Ухвала

від 17.02.2022 по справі 910/2394/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

17.02.2022Справа № 910/2394/22

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія"

про вжиття заходів забезпечення позову

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія"

до Кабінету Міністрів України

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -

1) Державне управління справами

2) Міністерство інфраструктури України

про визнання протиправним та скасування розпорядження

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ :

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія" (далі - ТОВ "Комерційна компанія", позивач) до Кабінету Міністрів України (далі - КМУ, відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на предмет спору на стороні відповідача - Державного управління справами (далі - ДУС, третя особа-1) та Міністерства інфраструктури України (далі - Мінінфраструктури, третя особа-2) про визнання протиправним та скасування розпорядження КМУ № 110-р від 02.02.2022 "Про передачу цілісного майнового комплексу державного підприємства "Готель "Україна" до сфери управління Міністерства інфраструктури".

Позов обґрунтований тим, що вказаним розпорядженням відповідач протиправно розпорядився майновими правами ТОВ "Комерційна компанія", яке є власником 50% акцій ЗАТ "Готель "Україна", чим порушив корпоративні права позивача.

Разом із позовом ТОВ "Комерційна компанія" подало заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить вжити заходів забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на нерухоме майно "Готель "Україна", що знаходиться за адресою: м. Київ, алея Героїв небесної сотні, буд. 4;

- заборони Державному управлінню справами та Міністерству інфраструктури України вчиняти будь-які дії з передачі цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Готель "Україна" з управління Державного управління справами до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

Заява про вжиття заходів забезпечення позову мотивована тим, на виконання протиправного розпорядження КМУ треті особи вчиняють дії щодо розпорядження належними позивачу майновими права на нерухоме майно "Готель "Україна", що свідчить про неможливість чи утруднення виконання судового рішення, яке буде прийняте за результатами розгляду позову ТОВ "Комерційна компанія".

Зі свого боку, Міністерство інфраструктури України подало до суду заперечення щодо вжиття заходів забезпечення позову, в яких просило відмовити у задоволенні заяви позивача, зазначило, що ТОВ "Комерційна компанія" не є акціонером ЗАТ "Готель "Україна", оскільки вказане товариство було припинене, а реєстрацію випуску акцій цього товариства було скасовано.

Суд, розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, перевіривши надані сторонами доводи та дослідивши наявні у справі докази, дійшов висновку про те, що подана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу або третім особам; забороною відповідачу, третім особам вчиняти певні дії (ст. 136, 137 ГПК України).

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Суд враховує, що предметом позову, з яким заявник звернувся до суду, є вимоги про визнання протиправними та скасування розпорядження Кабінету міністрів України № 110-р від 02.02.2022 "Про передачу цілісного майнового комплексу державного підприємства "Готель "Україна" до сфери управління Міністерства інфраструктури", тобто вимога немайнового характеру.

У той же час, заходами забезпечення позову, про які просить заявник, є накладення арешту на цілісний майновий комплекс "Готель "Україна", а також заборона вчиняти будь-які дії з передачі цього майна третіми особами. Отже, зазначені забезпечувальні заходи, про які просить заявник, стосуються нерухомого майна, а не протиправного, на думку ТОВ "Комерційна компанія", розпорядження відповідача, що є предметом спору.

За таких обставин інтерес, про захист якого просить заявник, не можна вважати співмірним та адекватним із заявленою позовною вимогою про визнання протиправним розпорядження Кабінету міністрів України та його скасування, враховуючи, що будь-яких вимог до Державного управління справами та Міністерства інфраструктури України (третіх осіб) позивачем не заявлено та спір за поданим позовом між ними відсутній.

Також постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" роз`яснено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Разом з тим, подана позивачем заява ґрунтується на припущеннях щодо можливого ухилення відповідача від виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення поданого позову, а відтак, і щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання такого рішення.

Посилання ТОВ "Комерційна компанія" на вчинення Міністерством інфраструктури України дій щодо визначення подальшого розвитку Готелю "Україна" із залученням іноземних інвестицій, про що стало відомо заявнику з офіційних повідомлень, розміщених на офіційному сайті Посольства України в Катарі, суд відхиляє, оскільки такі доводи не підтверджені належними доказами, а надані ним роздруківки оголошень з сайту Посольства України в Катарі про співпрацю, інвестиції в туризм та модернізацію Готелю "Україна", не свідчать про вчинення дій з передачі Мінінфраструктури нерухомого майна. Крім того, вказані заявником обставини не свідчать про те, що виконання судового рішення, яке буде прийняте на користь заявника про визнання протиправним розпорядження, стане неможливим або буде утрудненим.

Отже, за висновком суду заявник не подав належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, із якими діюче законодавство пов`язує наявність підстав для застосування заходів щодо забезпечення позову, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, направлених на ускладнення виконання рішення господарського суду за поданим позовом.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року № 16 саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

За таких обставин, враховуючи висновок суду про те, що заходи забезпечення позову, про які просить позивач, є неспіврмірними із заявленими позовними вимогами, суд вважає заяву ТОВ "Комерційна компанія" безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Стосовно заперечень Міністерства інфраструктури України проти вжиття заходів забезпечення позову суд зазначає, що вказані ним обставини (припинення ЗАТ "Готель "Україна", відсутність у заявника статусу акціонера) підлягають встановленню під час розгляду позову ТОВ "Комерційна компанія" по суті спору та не входять до кола обставин, що мають значення для вирішення питань про застосування заходів забезпечення позову. Також суд вважає, що при розгляді заяви про забезпечення позову встановлення обставин, про які вказує Мінінфраструктури, матиме своїм наслідком вирішення позову по суті без розгляду справи, що є неприпустимим (п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011).

З урахуванням викладеного суд відмовляє ТОВ "Комерційна компанія" у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову, у разі відмови у її задоволенні, покладається на заявника.

Керуючись ст. 129, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія" про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та з цього часу може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст. 256-259 ГПК України.

Суддя Головіна К. І.