Рішення

від 01.02.2022 по справі 911/3164/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032,тел.(044)235-95-51,е-mail:inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2022 р. м. Київ Справа № 911/3164/21

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Руденко Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Софтверван Україна доДержавного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт простягнення 2066652,98 грн. за участю представників:

позивача:Овчаренко О.Е. - адвокат, ордер від 28.12.2021 серія КР № 72498 відповідача:не з`явились суть спору:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Софтверван Україна (далі - позивач) до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт (далі - відповідач) про стягнення 2066652,98 грн., з яких 1920461,16 грн. основний борг, 21125,07 грн. інфляційні втрати, 19572,92 грн. 3% річних, 105493,83 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за субліцензійним договором від 17.07.2019 № 1907604SLM щодо сплати винагороди за надане право користування програмним продуктом (комп`ютерними програмами) згідно акту приймання-передачі ліцензії від 16.07.2021 № UA-PSI-102352 у встановлений договором строк.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.11.2021 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження. Призначено у даній справі підготовче судове засідання та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та інших документів, що підтверджують заперечення проти позову до 07.12.2021. Запропоновано відповідачу надати до суду у строк встановлений для подачі відзиву докази належного виконання зобов`язань за субліцензійним договором від 17.07.2019 № 1907604SLM щодо сплати винагороди за надане право користування програмним продуктом (комп`ютерними програмами), згідно акту приймання-передачі ліцензії від 16.07.2021 № UA-PSI-102352 у встановлений договором строк; контррозрахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, 3 % річних, пені.

Сторони повідомлені про відкриття провадження у даній справі у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення на адреси їх місцезнаходження, належним чином завіреної копії ухвали, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У встановлений судом строк відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, відзиву на позовну заяву та інших документів до суду не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.12.2021 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.02.2022 об 10:50.

На адресу Господарського суду Київської області від Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від 25.01.2022, яке мотивоване неможливістю участі представника відповідача у судовому засіданні 01.02.2022 по даній справі у зв`язку з необхідністю його участі в іншому судовому засіданні.

В судовому засіданні призначеному на 01.02.2022 дослідивши клопотання Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт про відкладення розгляду справи від 25.01.2022, суд постановив протокольну ухвалу, якою відмовив в його задоволенні, про що відображено в протоколі судового засідання від 01.02.2022, з огляду на таке.

Згідно ч. 1, 3 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

З наведи положень ГПК України вбачається, що юридична особа може брати участь в судовому процесі не лише через представника (адвоката), а особисто (самопредставництво) (керівник, директор юридичної особи та ін.).

Таким чином, представник відповідача, який на час розгляду даної справи бере участь в іншому судовому засіданні, не є єдиним можливим законним представником, за відсутності якого справа не може бути розглянута.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених в позові.

Відповідач в судове засідання не з`явився.

Частино 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено субліцензійний договір від 17.07.2019 № 1907604SLM (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - ліцензіат в порядку та на умовах цього договору за винагороду надає відповідачу - субліцензіату право користування Програмним продуктом (комп`ютерними програмами) (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору на умовах цього договору субліцензіату надаються постійні або тимчасові ліцензії на програмні продукти Microsoft у відповідності з Програмою ліцензування, вартість та перелік яких визначається умовами договору та відповідними додатками до нього.

Строк, на який надається право користування програмним продуктом (комп`ютерними програмами), визначений умовами договору та відповідними додатками до нього, що є його невід`ємними частинами (п. 1.5 договору).

Підпунктом 2.2.4 п. 2.1 договору субліцензіат зобов`язався здійснювати оплату винагороди в порядку та на умовах, визначених даним договором.

Згідно з п. 3.1 договору право користування програмним продуктами надається субліцензіату шляхом надання доступу на сайт https://www.microsoft.com/licensinq/servicecenter/ та/або https://businessaccount.microsoft.com/, на якому субліцензіат матиме доступ до програмних продуктів та/або матиме змогу отримати ліцензійні коди на активацію програмних продуктів (у разі потреби), про що сторони складають акт приймання-передачі ліцензій.

Відповідно до 3.2 договору всі ліцензії надаються субліцензіату за актами приймання-передачі ліцензій. В актах приймання-передачі ліцензій відображається перелік Програмних продуктів, на які субліцензіат отримав право користування в межах даного договору.

У п. 4.1 договору визначено, що загальний розмір винагороди за цим договором складається з суми винагород за весь період використання Програмного продукту та становить 5761383,48 грн., що є еквівалентом 219974,01 доларів США за Курсом долара на дату 25 червня 2019 р., що становить 2619,1201 гривень за 100 доларів США. Загальний розмір винагороди за цим договором може коригуватися в порядку та за умов, визначених у відповідних додатках до договору. Загальний розмір винагороди за цим договором підтверджується актами приймання-передачі ліцензій (за необхідності, із застосуванням коригування розміру винагороди в порядку та за умов, визначених договором).

Згідно з п. 4.2 договору розмір винагороди та порядок її оплати погоджується сторонами умовами договору та/або додатками до нього.

Договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 липня 2022 року включно (п. 9.1 договору).

Між сторонами у справі укладено додаток № 1 від 17.07.2019 до договору, в п. 2 якого визначено перелік ліцензій, що надаються ліцензіатом субліцензіату на умовах договору та в рамках Програми ліцензування та розмір винагороди, а саме: п. 2.1 винагорода за ліцензії за 1-й період користування по 30 червня 2020 року загальний розмір винагороди становить 1920461,16 грн.; п. 2.2 винагорода за ліцензії за 2-й період користування з 01 липня 2020 року по 30 червня 2021 року становить 1920461,16 грн.; п. 2.3 винагорода за ліцензії за 3-й період користування з 01 липня 2021 року по 30 червня 2022 року становить 1920461,16 грн.

Згідно з п. 5 додатку № 1 від 17.07.2019 до договору сума винагороди за весь період, у відповідності до переліку, наведеному у п. 2 даного додатка, є еквівалентом 219974,01 доларів США за курсом долара на дату 25 червня 2019 року, що становить 2619,1201 гривень за 100 доларів США.

Пунктом 6 додатку № 1 від 17.07.2019 до договору визначено, що винагорода сплачується в наступному порядку: за 1-й період згідно п. 2.1 додатку в сумі 1920461,16 грн. сплачується не пізніше 24 липня 2019 року; за 2-й період згідно п. 2.2 додатку в сумі 1920461,16 грн. сплачується не пізніше 25 червня 2020 року; за 3-й період згідно п. 2.3 додатку в сумі 1920461,16 грн. сплачується не пізніше 25 червня 2021 року.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач отримав відповідні ліцензії, про що свідчить наступні акти приймання-передачі ліцензій: від 05.08.2019 № 190000262VR, від 03.07.2020 № 200000438VR, від 16.07.2021 № UA-PSI-102352, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач своїх договірних зобов`язань щодо сплати винагороди за надане право користування програмним продуктом (комп`ютерними програмами), згідно акту приймання-передачі ліцензії від 16.07.2021 № UA-PSI-102352 у встановлений договором строк не виконав, в зв`язку з чим за ним рахується борг в розмірі 1920461,16 грн. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Згідно з ч. 1 ст. 1109 Цивільного кодексу України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 1109 Цивільного кодексу України у випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об`єкта права інтелектуальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо сплати винагороди за надане право користування програмним продуктом (комп`ютерними програмами) згідно акту приймання-передачі ліцензії від 16.07.2021 № UA-PSI-102352 в розмірі 1920461,16 грн., в зв`язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 1920461,16 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 1920461,16 грн.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо сплати винагороди за надане право користування програмним продуктом (комп`ютерними програмами), позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати з простроченої суми 1920461,16 грн. за період прострочення з липня 2021 року по вересень 2021 року включно складають 21125,07 грн., 3% річних з простроченої суми 1920461,16 грн. за загальний період прострочення з 26.06.2021 по 27.10.2021 складають 19572,92 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних є арифметично вірними, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги у вказаній частині позову є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач посилаючись на п. 5.2 договору просить суд за порушення строків оплати винагороди стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, за весь період з моменту вчинення порушення до дати повного виконання зобов`язання.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги у вказаній частині позову є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, а також враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо сплати винагороди за надане право користування програмним продуктом (комп`ютерними програмами) згідно акту приймання-передачі ліцензії від 16.07.2021 № UA-PSI-102352, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1920461,16 грн. основного боргу, 21125,07 грн. інфляційних втрат, 19572,92 грн. 3% річних, 105493,83 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 129 1 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Софтверван Україна до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт про стягнення 2066652,98 грн., з яких 1920461,16 грн. основний борг, 21125,07 грн. інфляційні втрати, 19572,92 грн. 3% річних, 105493,83 грн. пеня задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт (вул. Гагаріна, 16, м. Бровари, Київська обл., 07400, ідентифікаційний код 37199618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Софтверван Україна (вул. Миколи Грінченка, 4-Б, м. Київ, 03038, ідентифікаційний код 36273889) 1920461 (один мільйон дев`ятсот двадцять тисяч чотириста шістдесят одну) грн. 16 коп. основного боргу, 21125 (двадцять одну тисячу сто двадцять п`ять) грн. 07 коп. інфляційних втрат, 19572 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот сімдесят дві) грн. 92 коп. 3% річних, 105493 (сто п`ять тисяч чотириста дев`яносто три) грн. 83 коп. пені, 30999 (тридцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 79 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 18.02.2022.

Суддя Ю.В. Подоляк