Рішення

від 14.02.2022 по справі 160/22950/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 року Справа № 160/22950/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича за участі секретаря судового засіданняДивнич Д.І. за участі: представника позивача представника відповідача Норочевський О.О. не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Магдалинівської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства від 12.10.2021 року № 1903-11/VIII;

зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Мар`ївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області із земель комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач прийняв рішення без відповідних підстав, які передбачені Земельним кодексом України. Посилання відповідача на перетинання меж проханої земельної ділянки з іншої земельною ділянкою не може бути підставою для відмови у задоволенні клопотання позивача.

Ухвалою суду від 23.11.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. Земельна ділянка, на яку претендує позивач, вже є сформованою земельною ділянкою з площею 2,6654 га та має кадастровий номер 1222384500:01:001:0301 та передана з державної власності до комунальної власності. На момент розгляду звернення позивача право комунальної власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на вищевказану земельну ділянку з кадастровим номером 1222384500:01:001:0301 не зареєстровано.

Ухвалою суду від 02.02.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд відшкодувати витрати на правову допомогу адвоката. Також представник позивача у судовому засіданні пояснив, що земельна ділянка, на яку претендує позивач є частиною земельної ділянки кадастровий номер 1222384500:01:001:0301

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

Позивач звернувся до відповідача із клопотанням від 14.09.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Мар`ївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області із земель комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації.

Відповідач рішенням Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства від 12.10.2021 року № 1903-11/VIII відмовив позивачу у задоволенні вказаного вище клопотання від 14.09.2021 року.

Підстава відмови: межі земельної ділянки, яка пропонується до відведення перетинаються з земельною ділянкою (кадастровий номер 1222384500:01:001:0301).

Судом на підстав інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку кадастровий номер 1222384500:01:001:0301 встановлено, що вказана земельна ділянка станом на 14.01.2022 року відноситься до земель запасу, має категорію земель землі сільськогосподарського призначення, площа 2,6654 га, місце розташування: Мар`ївська сільська рада Магдалинівського району Дніпропетровської області, форма власності - державна.

Також судом під час розгляду справи встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 1222384500:01:001:0301 згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 28.01.2021 року № 42-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну передана до комунальної власності відповідача.

Відповідач рішенням від 31.03.2021 року № 580-06/VIII Про прийняття у комунальну власність Магдалинівської селищної ради (Магдалинівської селищної територіальної громади) з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення прийняв до комунальної власності земельну ділянку кадастровий номер 1222384500:01:001:0301.

Однак відповідач станом на день прийняття оскаржуваного рішення та на момент розгляду справи не здійснив державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 1222384500:01:001:0301 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується письмовими поясненнями відповідача та інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права, яка міститься у матеріалах справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно частин третьої-п`ятої статті 116 ЗК України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно абзацу 1 частини сьомої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно частин першої та другої статті 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Відповідно до частини п`ятої статті 79-1 ЗК України формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Згідно частини шостої та сьомої статті 79-1 ЗК України формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Частинами дев`ятою та десятою статті 79-1 Земельного кодексу передбачено, що земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.

Згідно частин першої та другої статті 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Виходячи з аналізу положень частин п`ятої-десятої статті 79-1 ЗК України можна дійти висновку, що підставою для формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Відтак, за даних обставин справи, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина шоста статті 79-1 ЗК України, яка встановлює, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, здійснюється на підставі відповідної технічної документації із землеустрою.

Крім того, згідно з частиною першою статті 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Отже, формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації.

Надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта.

Натомість, коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

Земельна ділянка з кадастровим номером 1222384500:01:001:0301 є сформованою, оскільки їй присвоєно кадастровий номер та інформація про неї міститься у Держгеокадастрі.

На одній частині земної поверхні не є можливим існування одночасно двох зареєстрованих земельних ділянок, координати яких перетинаються, адже частина 2 статті 79 Земельного кодексу України встановлює, що прав власності на земельні ділянку поширюється в її межах на поверхневий шар.

Поділ та об`єднання земельних ділянок за свою суттю фактично є формуванням нової чи нових земельних ділянок, що передбачає певну процедуру щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, його погодження та затвердження в порядку, встановленому ЗК України, який визначає вичерпний перелік підстав для відмови у наданні такого дозволу, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У справі, яка розглядається суд встановив, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання саме дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка перетинається із земельною ділянкою з кадастровим номером 1222384500:01:001:0301, а не з технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, що суперечить вимогам частини шостої статті 79-1 Земельного кодексу України, та з огляду на що, рішення відповідача про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства

На думку суду земельна ділянка, на яку претендує позивач має бути виділена із вже сформованої земельної ділянки та їй має бути присвоєний інший кадастровий номер. Відтак, таке звернення позивача не ґрунтується на вимогах закону та не спрямоване на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у власність, у спосіб передбачений законодавством.

Натомість відповідач правомірно відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Аналогічну за своїм змістом правову позицію займає Верховний суд у постановах від 03.10.2019 року у справі № 823/1172/17, від 07.04.2021 року у справі № 0640/4182/18, від 21.08.2018 року у справі № 823/1179/17, постанові у справі № 802/1539/17.

Також суд зазначає, що станом на день розгляду справи земельна ділянка з кадастровим номером 1222384500:01:001:0301 ще не перебуває у комунальній власності, оскільки інформація про неї не міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

За вказаних обставин суд відмовляє у задоволення позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то всі судові витрати (судовий збір та витрати на правову допомогу адвоката) покладаються на позивача згідно вимог статті 139 КАС України.

Керуючись ст. 241-246 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Магдалинівської селищної ради (51100, Дніпропетровська область, с.м.т. Магдалинівка, вул. Центральна, 32, код ЄДРПОУ 04338405) про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 14 лютого 2022 року.

Суддя (підпис) С.В. Златін

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді Лісна А.М.

Рішення не набрало законної сили

Помічник судді Лісна А.М.