ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2022 року
м. Черкаси справа № 925/1506/20
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., із секретарем судового засідання Дяченко Т.В. за участю представників сторін: позивача - Первак О.М. за посадою, відповідача - Мухінський В.О. адвоката за ордером, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАУДКІНЕТІКС ЮА" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання винним у передачі комерційної таємниці та стягнення 400 000,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
23 листопада 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю " КЛАУДКІНЕТІКС ЮА" звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в якій просить:
- визнати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 винним у передачі інформації, що становить комерційну таємницю та вчинення дій, що підпадає під ознаки недобросовісної конкуренції, здійснених 13.04.2020, 27.4.2020, 30.04.2020 та 04.05.2020;
- стягнути 400 000,00 грн. штрафу за передачу інформації, що становить комерційну таємницю Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАУДКІНЕТІКС ЮА".
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що відповідач порушив умови договору підряду на виконання робіт в галузі ІТ № 1-01/20, укладеного між сторонами 02.01.2020, а саме: в процесі проведення консультацій з Корпорацією щодо формування релізу програмного забезпечення із використанням отриманих та оплачених позивачем програмних компонентів відповідача, виявилось, що останній, використовуючи електронну адресу в доменній зоні xolv.org - ІНФОРМАЦІЯ_1, що є його альтернативним ідентифікатором у системах (Система відстеження помилок - JIRA, Cистема контролю версій коду - GIT, Система інтеграції (формування релізів) - bitrise.io / Jenkins) та захищених мережах позивача / Корпорації, отримав доступ до систем та здійснював передачу програмних компонентів. І відповідно, як вказує позивач, відповідач 4 (чотири) рази порушив умови вказаного договору про конфіденційність у квітні місяці та на початку травня 2020 року.
В діях відповідача позивач вбачає наявний склад порушення, передбаченого ст.19 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції , тобто маючи доступ до певних відомостей, що становлять комерційну таємницю позивача, використав їх у своїй господарській діяльності без отримання від уповноваженої особи позивача письмового дозволу на таке використання відомостей. У зв`язку із чим, на думку позивача, до відповідача необхідно застосувати санкції передбачені параграфом 7 Договору, а саме стягнути з відповідача на користь позивача штраф в розмірі 400000 гривень відповідно до п. 7.3. Договору підряду, по 100000 гривень за кожен випадок передачі відповідачем американській компанії - КЛАУД КІНЕТІКС ІНКОРПОРЕЙТЕД конфіденційної інформації, перелік якої визначений в п. 6.1. договору підряду.
Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.
16.12.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач вважав заявлені позивачем вимоги необґрунтованими та безпідставними посилаючись на те, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами позовні вимоги позивача та не надано позивачем доказів щодо наявності усіх елементів складу правопорушення передбаченого ст. 19 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції . Відповідач вважає, що обов`язок доведення в суді факту протиправної поведінки відповідача, розміру завданої шкоди, а також прямого причинного зв`язку між ними покладається на позивача з документальним підтвердженням обґрунтованого розрахунку суми, що стягується на відшкодування заподіяної шкоди.
Відповідач зазначив, що твердження позивача про те, що в діях відповідача наявний склад порушення, передбаченого статтею 19 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції , щодо вимоги про встановлення факту зловживання своїми правами шляхом вчинення дій, що становлять недобросовісну конкуренцію не підлягають розгляду в судовому порядку, оскільки вирішення даного питання відноситься до повноважень відповідного органу Антимонопольного комітету України.
Також, у відзиві на позов відповідач просив суд стягнути з позивача судові витрати, пов`язані з наданням професійної правової допомоги у попередньому (орієнтованому) розмірі - 11 000,00 грн.
Одночасно відповідач подав до суду клопотання про закриття провадження у цій справі посилаючись на положення п.1 ч.1 ст.231 ГПК України.
21.12.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач заперечував проти доводів відповідача, викладених у відзиві.
04.01.2021 від відповідача до суду надійшло письмове заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Відповідач вважає, що всі обставини, які зазначені позивачем в позовній заяві та на яких ґрунтуються позовні вимоги, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, зокрема:
- не підтверджено надання (присвоєння) відповідачу електронної адреси в доменній зоні xolv.org - ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- не підтверджено, що між позивачем та відповідачем в договірному порядку був визначений спосіб передачі результату виконаних робіт саме через систему bitrise.io, роздруківки з якої додані до позовної заяви та до відповіді на відзив;
- не підтверджено факт передачі відповідачем конфіденційної інформації американській компанії - КЛАУД КІНЕТІКС ІНКОРПОРЕЙТЕД або будь-якій іншій особі.
На думку відповідача, такі доводи позивача є його особистим оціночним судженням, яке відповідно до п. 2 ст. 30 Закону України Про інформацію , не підлягає спростуванню та доведенню їх правдивості.
Ухвалою суду від 18.03.2020 у справі було призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу, проведення якої доручено ТОВ "ЛАБОРАТОРІЯ КОМП`ЮТЕРНОЇ КРИМІНАЛІСТИКИ" (03127, м. Київ, провулок Коломийський,буд.13/23; код ЄДРПОУ 39818376); провадження у справі зупинялося.
Судом був отриманий висновок експерта за результатом проведення комп`ютерно-технічної експертизі від 31.05.2021 № 21/3 КТ-19.
Ухвалою суду від 30.06.2021 провадження у справі було поновлено та призначено підготовче засідання.
Ухвалою від 26.08.2021 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до розгляду по суті.
Про подальший хід розгляду справи визначено в ухвалах, які містяться в матеріалах справи.
25.01.2022 від відповідача надійшло до суду клопотання про збільшення витрат на професійну правову допомогу до 33000 грн., які відповідач просив суд стягнути з позивача.
Суд, дослідивши заявлене відповідачем клопотання про закриття провадження у справі, вважає його таким, що не підлягає до задоволення, оскільки суперечить принципу доступу до правосуддя.
10.02.2022 в судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні заявлені вимоги не визнав вважаючи їх безпідставними та просив суд у позові відмовити повністю.
Суд, вислухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази та дослідивши висновок експерта за результатом проведення комп`ютерно-технічної експертизі від 31.05.2021 № 21/3 КТ-19, приходить до наступного.
Предметом спору у даній справі є визнання відповідача винним у передачі інформації, що становить комерційну таємницю та вчинення дій, що підпадає під ознаки недобросовісної конкуренції, здійснених 13.04.2020, 27.04.2020, 30.04.2020 та 04.05.2020, а також стягнення 400 000,00 грн. штрафу за передачу інформації, що становить комерційну таємницю позивача.
З матеріалів справи вбачається, що 02.01.2020 між позивачем (замовником) та відповідачем (підрядником) укладено договір підряду на виконання робіт в галузі IT №1-01/20 (далі - Договір).
Предметом договору було виконання підрядником робіт за технічним завданням Замовника щодо забезпечення належного функціонування програмного забезпечення, яке є у власності (користуванні Замовника), розробка компоненту інформаційної системи (п.2.1. договору).
Судом встановлено, що відповідач на виконання умов вказаного договору розробив і передав, а позивач прийняв і оплатив програмні компоненти, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні, Актами прийому-передачі від 31.01.2020, від 02.03.2020 та від 01.04.2020.
Пунктом 6.4. Договору передбачено що, якщо інше не передбачено умовами цього договору або якщо інше спеціально не погоджено між сторонами в письмовій формі, підрядник зобов`язується протягом надання послуг (виконання робіт) замовнику та необмежений час після цього, прямо чи опосередковано, не повідомляти чи не розголошувати третім особам конфіденційну інформацію, а також не використовувати її на шкоду замовнику або з метою власної користі, або з метою користі будь-якої особи чи для будь-якої діяльності, яка конкурує з замовником.
Пунктом 6.7.1. договору підряду встановлено що підрядник зобов`язується не здійснювати жодних дій, що становлять або можуть становити недобросовісну конкуренцію , як визначено в законі України Про захист від недобросовісної конкуренції та господарському кодексі України проти замовника або завдати шкоду замовнику.
За умовами п. 6.7.2. Договору сторони визнають і підтверджують, що розголошення підрядником конфіденційної інформації в порушення умов договору становить недобросовісну конкуренцію згідно з господарським кодексом України.
Відповідно п. 7.3. договору, у випадку передачі або розкриття підрядником деталей виконання робіт, інформації щодо технічних способів, засобів та прийомів, що використовувались підрядником в процесі надання послуг (виконання робіт) або будь-якої іншої інформації, що може становити комерційну таємницю замовника або вчинення дій, що підпадає під ознаки недобросовісної конкуренції, підрядник зобов`язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 100000 гривень за кожен випадок передачі підрядником такої інформації незалежно від того, яким чином така інформація була використана третіми особами та чи поніс замовник у зв`язку з цим збитки.
Згідно умов п. 8.1. Договору, позивач листом № 17 від 13.03.2020 повідомив відповідача про намір достроково припинити дію договору з 14.04.2020, що було погоджено і відповідачем.
Отже, договірні зобов`язання сторін були виконані в повному обсязі та припинені з 14.04.2020.
Судом встановлено, що станом на час звернення позивача до суду, договірні відносини між позивачем та відповідачем відсутні.
Призначаючи судову комп`ютерно-технічну експертизу, суд на вирішення судового експерта поставив ряд запитань, зокрема:
- Чи можливо зробити висновок на основі інформації з лотів системи Bitrise що емейлІНФОРМАЦІЯ_1 належить саме фізичній особі - ОСОБА_1? (питання 9 стор. 5 висновку експерта);
- Чи можливо зробити висновок на основі інформації з лотів системи Bitrise що ІНФОРМАЦІЯ_3належить саме фізичній особі - ОСОБА_1? (питання 10 стор. 5 висновку експерта).
Згідно вимог ст.73 ГПК України суд враховує відповідь на питання 9 та 10 (стор. 31 висновку експерта за результатами проведення комп`ютерно-технічної експертизи від 31.05.2021 року за № 21/3 КТ-19), які ставились на експертизу.
У вказаному висновку експерт надав ідентичні відповіді, а саме: Вирішити питання не виявляється можливим, в зв`язку з тим, що лог-файл це протокол (журнал) подій чи роботи програми (операційної системи середовища) який містить записи в хронологічному порядку і не містять конкретні записи щодо конкретних даних користувача (наприклад: зображення, прізвище ім`я по батькові, дата народження місце проживання, паспортні та інші дані), а містять записи простого нікнейму та/або адресу електронної пошти .
Також не підлягають ототожненню із особою відповідача висновки експерта щодо виявлення у наданих позивачем на експертизу флеш накопичувачах KingstonDataTraveler 100 G3 , що є додатком до протоколу огляду та фіксації веб-сторінки із зняттям інформації електронних інформаційних систем від 20.08.2020, записів щодо проведення дій користувачем ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) (п. 5-8 висновку експерта на стор. 30,31).
За приписами ст. 19 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції неправомірним використанням комерційної таємниці є впровадження у виробництво або врахування під час планування чи здійснення господарської діяльності без дозволу уповноваженої на те особи відомостей, що становлять відповідно до законодавства України комерційну таємницю.
Зокрема, обов`язок доведення в суді факту протиправної поведінки відповідача, розміру завданої шкоди, а також прямого причинного зв`язку між ними покладається на позивача з документальним підтвердженням обґрунтованого розрахунку суми, що стягується на відшкодування заподіяної шкоди.
Наявність усіх елементів складу правопорушення передбаченого ст. 19 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції , необхідного для настання цивільно-правової відповідальності відповідача, а саме наявності протиправної поведінки, збитків, причинно-наслідкового зв`язку між заподіяними збитками та діями відповідача, а також вини останнього в їх завданні, в матеріалах справи відсутні та не підтверджені належними і допустимими доказами.
Суд вважає, що відсутність або недоведеність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди (збитків). Тобто, звертаючись до суду з позовом, позивач має довести належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу правопорушення.
Суд також вважає, що додані позивачем до позовної заяви роздруківки з даних системи інтеграції (формування релізів) - bitrise.io не підтверджують вказаних обставин.
Отже, оскільки позивачем не доведено факту присвоєння відповідачу електронної адреси в доменній зоні xolv.org - ІНФОРМАЦІЯ_1,то твердження позивача про те, що саме відповідачем передавалась конфіденційна інформація американській компанії - КЛАУД КІНЕТІКС ІНКОРПОРЕЙТЕД або будь-якій іншій особі, суд вважає безпідставним.
Доводи позивача щодо порушення відповідачем умов п. 6 договору підряду на виконання робіт в галузі ІТ № 1-01/20 від 02.01.2020 стосовно конфіденційності суд вважає необґрунтованими, оскільки позивачем не доведено, що між позивачем та відповідачем в договірному порядку був визначений спосіб передачі результату виконаних робіт саме через систему bitrise.io.
Докази, які б свідчили про факти передачі відповідачем конфіденційної інформації, зазначеної у п. 6 Договору підряду американській компанії - КЛАУД КІНЕТІКС ІНКОРПОРЕЙТЕД або будь-якій іншій особі, позивачем до суду не надано і в матеріалах справи відсутні.
Ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Оцінюючи вище викладене, суд приходить до переконання про недоведеність позивачем заявлених позовних вимог, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Крім того, відповідач у клопотанні від 25.01.2022, посилаючись на п.8 ст.125 ГПК України, просив суд стягнути з позивача витрати на професійну правову допомогу в сумі 33000 грн.
Суд, дослідивши заявлене відповідачем вище вказане клопотання, приходить до наступного.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 5 та ч. 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Ч.4 ст.129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. таке правило розподілу
У ч.5 ст. 129 ГПК України визначені такі критерії, які суд має враховувати під час вирішення питання про розподіл судових витрат:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
В якості доказів понесених витрат відповідач надав суду:
- Договір з Адвокатським бюро ДЕФІНІЦІЯ КУШНІРА про надання професійної правничої допомоги № 07/12 від 07.12.2020;
- акт приймання-передачі виконаних робіт № 1 від 11.12.2020;
- платіжне доручення № 125 від 14.12.2020 про перерахування коштів за надання професійної правової допомоги в сумі 11 000 грн.;
- акт прийому-передачі виконаних робіт №2 від 24.01.2022 із зазначеною вартістю послуг в розмірі 22 000 грн.
Частиною 1 статті ст. 16 ГПК України, встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Згідно з ч. 2 названої статті, представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 123 ГПК України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч.ч. 1, 3 п. 1).
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Суд, враховуючи вище викладене, приходить до висновку, що клопотання відповідача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123,129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАУДКІНЕТІКС ЮА" (код ЄДРПОУ: 42762643; вул.Шевченка,266/1, м.Черкаси, 18001) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) - 33 000 грн. (тридцять три тисячі грн) витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повний текст складено і підписано 18.02.2022.
СУДДЯ К.І. Довгань
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 10.02.2022 |
Оприлюднено | 22.02.2022 |
Номер документу | 103401880 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Довгань К.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні