Рішення

від 15.02.2022 по справі 916/3660/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" лютого 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3660/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О.А., за участю секретаря судового засідання Левшиної І.М., розглянувши матеріали справи № 916/3660/21:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАК" (73000, м. Херсон, вул. Робоча, буд. 66; код - 30245772)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" (65104, м. Одеса, просп. Академіка Глушка, буд. 29, оф. 228; код - 42163494)

про розірвання договору та стягнення 295620 грн. боргу

з підстав порушення умов договору

Представники сторін :

Від позивача : Корнелюк В.В.

Від відповідача : не з`явився

СУТЬ СПОРУ : 29.11.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАК" (далі - Позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" (далі - Відповідач) яким просить суд: розірвати договір купівлі-продажу товару № КП04/08-21 від 04.08.2021 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Контейнери України та Товариством з обмеженою відповідальністю ТРАК та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Контейнери України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАК заборгованість у розмірі 295 620 грн 00 коп., 6704 грн. 31 коп. витрат зі сплати судового збору та 20 000 грн. витрат на правничу допомогу.

30.11.2021 року суд відкрив провадження по справі, ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання та надав Відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України в строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України, а саме - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

18.01.2022 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті в судовому засіданні.

Копії Ухвал по справі направлялись Відповідачу за адресою місцезнаходження та повертались до суду неврученими з відміткою поштового відділення: „адресат відсутній за вказаною адресою» . Тому, за приписами ч. 7 ст. 120 ГПК України Відповідач вважається повідомленим належним чином про відкриття провадження по справі.

На підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України у зв`язку із ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В С Т А Н О В И В :

04.08.2021 року між Позивачем (покупець) та Відповідачем (продавець) було укладено Договір купівлі-продажу № КП04/08-21, за умовами якого Продавець зобов`язався передати у власність Покупця Товар в асортименті та за цінами відповідно до пункту 2 цього Договору, а Покупець - прийняти і оплатити його згідно умов даного Договору.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що Продавець передає Товар у власність Покупцеві згідно виставленого Продавцем рахунку-фактури в асортименті і за відповідними цінами, зазначеними у Специфікації, що є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до специфікації № 1 від 04.08.2021 до договору купівлі-продажу № КП04/08-21 від 04.08.2021 Продавець зобов`язується передати Покупцеві "20" футовий контейнер з боковим розкриттям, 20 GP OS у кількості 2 одиниць, ціна за одиницю 295 620,00, загальною вартістю 591 240,00 грн.

Відповідно до пункту 3.1. Договору Покупець здійснює попередню оплату Товару на поточний рахунок Продавця на підставі рахунку-фактури в обсязі 50 % загальної суми договору у строк до 13.08.2021 року включно. Покупець перераховує залишок загальної суми за договором в розмірі 50% на поточний рахунок Продавця протягом 3 банківських днів з моменту отримання Товару Покупцем.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що доставка Товару здійснюється протягом 30 робочих днів з моменту отримання передоплати за п.3.1. договору.

Позов ґрунтується на тому, що на виконання вищезазначених положень Договору та відповідно до виставленого рахунку від 04.08.2021 №346 Позивачем було сплачено на користь Відповідача 295 620 грн. Однак, в порушення пункту 4.1. Договору, станом на дату звернення до суду, Відповідачем не здійснено поставку товару, чим порушено взяті зобов`язання за Договором.

В подальшому, листом від 02.11.2021 б/н Позивач звернувся до Відповідача з претензією щодо повернення грошових коштів у розмірі 295620 грн., що були сплачені в якості передоплати за Договором. У відповідь на вищезазначену претензію Відповідачем підтверджено факт невиконання взятих за Договором зобов`язань та факт отримання від ТОВ ТРАК передоплати за контейнери в розмірі 295 620 грн.

Тому, посилаючись на ст. 509, 655, 662, 530, 612, 651 ЦК України та ст. 193, 202 ГК України, Позивач просить суд розірвати договір купівлі-продажу товару № КП04/08-21 від 04.08.2021 року та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Контейнери України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАК 295 620грн. в якості повернення попередньої оплати у зв`язку з тим, що поставку товару Відповідачем не було здійснено.

Заслухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного:

Відповідно до п.п.1,2,7 ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання; належним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як зазначалось вище, Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про стягнення з Відповідача 295 620грн. тим, що він здійснив часткову попередню оплату двох одиниць 20-ти футових контейнерів, а Відповідач не виконав своїх договірних зобов`язань та не передав Позивачу вказаний товар.

Не поставку товару Позивач вважає істотним порушенням умов вищевказаного договору і просить цей договір розірвати.

Частиною 2 статті 693 ЦК України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З матеріалів справи вбачається, що єдиною підставою позовних вимог - є порушення з боку Відповідача істотної умови Договору купівлі-продажу від 04.08.2021 року № КП04/08-21 в частині поставки Позивачу Товару (двох 20 футових контейнерів з боковим розкриттям 20 GP OS вартістю 295 620 грн. за один контейнер на загальну суму 591 240 грн. - після оплати, виставленого Відповідачем рахунку від 04.08.2021 № 346.

Тобто, Позивач зазначає, що з його боку умови Договору виконано - виставлений Відповідачем рахунок сплачено, а Відповідач умови Договору порушив - не здійснив поставку сплаченого за рахунком Товару.

При цьому, в якості доказів виконання зі свого боку умов Договору (сплати виставленого Відповідачем рахунку від 04.08.2021 № 346) Позивач надав суду копію самого рахунку та копію листа без дати та номера за підписом єдиного засновника ТОВ „Контейнери України» М.Ю. Понятнова, яким, стверджує Позивач, ніби-то підтверджено факт невиконання Відповідачем договірних зобов`язань та отримання від ТОВ ТРАК передоплати за контейнери в розмірі 295620 грн.

Суд критично оцінює такі докази оплати виставленого рахунку з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 1087 Цивільного кодексу України розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов`язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до визначень термінів, що містяться у статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні : господарська операція - господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Крім того, Підпунктом 2.1. пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Безготівкові розрахунки здійснюються їх учасниками відповідно до вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року, (далі по тексту - Інструкція) (пункт 1.3. Інструкції). Відповідно до визначення термінів, що містяться у пункті 1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою правління Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року, (далі по тексту - Інструкція) розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача. Згідно з пунктом 1.13. Інструкції під час здійснення розрахунків можуть застосовуватись розрахункові документи на паперових носіях та в електронному вигляді. Ця Інструкція встановлює правила використання під час здійснення розрахункових операцій таких видів платіжних інструментів: меморіального ордера; платіжного доручення; платіжної вимоги-доручення; платіжної вимоги; розрахункового чека; інкасового доручення (розпорядження).

Отже зазначені платіжні інструменти є за своєю суттю розрахунковими документами, тобто первинними документами, що підтверджують факт оплати товару у певній господарській операції. З огляду на викладене за загальним правилом доказом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку.Доказом підтвердження проведення розрахунків між юридичними особами у їх господарській діяльності, зокрема проведення оплати товару у певній господарській операції, є розрахункові документи, що відповідають встановленим законом вимогам.

Крім того суд зазначає, що у разі здійснення між юридичними особами в їх господарській діяльності безготівкових розрахунків, доказом здійснення оплати товару є також і виписка банку з особового рахунку особи, що здійснила оплату. Основні вимоги щодо бухгалтерського обліку та бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України встановлює Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України № 75 від 04 липня 2018 року.

Відповідно до підпункту 14 пункту 3, пунктів 41, 42, 57, 59, 60, 62 вказаного Положення підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи, які містять відомості про операцію. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі.

Банк обов`язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: 1) особові рахунки та виписки з них; 2) аналітичні рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій; 3) книги реєстрації відкритих рахунків; 4) оборотно-сальдовий баланс / оборотно-сальдову відомість. Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Отже аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що банківські виписки з особових рахунків клієнтів банку є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку особи (клієнта банку), вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Крім того банківська виписка з особового рахунку особи, яка є учасником спірної господарської операції, є не лише доказом здійснення оплати, а підтверджує також факт проведення такої операції банком, тобто є доказом дійсності цієї операції.

Також, Позивачем не надано доказів проведення оплати 295 620грн. готівкою, в порядку передбаченому Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженим Постановою НБУ №148 від 29.12.2017р., якщо оплата Відповідачу здійснювалась готівкою.

Відповідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В ч. 1 ст. 77 ГПК України вказано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд звертає увагу на те, що Позивач не надав належних доказів здійснення Відповідачу попередньої оплати грошових коштів в сумі 295 620грн., повернення яких є предметом спору по справі.

Також суд вважає, що додана Позивачем до позовної заяви копія листа, підписаного „єдиним засновником ТОВ „Контейнери України» без номера та без дати - не є належним доказом здійснення Позивачем попередньої оплати за договором, оскільки вказаний лист не є розрахунковим первинним бухгалтерським документом, підтверджуючим здійснення господарської операції, зокрема, - оплати 295620 грн. в якості попередньої плати за контейнери.

Крім того, до матеріалів справи не надано жодного доказу (копії Статуту ТОВ „Контейнери України» , витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, довіреності тощо) на підтвердження повноважень "єдиного засновника ТОВ „Контейнери України» М.Ю. Понятнова на підписання документів від імені вказаного товариства та визнання боргів цього товариства, приймаючи до уваги, що Договір №КП04/08-21 купівлі-продажу від 04.08.2021р. від імені ТОВ Контейнери України» було укладено директором товариства Малишевською Ольгою Анатоліївною.

Так, Законом, що визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників - є Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Зокрема ч. 1-5 ст. 39 вказаного Закону визначено, що виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва. Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є "дирекція", а його голови - "генеральний директор", якщо статутом не передбачені інші назви.

Отже, суд, за відсутності в матеріалах справи доказів повноважень „єдиного засновника М.Ю. Понятнова" на визнання будь-якого боргу товариством з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" перед ТОВ „ТРАК» , не приймає до уваги вищевказаного листа за підписом зазначеної особи.

Що стосується печатки ТОВ „Контейнери України» на вищевказаному листі з визнанням факту отримання від ТОВ „ТРАК» 295 620грн. в якості попередньої оплати та виникнення у Відповідача зобов`язання поставки контейнерів, то суд зазначає, що цей лист не може вважатися підставою звільнення Позивача від доказування, відповідно до ч.1 ст.75 ГПК України, оскільки обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідач в судові засідання не з`являвся і будь-яких заяв чи пояснень про визнання обставин отримання від Позивача грошових коштів в сумі 295 620грн. - не надавав.

Таким чином, суд не вбачає підстав для повернення Позивачу грошових коштів і для розірвання вищевказаного договору купівлі-продажу, оскільки належними доказами не доведено здійснення Позивачем Відповідачу попередньої оплати в сумі 295 620грн., після отримання якої у Відповідача виникало зобов`язання з поставки товару.

Оскільки такого зобов`язання не виникло, суд вважає безпідставними позовні вимоги про розірвання договору купівлі-продажу від 04.08.2021 року № КП04/08-21 через істотне порушення Відповідачем умов цього в частині поставки Товару.

За таких обставин, у задоволені позову слід відмовити з покладенням на Позивача судових витрат по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України

та може бути оскаржено в порядку ст.ст.256-259 ГПК України .

Повний текст рішення складено 17 лютого 2022 р.

Суддя О.А. Демешин