Рішення

від 15.12.2022 по справі 160/22950/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 грудня 2022 року м. Дніпросправа № 160/22950/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Чабаненко С.В.,

суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 160/22950/21 за позовом ОСОБА_1 до Магдалинівської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Магдалинівської селищної ради, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» від 12.10.2021 року № 1903-11/VIII;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Мар`ївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області із земель комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року в задоволені позову відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року у справі №160/22950/21 скасоване. Прийнято нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений. Визнано протиправним та скасоване рішення Магдалинівської селищної ради «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» від 12.10.2021 року № 1903-11/VIII. Зобов`язано Магдалинівську селищну раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Мар`ївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області із земель комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації.

До апеляційного суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення з питань розподілу судових витрат, в якому вона просить прийняти додаткову постанову та стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у розмірі 2270 грн, з яких 908 грн за подачу позову, 1362 грн за подачу апеляційної скарги та 7950 грн витрати на правничу допомогу.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Розглянувши подану заяву, колегія суддів вважає її такою, що не підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Таким чином, законодавство передбачає можливість прийняття додаткового судового рішення (постанови чи ухвали), серед іншого, у разі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Питання розподілу судових витрат врегульовано положеннями ст. 139 КАС України.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до матеріалів справи за подання позову згідно з платіжним дорученням від 08 листопада 2021 року № 68 позивачем сплачено 908 грн судового збору (а.с. 3). За подання апеляційної скарги позивачем, згідно платіжного доручення від 27 квітня 2022 року № 103 сплачено судовий збір у розмірі 1362 грн. (а.с. 84) Загалом позивачем сплачено 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок судового збору.

Таким чином, оскільки відповідно до постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року адміністративний позов задоволено, суд апеляційної інстанції дійшов висновку ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі № 160/22950/21 та стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплаченого позивачем за подання позову та апеляційної скарги судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

Стосовно витрат на правничу допомогу.

За змістом ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до аналізу положень ст. 134 КАС України склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката наведено у ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відсутність розрахунку витрат на професійну правничу допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18.

Позивач в заяві про стягнення витрат на професійну правничу допомогу зазначив, що його судові витрати на професійну правничу допомогу становлять 7950 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу до позову долучено:

- попередній опис робіт та витрат адвоката (а.с. 12)

- виписка за період 09.11.2021 (а.с. 13)

- ордер від 20.11.2021 на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 14)

- Договір про надання правничої допомоги від 07.11.2021 № 213 (а.с.15-16)

- Додаток № 1 до договору № 213 (а.с.17)

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 18)

Згідно з випискою за період 09.11.2021 (а.с.13) позивачем здійснено оплату за надання правничої допомоги у розмірі 4000 грн, проте не зазначено номер справи стосовно якої здійснено платіж. Детального опису, розрахунку витрат на професійну правничу допомогу позивачем не надано.

Разом з тим, за приписами ч. 4 ст. 134 КАС України подання учасником справи для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, є обов`язковим.

Тобто, для визначення розміру витрат на правничу допомогу, сторона зобов`язана надати документальне підтвердження судових витрат саме детальний опис робіт (наданих послуг). Норми ч. 4 ст. 134 є імперативними, тобто обов`язковими для виконання.

За таких обставин, оскільки позивачем не надано суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, тобто не додержані приписи ч. 4 ст. 134 КАС України, підстави для ухвалення додаткового судового рішення в частині стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу відсутні.

Позивачем до позову долучено попередній опис робіт та витрат адвоката (а.с. 12). Проте зазначений документ є внутрішнім документом, що регулює взаємовідносини позивача та адвоката. Законодавець не визначив цей документ як такий, що подається суду для цілей розподілу судових витрат, встановивши, що таким документом є саме детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Також колегія суддів зазначає, що КАС України не передбачає можливості подання замість зазначеного у ч. 4 ст. 134 КАС України детального опису, якогось іншого документу, зокрема попереднього опису робіт, а тому поданий опис не виключає обов`язку позивача надати суду саме детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. За відсутності такого детального опису підстави для розподілу судових витрат в частині професійної правничої допомоги відсутні.

Крім того, колегія суддів зазначає, що вимога подання детального опису є обов`язковою і пов`язана з тим, що розмір гонорара та розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, не є тотожними. Особа може сплатити адвокату в якості гонорару будь-яку суму, але відшкодуванню за нормами КАС України підлягають лише ті витрати на професійну правничу допомогу, які доведені належними доказами, зокрема детальним описом робіт (наданих послуг).

Оскільки справа відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України відноситься до категорії незначних, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись статтями 139, 252, 311, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 160/22950/21 задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Магдалинівської селищної ради (ЄДРПОУ 04338405) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий - суддяС.В. Чабаненко

суддяС.Ю. Чумак

суддяІ.В. Юрко