Ухвала

від 16.02.2022 по справі 480/4535/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 480/4535/20

адміністративне провадження № К/990/4196/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Чиркіна С.М., Бевзенка В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2021 у справі №480/4535/20 за позовом ОСОБА_1 до Білопільської міської ради Сумської області, треті особи - Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, Державний реєстратор Білопільської міської ради Сумської області Пихтіна Олена Миколаївна, Державний кадастровий реєстратор відділу Держгеокадастру у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Бєліков Ігор Валерійович, про визнання дій протиправними, визнання нечинним рішення, скасування записів та поновлення вилученого запису, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Білопільської міської ради Сумської області, треті особи - Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, Державний реєстратор Білопільської міської ради Сумської області Пихтіна Олена Миколаївна, Державний кадастровий реєстратор відділу Держгеокадастру у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Бєліков Ігор Валерійович, в якому з урахуванням збільшення (уточнення) позовних вимог від 25.05.2021 просила:

- визнати протиправними дії Білопільської міської ради Сумської області щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5920610100:00:005:1130 на земельні ділянки з кадастровими номерами 5920610100:00:005:1164 та 5920610100:00:005:1165;

- визнати протиправними дії Білопільської міської ради Сумської області вчинені щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформації про речові права на земельні ділянки з кадастровими номерами 5920610100:00:005:1164 та 5920610100:00:005:1165;

- визнати протиправним та скасувати рішення Білопільської міської ради VII скликання 14 сесії від 14.05.2020 № 314 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок" якою надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою про поділ земельної ділянки з кадастровим номером 5920610100:00:005:1130 на земельні ділянки з кадастровим номером 5920610100:00:005:1164 таз кадастровим номером 5920610100:00:005:1165;

- визнати протиправним та скасувати рішення Білопільської міської ради VII скликання 16 сесії від 14 липня 2020 року № 375 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки", якою затверджено технічну документацію із землеустрою про поділ земельної ділянки з кадастровим номером 5920610100:00:005:1130 на земельні ділянки з кадастровим номером 5920610100:00:005:1164 та з кадастровим номером 5920610100:00:005:1165;

- скасувати державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 5920610100:00:005:1164.

- скасувати державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 5920610100:00:005:1165.

- зобов`язати Білопільську міську раду вчинити всі необхідні заходи задля поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме вилучений запис про земельну ділянку з кадастровим номером 5920610100:00:005:1130 та задля вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про реєстрацію прав на земельні ділянки з кадастровими номерами 5920610100:00:005:1164 та 5920610100:00:005:1165;

- зобов`язати Білопільську міську раду вчинити всі необхідні заходи задля поновлення в Державному земельному кадастрі інформації про земельну ділянку з кадастровим номером 5920610100:00:005:1130 та задля вилучення з Державного земельного кадастру інформації про земельні ділянки з кадастровими номерами 5920610100:00:005:1164 та 5920610100:00:005:1165;

- заборонити Білопільській міській раді Сумської області вчиняти будь які дії щодо зміни площі земельної ділянки з кадастровим номером 5920610100:00:005:1130 без погодження з власником нерухомого майна, що на ній знаходиться.

- зобов`язати відповідачів протягом місяця з дня набрання рішення суду законної сили надати суду звіт про його виконання.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2021 скасовано рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 та ухвалено нове - про закриття провадження у справі № 480/4535/20.

На адресу Верховного Суду 28.01.2022 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій вона просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2021, направивши справу для продовження розгляду до цього ж суду.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Втім, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно частини 1 статті 328 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пунктом 2 частини 5 зазначеної норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів та статті 242 КАС України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Таким чином, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Такий визначений законодавцем підхід до роботи Верховного Суду (формування в окремих справах конкретних правових висновків, що є обов`язковим для всіх судів та суб`єктів владних повноважень) є особливо актуальним у світлі положень частини 5 статті 125 Конституції України, згідно з якою адміністративні суди діють з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин.

Як зазначено вище, процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах а , б , в та г пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.

Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.

Разом з тим, скаржником не наведено у касаційній скарзі доводів та мотивів, що дають підстави для висновку, що судове рішення, постановлене у зазначеній справі, стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Крім того, Верховний Суд зауважує, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем розумних обмежень в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовної практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Позивач на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 341 КАС України.

Отже, скаржником не зазначено умов, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, за наявності яких можливе оскарження судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2021 у справі №480/4535/20 за позовом ОСОБА_1 до Білопільської міської ради Сумської області, треті особи - Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, Державний реєстратор Білопільської міської ради Сумської області Пихтіна Олена Миколаївна, Державний кадастровий реєстратор відділу Держгеокадастру у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Бєліков Ігор Валерійович, про визнання дій протиправними, визнання нечинним рішення, скасування записів та поновлення вилученого запису.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддіВ.М. Шарапа С.М. Чиркін В.М. Бевзенко