Ухвала

від 19.01.2022 по справі 640/12959/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про прийняття справи до провадження

19 січня 2022 рокуне м. Київ№ 640/12959/19 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради до третя особа:Обслуговуючого кооперативу Інстрой Девелопмент ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Обслуговуючого кооперативу Інстрой Девелопмент , за участю третьої особи: ОСОБА_1 , в якому просив зобов`язати відповідача за власний рахунок здійснити знесення об`єкта незавершеного будівництва, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:69:154:0014 за адресою АДРЕСА_1 .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року, позов задоволено.

Разом з тим, постановою Верховного Суду від 20.12.2021 касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу Інстрой Девелопмент задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.10.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021 у справі № 640/12959/19 скасовано і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому, скасовуючи вказані судові рішення Верховний Суд зазначив, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

Як зазначено у постанові касаційного суду, у справі, що розглядається, Заступник прокурора обґрунтував наявність підстав для звернення до суду з цим позовом посилаючись на те, що здійснення відповідачем самочинного багатоповерхового будівництва на території садибної забудови суперечить вимогам містобудівної документації (Генерального плану міста), нівелює мету планування та забезпечення сталого розвитку міста, а отже, порушує інтереси держави у сфері регулювання містобудівної діяльності. Також Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на який відповідно до статті 376 ЦК України та Закону України "Про основи регулювання містобудівної діяльності" покладено повноваження щодо звернення до суду із позовом про захист державних інтересів у сфері містобудування, не виконує свого обов`язку протягом тривалого періоду.

Однак, Верховний Суд зауважив, що представництво прокурором інтересів держави у суді можливе лише за одночасної наявності однієї з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про прокуратуру.

За висновком колегії суддів Верховного Суду аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в одному з двох випадків:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Зазначено, що прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Відтак, Верховний Суд наголошує, що прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підстави для звернення прокурора до суду, а суд зобов`язаний перевірити такі. Підстави для представництва прокурором інтересів держави повинні існувати на час звернення до суду і повинні бути доведені відповідними доказами. Прокурор повинен надати суду докази, які свідчать про те, що відповідний орган державної влади (інший суб`єкт владних повноважень) не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежним чином. Такими доказами, зокрема, можуть бути звернення прокурора до відповідного органу щодо захисту інтересів держави, відповіді на них та інші письмові докази, що стосуються справи. Самого лише твердження прокурора про те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для відкриття провадження у справі недостатньо.

Однак, як зазначено у постанові Верховного Суду судами попередніх інстанцій необхідно було з урахуванням саме зазначених вимог закону, повноважень органу контролю та обставин справи надати оцінку тому, чи неподання відповідним уповноваженим органом позовної заяви у цьому випадку є тим виключним випадком, за якого прокурор може представляти інтереси держави, а також не перевірено наявність підстав, які перешкоджають захисту інтересів держави суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого законодавством віднесені відповідні повноваження.

Також зазначено, що при вирішенні питання щодо наявності підстав у прокурора на звернення до суду у цій справі суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що позивач вже звертався із тотожним позовом до суду, проте ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2019, залишеною без змін постановою апеляційного суду від 13.05.2019 у справі № 640/1778/19 позовну заяву заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було повернуто.

Підставою повернення позову у справі № 640/1778/19 послугувало невиконання позивачем вимог ухвали суду від 05.02.2019, у тому числі ненадання припису Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису, а також доказів, що відповідач не виконав вимоги такого припису.

Вказаний вище припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу на звернення до суду на підставі частини 1 статті 38 вказаного Закону у зв`язку з його невиконанням.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/12372/17, який в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин

Проте, як зазначено у постанові Верховного Суду, суди не врахували зазначені вимоги закону та правові висновки, сформовані у постанові Великої Палати Верховного Суду, та дійшли висновку про безпідставність тверджень щодо необхідності винесення припису суб`єктом контролю про усунення порушень суб`єктом містобудування у разі встановлення бездіяльності контролюючого органу. Наявність або відсутність підстав для звернення прокурора з позовом до суду в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у цій справі з урахуванням суб`єктного складу повинно бути вирішено саме судом першої інстанції, досліджуючи наявні у справі докази та правове регулювання такого звернення.

04.01.2022 вказана справа надійшла до Окружного адміністративного суду м. Києва та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2022 була розподілена на суддю Кармазіна О.А.

Так, при ознайомленні з позовною заявою суддею встановлено, що позивачем пред`явлено вимогу, яка згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України належить до справ незначної складності (п. 20 ч. 1 ст.4; ч. 2 ст. 12 КАС України) та у відповідності до ч. 1 ст. 257, ч. 5 ст. 262 КАС України підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У той же час, враховуючи предмет і підстави позову, положення ст. 262 КАС України, суддя дійшов до висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням вищевикладеного, дана справа підлягає прийняттю до провадження.

Керуючись ст. ст. 18, 31, 194, 241, 243, 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Прийняти до свого провадження адміністративну справу № 640/12959/19.

2. Справа буде розглядатись одноособово суддею Кармазіним О.А. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

3. Копію даної ухвали направити учасникам справи.

4. Звернути увагу учасників справи, що у відповідності до п. 15.1 Розділу VII Перехідні положення КАС України, подання, реєстрація, надсилання заяв та інших документів, доказів здійснюється у паперовій формі.

5. Запропонувати сторонам надати пояснення щодо заявлених позовних вимог, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 20.12.2021.

Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Кармазін