Рішення

від 08.02.2022 по справі 480/9962/21

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2022 року Справа № 480/9962/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Щербаченко В.В.,

представника позивача - Хурсенка С.О.,

представника відповідача - Великодної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду м. Суми адміністративну справу № 480/9962/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранс С" до Слобожанської митниці Держмитслужби, Сумської митниці про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротранс С" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Євротранс С") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Слобожанської митниці Держмитслужби (далі по тексту - відповідач), в якій просить визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товару № UA807000/2021/000957/2 від 17.05.2021 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807290/2021/00452 від 17.05.2021;

- рішення про коригування митної вартості товару № UA807000/2021/000957/2 від 17.05.2021 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807290/2021/00450 від 17.05.2021;

- рішення про коригування митної вартості товару № UA807000/2021/000961/2 від 17.05.2021 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807290/2021/00451 від 17.05.2021;

- рішення про коригування митної вартості товару № UA807000/2021/000962/2 від 17.05.2021 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807290/2021/00453 від 17.05.2021.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивачем у Великій Британії було придбано 4 напівпричепи та доставлено в Україну. Позивач подав відповідачу митні декларації для розмитнення вказаних напівпричепів, визначивши митну вартість за першим методом. Відповідач, не погодившись з визначеною позивачем вартістю, застосував резервний метод, прийнявши оскаржувані рішення, чим збільшив розмір митних платежів. Позивач вважає вказані рішення відповідача необґрунтованими, оскільки відповідачем жодним чином не спростовується зазначена позивачем митна вартість на підставі первинних документів.

Ухвалою суду від 07.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання від 30.11.2021, було частково задоволено клопотання представника Слобожанської митниці Держмитслужби, а саме залучено у якості співвідповідача - Сумську митницю.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що під час контролю визначення митної вартості в АСМО Інспектор було згенеровано профіль ризиків АСАУР за кодом 103-1 Можливе заниження митної вартості . У зв`язку з викладеним, у позивача були витребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості. У ході проведення консультацій, позивачем не були надані документи у достатньому обсязі для підтвердження визначеної ним за першим методом митної вартості, у зв`язку з чим і були прийняті оскаржувані рішення.

Ухвалою суду від 30.11.2021 закрито підготовче провадження у даній справі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 17.05.2021 позивачем (декларантом) до структурного підрозділу відповідача подано електронні митні декларації:

- № UA807290/2021/011844, згідно з якою відповідачеві пред`являвся до митного оформлення напівпричіп - платформа, тривісний, такий, що був у користуванні - 1 шт. Марка DONBUR, модель PM39BD, Ідентифікаційний номер (VІN) SEPPM39BD9L054768, № шасі НОМЕР_1 , призначення - для перевезення вантажів по дорогах загального користування, календарний рік виготовлення - 2009, колір чорний;

- № UA807290/2021/011865, згідно з якою відповідачеві пред`являвся до митного оформлення напівпричіп - платформа, тривісний, такий, що був у користуванні - 1 шт. Марка DONBUR, Ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , № шасі НОМЕР_3 , призначення - для перевезення вантажів по дорогах загального користування, календарний рік виготовлення - 2008, колір чорний;

- № UA807290/2021/011841, згідно з якою відповідачеві пред`являвся до митного оформлення напівпричіп - платформа, тривісний, такий, що був у користуванні - 1 шт. Марка DONBUR, модель PM39BD, Ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_4 , № шасі НОМЕР_5 , призначення - для перевезення вантажів по дорогах загального користування, календарний рік виготовлення - 2009, колір чорний;

- № UA807290/2021/011838, згідно з якою відповідачеві пред`являвся до митного оформлення напівпричіп - платформа, тривісний, такий, що був у користуванні - 1 шт. Марка DONBUR, модель PM39BD, Ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_6 , № шасі НОМЕР_7 , призначення - для перевезення вантажів по дорогах загального користування, календарний рік виготовлення - 2009, колір чорний.

На виконання вимог частини 2 статті 334 та частини 2 статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), уповноваженою особою позивача разом із МД було подано такі скан-копії документів (що підтверджується відомостями граф 44 МД):

1. Рахунки-фактури №№ 0505-01/21, 0505-02/21, 0505-03/21, 0505-04/21 від 14.04.2021 року, які видані продавцем ALFA BRAVO LTD та в яких зазначено, що ціною купівлі кожного з напівпричепів - платформ з Ідентифікаційними номерами (V1N) SEPPM39BD9L054768, SEPPM39BD8L054110, SEPPM39BD9L054161, SEPPM39BD9L054171 є 2700,00 євро;

2. Договір купівлі - продажу № 14/04-02 від 14.04.2021, відповідно до умов якого Продавець ALFA BRAVO LTD зобов`язалось передати Покупцю ТОВ ЄВРОТРАНС С , бувші у використанні транспортні засоби: один напівпричіп 2009 року реєстрації, DONBUR, Ідентифікаційний номер SEPPM39BD9L054161; один напівпричіп 2009 року реєстрації, DONBUR, Ідентифікаційний номер НОМЕР_8 ; один напівпричіп 2009 року реєстрації, DONBUR, Ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ; один напівпричіп 2008 року реєстрації, DONBUR, Ідентифікаційний номер НОМЕР_2 . Загальна ціна майна: 2700,00 євро за один напівпричіп 2009 року реєстрації, DONBUR, Ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ; 2700,00 євро за один напівпричіп 2009 року реєстрації, DONBUR, Ідентифікаційний номер НОМЕР_8 ; 2700,00 євро за один напівпричіп 2009 року реєстрації, DONBUR, Ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ; 2700,00 євро за один напівпричіп 2008 року реєстрації, DONBUR, Ідентифікаційний номер НОМЕР_2 . ПДВ 0,00%, 0,00 євро. Всього 10800,00 євро. Загальна сума договору складає 10800,00 євро, які покупець зобов`язався сплатити до 14.05.2021 до дати передачі майна;

3. Банківський платіжний документ, що стосується оплати товару MUR 387 (через SWIFT) від 23.04.2021, згідно з яким позивач сплатив продавцеві вартість товару, що постачалася згідно з цими МД, у розмірі 10800,00 євро;

4. Автотоваротранспорту накладну №14042021-2 від 12.05.2021, в якій вказувався перелік найменувань товару;

5. Свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів №№ Н044000199334 від 11.03.2010, Н04400019801 від 22.01.2010, Н04400019830 від 04.02.2010, Н04400019645 від 17.11.2021, в яких вказані їх технічні характеристики;

6. Рахунок - фактуру про надання транспортно - експедиційних послуг;

7. Калькуляції транспортних витрат;

8. Митні декларації країни відправлення №21GB000074128D2266 від 05.05.2021, №21GB05X32734324018 від 04.05.2021, в яких підтверджувалися ідентифікаційні відомості щодо даної імпортованої партії товарів.

Після прийняття митних декларацій до митного оформлення, посадовою особою відповідача відносно визначення митної вартості імпортованих товарів було направлено декларантові електронні повідомлення такого змісту:

- щодо МД №№ UA807290/2021/011838, UA807290/2021/011865:

У відповідності до вимог п. 5 cm. 55 та п. 4 статті 57 Митного кодексу України, митний орган проводе процедуру консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органу. Після проведеної консультації, на підставі наявної інформації, пропонуємо визначити митну вартість автомобілю на рівні 3370 євро. Якщо Ви згодні з зазначеною вартістю Т/3 прошу повідомити митний орган ;

- щодо МД №№ UА807290/2021 /011841, UA807290/2021/011844:

З метою обміну наявної в митному органі інформації, пропонуємо визначити митну вартість автомобілю на рівні 3370 євро. Прошу Вас повідомити: про надання додаткових документів протягом терміну визначеному в частині 3 статті 53 МКУ, або про відмову (неможливість) в наданні зазначених додаткових документів протягом зазначеного терміну ;

- згодом посадовою особою Відповідача відносно МД №№ UA807290/2021/011841, UA807290/2021/011844 було повідомлено:

В зв`язку з надходженням до ВКМВ запиту щодо вирішення спірного питання правильності визначення митної вартості товару, недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів. У відповідності до вимог статті 54МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ, статті 368 МКУ в зв`язку з тим, що документи зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, крім наданих: платіжні документи, банківські документи щодо здійснення оплати за ТЗ, повідомити про форму оплату, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару ;

- крім того, по МД №№ UA807290/2021/011865, UA807290/2021/011838 митний орган повідомив:

В зв`язку з надходженням до ВКМВ запиту щодо вирішення спірного питання правильності визначення митної вартості товару, в зв`язку недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів. У відповідності до вимог п. 5 cm. 55 та п. 4 cт. 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Відповідно до вимог статей 52, 58 МКУ декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подати митному органу достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність: 1) обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) умов або застережень щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) умов, за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві; 4) відносин пов`язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів; На виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ в зв`язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - виписку з бухгалтерської документації (рахунки на оплату т/з, рахунки транспортних витрат, рахунки з аукціонна, рахунки сбіра на аукціон інше, інформацію щодо комплектності та комплектації; - Прошу дати пояснення по формі сплати Т/З і документальне підтвердження сплати; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано НДІ ім.. Бокаріуса, SCHWACKE інші) з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.215 № 689. В зв`язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР Інспектор2006 необхідно надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. . ? ?? @$? ? ? ????! O? ?? G U ? x ? ??Segoe UI Emoji Segoe UI Emoji Обычный Западный ?? +?? i ! ? ? ` ` ? ? @$? ? ? ? ?? G U ? Q ? ??Segoe UI Historic Segoe UI Historic Regular Западный ?? +?? i ! Q ? ? ` ` ? ? @$? ? ? ?? ??` ???

У відповідь на вказані запити, уповноваженою особою позивача 17.05.2021 було направлено до митниці повідомлення наступного змісту:

- повідомлення №1: На Ваш запит по ВМД UA807290/2021/011865 від 17.05.2021, щодо надання документів повідомляю, що на вашу адресу при подачі декларації були надіслані всі існуючі документи. Крім того, хочу звернути вашу увагу, що аналогічні напівпричепи вже імпортувались ТОВ ЄВРОТРАНС-С в цьому календарному році, та були оформлені за наступними ВМД від 12.01.2021: UA807290/2021/000378, UA807290/2021/000386, UA807290/2021/000390. Прошу Вас прийняти рішення та закінчити митне оформлення товарів на підстав наявною у Вас інформації ;

- повідомлення № 2: На Ваш запит по ВМД UA807290/2021/011838 від 17.05.2021, щодо надання документів повідомляю, що на Вашу адресу при подачі декларації були надіслані всі існуючі документи. Крім того, хочу звернути вашу увагу, що аналогічні напівпричепи вже імпортувались ТОВ ЄВРОТРАНС-С в цьому календарному році, та були оформлені за наступними ВМД від 12.01.2021: UA807290/2021/000378, UA807290/2021/000386, UA807290/2021/000390. Прошу Вас прийняти рішення та закінчити митне оформлення товарів на підставі наявної у Вас інформації ;

- повідомлення № 3: На Ваш запит по ВМД UA807290/2021/011841 від 17.05.2021, щодо надання документів повідомляю, що на Вашу адресу при подачі декларації були надіслані всі існуючі документи. Крім того, хочу звернути вашу увагу, що аналогічні напівпричепи вже імпортувались ТОВ ЄВРОТРАНС-С в цьому календарному році, та були оформлені за наступними ВМД від 12.01.2021: UA807290/2021/000378, UA807290/2021/000386, UA807290/2021/000390. Прошу Вас прийняти рішення та закінчити митне оформлення товарів на підставі наявної у Вас інформації ;

- повідомлення № 4: На Ваш запит по ВМД UA807290/2021/0118414 від 17.05.2021, щодо надання документів повідомляю, що на Вашу адресу при подачі декларації були надіслані всі існуючі документи. Крім того, хочу звернути вашу увагу, що аналогічні напівпричепи вже імпортувались ТОВ ЄВРОТРАНС-С в цьому календарному році, та були оформлені за наступними ВМД від 12.01.2021: UA807290/2021/000378, UA807290/2021/000386, UA807290/2021/000390. Прошу Вас прийняти рішення та закінчити митне оформлення товарів на підставі наявної у Вас інформації ;

- повідомлення № 5: На Ваш запит по ВМД UA807290/2021/011865 від 17.05.2021, що було проведено консультацію з представником ТОВ ЄВРОТРАНС-С . Чекаємо винесення рішення про коригування митної вартості товару зазначеного у декларації до 3370 EUR ;

- повідомлення № 6: На Ваш запит по ВМД UA807290/2021/011841 від 17.05.2021, що було проведено консультацію з представником ТОВ ЄВРОТРАНС-С . Чекаємо винесення рішення про коригування митної вартості товару зазначеного у декларації до 3370 EUR. Суму митних платежів з зазначеного розрахунку було проведено ;

- повідомлення № 6: На Ваш запит по ВМД UA807290/2021/011838 від 17.05.2021, що було проведено консультацію з представником ТОВ ЄВРОТРАНС-С . Чекаємо винесення рішення про коригування митної вартості товару зазначеного у декларації до 3370 EUR. Суму митних платежів з зазначеного розрахунку було проведено ;

- повідомлення № 6: На Ваш запит по ВМД UA807290/2021/011844 від 17.05.2021, що було проведено консультацію з представником ТОВ ЄВРОТРАНС-С . Чекаємо винесення рішення про коригування митної вартості товару зазначеного у декларації до 3370 EUR. Суму митних платежів з зазначеного розрахунку було проведено .

Відповідач, після отримання від декларанта повідомлень щодо надання всіх існуючих документів, 17.05.2019 прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару, а саме:

- №UA807000/2021/000957/2, згідно з яким заявлену декларантом митну вартість напівпричепу - платформи з ідентифікаційним номером (VIN)SEPPM39BD9L054768 скориговано за другорядним (резервним) методом і його розмір підвищено з 2700,00 євро до 3370,00 євро, що потягло за собою збільшення розміру митних платежів. При цьому, різниця в сумі митних платежів розрахованих за митною вартістю декларанта та за митною вартістю відповідача склала 7170,59 грн. (підтверджується відомостями графи 47 оформленої МД № UA807290/2021/011923 від 18.05.2021);

- №UA807000/2021/000961/2, згідно з яким заявлену декларантом митну вартість напівпричепу - платформи з ідентифікаційним номером (VIN)SEPPM39BD9L054171 скориговано за другорядним (резервним) методом і його розмір підвищено з 2700,00 євро до 3370,00 євро, що потягло за собою збільшення розміру митних платежів. При цьому, різниця в сумі митних платежів розрахованих за митною вартістю декларанта та за митною вартістю Відповідача склала 7170,59 грн. (підтверджується відомостями графи 47 оформленої МД № UA807290/2021/011913 від 18.05.2021);

- №UA807000/2021/000957/2, згідно з яким заявлену декларантом митну вартість напівпричепу - платформи з ідентифікаційним номером (VIN)SEPPM39BD9L054161 скориговано за другорядним (резервним) методом і його розмір підвищено з 2700,00 євро до 3370,00 євро, що потягло за собою збільшення розміру митних платежів. При цьому, різниця в сумі митних платежів розрахованих за митною вартістю декларанта та за митною вартістю Відповідача склала 7170,59 грн (підтверджується відомостями графи 47 оформленої МД № UA807290/2021/011922 від 18.05.2021);

- №UA807000/2021/000962/2, згідно з яким заявлену декларантом митну вартість напівпричепу - платформи з ідентифікаційним номером (VIN)SEPPM39BD8L054110 скориговано за другорядним (резервним) методом і його розмір підвищено з 2700,00 євро до 3370,00 євро, що потягло за собою збільшення розміру митних платежів. При цьому, різниця в сумі митних платежів розрахованих за митною вартістю декларанта та за митною вартістю Відповідача склала 7170,59 грн (підтверджується відомостями графи 47 оформленої МД № UA807290/2021/011920 від 18.05.2021);

Надалі, відповідачем на вищевказані МД №№ UA807290/2021/011844. UA807290/2021/011865, UA807290/2021/011841, UA807290/2021/011838, винесено також й оскаржувані Картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№ UA807290/2021/00452, UA807290/2021/00453, UA807290/2021/00450, UA807290/2021/00451 (далі - Картки відмови), згідно з якими зобов`язано декларанта заповнити нові митні декларації, з урахуванням зазначених Рішень.

Вважаючи вищевказані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст. 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з ст. 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

На підставі положень ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Тобто, наведені норми містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно з п.п. 3.16, 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 58 Митного кодексу України, зокрема, передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 54 Митного кодексу України, Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

З урахуванням положень ч. 3 ст. 53, ч. ч. 1, 2, 4 - 6 ст. 54, ст. 58 Митного кодексу України, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митному кодексі України.

При цьому митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Суд зазначає, що відповідачем було розпочато процедуру консультацій з позивачем шляхом формування повідомлень про необхідність надання (за наявності) додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Відповідачем не наведено жодних обставин та не надано доказів на підтвердження наявності у митного органу законодавчо визначених підстав для витребування у позивача додаткових документів, зокрема, що позивач в митній декларації зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості або що надані митному органу документи містили розбіжності чи ознаки підробки.

Надання позивачем додаткових документів за сформованим відповідачем переліком повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Адже з положень пункту 2 частини 6 статті 54, частини 2 статті 256 Митного кодексу України слідує, що виконання вимог органу доходів і зборів щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товарів.

З переліку витребуваних відповідачем документів неможливо встановити, недоліки яких з наданих декларантом документів не дозволили погодитися із заявленою ним митною вартістю та яким чином ці недоліки можливо усунути.

Суд звертає увагу, що відповідач у своїх повідомленнях вимагав, окрім іншого, надати: платіжні документи; банківські документи щодо здійснення оплати за ТЗ; повідомити про форму оплату; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів.

Разом з тим, як встановлено судом та не заперечується відповідачем, при поданні митних декларацій, позивач вже надав: банківський платіжний документ, що стосується оплати товару MUR 387 (через SWIFT) від 23.04.2021 (що підтверджує оплату та визначає форму оплати), договір купівлі - продажу № 14/04-02 від 14.04.2021, автотоваротранспорту накладну № 14042021-2 від 12.05.2021, митні декларації країни відправлення.

А тому, вищевикладене обґрунтування відповідача, не можна вважати належним обґрунтуванням коригування митної вартості товарів та подальшої відмови у митному оформленні товарів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 по справі №820/2014/17, в якій Верховний Суд також вказав, що формальне виконання процедури консультацій, надлишкове узагальнення причини невизнання задекларованої позивачем митної вартості свідчать про відсутність практичної реалізації в діяльності відповідача принципу належного урядування і принципів адміністративної практики, рекомендованих Резолюцією Комітету Міністрів Європи 77 (31) від 28.09.1977 Про захист особи відносно актів адміністративних органів .

Відповідачем було відмовлено декларанту у здійсненні митного оформлення товарів відповідно до заявленої митної вартості та прийнятті рішення про її коригування та у графі 33 зазначено, що митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.:54, 55, 57, 58, 59, 60, 62, 63 Митного кодексу України через:

1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені повною мірою документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари/а також в зв`язку з ненаданням декларантом витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта видати рішення про коригування заявленої митної вартості; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: - щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару:- на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України;- прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну. Джерелом інформації для даного Рішення є: надані документи, наявна в митному органі цінова інформація, наявна в АСМО Інспектор інформація про митні оформлення товарів митне оформлення яких вже здійснено, з урахуванням МД №UA204120/2021/54392 від 15.04.21, mobile.de. При прийнятті даного Рішення застосовані методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДФС України від 11.09.15 № 689. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним методом) у відповідності до статті 64 Митного кодексу України. Розрахунок митної вартості складає тов. 1 3370,00 EUR /шт * 1 шт = 3370,00 EUR.

Отже, коригування митної вартості імпортованих позивачем транспортних засобів проведено відповідачем у зв`язку з наявними сумнівами у правильності визначення позивачем митної вартості причепів, оскільки, як зазначає відповідач у відзиві, за даною МД в АСМО Інспектор, було згенеровано наступні профілі ризиків АСАУР за кодом: 103-1: Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів… .

Митним органом не вказано будь-якого іншого обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, як і не вказано обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у оскаржуваних рішеннях, а лише міститься посилання на те, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС).

Факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Крім того, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №826/16046/16.

Так, відповідач, в обґрунтування прийнятих ним рішень, вказує на ввезення аналогічного товару, втім, розрахунок митної вартості у вказаних випадках та у межах спірних правовідносин не може бути тотожним.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04.09.2018 по справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 по справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15, наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.

Також, відповідно до п. 2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Однак, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару, відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 21.01.2020 у справі №813/5405/15, від 31.01.2020 у справі № 804/7761/16.

Надаючи правову оцінку рішенням про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, слід врахувати, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідачем не вказано обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, як і не вказано обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у спірному рішенні, а лише міститься посилання на те, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Суд зазначає, що тільки у ході судового розгляду відповідач навів фактичні обставини, які на його думку можуть викликати сумнів у достовірності визначення митної вартості.

Так, відповідач вказує, що позивачем під час декларування товару не було подано договір транспортного експедирування, а поданий позивачем рахунок-фактура від 17.05.2021 №СФ-371, не брався до уваги відповідачем, оскільки по вказаному рахунку неможливо встановити на яку саме поставку вказаний документ був виставлений.

Окрім того, відповідач зазначає, що у рахунках на оплату товару, вказана вартість товару - 2331,61, однак у митних декларація зазначено - 2700,00 євро.

З даного проводу, суд зазначає, що у ході судового розгляду справи не було встановлено та не зазначено представником відповідача, що вищевикладені обставини доводились до відома позивача при проведенні консультації та покладались в основу прийняття оскаржуваних рішень.

Разом з тим, у ході судового розгляду представник позивача з метою додаткового підтвердження правомірності визначення митної вартості, надав пояснення та відповідні докази.

Так, митному органу декларантом на підтвердження вартості перевезення надано: рахунок-фактуру № СФ-371 від 17.05.2021, із зазначенням послуги - перевезення транспортних засобів - напівпричепів DONBUR 4 шт. по маршруту Клайпеда (Литва) - м.п.Нова Гута/Нові Яриловичі, автомобілем - реєстраційний номер НОМЕР_9 , що повністю відповідає відомостям, зазначеним в CMR№ 14042021-2 від 12.05.2021.

Також, позивачем надані чотири калькуляції транспортних витрат по транспортуванню напівпричепів DONBUR від 17.05.2021. Відповідно до кожної калькуляції, вартість транспортування 1 напівпричепа складає 3500 грн., а чотирьох, відповідно - 14000 грн., що своєю чергою відповідає вартості транспортних витрат, зазначеним в рахунку -фактурі № СФ -371 від 17.05.2021.

Саме вказана вартість і зазначалась позивачем у кожній митній декларації.

На підтвердження митної вартості самих причепів, відповідачу надані експортні митні декларації країни відправлення №21GB000074128D2266 від 05.05.2021, №21GB05X32734324018 від 04.05.2021. Відповідно до вказаних документів, вартість кожного напівпричепу складає 2331,61, оскільки країною відправлення є Сполучене Королівство, національною валютою є саме фунт стерлінгів.

Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, відповідно до курсу валют, станом на 05.05.2021, 2331,61 фунт стерлінгів складає - 2700 євро. Тобто, невідповідність у вартості товару в митних деклараціях країни відправлення та інвойсах, наданих позивачем, відсутня.

Сукупність вищевикладених обставин вказує на те, що відповідач приймаючи оскаржувані рішення, не обґрунтував їх правомірність на час їх прийняття, та навіть у ході судового розгляду справи не довів необґрунтованість визначення позивачем митної вартості товарів.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, а саме судового збору у розмірі 9080,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Заперечуючи проти стягнення витрат на правничу професійну допомогу представник відповідача стверджує, що сума заявлених позивачем витрат значно завищена, оскільки не є співмірною зі складністю даної справи, справи даної категорії є типовими, нормативна база, що регулює вказане питання фактично зосереджена в одному розділі МК України.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать також консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

З матеріалів справи суд вбачає, що з метою отримання правничої допомоги, позивачем було укладено договір про надання правової допомоги від 03.09.2021 (далі по тексту - Договір) з адвокатським об`єднанням Веріта Груп . Відповідно до п. 4.2 Договору, гонорар адвокатського об`єднання складає - 15000 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано детальний акт виконаних робіт (надання послуг) по адміністративній справі №480/9962/21, №81 від 25.01.2022, відповідно до якого були надані наступні послуги: консультація з митного законодавства щодо порядку оформлення документів, необхідних для митного оформлення товарів, порядку скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - 1000 грн.; вивчення та опрацювання документів, наданих Клієнтом, необхідних для складання процесуальних документів - 1000 грн.; складання процесуальних документів, виготовлення копій необхідних документів, подання їх до суду (позовна заява, відповідь на відзив) - 7000 грн.; участь у судових засіданнях в Сумському окружному адміністративному суді - 6000 грн.

Також позивачем надано рахунок на оплату №110 від 29.09.2021, за оплату послуг надання правової допомоги в адміністративній справі за договором від 03.09.2021 на суму 15000 грн. та платіжні доручення №1250 від 11.01.2022 про сплату ТОВ ЄВРОТРАНС С на користь адвокатського об`єднання Веріта Груп 8000 грн. та №1254 від 26.01.2022 - 7000 грн.

Проте, суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, а також у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 по справі № 280/2635/20.

Враховуючи заперечення відповідача щодо стягнення судових витрат, складність справи та наявність численної усталеної судової практики в аналогічних справах, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також те, що частина послуг не може вважатись професійною правовою допомогою (виготовлення копій необхідних документів), суд, виходячи з критерію пропорційності, співмірності та реальності, вважає, що витрати на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн. є завищеними та підлягають стягненню з відповідача частково, а саме в сумі 8000,00 грн.

Разом з тим, враховуючи приписи ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці, суму судового збору у розмірі 9080,00 грн, сплаченого при подачі позову (а.с. 9).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранс С" до Слобожанської митниці Держмитслужби, Сумської митниці про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товару № UA807000/2021/000957/2 від 17.05.2021 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807290/2021/00452 від 17.05.2021.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товару № UA807000/2021/000957/2 від 17.05.2021 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807290/2021/00450 від 17.05.2021.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товару № UA807000/2021/000961/2 від 17.05.2021 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807290/2021/00451 від 17.05.2021.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товару № UA807000/2021/000962/2 від 17.05.2021 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807290/2021/00453 від 17.05.2021.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранс С" (вул. Ярослава Мудрого, 69, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 41643544) за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці (вул. Юрія Вєтрова, 24, м. Суми, Сумська область, 40020, код ЄДРПОУ 44017631) суму судового збору в розмірі 9080,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 17.02.2022.

Суддя С.М. Глазько