Ухвала

від 02.07.2010 по справі 22ц-2688

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬН ИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 липня 2010 року м.Хмельниць кий

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельни цької області

в складі: головуюч ого-судді Ярмолюка О.І.,

суддів Юз юка О.М., Власенка О.В .,

при секретарі Щ ербань А.В.,

з участю по зивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритом у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до упра вління Пенсійного фонду Укра їни в Волочиському районі Хм ельницької області про спону кання до перерахунку пенсії та стягнення недоплаченої су ми її підвищення із апеляцій ною скаргою управління Пенсі йного фонду України в Волочи ському районі Хмельницької о бласті на постанову Волочись кого районного суду Хмельниц ької області від 25 лютого 2010 ро ку,

встановила:

В лютому 2010 року О СОБА_1 звернувся до суду з по зовом до управління Пенсійно го фонду України в Волочиськ ому районі Хмельницької обла сті (далі - УПФ) про спонуканн я до перерахунку пенсії та ст ягнення невиплаченого підви щення до неї, передбаченого с т. 6 Закону України «Про соціал ьний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV (далі - Закон № 2195-ІV), за 2007-2008 роки в розмі рі 2906 грн. 70 коп. Обґрунтовуючи с вої вимоги, ОСОБА_1 зазнач ив, що має статус дитини війни і протягом вказаних років УП Ф не виплачувало йому підвищ ення пенсії у визначеному за коном розмірі.

Постановою Волочиськ ого районного суду Хмельниць кої області від 25 лютого 2010 рок у позов задоволено частково. Цією постановою зобов' язан о УПФ здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвище ння пенсії згідно ст. 6 Закону № 2195-ІV за періоди з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року і з 22 травня 20 08 року до 31 грудня 2008 року. В решт і позову відмовлено.

Суд виходив з того, що п ротягом вказаних періодів ОСОБА_1 не виплачувалось пі двищення пенсії як дитині ві йни у належному розмірі.

В апеляційній скарзі У ПФ просить скасувати постано ву суду та прийняти нове ріше ння про відмову в позові поси лаючись на порушення судом н орм матеріального і процесуа льного права. При цьому УПФ за значило, що підвищення пенсі ї виплачено позивачу у відпо відності до вимог чинного за конодавства та в межах бюдже тних асигнувань, а суд безпід ставно не взяв до уваги, що пол оження ст. 28 Закону України «П ро загальнообов' язкове дер жавне пенсійне страхування» про мінімальний розмір пенс ії за віком не застосовуютьс я при обрахунку підвищення п енсії дітям війни. Також УПФ в казало, що ОСОБА_1 без пова жних причин пропустив річний строк звернення до суду за за хистом прав, свобод та інтере сів і це є підставою для відмо ви в позові.

Заперечуючи проти ап еляційної скарги, позивач О СОБА_1 зазначив, що постанов а суду є законною та обґрунто ваною, а тому відсутні підста ви для її скасування.

Заслухавши учасника п роцесу та перевіривши матері али справи, колегія суддів вв ажає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 308 ч. 1 ЦП К України апеляційний суд ві дхиляє апеляційну скаргу і з алишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанц ії ухвалив рішення з додержа нням норм матеріального і пр оцесуального права.

Судом вірно з' ясова ні фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а й ого висновки підтверджуютьс я матеріалами справи і ґрунт уються на нормах діючого зак онодавства.

Встановлено, що ОСОБ А_1 є громадянином України, я кому на час закінчення (2 верес ня 1945 року) Другої світової вій ни було менше 18 років. Таким чи ном, у відповідності до вимог ст. 1 Закону № 2195-ІV він має стату с дитини війни.

У 2008 році позивачу щомі сячно виплачувалось підвище ння пенсії: з 1 січня 2008 року - 47 грн., з 1 квітня 2008 року - 48 грн. 10 к оп., з 1 липня 2008 року - 48 грн. 20 коп ., з 1 жовтня 2008 року до 31 грудня 2008 р оку - 49 грн. 80 коп. В 2007 році він н е одержував такої надбавки.

Дані обставини підтв ерджуються паспортом громад янина України та пенсійним п освідченням на ім' я позивач а, довідками щодо розміру вип лаченого підвищення пенсії.

Частиною 2 статті 8 і ча стиною 3 статті 22 Конституції України визначено, що Консти туція України має найвищу юр идичну силу. Закони та інші но рмативно-правові акти прийма ються на основі Конституції України і повинні відповідат и їй. При прийнятті нових зако нів або внесенні змін до чинн их законів не допускається з вуження змісту та обсягу існ уючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 3 ч. 2 і ст. 7 Закону № 2195-ІV державні соці альні гарантії дітям війни, в становлені цим законом, не мо жуть бути обмежені або скасо вані іншими нормативно-право вими актами. Фінансове забез печення державних соціальни х гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рах унок коштів Державного бюдже ту України.

Згідно зі ст. 6 Закону № 2195-ІV (в редакції на час набранн я ним чинності - 1 січня 2006 рок у) дітям війни пенсії або щомі сячне довічне грошове утрима ння чи державна соціальна до помога, що виплачується замі сть пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсі ї за віком.

Пунктом 12 статті 71 Зако ну України «Про державний бю джет України на 2007 рік» зупине но на 2007 рік дію статті 6 Закону № 2195-ІV, а статтею 111 цього Закону було установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щом ісячного довічного грошовог о утримання чи державної соц іальної допомоги, яка виплач ується замість пенсії, відпо відно до статті 6 Закону Украї ни «Про соціальний захист ді тей війни» виплачується особ ам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Зако ну України «Про статус ветер анів війни, гарантії їх соціа льного захисту), у розмірі 50 ві дсотків від розміру надбавки , встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституці йного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення ст.ст. 71 п. 12, 111 Закону України «Про дер жавний бюджет України на 2007 рі к» визнані такими, що не відпо відають Конституції України . Ці норми діяли з 1 січня 2007 року до 9 липня 2007 року і у відповідн ості до ст. 152 ч. 2 Конституції Ук раїни втратили чинність з дн я ухвалення Конституційним С удом України рішення про їх н еконституційність.

Після цього відновил и дію положення статті 6 Закон у № 2195-ІV.

Пунктом 41 розділу ІІ З акону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких зако нодавчих актів України» внес ено зміни до Закону № 2195-ІV і ста ттю 6 викладено у такій редакц ії: «Дітям війни (крім тих, на я ких поширюється дія Закону У країни «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціально го захисту») до пенсії або щом ісячного довічного грошовог о утримання чи державної соц іальної допомоги, що виплачу ється замість пенсії, виплач ується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для у часників війни. Ветеранам ві йни, які мають право на отрима ння підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошо вого утримання чи державної соціальної допомоги, що випл ачується замість пенсії, від повідно до цього Закону та За кону України «Про статус вет еранів війни, гарантії їх соц іального захисту» дане підви щення провадиться за їх вибо ром згідно з одним із законів ».

Рішенням Конституці йного Суду України від 22 травн я 2008 року № 10-рп/2008 вказан і зміни визнані неконституці йними і положення пункту 41 роз ділу ІІ Закону України «Про Д ержавний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до де яких законодавчих актів Укра їни», які діяли з 1 січня 2008 року до 22 травня 2008 року, втратили чи нність.

З того часу відновили дію положення статті 6 Закону № 2195-ІV у попередній редакції.

Отже, з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 р оку до 31 грудня 2008 року особи, як і набули статусу дитини війн и, мають право на підвищення п енсії або щомісячного довічн ого грошового утримання чи д ержавної соціальної допомог и, що виплачуються замість пе нсії, на 30 відсотків мінімальн ої пенсії за віком.

Оцінивши в сукупност і надані докази, суд першої ін станції прийшов до правильно го висновку про невиплату по зивачу підвищення пенсії у н алежних розмірах протягом вк азаних періодів часу.

Доводи УПФ щодо нарах ування та виплати цього підв ищення в межах бюджетних аси гнувань є безпідставними.

Відсутність бюджетно го фінансування доплати до п енсії, передбаченої ст. 6 Закон у № 2195-ІV, не може бути причиною н евиконання покладених на УПФ зобов' язань, оскільки реал ізація особою права, що пов' язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спец іальних та чинних на час вини кнення спірних правовідноси н нормативно-правових актах національного законодавств а, не може бути поставлена у за лежність від бюджетних асигн увань.

Посилання УПФ на чинн ість постанови Кабінету Міні стрів України від 28 травня 2008 р оку № 530 «Деякі питання соціал ьного захисту окремих катего рій громадян», якою визначаю ться розміри підвищення до п енсії дітям війни (п. 8), не можут ь бути взяті до уваги, оскільк и дана постанова суперечить положенням Закону № 2195-ІV, а вих одячи із засад пріоритетност і законів над підзаконними н ормативними актами при виріш енні даного спору підлягає з астосуванню саме цей Закон.

Також не заслуговуют ь на увагу доводи відповідач а про неврегульованість меха нізму реалізації положень ст . 6 Закону № 2195-ІV.

На час виникнення спі рних правовідносин розмір мі німальної пенсії за віком ви значався лише ст. 28 Закону Укр аїни «Про загальнообов' язк ове державне пенсійне страху вання» і згідно цієї норми мі німальна пенсія за віком дор івнює прожитковому мінімуму , встановленому для осіб, що вт ратили працездатність.

В силу ст. 2 ч. 1 Закону Ук раїни «Про прожитковий мінім ум» прожитковий мінімум заст осовується для встановлення розмірів мінімальної заробі тної плати та мінімальної пе нсії за віком.

Таким чином, при визна ченні розміру підвищення пен сії відповідно до ст. 6 Закону № 2195-ІV застосовується розмір м інімальної пенсії за віком, я кий визначений ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов' язкове державне пенсійне стр ахування». Положення частини 3 цієї статті не є перешкодою для застосування зазначеної величини, оскільки чинним за конодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.

Є безпідставними тве рдження УПФ і щодо пропущенн я позивачем строку звернення до суду з адміністративним п озовом.

Частинами 1 і 2 статті 99 КАС України передбачено, що а дміністративний позов може б ути подано в межах строку зве рнення до адміністративного суду, встановленого цим Коде ксом або іншими законами. Для звернення до адміністративн ого суду за захистом прав, сво бод та інтересів особи встан овлюється річний строк, який , якщо не встановлено інше, обч ислюється з дня, коли особа ді зналася або повинна була діз натися про порушення своїх п рав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст . 46 ч. 2 Закону України «Про зага льнообов' язкове державне п енсійне страхування» нарахо вані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуютьс я за минулий час без обмеженн я будь-яким строком з нарахув анням компенсації втрати час тини доходів.

В силу частини 6 Прикі нцевих положень до вказаного Закону до прийняття відпові дного закону до пенсій, перед бачених цим Законом, установ люються надбавки та здійснює ться їх підвищення згідно із Законом України «Про пенсій не забезпечення». Зазначені надбавки та підвищення встан овлюються в розмірах, що факт ично виплачувалися на день н абрання чинності цим Законом з наступною індексацією від повідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійсн юється за рахунок коштів Дер жавного бюджету України.

Частиною 2 статті 87 Зак ону України «Про пенсійне за безпечення» визначено, що су ми пенсії, не одержані своєча сно з вини органу, що признача є або виплачує пенсію, виплач уються за минулий час без обм еження будь-яким строком.

Таким чином, річний ст рок звернення до суду, встано влений ст. 99 КАС України, у дано му випадку не застосовується .

Не спростовують висн овків суду першої інстанції й інші доводи апеляційної ск арги.

Постанова суду ґрунту ється на повно і всебічно дос ліджених обставинах справи т а прийнята з додержанням нор м матеріального і процесуаль ного права, а тому підстав для її скасування в межах доводі в апеляційної скарги не вбач ається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 3 19, 324 ЦПК України, колегія судді в

ухвалила:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Волочиському райо ні Хмельницької області відх илити.

Постанову Волочисько го районного суду Хмельницьк ої області від 25 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законн ої сили з моменту її проголош ення, проте може бути оскарже на в касаційному порядку до В ерховного Суду України протя гом двох місяців з дня набран ня нею законної сили.

Головуючий: /підп ис/ Судді: /підписи /

Згідно з оригіналом: судд я апеляційного суду О.І. Ярмолюк

Головуючий у першій інст анції - Чорний С.Б. Справа № 22ц - 2688

Доповідач - Ярмолюк О.І. Кат егорія 57