Рішення

від 25.01.2022 по справі 910/14790/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.01.2022Справа № 910/14790/21 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТАСТА-ЛІСКІ Трубодеталь"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернатива-В"

про стягнення 1 994 826,35 грн.

При секретарі судового засідання: Габорак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Машкіна В.М. - представник за довіреністю № б/н від 09.08.2021;

від відповідача: не зявились;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАСТА-ЛІСКІ Трубодеталь" до товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернатива-В" про стягнення 1 994 826,35 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між сторонами укладено договір поставки №5/8 від 05.08.2020р.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору позивачем поставлено товар на загальну суму 11 511 344,50 грн., який відповідачем оплачено частково на суму 9 850 000,00 грн.

У зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 1 661 344,50 грн., інфляційне збільшення в розмірі 123 265,62 грн., 3% річних в розмірі 37 673,68 грн. та пеню в розмірі 172 542,55 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2021 року вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.

21.09.2021 до канцелярії суду позивач подав заяву про усунення недоліків з доданими документами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 19.10.2021 року. Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Вищезазначена ухвала суду не отримана відповідачем та повернена суду з відміткою АТ Укрпошта адресат відсутній за вказаною адресою .

19.10.2021 року через канцелярію суду відповідачем подано клопотання про продовження строку для подання відзиву в якому також просив суд відкласти підготовче засідання у справі №910/14790/21 на іншу дату.

У судове засідання 19.10.2021 року з`явились представники сторін. В судовому засіданні 19.10.2021 суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання та про продовження процесуального строку для подачі відзиву. Протокольною ухвалою в Господарського суду міста Києва ід 19.10.2021 відкладено підготовче засідання на 30.11.2021 року.

20.10.2021 через канцелярію суду позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТАСТА-ЛІСКІ Трубодеталь" до товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернатива-В" про стягнення заборгованості в розмірі 1 994 826,41 грн. шляхом накладення арешту на:

- транспортний засіб VOLKWAGEN CADDY (рік випуску 2015р., № кузова НОМЕР_1 , вартістю 502 507 грн.),

- транспортний засіб VOLKWAGEN Polo (рік випуску 2019р., № кузова НОМЕР_2 , вартістю 430 800,00 грн. грн.).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2021 року в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ТАСТА-ЛІСКІ Трубодеталь" про забезпечення позову відмовлено у зв`язку з її необґрунтованістю.

16.11.2021 року до суду від відповідача надійшов відзив, в якому він заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю заборгованості.

22.11.2021року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач заперечує проти доводів відповідача, зазначених у відзиві, та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

30.11.2021 року через канцелярію суду відповідачем подано клопотання про закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмету спору.

У судове засідання 30.11.2021 року з`явились представники сторін.

Представник відповідача повідомив, що не отримував відповіді на відзив та підтримав клопотання про закриття провадження у справі.

Позивач заперечив проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання та продовження строку підготовчого провадження.

Суд задовольнив усні клопотання відповідача та протокольною ухвалою відклав підготовче засідання на 14.12.2021 року та продовжив строк підготовчого засідання на 30 днів.

14.12.2021 року до суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив відповідно до якої просить відмовити з задоволення позову в повному обсязі.

У судове засідання 14.12.2021 року з`явились представники сторін. За відсутності заперечень сторін суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 25.01.2022 року .

25.01.2022 року на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю іншому судовому процесі.

У судове засідання 25.01.2022 року з`явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю іншому судовому процесі, однак доказів що він є представником обвинуваченого та що вказане ним судове засідання відбудеться в Голосіївському районному суді міста Києві відповідач не надав.

Позивач заперечив проти клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи. Суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справу зв`язку з її необґрунтованістю.

Представник позивача підтримав позов та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні 25.01.2022 року на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Між сторонами укладено договір поставки №5/8 від 05.08.2020 року.

Відповідно до п.7.1. договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2020 року. Цим же п. договору передбачено, що припинення дії договору не скасовує будь-які невиконані обов`язки сторін.

До договору сторонами укладені специфікації:

- № 1 від 07.08.2020 року на загальну суму 4 395 456,91 грн. з ПДВ з умовами оплати 50%протягом трьох банківських днів з моменту підписання специфікації - 2 197 728,46 грн. та залишок перед відвантаженням труб - 2 197 728,45 грн. Позивачем виставлено відповідачу рахунок № 4781 від 07.08.2020 року на суму 4 395 456,91 грн. з ПДВ.

- № 2 від 07.08.2020 року на загальну суму 7 128 180,07 грн. з ПДВ з умовами оплати 50% протягом трьох банківських днів з моменту підписання специфікації - 3 304 957,48 грн. та залишок перед відвантаженням труб - 3 823 222,59 грн. Позивачем виставлено відповідачу рахунок № 4823 від 07.08.2020 року на суму 7 128 180,07 грн. з ПДВ.

- № 3 від 11.09.2020 року на загальну суму 666 396,48 грн. з ПДВ з умовами оплати передоплата 100 % після отримання товару. Позивачем виставлено відповідачу рахунок № 5084 від 19.09.2020 року на суму 666 396,48 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із п. 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

П. 1.1. договору передбачено, що постачальник зобов`язується поставити (передати у власність) покупцю товар найменування (асортимент), марка, артикул, кількість, ціна кожної одиниці та загальна ціна, якого вказані у Специфікаціях, технічних і якісних характеристиках, опитувальних листах на обладнання, що є невід`ємними частинами даного договору (надалі - Обладнання), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах цього договору. Сторони визначають, що ціни на товар, вказані у специфікаціях, є дійсними на дату укладення цього договору та погоджені сторонами. Специфікація може містити інші додаткові відомості. Постачання товару може проводитися окремими партіями. Партією вважається товар, передача якого оформлена однією видатковою накладною.

П. 3.6. договору передбачено, що поставка товару від постачальника до покупця оформлюється видатковими накладними.

Відповідно до п. 3.7. договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами відповідної видаткової накладної.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору позивачем поставлено товар на загальну суму 11 511 344,50 грн., який відповідачем оплачено частково на суму 9 850 000,00 грн. Часткова оплата підтверджується банківськими виписками, які є в матеріалах справи.

Таким чином, основна заборгованість Відповідача перед позивачем становить 1 661 344, 50 грн.

Вказаний у специфікаціях товар був поставлений відповідачеві відповідно до видаткових накладних:

№ 3835 від 24.11.2020 року на суму 3 072 972,00 грн. з ПДВ.

№ 3572 від 03.11.2020 року на суму 3 564 607,94 грн. з ПДВ.

№ 3645 від 11.11.2020 року на суму 2 248 341,48 грн. з ПДВ.

№ ДЗ-00000303 від 02.11.2020 року на суму 1 959 026, 64 грн. з ПДВ.

№ 3836 від 24.11.2020 року на суму 666 396,48 грн. з ПДВ.

Вказаний товар прийнятий відповідачем в повному обсязі без зауважень.

Отже, загальна сума поставленого товару становить 11 511 344,54 грн.

В п 3.9. договору зазначено, зокрема, що перевірка додержання постачальником умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, супровідних документів та упаковки товару здійснюється покупцем в момент приймання товару за встановленими законодавством правилами з урахуванням вимог, встановлених цим договором.

У відзиві відповідач зазначає, що позивачем була здійснена оплата по рахунку № Т - 00004781 від 07.08.2020 року який доповнено п. 4, що не передбачено специфікацією № 1, чим збільшено суму до оплати, який відповідач оплатив.

Суд зазначає, що доказів відмови від прийняття вказаного товару по рахунку № Т - 00004781 від 07.08.2020 року, його повернення, або претензій матеріали справи не містять, як і доказів того, що Позивачем не врахована вказана оплата.

Також відповідач зазначає, що вартість поставленого товару не завжди відповідає вартості товару, зазначеного в специфікаціях.

Судом встановлено, що вартість одиниці товару в специфікаціях та видаткових накладних співпадає. Доказів відмови від прийняття товару, його повернення, або претензій матеріали справи не містять. Також судом враховано, що в п. 3.10 договору зазначено, зокрема, що у випадку прийняття покупцем товару в необумовленому договором асортименті та кількості, такий товар підлягає оплаті на умовах цього договору за цінами, встановленими постачальником для такого виду товару, якщо сторони не узгодять інше.

Окрім того, в п. 2.8. договору зазначено, що сума договору складається з суми вартості товару, поставленого постачальником на протязі строку дії цього договору, та вказаних у накладних.

Доводи відповідача, зазначені у відзиві та відповіді на відзив про відсутність заборгованості не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами.

П. 2.1. договору визначено, що вартість кожної партії товару визначається постачальником у рахунках-фактурах та видаткових накладних виходячи з ціни, зазначеної у специфікації, обсягу замовленого покупцем асортименту товару.

П. 2.2. договору передбачено, що розрахунки за договором здійснюються на підставі отриманого від постачальника рахунку в безготівковій формі шляхом перерахування покупцем відповідної суми на рахунок постачальника, зазначених в реквізитах цього договору. Валюта розрахунку - гривня.

Відповідно до п. 2.3. договору моментом здійснення оплати за цим договором є зарахування відповідної суми на поточний рахунок постачальника.

П. 2.4. договору встановлено, що покупець зобов`язується оплачувати кожну партію товару в термін та на умовах, передбачених відповідною специфікацією, або додатковою угодою до цього договору. У випадку несплати покупцем вартості товару в обумовлений строк, вартість товару, зазначена в рахунка, підлягає уточненню, при цьому постачальник звільняється від поставки товару за ціною, зазначеною в неоплаченому в строку рахунку.

У випадку здійснення поставки до оплати, покупець зобов`язується оплатити поставлений та прийнятий товар не пізніше семи банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку від постачальника.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що відповідачем оплачено товар на загальну суму 9 850 000,00 грн., що не заперечується відповідачем.

Будь-яких інших доказів оплати Відповідачем зазначеної Позивачем заборгованості матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 661 344,54 грн. (11 511 344,54 грн. - 9 850 000,00 грн.)

Оскільки суд, відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в розмірі 1 661344,50 грн., як зазначено позивачем, належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконання грошових зобов`язань за договором в розмірі 1 661 344,50 грн, позивач просить стягнути з відповідача інфляційне збільшення в розмірі 123 265,62 грн., 3% річних в розмірі 37 673,68 грн. та пеню в розмірі 172 542,55 грн. за період з 25.11.2020 року по 27.08.2021 року.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Згідно з п. 5.4 договору за порушення грошових зобов`язань за цим договором винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період припущення порушення винною стороною, від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожний день порушення виконання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком інфляційного збільшення в розмірі 123 265,62 грн., 3% річних в розмірі 37 673,68 грн. та пені в розмірі 172 542,55 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернатива-В" (03148, місто Київ, вулиця Жмеринська, будинок 22А, код ЄДРПОУ 34760641) на користь товариства з обмеженою відповідальністю"ТАСТА-ЛІСКІ Трубодеталь" (02081, місто Київ, вулиця Здолбунівська, будинок 9-Б, квартира 136, код ЄДРПОУ 31724621) основний борг в розмірі 1 661 344 (один мільйон шістсот шістдесят одна тисяча триста сорок чотири) грн. 50 коп., інфляційне збільшення в розмірі 123 265 (сто двадцять три тисячі двісті шістдесят п`ять) грн. 62 коп., три відсотки річних в розмірі 37 673 (тридцять сім тисяч шістсот сімдесят три) грн. 68 коп., пеню в розмірі 172 542 (сто сімдесят дві тисячі п`ятсот сорок дві) грн. 55 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 29 922 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять дві) грн. 41 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання повного тексту рішення 17.02.2022 року

Суддя С.М. Мудрий