ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
15.02.2022Справа № 910/14160/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурси Полісся"</a>;
до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України;
про скасування рішення.
Суддя О.В. Мандриченко
Представники:
Від позивача: не з`явилися;
Від відповідача: Галік А.Е., уповноважена особа.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоресурси Полісся"</a> звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення № 60/54-р/к від 24.06.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурси Полісся"</a> залишено без руху, надано позивачеві строк для виправлення встановлених судом недоліків.
До господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурси Полісся"</a> надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14160/21; вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання.
15.11.2021 до суду засобами поштового зв`язку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він заперечує проти позовних вимог, просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/14160/21 до судового розгляду по суті на 25.01.2022 р.
У судовому засіданні 25.01.2022 оголошувалась перерву в слуханні справи по суті до 15.02.2022.
Представник відповідача в судовому засіданні 15.02.2022 р. проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити.
Позивач в судове засідання 15.02.2022 не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 15.02.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - Відділення) від 24.06.2021 № 60/54-р/к у справі № 59/60/67-рп/к.20 (надалі - Рішення № 60/54-р/к) дії ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЕНЕРГОРЕСУРСИ ПОЛІССЯ (надалі - Товариство) було визнано порушенням, передбаченим пунктом 15 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді подання недостовірної інформації територіальному відділенню Антимонопольного та накладено штраф у розмірі 58 000 (п`ятдесят вісім тисяч) гривень.
Не погоджуючись з Рішенням № 60/54-р/к ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРСИ ПОЛІССЯ звернулось із позовною заявою до Господарського суду міста Києва про визнання протиправним та скасування останнього.
У своїй позовній заяві, ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРСИ ПОЛІССЯ вважає, що Рішення № 60/54-р/к є протиправним, а висновки викладені в ньому не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до частини першої статті 60 Закону заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне.
Приписами ст. 3 Закону України Про Антимонопольний комітет (надалі - Закон № 3659) встановлено, що одним із основних завдань Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 17 Закону № 3659, до повноважень голови Відділення при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках входить вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Аналогічні за змістом приписи містить й підпункт 5 пункту 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням названого Комітету від 23.02.2001 № 32-р (надалі - Положення).
На виконання доручення Антимонопольного комітету України від 13.03.2019 № 13-01/240 (вх. від 14.03.2019 № 75-01/609) позивачу направлено вимогу від 15.03.2019 № 75-02/535/551 (надалі - Вимога-1).
Інформацію, передбачену вимогою 1, ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРСИ ПОЛІССЯ надало у встановлений Головою Відділення 25 денний строк з дня її отримання.
У Вимозі-1 Товариство попереджалось, що неподання інформації, подання інформації в неповному обсязі у встановлені головою відділення строки або подання недостовірної інформації територіальному відділенню тягне за собою відповідальність згідно зі статтями 50. 52 Закону № 2210 а також зазначалось, що відповідно до статей 22, 22-1 Закону № 3659 вимоги голови територіального відділення Комітету щодо надання інформації є обов`язковими для виконання у визначені ним строки.
Таким чином, ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРСИ ПОЛІССЯ було проінформоване про правові наслідки неподання інформації, подання недостовірної інформації або подання інформації у неповному обсязі.
У Вимозі-1 передбачалось надання наступної інформації, зокрема:
- пункт 13. Чи залучало Товариство до підготовки та/або збору документів (в тому числі довідок, що були отримані від органів державної влади та інших суб`єктів господарювання тощо), які входили до складу конкурсних пропозицій ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРСИ ПОЛІССЯ , що надавалися для участі у Тендері у вигляді таблиці № 7;
- пункт 24. Щодо особи, яка готувала інформацію на Вимогу із зазначенням прізвища, ім`я по батькові, посади, контактного номеру телефону.
У відповідь на пункт 13 Вимоги-1 ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРСИ ПОЛІССЯ листом від 26.04.2019 № 26 (вх. № 75-01/956/1108 від 02.05.2019) зазначило, що не залучало до підготовки та/або збору документів (в тому числі довідок, що були отримані від органів державної влади та інших суб`єктів господарювання тощо), які входили до складу конкурсних пропозицій ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРСИ ПОЛІССЯ що надавались для участі в тендері, третіх осіб (юридичних та/або фізичних осіб, які не є працівниками товариства.
Крім цього, Відповідь на Вимогу-1 (згідно з пунктом 24) готував директор ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРСИ ПОЛІССЯ Левченко В .А.
Однак, в своїх запереченнях на подання № 75/3-пв/к про попередні висновки по справі № 02-05/26-2019 від 25.02.2020 (вх. № 75-01/344/434 від 27.03.2020) позивач зазначив, що між ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРСИ ПОЛІССЯ та ФОП Шаня Є.П. було укладено Договір про надання інформаційно-консультативних послуг.
За вказаним правочином ФОП Шаня Є.В. зобов`язувався провести роботи з підготовки, виготовлення та спрямування до системи електронних публічних закупівель Prozzoro матеріалів необхідних для прийняття участі у тендерах, які проводилися у період січня - квітня 2018 року.
Останні надавалися Відділенню також за підписом директора ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРСИ ПОЛІССЯ Левченко В.А., однак зміст заперечень не відповідає інформації, викладеній у відповіді на вимогу 1.
Таким чином, директор ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРСИ ПОЛІССЯ Левченко В.А. був обізнаний про відповідь на вимогу 1 та заперечення, оскільки останні підписані ними та містять протилежну за змістом інформацію.
Разом із Запереченнями Товариством були надані, зокрема копії:
- договору про надання інформаційно-консультаційних послуг від 17.01.2018 (надалі - Договір);
- актів виконаних робіт від 28.02.2018 № 1818/2, від 31.03.2018 № 1818/3;
- листа фізичної особи-підприємця Шані Євгена Валерійовича (надалі - ФОП Шаня Є.П.) від 17.03.2020 б/н, адресованого ТОВ Енергоресурси Полісся (надалі - Лист).
Відповідно до Договору, зокрема п.4.1. позивач зобов`язується оплатити послуги ФОП Шаня Є.В шляхом перерахування суми на банківський рахунок виконавця ( ФОП Шаня Є.В).
Також, в Листі ФОП Шаня Є.В повідомив, що роботи за Договором виконані, розрахунки між сторонами проведено в повному обсязі, претензії (станом на 14.03.2020) з обох сторін відсутні.
Отже, ФОП Шаня Є.В. стверджує, що всі розрахунки з ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРСИ ПОЛІССЯ виконані, та заборгованості з боку останнього по Договору відсутні.
З метою перевірки вищезазначених даних Відділення звернулося до Позивача з вимогою про надання копій документів (виписок банку, квитанцій тощо), які підтверджують оплату послуг з підготовки, виготовлення та завантаження до системи електронних публічних закупівель Prozorro тендерної документації для участі у Процедурах закупівель, наданих ФОП Шанею Є.В. згідно з Договором (надалі - Вимога 2).
Товариство було попереджене, що неподання інформації, подання інформації в неповному обсязі у встановлені головою територіального відділення строки, подання недостовірної інформації територіальному відділенню є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, та тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 52 Закону № 2210.
На виконання Вимоги 2 Товариство надало копію Акту звірки взаємних розрахунків за період: січень 2018 року - квітень 2020 року між ТОВ Енергоресурси Полісся і ФОП Шаня Є.В. та оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за вказаний період (лист б/д б/н, вх. Чернігівського ТВ № 75-01/565/716 від 15.05.2020).
Верховним Судом у справі № 910/1389/18 від 05.03.2019 надано цілісне правове розуміння такого документу як акт звірки взаємних розрахунків у контексті його значення як доказу, відповідно до якого, сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарський операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Таким чином, позивач не надав жодного документу, що підтверджує факт здійснення оплати наданих послуг ФОП Шаня Є.В.
Також, як вбачається з матеріалів справи № 59/60/67-рп/к.20 у банківських виписках по рахунку ФОП Шаня Є.В, що були надані останнім на вимогу Відділення (вх. № 60-01/3479 від 21.09.2020), відсутні платежі, здійснені ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРСИ ПОЛІССЯ на суму 1600 грн (згідно з актами виконаних робіт від 28.02.2018 № 1818/2 та від 31.03.2018 № 1818/3) або 3200 грн (загальна вартість Послуг), та із зазначенням у графі Призначення платежу номерів рахунків на оплату Послуг або номеру договору, згідно з яким надавались Послуги, або конкретної назви Послуги.
Як зазначалося вище, позивач зобов`язаний оплатити послуги ФОП Шані Є.В шляхом перерахування суми на його банківський рахунок, з зазначенням в графі призначення платежу договору з реквізитами, однак з виписки по банківському рахунку ФОП Шані Є.В., оплати за надання послуг згідно з Договору не вбачаються.
Таким чином, у Відділення наявні підстави вважати, що договір, акти виконаних робіт від 28.02.2018 № 1818/2, від 31.03.2018 № 1818/3 не є достовірними доказами оплати послуг наданих ФОП Шанею Є.В. згідно вимог статті 78 ГПК України та не підпадають під ознаку вірогідності відповідно до приписів статті 79 ГПК України, оскільки вищезазначені обставини доводять зворотнє, зокрема не надання послут ФОП Шанею Є.В. позивачу.
Позивачем було долучено до матеріалів справи судовий наказ у справі № 906/191/21, відповідно до якого було стягнуто з позивача 5 000 грн. за невиконання Додаткової угоди від 18.01.2018. Остання була укладена на наступний день після укладення основного договору (17.01.2018).
Листом від 26.05.2021 (вх. № 60-01/3065 від 02.06.2021) позивач повідомив відповідача, що всі документи, що підтверджують взаємовідносини ТОВ ЕНЕНЕРГОРЕСУРСИ ПОЛІССЯ та ТОВ Шаня Є.В. надано на попередньо адресовані вимоги.
Враховуючи викладене, додаткова угода № 1 від 17.01.2018, яка надана позивачем на підтвердження своїх вимог не є належним та допустимим доказом, оскільки не надавався позивачем під час розгляду антимонопольної справи.
Законодавство про захист економічної конкуренції не містить вичерпного переліку доказів, які повинні бути зібрані органами Комітету під час розгляду справ.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.09.2019 зі справи № 910/13306/18 господарські суди у розгляді справ про оскарження рішення Антимонопольного комітету України мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України правових норм у розгляді антимонопольної справи, повноту з`ясування обставин, які мають значення для справи; доведення АМК обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; відповідність висновків, викладених у Рішенні АМК, обставинам справи. Водночас суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції та самостійно встановлювати, зокрема, обставини інкримінованого порушення, збирати докази, що відноситься до дискреційних повноважень органів Антимонопольного комітету України під час розгляду антимонопольної справи.
Відділенням було направлено вимогу про надання інформації від 30.11.2020 № 60-02/6923 (вимога-3) з метою з`ясування причини розбіжностей в поданих документах ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРСИ ПОЛІССЯ .
Позивач, обгрунтовуючи розбіжності в документах, зазначав, що відповідь на Вимогу 1 підготовлений найнятими юристами, які готували інформацію без з`ясування всіх обставин, через відсутність документації на підприємстві.
У свою чергу, Товариством на пункт 24 Вимоги-1 було вказано, що інформацію, відомості та копії документів для підготовки і оформлення відповіді на неї були передані адвокату директором ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРСИ ПОЛІССЯ Левченко В.А.. який і підписав відповідь на Вимогу-3, заперечення та відповідь на Вимогу-3.
Згідно з пунктом 8.3. Статуту Позивача, виконавчим органом Товариства є директор, який вирішує всі питання діяльності Товариства, крім тих, що є виключною компетенцією Загальних зборів Учасників (додаток 8).
У відповідності із Законом України Про інформацію документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (стаття 1 цього Закону).
Згідно з приміткою до статті 358 Кримінального кодексу України під офіційним документом слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь- яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
У випадку з ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРСИ ПОЛІССЯ всі документи (відповідь на вимогу 1, відповідь на вимогу 2, відповідь на вимогу 3 та заперечення) підписані директором, тобто складені повноважною особою юридичної особи, містять належні реквізити.
Інформація, що міститься в відповіді на вимогу 1 та запереченнях має протилежний зміст, що свідчить про факт подання Товариством недостовірної інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України.
Зважаючи на викладене, ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРСИ ПОЛІССЯ в особі Левченко В.А., що обіймає посаду директора, надало завідомо неправдиві відомості про надання Послуг ФОП Шанею Є.В. з метою уникнення відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій під час участі у процедурах закупівель.
Таким чином, ТОВ Енергоресурси Полісся у запереченнях та у відповіді на вимогу - 2 подало недостовірну інформацію територіальному відділенню Антимонопольного комітету України стосовно надання ФОП Шанею Є.В. послуг з підготовки, виготовлення та завантаження до електронної системи Prozorro тендерних пропозицій та наступної їх оплати з метою уникнення накладення штрафу за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються створення результатів торгів.
У свою чергу, подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції і тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Таким чином, Відділенням було правомірно встановлено, що ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРИ ПОЛІССЯ , надавши недостовірну інформацію на Вимогу 2 та в Запереченнях, не дотрималося вимог статей 22, 22 1 Закону № 3659, що є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 15 статті 50 Закону № 2210 подання недостовірної інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України.
Відповідно до ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є порушення органом АМК України процедурних правил у розгляді справи про порушення конкурентного законодавства або при проведенні ним перевірки додержання суб`єктом господарювання конкурентного законодавства лише у випадках, коли відповідне порушення унеможливило або істотно ускладнило з`ясування фактичних обставин, що мають значення для прийняття правильного рішення у справі.
Згідно вимог статей 73, 76, 77 та 79 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення від 24.06.2021 № 60/54-р/к прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням та доведенням обставин, які мають значення для справи, а також з відповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
З огляду на наведене позовні вимоги відхиляються повністю, а судові витрати у справі покладаються на позивача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи зібрані докази по справі, пояснення представників сторін та керуючись статтями 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 18.02.2022 р.
Суддя О.В. Мандриченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.02.2022 |
Оприлюднено | 21.02.2022 |
Номер документу | 103401233 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Мандриченко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні