Рішення

від 18.02.2022 по справі 915/1663/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2022 року Справа № 915/1663/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом: Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; адреса електронної пошти : energoatom@atom.gov.ua ; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу Южноукраїнська атомна електрична станція (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; адреса електронної пошти : office@sunpp.atom.gov.ua ; ідентифікаційний код 20915546)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ВІН СТРІМ (01133, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 14/1, кім. 511; адреса електронної пошти: info@winstream.com.ua , tsurkanmaksim117@gmail.com ; ідентифікаційний код 42215547)

про: визнання договору частково недійсним, стягнення 15 921,96 грн,

Суть спору:

15.11.2021 Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Южноукраїнська атомна електрична станція звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 32/1140 від 12.11.2021 (з додатками), в якій просить суд:

1. Визнати договір № 53-123-08-20-06293 від 10.04.2020 частково недійсним, а саме визнати недійсними: у пункті 2.1 договору фрази крім того ПДВ 20%: 15 921,66 грн. ; Всього з ПДВ: 95 529,96 грн. (дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот двадцять дев`ять грн. 96 коп.) ;

У Специфікації №1, додаток №1 до договору №53-123-08-20-06293 від 10.04.2020 фрази: крім того ПДВ 20%: 15 921,66 грн. ; Всього з ПДВ: 95 529,96 (дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот двадцять дев`ять грн. 96 коп.) .

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ВІН СТРІМ (ЄДРПОУ 42215547) на користь державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі ВП Южно-Українська АЕС надлишково перераховані кошти ВП ЮУАЕС на рахунок ТОВ ВІН СТРІМ у сумі 15 921,96 грн та витрати на оплату судового збору в сумі 4 540,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договору на постачання товару № 53-123-08-20-06293 від 10.04.2020 з додатком до нього; видаткової накладної № 444 від 14.04.2020; платіжного доручення № УПТК/925 від 14.04.2021; листування учасників справи; застосування норм статей 203, 215-217, 1212 Цивільного кодексу України; та мотивовані, зокрема, таким:

10.04.2020 між позивачем та відповідачем було укладено договір № 53-123-08-20-06293 (надалі Договір) на постачання товару на суму 95 529,96 грн. Згідно п.2.2 За даним Договором відбулася 100% передплата. 14.04.2020 ВП ЮУАЕС здійснив авансовий платіж у сумі 95 529,96 грн. з ПДВ на рахунок ТОВ ВІН СТРІМ .

Позивач зазначає, що Договір було укладено сторонами у відповідності до Закону України від 17 березня 2020р. №530-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та Постанови КМУ від 20 березня 2020р. №225 Про деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних діл здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України .

На суму отриманих грошових коштів підприємством постачальника здійснено реєстрацію у ЄДРПН податкової накладної від 14 квітня 2020 року №102.

Проте, Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) внесено зміни та викладено в новій редакції п. 71 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення , відповідно до якого операції з постачання лікарських засобів, медичних виробів та медичного обладнання, необхідних для виконання заходів по боротьбі з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019) , звільняються від оподаткування. А постановою КМУ № 224 від 20.03.2020 року затверджено Перелік № 224, яким визначено перелік лікарських засобів та медичних виробів, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість. У зв`язку з чим, товари, що включені до Переліку № 224, повинні визначатися без ПДВ з настання дати запровадження цієї пільги, відповідно до змін, внесених Законом № 540 (тобто з 17 березня 2020 року) до завершення дії карантину.

Тобто, позивач зазначає, що ВП ЮУ АЕС уклало договір на закупівлю дезінфікуючих засобів для обробки рук та різних видів поверхонь, дані дезінфікуючі засоби включені до переліку товару по постанові №224 від 20.03.2020.

Вказане на переконання позивача свідчить про недійсність спірного договору у відповідній частині.

Крім того, покупець звертався до постачальника з листом від №07/703 0 від 27.04.2020 Щодо укладання додаткової угоди , але відповіді на даний лист отримано не було. 19.05.2020 вдруге, для коригування суми ПДВ за договором поставки товару від 10.04.2020 № 53-123-08-20-06293, постачальнику направлено лист ВП ЮУАЕС від 19.05.2020 № 05/8099 з проханням повернути надлишково перераховану суми ПДВ, що складає 15 921,66 грн. Наразі, різниця суми ПДВ не повернута на рахунок ВП ЮУАЕС. Отже, на переконання відмова постачальника повернути надлишково перераховану суму ПДВ завдає шкоди державному підприємству та інтересам держави.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.12.2021, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, останню було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1663/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Копія вказаної ухвали була направлена учасникам справи, на їх адреси місцезнаходження, визначені у відповідності до приписів ч. 2 ст. 27 ГПК України.

Так, позивач отримав копію ухвали 20.12.2021, 21.12.2021 що вбачається з наявних в матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення зі штрихкодовими ідентифікаторами 5400145026012, 5400145026101.

Відповідач отримав копію ухвали 21.12.2021, що вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400145024796.

28.12.2021 до суду від представника відповідача надійшла заява б/н від 28.12.2021 (вх. № 19509/21) про отримання процесуальних документів в електронному вигляді.

10.01.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 29.12.2021 (вх. № 218/22), в якому товариство просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві, мотивовані, зокрема, тим, що спірний договір є виконаним, тому його ціна, яка узгоджена сторонами в установленому порядку, не може бути змінена, а поставлений за договором товар на момент укладення договору, його передачі та оплати не був звільнений від оподаткування податком на додану вартість.

Відповідач також звертає увагу суду на те, що станом на момент підписання Договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за Договором відповідно до вимог ч. 3 ст. 180 ГК України та Закону України Про публічні закупівлі .

Крім того, відповідач посилається на податкову консультацію №2426/6/99-00-05-06-0206/ІПК від 15.06.2020, відповідно до якої режим звільнення від оподаткування ПДВ застосовується:

- з 17 березня 2020 року до операцій з постачання товарних позицій, включених до Переліку №224 (в редакції, до внесення доповнень постановою №271);

- з 15 квітня 2020 року до операцій з постачання всіх товарних позицій, включених до Переліку №224, в тому числі з врахуванням Постанови 271.

Враховуючи викладене, товариство зазначає, що в момент укладання договору та його виконання (10.04.2021 та 14.04.2021 відповідно) не було правової можливості застосувати положення п. 71 підрозділу розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції, діючій на момент укладення Договору та здійснення операції з купівлі-продажу товарів за ним), тобто, виключає можливість звільнення від сплати податку на додану вартість, а отже, підстав для визнання недійсним частини договору немає.

Станом на час розгляду справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, від учасників справи до суду не надходило.

За правилами ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у даній справі судді Смородінової О.Г. у період з 10.02.2022 по 16.02.2022 повний текст рішення складено та підписано судом 18.02.2022.

Суд розглянув дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 252 ГПК України).

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -

В С Т А Н О В И В:

10 квітня 2020 року між Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом , в особі Відокремленого підрозділу Южноукраїнська атомна електрична станція , як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю ВІН СТРІМ , як постачальником, був укладений Договір на постачання товару № 53-123-08-20-06293, відповідно до предмета якого постачальник зобов`язався передати покупцю, а покупець взяв на себе зобов`язання прийняти і сплатити товар - код CPV33740000-9 по ДК 021:2015 - Засоби для догляду за руками та нігтями (Дезінфекційні засоби) (далі товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 (Додаток до Договору № 1), що є невід`ємною частиною цього Договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2020 року (п. 1.1).

Преамбула Договору на постачання товару № 53-123-08-20-06293 від 10.04.2020 (далі - Договір) містить посилання на те, що договір укладено сторонами у відповідності до Закону України від 17 березня 2020р. №530-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та Постанови КМУ від 20 березня 2020р. №225 Про деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних діл здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України .

За умовами наведеного Договору:

- місцем виконання цього Договору є місто Южноукраїнськ (п. 1.3);

- загальна вартість товару є твердою та складає: разом 79 608,30 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20 %: 15 921,66 грн. Всього з ПДВ: 95 529,96 грн (п. 2.1);

- за даним договором відбувається 100 % передплата (п. 2.2);

- після підписання договору сума договору (ціна товару) зміні не підлягає (п. 2.3);

- ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п. 2.5);

- постачання здійснюється з дати публікації договору в системі Прозоро по 15.04.2020, на умовах DDP м. Южноукраїнськ Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП Складське господарство відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов`язковою присутністю представника постачальника (п. 3.1);

- з товаром постачальник надає покупцю: видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно (для платників ПДВ); електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому чинним законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог законів України Про електронні документа та електронний документообіг та Про довірчі послуги у строки визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН; документ, який підтверджує якість товару (оригінал або завірена постачальником копія) (п. 3.2);

- датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару (п. 3.3);

- приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкції П-6 Про порядок приймання продукції по кількості і П-7 Про порядок приймання продукції по якості , СОУ НАЕК 038:2017 Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС (п. 5.1 Договору);

- всі спори і розбіжності, які можуть виникнути з цього договору або у зв`язку з ним, будуть вирішуватись сторонами згідно претензійного порядку. Сторона, яка порушила права і законні інтереси іншої сторони, зобов`язана поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову (п. 8.1);

- претензія підлягає розгляду в місячний строк, який обчислюється з дня її одержання (п. 8.2);

- у разі незадоволення претензії або неотримання відгуку у встановлений термін, а також неможливості врегулювання розбіжностей у претензійному порядку, спір вирішується в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України (п. 8.3);

- договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами, та скріплення печаткою (п. 12.1);

- дія терміну цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1 цього Договору, та закінчується 31.12.2021 (п. 12.2);

- закінчення терміну дії цього Договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії терміну цього Договору, та виконання діючих зобов`язань (п. 12.3).

Між сторонами також була погоджена та підписана Специфікація № 1, яка є Додатком № 1 до Договору № 53-123-01-20-06098 від 10.04.2020, зі змісту якої вбачається, що сторони погодили поставку товару на суму 79 608,30 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20 %: 15 921,66 грн. Всього з ПДВ: 95 529,96 грн.

Сторонами у Специфікації № 1, яка є Додатком № 1 до Договору погоджено поставку такого товару:

- Клін Стрім (флакон 1л) - 10 шт., код товару згідно з УКТ ЗЕД 3808;

- Біопагдез (флакон 1л) - 10 шт., код товару згідно з УКТ ЗЕД 3808;

- Хлорантин Актив (упаковка 1 кг) - 40 шт., код товару згідно з УКТ ЗЕД 3808;

- Клін Стрім (флакон 1л) - 11 шт., код товару згідно з УКТ ЗЕД 3808;

- Хлорантин Актив (упаковка 1 кг) - 41 шт., код товару згідно з УКТ ЗЕД 3808.

Суд відмічає, що код товару згідно з УКТ ЗЕД 3808 відповідає такій групі товарів: Інсектициди, родентициди, фунгіциди, гербіциди, засоби, що запобігають проростанню паростків, та регулятори росту рослин, дезінфекційні засоби та аналогічні засоби, подані у формах чи упаковках для роздрібної торгівлі або як препарати, або у вигляді готових виробів (наприклад, стрічки, оброблені сіркою, ґноти, свічки і папір липкий від мух) .

Вказане узгоджується з визначеним у предметі договору кодом товару по ДК 021:2015: 33740000-9 Засоби для догляду за руками та нігтями, який в свою чергу знаходиться в розділі 33000000-0 Медичне обладнання, фармацевтична продукція та засоби особистої гігієни.

Договір та Специфікація № 1 до нього скріплені підписами та печатками обох сторін.

Предметом даного позову виступають вимоги позивача до відповідача: немайнового характеру, щодо визнання недійсним частини договору; та майнового характеру щодо стягнення надлишково перерахованих грошових коштів.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин відповідності укладеного між сторонами договору у спірній частині нормам та приписам чинного законодавства, а також встановлення обставин наявності/відсутності правової підстави для перерахування позивачем відповідачу спірних грошових коштів.

Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- Договір на постачання товару № 53-123-08-20-06293 від 10.04.2020 з додатком до нього;

- видаткова накладна № 444 від 14.04.2020;

- платіжне доручення № УПТК/925 від 14.04.2021;

- листи Відокремленого підрозділу Южноукраїнська атомна електрична станція № 05/8099 від 19.05.2020, № 07/7030 від 27.04.2020;

- податкова накладна № 102 від 14.04.2020.

Відповідач на підтвердження власної правової позиції надав суду такі докази:

- інформаційний лист Державної податкової служби України № 10 від 16.04.2020;

- податкова консультація Державної податкової служби України № 2423/6/99-00-05-06-0206/ІПК від 15.06.2020;

- податкова накладна № 102 від 14.04.2020 з квитанцією про її реєстрацію в ЄРПН.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вищенаведеного Договору постачальник (відповідач) поставив покупцю (позивач) товар на загальну суму 95 529,96 грн (з урахуванням ПДВ), що підтверджується копією видаткової накладної № 444 від 14.04.2020 на суму 95 529,96 грн.

14.04.2020 покупець перерахував постачальнику грошові кошти за поставлений товар в сумі 95 529,96 грн, що підтверджується платіжним дорученням № УПТК/925 від 14.04.2021.

Матеріали справи також містять податкову накладну № 102 від 14.04.2020 щодо відповідної господарської операції, з квитанцією про її реєстрацію в ЄРПН.

У подальшому, з метою досудового врегулювання спору Відокремлений підрозділ Южноукраїнська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом двічі звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІН СТРІМ з листами № 07/7030 від 27.04.2020 та № 05/8099 від 19.05.2020, в яких пропонував укладання додаткової угоди щодо виключення суми ПДВ із вартості товару, а також просив відповідача повернути надмірно перераховані кошти (сума ПДВ).

За даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, останній відповіді на вказані звернення не надавав.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Приписами ч.ч. 1-2, 4 ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 762 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Приписами ст. 16 ЦК України передбачено, що визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 ЦК України.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Аналогічна позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, заявником при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020, який набрав чинності з 02.04.2020, пункт 71 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України викладений у такій редакції: 71. Тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій. Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року .

Суд відмічає, що як станом на момент укладання договору (10.04.2020), так і станом на момент його виконання (14.04.2020) на всій території України було запроваджено карантин відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 .

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 затверджено Перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Вказана постанова набрала чинності 21.03.2020.

У розділі Дезінфекційні засоби і антисептики (в редакції, чинній на момент укладення договору від 10.04.2020 та на момент виконання договору - 14.04.2020) включений дезінфекційний засіб за кодом УКТ ЗЕД 3808.

Таким чином, передбачений Договором товар - код CPV33740000-9 по ДК 021:2015 - Засоби для догляду за руками та нігтями (Дезінфекційні засоби) (відповідно до Специфікації № 1: Клін Стрім код товару згідно з УКТ ЗЕД 3808; Біопагдез код товару згідно з УКТ ЗЕД 3808; Хлорантин Актив код товару згідно з УКТ ЗЕД 3808), вимогами законодавства, чинного на момент укладення цього договору, здійснення поставки та оплати за ним, віднесено до товарів, звільнених від оподаткування податком на додану вартість.

Щодо заперечень відповідача про те, що в момент укладання договору та його виконання (10.04.2021 та 14.04.2021 відповідно) не було правової можливості застосувати положення п. 71 підрозділу розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції, діючій на момент укладення Договору та здійснення операції з купівлі-продажу товарів за ним), з посиланням на зміст податкової консультації №2426/6/99-00-05-06-0206/ІПК від 15.06.2020, суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 № 271 вносилися зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224, зокрема і в частині зміни назви відповідного переліку на - Перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Також постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 № 271 у відповідному Переліку назву розділу Дезінфекційні засоби і антисептики було викладено в такій редакції: Дезінфекційні засоби, антисептики та обладнання для проведення дезінфекції, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 ;

Постанова Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 № 271 набрала чинності 15.04.2020.

Відповідач вважає, що оскільки вказана постанова набрала чинності після укладання і виконання Договору, не було підстав для застосування до спірних правовідносин положень п. 71 підрозділу розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

Суд не погоджується з вказаними доводами відповідача та зазначає, що зі змісту податкової консультації Державної податкової служби України № 2423/6/99-00-05-06-0206/ІПК від 15.06.2020, зокрема, вбачається, що режим звільнення від оподаткування ПДВ застосовується:

- з 17 березня 2020 року до операцій з постачання товарних позицій, включених до Переліку №224 (в редакції, до внесення доповнень постановою №271);

- з 15 квітня 2020 року до операцій з постачання всіх товарних позицій, включених до Переліку №224, в тому числі з врахуванням Постанови 271.

До Переліку № 224 (в редакції, до внесення доповнень Постановою № 271) включено, у тому числі, розділ Дезінфекційні засоби і антисептики , з переліком найменувань (назв товару (основного компоненту)) відповідних засобів. Постановою № 271 було викладено в новій редакції лише назву такого розділу ( Дезінфекційні засоби, антисептики та обладнання для проведення дезінфекції, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 ), при цьому сам перелік назв товару (основного компоненту), що міститься у такому розділі, залишено без змін.

Таким чином, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 № 271 було фактично змінено лише назву розділу, при цьому сам перелік відповідних товарів у відповідному розділі не зазнав змін (зокрема, дезінфекційні засоби за кодом УКТ ЗЕД 3808) заперечення відповідача відхиляються судом.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що за приписами ч. 1 ст. 189 ГК України, ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податок на додану вартість це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відтак, станом на час укладення договору на постачання товару № 53-123-08-20-06293 від 10.04.2020 та на час його виконання (14.04.2020) поставка визначеного договором товару мала здійснюватися без нарахування податку на додану вартість.

Водночас, як встановлено судом, та не заперечується учасниками справи, у загальну вартість товару 95 529,96 грн включено податок на додану вартість - 20 %: 15 921,66 грн, що суперечить наведеним вище приписам законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ст. 217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

За приписами ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Враховуючи викладене, позовна вимога про визнання частково недійсним Договору № 53-123-08-20-06293 від 10.04.2020 в частині нарахування податку на додану вартість у розмірі 15 921,66 грн є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджена та підлягає задоволенню.

З урахуванням наведеного, щодо другої позовної вимоги про стягнення з відповідача надлишково перерахованих коштів, суд зазначає таке.

Відповідні позовні вимоги позивач обґрунтовує, зокрема, посиланням на ст. 1212 ЦК України.

Так, згідно зі ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 викладена така правова позиція: кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Верховний Суд у постанові від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18 вказав, що під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2016 у справі № 6-2978цс15 та від 03.06.2016 у справі № 6-100цс15.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Для застосування зазначеної норми необхідно, по-перше, щоб одна особа набула (зберегла) майно за рахунок іншої. Збільшення або збереження в попередньому розмірі майна однієї сторони є результатом відповідного зменшення майна у іншої сторони. По-друге, необхідно, щоб набуття майна однією особою за рахунок іншої відбулося без достатньої правової підстави, передбаченої законом або угодою. Безпідставно набуте майно повертається тому, за рахунок кого було набуте.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, як встановлено судом, грошові кошти у сумі 15 921,96 грн були перераховані позивачем відповідачу згідно з платіжним дорученням № УПТК/925 від 14.04.2021 на підставі Договору на постачання товару № 53-123-08-20-06293 від 10.04.2020.

Враховуючи вищенаведене, оскільки Договір на постачання товару № 53-123-08-20-06293 від 10.04.2020 у частині включення до ціни товару ставки податку на додану вартість, що складає 15 921,96 грн, визнаний судом недійсним, докази повернення 15 921,96 грн відповідачем позивачу у матеріалах справи відсутні та сторонами суду не подані, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача надлишково перерахованих коштів у розмірі 15 921,96 грн, як таких, які набуті без достатньої правової підстави.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судовий збір за подання позову підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати частково недійсним Договір № 53-123-08-20-06293, укладений 10.04.2020 між Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Южноукраїнська атомна електрична станція та Товариством з обмеженою відповідальністю ВІН СТРІМ в частині нарахування податку на додану вартість у розмірі 15 921,66 грн, зокрема:

- п. 2.1 Договору визнати недійсним в частині слів крім того ПДВ 20%: 15 921,66 грн. ; Всього з ПДВ: 95 529,96 грн. (дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот двадцять дев`ять грн. 96 коп.) ;

- Додаток № 1 до Договору № 53-123-08-20-06293 від 10.04.2020 Специфікація № 1 визнати недійсним в частині слів крім того ПДВ 20%: 15 921,66 грн. ; Всього з ПДВ: 95 529,96 (дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот двадцять дев`ять грн. 96 коп.) .

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВІН СТРІМ (01133, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 14/1, кім. 511; ідентифікаційний код 42215547) на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу Южноукраїнська атомна електрична станція (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546) надлишково перераховані кошти в розмірі 15 921,96 грн, а також 4 540,00 грн судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу Южноукраїнська атомна електрична станція (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю ВІН СТРІМ (01133, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 14/1, кім. 511; ідентифікаційний код 42215547).

Повне рішення складено та підписано судом 18.02.2022.

Суддя О.Г. Смородінова