Рішення

від 03.02.2022 по справі 260/3507/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 лютого 2022 року м. Ужгород№ 260/3507/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гебеш С.А.

при секретарі судових засідань - Романець Е.М.

та осіб, які беруть участь у справі:

представник позивача - не з`явився;

представник відповідачів - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кердіс" до Одеської митниці Держмитслужби, Одеської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кердіс" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Держмитслужби, в якому просить визнати протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості № UA500020/2021/000134/2 від 11.06.2021 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2021/00424 від 11 червня 2021 року.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04 червня 2021 року, з метою митного оформлення товару декларантом ТОВ "Кердіс" подало до митного органу (Одеської митниці Дермитслужби) митну декларацію № UA500020/2021/020275 від 04.06.2021 року, у якій митна вартість товару (килимовий матеріал з поліестеру) визначена за ціною вищевказаного договору, тобто за основним методом визначення митної вартості товарів. Для підтвердження заявленої митної вартості були подані всі передбачені ст. 53 Митного кодексу України документи. Вказані документи підтверджують заявлену декларантом митну вартість товарів у розмірі 16275,80 доларів США. Вважає, що таке рішення суб`єкта владних повноважень є протиправним. Вважає, що поданими до митного оформлення товару документами повністю підтверджено відомості про учасників товарної операції, місця їх вчинення, відомості про товар та його ціни, а тому відповідач не мав підстав для незастосування першого методу визначення митної вартості за ціною контракту.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

04 листопада 2021 року відповідач надіслав на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду відзив на позову заяву, відповідно до якого проти заявлених позовних вимог заперечив та просив суд у задоволенні позову відмовити. Так, зокрема, зазначає, що на виконання вимог ст. 54 Митного кодексу України під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією UA50020/2021/020275 від 04 червня 2021 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактична сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2021/000134/2 від 11 червня 2021 року, а саме: в коносаменті ZIMUQIN5050340 від 05.04.2021 року зазначені умови оплати фрахту "FREIGHT PREPAYD" тобто фахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного оформлення не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Також відповідно до пп. в п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачено або підлягає сплаті за оцінювані товари , якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари , якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. В копії митної декларації країни відправлення від 31.03.2021 року № 425820210000265275 зазначений номер коносамента ZIMUQIN5050340, який на дачу видачі цієї декларації не існував , так як дата коносамента ZIMUQIN5050340 наданого до митного оформлення 05.04.2021 року, дата копії митної декларації країни відправлення 31.03.2021 року. У наданих платіжних дорученнях № 10 та №12 відсутнє посилання на інвойс згідно якого здійснюється оплата, що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією, що оцінюється; товаросупровідні та комерційні документи не містить ніяких відомостей щодо виробника товару, унаслідок чого відсутнє відтвердження укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) безпосередньо з виробником товару.

Позивач надіслав до суду відповідь на відзив, згідно з якою доводи відповідача вважає безпідставними. Зазначає, що у відзиві не наведено жодних аргументів, які б спростували чітку позицію позивача в даній справі, такий не містить ніякої аргументації, яка б могла заперечити позовні вимоги останнього і за своїм змістом жодним чином не відповідає на викладені позивачем в позовній заяві заперечення щодо законності прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Одеську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, сторони у судове засідання не з`явилися.

03 лютого 2022 року представником позивача подано клопотання про розгляд справи без його участі, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 23 лютого 2021 року між компанією "QINGDAO YIJU HENGRUN INDUSTRY AND TRADE CO., LTD" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кердіс" (покупець) укладено Контракт №BL21-QD0223 про поставку продукції (далі по тексту - Контракт), відповідно до умов якого продавець зобов`язався поставити товар, а покупець прийняти до оплати його вартості на умовах та за цінами вказаними у даному контракті.

На виконання умова вказаного контракту, 26 лютого 2021 року та 30 березня 2021 року ТОВ "Кердіс" здійснило перерахунок коштів компанії "QINGDAO YIJU HENGRUN INDUSTRY AND TRADE CO., LTD" на загальну суму 16267,50 доларів США.

З метою здійснення митного оформлення товару: 04 червня 2021 року ТОВ Кердіс подало до митного органу (Одеської митниці Дермитслужби) електронну митну декларацію № UA50020/2021/020275 від 04.06.2021 року.

Митна вартість товару (килимовий матеріал з поліестеру) зазначалась у розмірі 16275,80 доларів США.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту, разом з митною декларацією № UA500020/2021/020275 подано наступні документи, які підтверджують числові значення митної декларації: контракт на продаж №BL21-QD0223 від 23.02.2021р.; пакувальний лист №BL21-QD0223 від 29.03.2021 року; коносамент ZIMUQIN5050340 від 05.04.2021 року; навантажувальний документ №6969 від 04.06.2021 року; сертифікат про проходження товару форми А №G213974987821002 від 19.04.2021 року; рахунок - фактуру (інвойс) №BL21-QD0223 від 29.03.2021 року; договір про надання послуг митного брокера № 01-06/20 від 01.06.2020 року; банківський платіжний документ, що стосується товару № 10 від 26 лютого 2021 року

За результатами розгляду поданих декларантом документів Одеською митницею Держмитслужби прийнято Рішення про коригування митної вартості № UA500020/2021/000134/2 від 11.06.2020 року.

Прийняте Одеською митницею Держмитслужби рішення аргументоване тим, що у поданих декларантом до митного оформлення документах наявні розбіжності.

Позивач вказує на те, що вартість товару в розмірі 39253,40 доларів США визначена відповідачем з аналізу баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України посилаючись на митну декларацію №UA500110/2021/012464 від 31.05.2021 року, яка була подана іншою особою та на інший товар, який митний орган вважає аналогічним вказуючи при цьому, що митне оформлення такого, нібито аналогічного товару було здійснено за ціною 3,51 доларів США за кілограм нетто, що є значно більшою сумою а ніж заявленодекларантом ТОВ "Кердіс" 1,4467 доларів США за кілограм нетто.

Митним органом прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2021/00424 від 11.06.2021 року.

Вважаючи такі рішення митного органу протиправними, прийнятими всупереч норм митного законодавства та такими, що порушують його права, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України № 4495-VI від 13.03.2012 року (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Порядок здійснення митного оформлення регулюється нормами розділу VIII МК України. Так, метою митного оформлення згідно з митним законодавством є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення тl6;варів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, в розумінні МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зазначене кореспондується також з положеннями ч. 4 ст. 58 МК України, згідно з якими митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ч. 1 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч. 1 ст. 52 МК України).

Згідно ч. 8 ст. 52 МК України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Стаття 53 МК України регламентує перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. Так, зазначеною статтею встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 5 ст. 264 та ч. 1 ст. 54 МК України, з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів, а також контроль правильності визначення митної вартості установленим вимогам орган доходів і зборів здійснює перевірку митної декларації, що полягає, в тому числі, у перевірці числового значення заявленої митної вартості.

В розумінні положень ч. 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Як визначено ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Положення ч. 5 ст. 53 МК України забороняють вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України та у випадках, встановлених цим Кодексом (якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Водночас, повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Тобто, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 31.03.2015 року № 21-53а15 та № 21-127а15.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, а саме, наявність розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

У зв`язку з вказаним суд вважає, що саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19.02.2019 року у справі № 814/1888/16, від 07.05.2020 року у справі № 1.380.2019.001625, від 19.03.2021 року у справі №820/5525/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, за результатами розгляду даної справи судом з оскаржуваного рішення встановлено, що відповідачем виходячи з аналізу баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України посилаючись на митну декларацію №UA500110/2021/012464 від 31.05.2021 року, яка була подана іншою особою та на інший товар, який митний орган вважає аналогічним вказуючи при цьому, що митне оформлення такого, нібито аналогічного товару було здійснено за ціною 3,51 доларів США за кілограм нетто, що є значно більшою сумою а ніж заявлено декларантом ТОВ "Кердіс" 1,4467 доларів США за кілограм нетто.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З поданої ТОВ "Кердіс" митної декларації вбачається, що декларант визначив митну вартість товару за першим методом за ціною договору.

Судом встановлено, що на підтвердження митної вартості товару ТОВ "Кердіс" було подано документи, що стосуються здійсненої операції з придбання такого товару та його транспортування, банківську виписку щодо оплати такого, сертифікати походження товару.

Як вбачається з п. 1, 2, 3, 4, 6, 9 контракту, який укладено позивачем 23 лютого 2021 року сторони домовилися про постачання килимового матеріалу з поліестеру в кількості 4787 метрів квадратних, вартість за 1 метр квадратний 3,40 доларів США на загальну суму 16275,80 доларів США Валюта контракту долар США. Термін виконання - 30 днів після отримання 30% депозити покупця. Оплата 30% заздалегідь, залишок оплачується перед відправкою, коли всі продукти готові. Упаковку, маркування та перевезення включено в ціну товару. Разом з тим, ціна на товар, його кількість, асортимент та умови перевезення зазначені також у інвойсі BL21-QD0223 від 29.03.2021 року, із змісту якого вбачається, що ціна за товар, яка зазначена у вищевказаному контракті на продаж вже визначена з врахуванням перевезення його до порту Одеси.

За таких обставин, оскільки умови контракту №BL21-QD0223 від 23.02.2021 року та інвойсом № BL21-QD0223 від 29.03.2021 року, передбачено що упаковка, маркування та перевезення включеніу ціну товару, а тому безпідставним є твердження митного органу про те, що декларантом не надано документів, які підтверджують вартість перевезення оцінюваних товарів та те, що у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація про включення / не включення вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням до ціни, що була фактично сплачена.

Що стосується посилань відповідача про те, що в копії митної декларації країни відправника від 31.03.2021 року № 4258202100000265275 зазначений номер ZIMUQIN5050340, який на дату видачі цієї декларації не існував, то суд вказує на те, що жодного підтвердження того того, що митна декларація країни відправлення датується саме 31.03.2021 року відповідачем в своєму рішенні про коригування митної вартості не наведено.

Разом з тим, суд вказує на те, що на виконання п. 9 вищевказаного контракту позивачем було здійснено оплату 30% вартості товарів в сумі 3750,00 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням № 10 від 26.02.2021 року, а згідно платіжного доручення № 12 від 30.03.2021 року ТОВ "Кердіс" було оплачено іншу суму, а саме 70%, що складає 12517,50 доларів США.

При цьому, у графі "Призначення платежу" у вищевказаних платіжних дорученнях міститься посилання на контракт №BL21-QD0223 від 23.02.2021 року. Загальна сума сплачена згідно вказаних платіжних доручень складає 16275,80 доларів США, що відповідає п. 4 контракту та зазначеній сумі в інвойсі, які подані митному органу.

Крім того, суд вказує і на безпідставність посилань відповідача про те, що в товаросупровідних та комерційних документах не міститься відомостей виробника товару, так як у поданій позивачем митній декларації, а саме в графі 31 "вантажні місця та опис товарів" зазначається країна виробник товарів Китай.

Суд вважає, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, тобто відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Однак такі документи не були взяті до уваги Одеською митницею Держмитслужби при прийнятті оскарженого рішення. Так, як вбачається з рішення про коригування митної вартості, відповідач в обґрунтування причини неможливості визначення митної вартості за ціною контракту посилається на декларацію, яка подана іншою особою.

Проте суд констатує, що враховуючи не встановлення у запиті конкретного переліку документів, що необхідно подати, та не зазначення конкретних сумнівів щодо правильності визначення митної вартості - такі мотиви відповідача є протиправними. Так, на думку суду, вказаними діями відповідач порушив принцип правової визначеності, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.

Норми ч. 2 ст. 58 МК України передбачають, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

При цьому, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (ч. 3 ст. 58 МК України).

Таким чином, за результатами проведеного правового аналізу законодавчих норм, що регулюють порядок визначення митної вартості товару, суд дійшов висновку, що така визначається в першу чергу за ціною договору, і тільки в разі неможливості застосування такого, використовуються другорядні методи.

У свою чергу декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості. Його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено органом доходів і зборів.

Суд вважає, що відповідач не довів належними та допустимими доказами неможливість застосування першого методу та необхідність визначення митної вартості саме за допомогою резервного методу.

Окрім того, при оцінці правомірності оскаржених рішень суд відхиляє посилання відповідача на інші сумніви достовірності визначення митної вартості товару, наведені у поданому відзиві, оскільки такі не були підставою прийняття оскаржених рішень, а відтак, суб`єкт владних повноважень не може посилатися на них під час судового розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Вирішуючи спори, суд повинен досліджувати правомірність рішення суб`єкта владних повноважень на момент його прийняття та не може обґрунтовувати юридичну правомірність таких актів в контексті обставин, що не були підставою їх прийняття. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях і домислах.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 року по справі № 804/11813/13-а, від 11.02.2021 року у справі №826/8228/16.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

Частиною 6 зазначеної статті МК України також передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до положень ст. 55 МК України, орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом. Зокрема, згідно з положеннями п.п. 2, 4 ч. 2 цієї статті рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити не лише наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, але й обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Обов`язок органу доходів і зборів обґрунтовувати причини та порядок здійснення коригування митної вартості встановлюються також Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598 (далі - Правила).

Положення ч. 7 ст. 54 МК України передбачають, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З огляду на вищенаведені законодавчі норми та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для визначення митної вартості товару за резервним методом та проведення її коригування, а тому заявлені позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ч. 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 4540 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 1077 від 11 серпня 2021 року.

Відповідні судові витрати належить компенсувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кердіс" до Одеської митниці Держмитслужби, Одеської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21А, код ЄДРПОУ - 43333459) про коригування митної вартості товарів № 500020/2021/000134/2 від 11 червня 2021 року.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21А, код ЄДРПОУ - 43333459) картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи попуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00424 від 11 червня 2021 року.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21А, код ЄДРПОУ ВП - 44005631) на користь Товариства з обмеженої відповідальності "Кердіс" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Мукачівська, 2, код ЄДРПОУ - 32173532) судовий збір у розмірі 4540,00 (чотири тисячі п`ятсот сорок грн. 00 коп.), що сплачений згідно платіжного доручення № 1077 від 11 серпня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14 лютого 2022 року

СуддяС.А. Гебеш