Рішення

від 08.02.2022 по справі 904/8477/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2022м. ДніпроСправа № 904/8477/21

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Провулок Білостоцького, 4 під`їзд 2 "Лелека", м. Дніпро

до Відповідача-1: Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро

Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", м. Дніпро

про стягнення з відповідача-1 надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 39 659,75 грн., 3% річних у розмірі 518,29 грн., інфляційної складової у розмірі 555,59 грн. та стягнення з відповідача-2 надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 62 800,26 грн., 3% річних у розмірі 820,70 грн., інфляційної складової у розмірі 879,77 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

При секретарі судового засідання Савенкові О.О.

Представники:

від позивача: Шевченко Л.П. довіреність від 14.12.2021

від відповідача-1: Ластіна Ю.С. довіреність № 882/2021 від 21.09.2021

від відповідача-2: Лаврищев В.В. довіреність № ДнЕП211206013 від 06.12.2021

РУХ СПРАВИ.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Провулок Білостоцького, 4 під`їзд 2 "Лелека" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача-1: Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" про стягнення з відповідача-1 надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 39659,75 грн., 3% річних у розмірі 518,29 грн., інфляційної складової у розмірі 555,59 грн. та стягнення з відповідача-2 надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 62 800,26 грн., 3% річних у розмірі 820,70 грн., інфляційної складової у розмірі 879,77 грн.

Ухвалою суду від 22.10.2021 позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Провулок Білостоцького, 4 під`їзд 2 "Лелека" № 1210/21-1 від 12.10.2021 залишено без руху.

Ухвалою суду від 03.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/8477/21 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 16.11.2021 справу № 904/8477/21 ухвалено розглядати в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 08.12.2021.

Ухвалою суду від 08.12.2021 відкладено підготовче засідання на 17.01.2022.

Ухвалою суду від 17.01.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 08.02.2022.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

За твердженням позивача, між Публічним акціонерним товариством ДТЕК Дніпрообленерго (в подальшому перейменоване на Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі") (надалі - постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Провулок Білостоцького, 4 під`їзд 2 "Лелека" (надалі - споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 11802-00 від 08.08.2017.

Позивач вказав, що Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпровські енергетичні послуги - суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення згідно з пунктом 13 прикінцевих та перехідних положень Закону України Про ринок електричної енергії (далі-Закон). Тобто, з 01.01.2019 постачальником електричної енергії за договором №11802-00 від 08.08.2017 стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги".

Відповідно до умов договору, постачальник продає електричну енергію споживачу у точці (точках) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 80,0 кВт, величини якої по об`єктах споживача визначені додатком Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії , а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін та/або Загальна схема електропостачання , які є невід`ємними частинами даного договору.

Так, актом розмежування балансової належності (додаток № 2 до договору) сторони установили за об`єктом споживача: квартири, сходові клітини, ліфти, насоси підкачки води секції № 3 житлового будинку № 4 по пров. Любарського (Білостоцького).

В додатку № 1 до договору (том 1 а.с. 31 - 35) сторони узгодили обсяги очікуваного споживання електричної енергії та потужності по об`єктах споживача, в тому числі, квартирах.

Актом № 452 від 27.07.2017 сторони узгодили приєднану та дозволену потужність по об`єктах споживача, в тому числі, квартирах.

Позивач вказав, що у період з серпня 2017 по січень 2020 року ним було сплачено відповідачем плату за користування електроенергією, в тому числі, за точками комерційного обліку квартири .

Позивач вказав, що відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 14 Закону №2189-VIII, співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначену частиною першою цієї статті, за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії). У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.

Комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії надаються виключно на підставі індивідуальних договорів.

Індивідуальний договір про надання комунальних послуг укладається між співвласником багатоквартирного будинку та виконавцем відповідної комунальної послуги.

За таких обставин позивач наполягає на нікчемності положень договору № 11802-00 від 08.08.2017 у частині замовлення ОСББ постачання електричної енергії до точок комерційного обліку квартири , просить стягнути надмірно сплачені ним грошові кошти у період з серпня 2017 по січень 2020 року за електроенергію, обліковану за точками комерційного обліку квартири , та плату за користування такими грошовими коштами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА-1.

Відповідач-1 надав відзив на позов, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог за таких обставин.

Відповідач-1 зазначив, що позивачем було добровільно укладено договір про постачання електричної енергії № 11802-00 від 08.08.2017. Так, додатком № 11 до договору визначено перелік об`єктів споживача: квартири, сходові клітини, ліфти, насоси підкачки води. Актом № 452 від 27.07.2017 визначення приєднаної та узгодженої дозволеної потужностей об`єкту споживача також визначено найменування об`єктів споживача: квартири, сходові клітини, ліфти, насоси підкачки води.

Відповідач-1 зауважив, що зміни в частині об`єктів споживача та точок комерційного обліку до договору не вносились.

Відповідач-1 звернув увагу на те, що споживачем подавались до постачальника "Обсяги очікуваного споживання електричної енергії та потужності споживачем" (додаток 1А до договору) на 2017 та 2018 роки, в яких позивач зазначав, що за об`єктом "квартири" обсяг очікуваного споживання електроенергії за кожний місяць становитиме 10,0 тис. кВт/год.

За таких обставин відповідач-1 стверджує, що у позивача у період дії спірного договору не виникало жодних питань стосовно включення у цей договір об`єкту та точки комерційного обліку "квартири".

Разом з цим відповідач-1 вказав, що за точкою комерційного обліку "квартири" позивачеві виставлялася до сплати лише різниця в обсягах споживання, що утворювалася між обсягами споживання за показами загальнобудинкового лічильника № 11184306 та обсягами споживання субспоживачів (мешканців квартир).

Також відповідач-1 заявив про застосування строків позовної давності. На думку відповідача-1, позивач пропустив строк позовної давності для стягнення платежів за період з серпня 2017 по жовтень 2018 та, відповідно, нарахованих процентів та інфляційних втрат за вказаний період.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА-2.

До початку судового засідання відповідач-2 надав відзив на позов, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог за таких обставин.

Відповідач-2 зауважив, що позивач не надав доказів визнання недійсним договору про постачання електричної енергії № 11802-00 від 08.08.2017. За період з січня 2019 по грудень 2019 було здійснено споживання електричної енергії за всіма точками обліку.

Відповідач-2 наполягає на тому, що не порушував жодних прав позивача.

Також відповідач-2 вказав, що позивач не звертався до нього з вимогами про повернення сплачених грошових коштів. Ще, на думку відповідача-2, саме по собі виключає можливість нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 39 659,75 грн., 3% річних у розмірі 518,29 грн., інфляційної складової у розмірі 555,59 грн. та стягнення з відповідача-2 надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 62 800,26 грн., 3% річних у розмірі 820,70 грн., інфляційної складової у розмірі 879,77 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити наявність фактичних обставин, з якими чинне законодавство пов`язує нікчемність укладеного правочину, зокрема: наявність прямої норми закону щодо недійсності такого правочину, існування такої норми закону станом на момент укладення правочину; чи можливо фактичне застосування реституції у даному випадку.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Між Публічним акціонерним товариством ДТЕК Дніпрообленерго (в подальшому перейменоване на Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі") (надалі - постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Провулок Білостоцького, 4 під`їзд 2 "Лелека" (надалі - споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 11802-00 від 08.08.2017.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з п. 9.8 договору, цей договір набирає чинності з 14.08.207 і укладається на строк до 31.12.2017.

Пунктом 9.8.1 договору передбачено, що договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Так, у матеріалах справи відсутні докази повідомлення будь-якою із сторін іншої сторони про припинення дії умов договору.

Відтак, договір № 11802-00 від 08.08.2017 був чинний протягом серпня 2017 - січня 2020 року.

При цьому слід зазначити, що Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпровські енергетичні послуги - суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення згідно з пунктом 13 прикінцевих та перехідних положень Закону України Про ринок електричної енергії (далі-Закон).

Пунктом 13 Розділу XVII Прикінцеві та Перехідні положення встановлено, що суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов`язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії; упродовж двох років з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь. Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб`єкт господарювання.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.06.2018 № 429 ТОВ Дніпровські енергетичні послуги видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам.

Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпровські енергетичні послуги у відповідності із Законом та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ) - з 01.01.2019 постачає електричну енергію споживачам та виконує функції постачальника універсальних послуг на території Дніпропетровської області.

Відповідно до пункту 1.2.7 ПРРЕЕ постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Згідно з п. 2 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Пунктом 3.1.1 ПРРЕЕ встановлено, що постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії".

Пунктом 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцентування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Тобто, з 01.01.2019 постачальником електричної енергії за договором № 11802-00 від 08.08.2017 стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги".

Відповідно до умов договору, постачальник продає електричну енергію споживачу у точці (точках) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 80,0 кВт, величини якої по об`єктах споживача визначені додатком Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії , а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін та/або Загальна схема електропостачання , які є невід`ємними частинами даного договору.

Так, актом розмежування балансової належності (додаток № 2 до договору) сторони установили за об`єктом споживача: квартири, сходові клітини, ліфти, насоси підкачки води секції № 3 житлового будинку № 4 по пров. Любарського (Білостоцького).

В додатку № 1 до договору (том 1 а.с. 31 - 35) сторони узгодили обсяги очікуваного споживання електричної енергії та потужності по об`єктах споживача, в тому числі, квартирах.

Актом № 452 від 27.07.2017 сторони узгодили приєднану та дозволену потужність по об`єктах споживача, в тому числі, квартирах.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За приписами частини 1 ст. 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Тобто, для встановлення факту нікчемності правочину необхідно встановити 2 обставини:

- наявна пряма норма закону щодо недійсності такого правочину;

- така норма закону існувала станом на момент укладення правочину.

Станом на момент укладення договору був чинний Закон України Про житлово-комунальні послуги № 1875-IV від 24.06.2004.

Стаття 29 цього закону було визначено особливості укладання договорів у багатоквартирному будинку:

Договір на надання житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою (частина 1 ст. 29).

У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) з іншим виконавцем (частина 2 ст. 29).

Статтею 16 ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку в редакції, чинній станом на 08.08.2017, встановлено, що об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання укладати договори.

Станом на момент укладання спірного договору, чинним законодавством не було передбачено заборони об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку укладати колективні договори з виконавцем комунальної послуги.

Крім того, ані станом на 08.08.2017, ані станом на дату прийняття рішення у цій справі, відсутня пряма норма закону щодо недійсності колективного договору про постачання електричної енергії, укладеного між ОСББ та постачальником електричної енергії.

А отже, положення договору № 11802-00 від 08.08.2017 у частині замовлення ОСББ постачання електричної енергії до точок комерційного обліку квартири не є нікчемними.

Докази ж визнання договору № 11802-00 від 08.08.2017 недійсним в судовому порядку у матеріалах справи не містяться.

Дійсно, 01.05.2019 (відповідно до офіційної інформації, розміщеної на веб-сайті Верховної Ради України) був введений в дію ЗУ Про житлово-комунальні послуги №2189-VIII від 09.11.2017.

Відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 14 Закону №2189-VIII (в редакції, чинній станом на 01.05.2019), співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначену частиною першою цієї статті, за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії). У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.

Комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії надаються виключно на підставі індивідуальних договорів.

Індивідуальний договір про надання комунальних послуг укладається між співвласником багатоквартирного будинку та виконавцем відповідної комунальної послуги.

Згідно з ч. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2189-VIII (в редакції, чинній станом на 01.05.2019), договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію цього Закону. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

Тобто, Законом №2189-VIII дійсно було введено заборону на укладання між ОСББ та постачальником електричної енергії колективних договорів про постачання електричної енергії співвласникам. При цьому, індивідуальні договори між співвласниками багатоквартирного будинку та постачальником електричної енергії мали бути укладені у строк до 01.05.2020.

А отже, фактично до 01.05.2020 чинним законодавством не заборонялось постачальнику електричної енергії постачати електричну енергію споживачам за договором, укладеним з ОСББ.

Слід звернути увагу позивача на те, що, згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Господарський договір, що відповідав вимогам чинного законодавства та волевиявленню сторін станом на момент його укладання, не може визнаватись недійсним у зв`язку з внесенням змін до законодавства, за період до внесення таких змін.

Разом з тим, позивач просить суд застосувати реституцію за спірним договором за період з дати укладання такого договору, а не з дати внесення відповідних змін до чинного законодавства.

Слід зазначити і про неможливість фактичної реституції у даному випадку. Адже повернення постачальнику спожитої співвласниками електричної енергії є неможливим.

За таких обставин, позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Провулок Білостоцького, 4 під`їзд 2 "Лелека" є необґрунтованими.

ЩОДО КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА-1 ПРО ЗАСТОСУВАННЯ СТРОКІВ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ ДО ПОЗОВНИХ ВИМОГ:

Відповідач-1 заявив про застосування строків позовної давності. На думку відповідача-1, позивач пропустив строк позовної давності для стягнення платежів за період з серпня 2017 по жовтень 2018 та, відповідно, нарахованих процентів та інфляційних втрат за вказаний період.

Частиною 1 ст. 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 4. ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Разом з цим, за змістом частини першої статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Оскільки під час розгляду цієї справи судом було встановлено необґрунтованість позовних вимог, у задоволенні позову слід відмовити саме внаслідок необґрунтованості позовних вимог.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № 11802-00 від 08.08.2017 з додатками та додатковими угодами (том 1, а.с. 22 - 56), актом № 310012 (том 1, а.с. 57), рахунками на оплату (том 1, а.с. 58 - 108), платіжними дорученнями (том 1, а.с. 109 - 160), листуванням між сторонами з додатками (том 1, а.с. 161 - 167, том 2 а.с. 39 - 41), актами звіряння (том 2, а.с. 33 - 39).

Обставини, на які посилається відповідач-1, доводяться рахунками - розшифровками (том 1, а.с. 191 - 208), інформацією щодо обсягів споживання (том 1 а.с. 209), переліком абонентів (том 1 а.с. 210 - 212), актами прийняття - передавання (том 1 а.с. 213 - 219).

Обставини, на які посилається відповідач-2, доводяться листуванням між сторонами з додатками (том 1, а.с. 242 - 244), рахунками - розшифровками (том 2, а.с. 3 - 4).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Провулок Білостоцького, 4 під`їзд 2 "Лелека" (ідентифікаційний код: 38300937; місцезнаходження: 49098, м. Дніпро, пров. Білостоцького, буд. 4, корп. 3) до Відповідача-1: Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (місцезнаходження: 49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, буд. 22; ідентифікаційний код: 23359034) та Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (місцезнаходження: 49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, будинок 7; ідентифікаційний код: 42082379) про стягнення з відповідача-1 надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 39 659,75 грн., 3% річних у розмірі 518,29 грн., інфляційної складової у розмірі 555,59 грн. та стягнення з відповідача-2 надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 62 800,26 грн., 3% річних у розмірі 820,70 грн., інфляційної складової у розмірі 879,77 грн.

Витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 18.02.2022.

Суддя М.О. Ніколенко