зумовлений саме діями позивача і вказуючи на наявність підстав для викупу даної будівлі позивачем, відповідачі в той же час не надали доказів того, що встановлену законодавством процедуру приватизації даної будівлі взагалі було розпочато (ініційовано). Доказів включення відповідної будівлі до об`єктів, що підлягають приватизації, матеріали справи не містять.

Як вірно зазначили відповідачі, списання об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва має здійснюватися із дотриманням Порядку списання майна об`єктів комунальної власності, територіальної громади м.Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 27.09.2018 №1536/5600.

Разом з тим, суд зазначає, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Женсан в розумінні Порядку не є суб`єктом, який може брати участь (в тому числі виступити ініціатором) у процедурі списання майна, належного до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:035:0030, на якій розташована спірна будівля (диспетчерський пункт), і, як свідчать обставини справи, наразі він здійснює будівництво багатофункціонального торговельного центру з багатоповерховим паркінгом та реконструкцію площі біля станції метро Лісова (що відповідає визначеному в Договорі оренди цільовому призначенню даної земельної ділянки).

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі ст. 398 Цивільного кодексу України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Суд зазначає, що позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані, на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки. Позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об`єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 02.09.2021 у справі №908/3129/19, від 30.06.2021 у справі №522/13307/16-ц тощо.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Частиною 4 ст. 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власність зобов`язує.

Згідно з ч. 5 ст. 319 Цивільного кодексу України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

За приписами ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, суд наголошує, що згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Оскільки матеріалами справи підтверджено та відповідачами належними та допустимими доказами не спростовано, що нежитлова будівля - Диспетчерський пункт 3/Киото/ на вул.Кіото, 10 є аварійною, становить загрозу людям (зокрема, працівникам позивача, який є орендарем земельної ділянки та замовником будівництва), будівельні конструкції будівлі відновленню не підлягають, проведення реконструкції будівлі технічно та економічно не доцільно, вимоги позивача про зобов`язання Комунального підприємства Київпастранс усунути перешкоди у користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю Женсан належної на праві оренди земельною ділянкою комунальної власності площею 4,0141 га з кадастровим номером 8000000000:62:035:0030, що розташована між просп. Броварським та вул. Кіото у Деснянському районі м. Києва шляхом проведення демонтажу аварійної нежитлової будівлі - Диспетчерського пункту 3/Киото/ на вул. Кіото, 10 загальною площею 144 кв.м, що розташована за адресою: м.Київ, вул.. Кіото, б/н, літ.А, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, суд виходить із того, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

Враховуючи характер спірних правовідносин, зміст суб`єктивного права, за захистом якого звернувся позивач, суд дійшов висновку, що в даному випадку ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання відповідача-1 усунути перешкоди у користуванні позивачем орендованою земельною ділянкою шляхом проведення демонтажу аварійної нежитлової будівлі.

При цьому, вимоги про зобов`язання вчинити відповідні дії саме відповідача-1 кореспондуються (відповідають) положенням п. 23 Порядку, яким прямо передбачено, що знесення нерухомого майна, демонтаж або розбирання іншого майна забезпечується безпосередньо суб`єктом господарювання, на балансі якого перебуває майно.

В свою чергу, інші визначені позивачем способи захисту, а саме визнання протиправною бездіяльності Комунального підприємства Київпастранс та зобов`язання відповідачів вчинити дії відповідно до Порядку, направлені на списання аварійної нежитлової будівлі, в даному випадку не в змозі забезпечити реальне поновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся, тобто самі по собі не є ефективними.

За таких обставин, вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності Комунального підприємства Київпастранс та зобов`язання відповідачів вчинити дії відповідно до Порядку, направлені на списання аварійної нежитлової будівлі залишаються судом без задоволення.

У задоволенні вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача-2 - Київської міської ради щодо невчинення дій, відповідно до Порядку, направлених на списання спірної будівлі, суд відмовляє з підстав їх необґрунтованості, про що зазначалося вище.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору - часткове задоволення позову з наведених вище підстав, впливу не мають.

У відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов`язати Комунальне підприємство Київпастранс (Україна, 04070, місто Київ, вулиця Набережне шосе, будинок 2, ідентифікаційний код 31725604) усунути перешкоди у користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю Женсан (Україна, 02156, місто Київ, вулиця Кіото, будинок 8, ідентифікаційний код 32222741) належної на праві оренди земельною ділянкою комунальної власності площею 4,0141 га з кадастровим номером 8000000000:62:035:0030, що розташована між просп.Броварським та вул.Кіото у Деснянському районі м.Києва шляхом проведення демонтажу аварійної нежитлової будівлі - Диспетчерського пункту 3/Киото/ на вул.Кіото, 10 загальною площею 144 кв.м, що розташована за адресою: м.Київ, вул. Кіото, б/н, літ.А.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Комунального підприємства Київпастранс (Україна, 04070, місто Київ, вулиця Набережне шосе, будинок 2, ідентифікаційний код 31725604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Женсан (Україна, 02156, місто Київ, вулиця Кіото, будинок 8, ідентифікаційний код 32222741) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.02.2022

Суддя Ю.М. Смирнова