Рішення

від 08.02.2022 по справі 902/1027/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" лютого 2022 р. Cправа №902/1027/21

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МОСІ", смт Солоницівка Дергачівського району Харківської області

до Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод", м.Вінниця

про стягнення 31284 грн заборгованості згідно договору поставки

за участю представника позивач: КокореваЕ.О., діє на підставі ордеру;

відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався

ВСТАНОВИВ :

13.10.2021 товариством з обмеженою відповідальністю "МОСІ" в системі "Електронний суд" сформовано позовну заяву про стягнення з Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" заборгованості в розмірі 31284,00 грн, яка виникла у зв`язку із невиконанням відповідачем умов договору поставки №50-45-21 від 12.07.2021 в частині здійснення розрахунків за отриманий товар.

Ухвалою суду від 18.10.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/1027/21, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

18.11.2021 до суду надійшли письмові пояснення №937 від 17.11.2021, в яких відповідач повідомив, що мали місце обставини, які ускладнили виконання зобов`язань за договором №50-45П-21 від 12.07.2021, а саме - несприятлива фінансова ситуація, пов`язана із невчасним отриманням авансових платежів за укладеними державними Контрактами та відсутністю обігових коштів, а також відкритої кредитної лінії.

16.12.2021 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи для судового розгляду по суті на 08.02.2022.

На визначену судом дату (08.02.2022) з`явився представник позивача. Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про місце, дату та час його проведення останній повідомлявся належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 16.12.2021 на офіційну електронну адресу, яка повідомлена ним в поясненнях №937 від 17.11.2021 (а.с. 28).

При цьому, як слідує із змісту звіту, отриманого судом з поштової системи на хості mx1.mail.gov.ua, відповідач отримав вказану ухвалу суду.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дане судове засідання. Неявка останнього є підставою до розгляду справи за його відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.

Під час судового засідання, 08.02.2022, представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати та орієнтовний час повернення.

На оголошення вступної та резолютивної частин рішення представники сторін в судове засідання не з`явились.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

12.07.2021 між Державним підприємством "45 експериментальний механічний завод" (далі по тексту також - Покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МОСІ" (далі по тексту також - постачальник, позивач) укладено Договір поставки №50-45П-21 (далі по тексту також - Договір).

Предметом Договору визначено, що Постачальник зобов`язується партіями, відповідно до Заявок Покупця, поставляти Покупцю у власність товар (код за ДК 021:2015 (СРV): Електромеханічні ручні інструменти 42652000-1), найменування, кількість та ціна якого визначаються згідно зі Специфікацією, яка міститься в Додатку 1 до Договору і є його невід`ємною частиною (надалі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар і оплатити його в порядку та на умовах даного Договору (п. 1.1. Договору).

Загальна сума (ціна) Договору та ціна за одиницю Товару зазначаються в Специфікації та включають у себе вартість тари та упаковки Товару, всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, що сплачуються Постачальником, вартість доставки Товару до місця поставки, вартість страхування, завантаження, розвантаження та всі інші витрати Постачальника, пов`язані з виконанням цього Договору. Ціна Товару визначається в національній валюті України (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п.2.3. Договору розрахунок здійснюється за кожну окрему поставлену партію Товару протягом 20 календарних днів після підписання акта приймання-передачі або видаткової накладної на партію Товару.

Пунктом 2.4. Договору передбачено, що розрахунок здійснюється Покупцем у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника, на підставі Специфікації, Заявки Покупця, виставленого рахунку, акту приймання-передачі або видаткової накладної на партію Товару, а також відповідно до інших умов Договору.

Поставка Товару здійснюються згідно з Правилами Інкотермс у редакції 2010 року на умовах поставки DDР ( Зі сплатою мита ) у місце поставки, що визначено в Специфікації до Договору та у строк відповідно до Заявок Покупця транспортом Постачальника (п.3.1. Договору)

Датою поставки (передачі) Товару та переходу права власності на Товар є дата фактичного отримання Товару Покупцем від Постачальника у відповідності до належно оформлених первинних документів. Видаткова накладна або акт приймання-передачі Товару (далі разом - Первинні документи) крім обов`язкових реквізитів, передбачених чинним законодавством, повинні містити посилання на номер та дату Договору та відповідний номер та дату Заявки, згідно з якою здійснюється поставка Товару (п.3.3. Договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків та гарантійних зобов`язань до повного виконання зобов`язань за даним Договором (п.5.1. Договору).

В додаток до Договору сторонами підписано Специфікацію, в якій узгоджено умови щодо поставки товару, в строк до 15.08.2021, а саме: дриль ударний Makita HP 1640, 680 Вт, 0-2800 об/хв; 0-448000 уд/хв; зубчаст.патр. 1,5-13 мм; 1,8 кг; кількістю 16 штук; ціна за одиницю - 1955,25 грн; загальна сума - 31284,00 грн. При цьому сторонами визначено, що оплата Товару здійснюється наступним чином: оплата 100%, після постачання товару на протязі 20 календарних днів.

Згідно видаткової накладної №2886 від 09.08.2021 позивачем поставлено відповідачу визначений у Специфікації товар на загальну суму 31284,00 грн.

Поряд з тим, відповідач за отриманий товар не розрахувався, що зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

З огляду на викладені обставини суд зважає на наступні законодавчі положення.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України (далі по тексту також - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України (далі по тексту також - ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.691 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст.629 ЦК України, договір є обов`язковий для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

З огляду на наведені вище приписи законодавства, відсутність доказів проведення відповідачем розрахунків у повному обсязі за отриманий товар, суд вважає позовні вимоги про стягнення 31284,00 грн заборгованості правомірними та обґрунтованими.

При цьому суд враховує, що із змісту пояснень відповідача від 17.11.2021 за №937 слідує, що останній визнає факт поставки позивачем товару на загальну суму 31284,00 грн та невиконання зобов`язання щодо його оплати в повному обсязі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене вище, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

За правилами ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача.

Окрім того, при вирішенні питання судових витрат у даній справі судом розглянуто вимогу позивача про стягнення з відповідача 3500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно із ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При стягненні витрат на професійну правничу допомогу слід враховувати, що останні мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Як слідує із матеріалів справи 11.10.2021 між адвокатським бюро "Кокорев і К" (далі по тексту також - Виконавець, Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МОСІ" (далі по тексту також - Клієнт) укладено Договір № 0110С2021 про надання правової допомоги у судовій справі (далі по тексту також - Договір).

Відповідно до п.1.2. Договору Виконавець приймає на себе обов`язки представляти права і законні інтереси Клієнта в суді та інших органах влади, установах, організаціях щодо стягнення заборгованості з Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" за договором поставки №50-45П21 від 12.07.2021.

В розділі 4 Договору сторони узгодили гонорар (вартість послуг) Виконавця. Зокрема підпунктами 4.1.1. - 4.1.4. передбачено:

"За складання документів (клопотань, апеляційних і касаційних скарг, відзивів на позов, відповіді на відзив тощо) 1000,00 грн за одну годину витраченого на складання документу часу. В час на складання документів також включається час вивчення матеріалів наданих Клієнтом.

За ознайомлення з матеріалами судової справи - 1000,00 грн за одну годину витрачену на ознайомлення зі справою.

За кожне призначене судове засідання - 1500,00 грн., якщо засідання відбувається в режимі відеоконференція поза межами суду 1000,00 за таке засідання.

В разі необхідності виїзду в інше місто Клієнт відшкодовує Виконавцю вартість проїзду до такого міста та виплачує додатково 1000,00 грн за кожний день перебування за межами м. Харків включаючи день від`їзду та день повернення.

Сплата гонорару здійснюється на підставі рахунків які видає Виконавець Клієнту в рамках даного Договору. Крім частини гонорару за п.4.1.1 даного Договору яку Клієнт сплачує Виконавцю авансом до початку роботи за цим договором (п.4.2. Договору).

11.12.2021 між сторонами обопільно підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000010, відповідно до змісту якого Виконавцем були проведені наступні роботи (надані такі послуги), зокрема:

1) складання позовної заяви - 1 500,00 грн;

2) участь у підготовчому судовому засіданні - 1000,00 грн;

3) призначене судове засідання - 1000,00 грн.

Загальна вартість робіт (послуг) 3500,00 грн.

При цьому сторони узгодили, що претензій одна до одної не мають.

В подальшому Виконавцем виставлено позивачу відповідні рахунки-фактури № СФ-000034 від 11.12.2021, № СФ-000021 від 11.10.2021, на загальну суму 3500,00 грн, які оплачені останнім згідно платіжних доручень: №3046 від 11.10.2021, № 3313 від 21.12.2021.

Частиною 4 ст.126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Оскільки проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов`язково інша сторона, то якщо вона не заперечує, у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу витраченому адвокатом на виконання робіт (постанова КГС ВС від 24.11.2020 у справі №911/4242/15).

Відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також доказів, котрі могли б підтвердити неспівмірність таких витрат, отже, у суду відсутні підстави втручатися у розмір визначеної вартості послуг, зміст наданих послуг та їх співмірність з предметом спору.

Так, матеріалами справи підтверджується реальний обсяг наданої адвокатом Кокоревим Едуардом Олександровичем правової допомоги на суму 3500,00 грн.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п.5 ст.126 ГПК України не подано суду клопотання про їх зменшення, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на Державне підприємство "45 Експериментальний механічний завод".

На підставі викладеного та керуючись статтями 7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" (вул.Стрілецька, буд.57, м.Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 08341806) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МОСІ" (вул.Сумський шлях, буд.54, кв.119, смт Солоницівка, Дергачівський район, Харківська обл., 62370, код ЄДРПОУ 36625193) 31284,00 грн заборгованості, 3500,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу, 2270,00 грн - витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повне судове рішення надіслати на електронні адреси сторін: представника позивача (ІНФОРМАЦІЯ_1), відповідача (ІНФОРМАЦІЯ_2).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України).

Повне рішення складено 18 лютого 2022 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи