Рішення

від 18.02.2022 по справі 908/3621/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/184/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2022 Справа № 908/3621/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі суду судді Федорової Олени Владиславівни розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справу:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙОПТОМ (69083, м.Запоріжжя, вул. Продольна, буд. 78, ідентифікаційний код 39964749; адреса адвоката Штабовенко Д.В.: 69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 76))

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙВИШПРОЕКТ-2005 (69063, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 14, ідентифікаційний код 42153219)

про стягнення грошових коштів.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю СТРОЙОПТОМ до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙВИШПРОЕКТ-2005 про стягнення 69.138,73 грн, з яких: 60.325,53 грн основний борг, 4771,21 грн пеня, 2684,77 грн інфляційні втрати та 1357,22 грн 3% річних.

Позов підписано адвокатом Штабовенко Д.В. на підставі ордеру №1031147 від 06.12.2021.

В обґрунтування правової позиції позивач посилаються на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару поставленого в рамках договору №03/02-21/1 від 03.02.2021, внаслідок чого виникла заборгованість. Приймаючи до уваги порушення відповідачем грошового зобов`язання, умови договору та приписи діючого законодавства, позивач нарахував до стягнення пеню за період прострочення з 16.03.2021 по 16.09.2021 у розмірі 4481,67 грн, 3% річних за період прострочення з 16.03.2021 по 06.12.2021 у розмірі 1357,22 грн та інфляційні втрати за період прострочення з квітня 2021 по жовтень 2021 (включно) у розмірі 2684,77 грн.

Також позивач в позові зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи становлять 10.000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2021 позовну заяву передано на розгляд судді Федорової О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.12.2021 позовну заяву ТОВ СТРОЙОПТОМ залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення виявлених недоліків.

21.12.2021 (в установлений законом строк) на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків з відповідними доказами.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/3621/21, присвоєно справі номер провадження 28/184/21, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у даній справі, але не пізніше 24.01.2022.

Учасники справи належним чином повідомлені про розгляд справи в суді, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач не скористався наданим законом правом на подання письмового відзиву до суду із зазначенням своєї правової позиції щодо заявленого позивачем позову. Будь-яких заперечень, письмових пояснень з боку відповідача до суду не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Шістдесят днів з дня відкриття провадження у даній справі спливає 21.02.2022.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 18.02.2022, оскільки матеріали справи достатні для прийняття рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю СТРОЙОПТОМ (Постачальник, позивач у справі) та Товариство з обмеженою відповідальністю СТРОЙВИІІІПРОНКТ-2005 (Покупцем, відповідач у справі) 03.02.2021 уклали договір поставки товару N 03/02-21/1 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується своєчасно прийняти товар та здійснити його оплату на умовах цього Договору.

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що асортимент, кількість та вартість Товару зазначаються у замовленні/рахунку/видатковій накладній/ТТН та/або накладній на провезений, які є невід`ємними частинами цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору остаточна ціна на товар вказується у рахунках та видаткових накладних до договору.

Відповідно до підпункту 2.2.1. пункту 2.2. Договору Покупець зобов`язується оплатити отриманий Товар за умови, якщо товар, який відвантажується, є в наявності на складі Постачальника в повному обсязі, та загальна вартість отриманого та неоплаченого Покупцем товару не перевищує суми у розмірі 50.000,00 гривень, Покупець повинен оплатити отриманий товар не пізніше ніж 14 календарних днів з моменту поставки за кожною накладною. Якщо товар поставляється під замовлення, то він повинен бути оплачений Покупцем на умовах 100% передоплати. Строки постачання в такому разі вказуються у рахунках.

Пунктом 4.4 договору встановлено, що приймання Товару по якості, комплектності та кількості здійснюється в день передання цього Товару Покупцю (його представнику) шляхом підписання накладних.

Згідно з п. 10.1 - 10.2 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін (в разі наявності у покупця печатки) і діє до 31.12.2021 року. Строк дії даного договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не направить іншій стороні повідомлення про припинення даного договору на умовах, визначених п. 10.1 даного договору.

На виконання умов договору позивач здійснив поставку товару протягом березня-квітня 2021 на загальну суму 60.325,53 грн, що підтверджується видатковими накладними: №СМ-00319/1 від 01.03.2021 на суму 13.681,50 грн, №СМ-00410/1 від 01.03.2021 на суму 13.290,03 грн, №СМ-00455/1 від 01.03.2021 на суму 12.329,33 грн, №СМ-00452/1 від 01.03.2021 на суму 2.570,90 грн, №СМ-00452/2 від 01.03.2021 на суму 17.055,06 грн та №СМ-00550/1 від 01.04.2021 на суму 1.398,71 грн.

Видаткові накладні підписані представниками обох сторін, скріплені печатками підприємств. Претензії по кількості або якості поставленого товару на адресу позивача не надходило.

Приймаючи до уваги п. 3.2 договору позивач виставив відповідачу рахунки на оплату поставленого товару.

Листом вих. №29-04-21 від 29.04.2021 відповідач зазначив, що зобов`язується погасити виниклу заборгованість до 31 травня 2021 року включно.

Невиконання відповідачем зобов`язань за договором поставки № 03/02-21/1 від 03.02.2021 стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Статтею 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень частин 1 і 2 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У частині 1 ст. 175 ГК України закріплено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про виконання позивачем зобов`язань щодо поставки товару відповідачу на загальну суму 60.325,53 грн в рамках договору №03/02-21/1 від 03.02.2021.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Матеріали справи містять лист відповідача, відповідно до якого він визнав факт отримання товару на загальну суму 60.325,53 грн.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, не надав та доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку про те, що вимога про стягнення заборгованості у розмірі 60.325,53 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню у заявленій позивачем сумі.

За порушення відповідачем строків оплати поставленого товару позивач, враховуючи положення п. 7.1 договору, просив стягнути 4.771,21 грн пені за період прострочення з 16.03.2021 по 16.10.2021.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 7.1 договору за порушення термінів оплати згідно п. 2.2 цього договору Покупець зобов`язується виплатити Постачальнику пеню у розмірі 0,1% за кожен день прострочення, але не менше подвійної облікової ставки НБУ. Пеня нараховується з дня порушення термінів оплати до дня належного виконання Покупцем своїх обов`язків за Договором.

Проаналізувавши норми наведеного діючого законодавства України та умови договору, суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок пені за період прострочення з 16.03.2021 по 16.10.2021 у розмірі 4771,21 грн є правильним та виконаним з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 4771,21 грн судом задовольняється.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1357,22 грн за період з 16.03.2021 по 16.12.2021.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми законодавства вбачається, що три проценти річних є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, тобто три проценти річних не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов`язань, які можуть бути узгоджені сторонами, оскільки ця норма законодавства є імперативною. Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Річні проценти за своєю правовою природою є складовою частиною боргу та підлягають стягненню разом із сумою основного боргу на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Факт порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання доведений наявними матеріалами справи та не спростований відповідачем.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив, що сума 3% річних за вказаний позивачем період складає 1364,92 грн. Оскільки заявлена до стягнення сума 3% річних є меншою, ніж перераховано судом, вимога позивача щодо 1357,22 грн 3% річних підлягає задоволенню.

РОЗРАХУНОК РІЧНИХ

ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку річнихКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума річних, грн. 3% 15.03.2021 16.12.2021 276 58926,82 1336.75 3% 15.04.2021 16.12.2021 245 1398,71 28.17 Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд визнав виконаним правильно, а вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у загальному розмірі 2.684,77 грн за вказаний у позові період, таким, що підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Виходячи з положень наведених статей, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів виконання зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару в рамках договору поставки №03/02-21/1 від 03.02.2021 суду не надав. Викладені у позові обставини не спростовував.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати у розмірі 2270,00 грн покладаються на відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 3.000,00 грн.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , відповідно до положень якої, адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Позивач надав на підтвердження факту понесення витрат на правову допомогу договір про надання правової допомоги б/н від 17.12.2020, додаткову угоду до договору від 02.12.2021, Акт приймання-передачі наданих послуг №3 від 06.12.2021, рахунок-фактуру №СФ-0000507 від 06.12.2021, платіжне доручення №1733 від 07.12.2021 на суму 3.000,00 грн.

Так, за умовами укладеного між позивачем (Клієнт) і адвокатським об`єднанням Юридична компанія Радник договору про надання правової допомоги від 17.12.2020, клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 4.4 договору за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об`єднанням юридичної допомоги і її вартість.

Згідно з Додатковою угодою до договору від 02.12.2021 Адвокатським об`єднанням надані послуги зі складання та подання позовної заяви ТОВ СТРОЙОПТОМ до ТОВ СТРОЙВИШПРОЕКТ-2005 про стягнення заборгованості. Вартість наданих послуг складає 3.000,00 грн.

На оплату наданих послуг було виставлено рахунок-фактура №СФ-0000507 від 06.12.2021.

Платіжним дорученням №1733 від 07.12.2021 позивач оплатив адвокатському об`єднанню вартість юридичних послуг в сумі 3.000,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, вищевикладені послуги були виконані, а саме: подано до суду відповідну позовну заяву.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 165 ГПК України, у позовній заяві позивач надавав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, зазначаючи розмір на професійну правничу допомогу в сумі - 3.000,00 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, суд вважає, що 3.000,00 грн становлять співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у даній справі.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ТОВ СТРОЙОПТОМ до відповідача ТОВ СТРОЙВИШПРОЕКТ-2005 про стягнення 69.138,73 грн задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙВИШПРОЕКТ-2005 (69063, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 14, ідентифікаційний код 42153219) на користь товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙОПТОМ (69083, м.Запоріжжя, вул. Продольна, буд. 78, ідентифікаційний код 39964749) 60.325,53 грн (шістдесят тисяч триста двадцять п`ять грн 53 коп.) основного боргу, 4771,21 грн (чотири тисячі сімсот сімдесят одну грн 21 коп.) пені, 2684,77 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 77 коп.) інфляційних втрат, 1357,22 грн (одну тисячу триста п`ятдесят сім грн. 22 коп.) 3% річних, 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп.) судового збору, 3000,00 грн (три тисячі грн. 00 коп.) витрат на правничу допомогу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 18 лютого 2022 року.

Суддя О.В. Федорова