Постанова

від 09.02.2022 по справі 908/3359/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 908/3359/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Уркевича В. Ю.- головуючого, Чумака Ю. Я., Краснова Є. В.,

за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СТ-Трейд-ЛТД

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.11.2021 (головуючий суддя Березкіна О. В., судді Дармін М. О., Подобєд І. М.) та рішення Господарського суду Запорізької області від 04.08.2021 (суддя Левкут В. В.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спецмашпром-2000

до Товариства з обмеженою відповідальністю СТ-Трейд-ЛТД

про усунення перешкод в користуванні майном,

за участю представників:

позивача - Чоп`яка В. М. (адвокат), ОСОБА_1 (у порядку самопредставництва),

відповідача - ОСОБА_2 (у порядку самопредставництва),

СУТЬ СПОРУ:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Спецмашпром-2000 (далі - Спецмашпром-2000 , позивач) є орендарем нерухомого майна та земельної ділянки, що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, пров. Зустрічний, 9.

2. Позивач стверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю СТ-Трейд-ЛТД (далі - ТОВ СТ-Трейд-ЛТД , відповідач) перешкоджає йому користуватися орендованим майном та земельною ділянкою, що стало підставою звернення до суду.

3. Суд першої інстанції позов задовольнив. Апеляційний господарський суд рішення суду першої інстанції залишив без змін. ТОВ СТ-Трейд-ЛТД звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

4. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, виходячи з такого.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

5. У грудні 2019 року ТОВ Спецмашпром-2000 звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ СТ-Трейд-ЛТД про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном та земельною ділянкою, кадастровий номер 2310100000:07:045:0027, розташованими за адресою: м. Запоріжжя, пров. Зустрічний, буд. 9, шляхом зобов`язання відповідача надати вільний доступ та не чинити перешкод у проїзді/проході до земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:07:045:0027, та об`єктів нерухомості за адресою: м. Запоріжжя, пров. Зустрічний, 9.

6. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач систематично порушує права позивача шляхом вчинення перешкод у користуванні нерухомим майном та земельною ділянкою, належних позивачеві на праві оренди щодо проїзду/проходу по земельній ділянці, які підлягають захисту у судовому порядку.

7. Позивачем під час нового розгляду справи подана заява про уточнення (зміну) позовних вимог, в якій ТОВ Спецмашпром-2000 просило заборонити ТОВ СТ-Трейд-ЛТД огороджувати територію, встановлювати ворота чи інші обмежувальні або огороджувальні засоби, встановлювати пости охорони або інші перешкоди, що унеможливлюють вільний проїзд чи прохід до і по території колишнього цілісного майнового комплексу Тепличного комбінату за адресою: м. Запоріжжя, пров. Зустрічний, 9.

8. Господарський суд Запорізької області ухвалою від 10.06.2021 прийняв вказану заяву про уточнення (зміну) позовних вимог, оскільки уточнення позовних вимог необхідно для захисту прав позивача у зв`язку зі зміною фактичних обставин справи, що сталася після ухвалення скасованих судових рішень.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

9. 28.11.2014 між громадянином України ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ Спецмашпром-2000 (орендарем) укладений договір оренди нерухомого майна, за умовами якого орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, а саме: інв. № 420100020 (літ. Н), інв. № 42100030, склад удобрення (літ. М), що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пров. Зустрічний, 9, загальною площею 1110,8 кв. м.

10. Крім того, 19.05.2015 між ТОВ Спецмашпром-2000 (орендар) та Запорізькою міською радою (орендодавець) укладений договір оренди землі № 201507000100134, згідно з умовами якого позивачу в оренду передано земельну ділянку площею 1,1425 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, пров. Зустрічний, 9, і на якій розташовані будівлі та споруди.

11. Підставою для звернення до суду стало порушення відповідачем прав позивача шляхом вчинення перешкод відповідачем у користуванні нерухомим майном та земельною ділянкою, належних позивачу на праві оренди.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

12. Суди розглядали справу неодноразово.

13. Господарський суд Запорізької області рішенням від 04.08.2021 позов задовольнив.

14. Суд заборонив ТОВ СТ-Трейд-ЛТД огороджувати територію, встановлювати ворота чи інші обмежувальні засоби, встановлювати пости охорони або інші перешкоди, що унеможливлюють вільний проїзд чи прохід до і по території орендованих об`єктів нерухомості ТОВ Спецмашпром-2000 , які знаходяться на орендованій земельній ділянці, кадастровий номер 2310100000:07:045:0027, за адресою: м. Запоріжжя, пров. Зустрічний, 9, колишнього цілісного майнового комплексу Тепличного комбінату.

15. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 10.11.2021 рішення Господарського суду Запорізької області від 04.08.2021 залишив без змін.

16. Судові рішення мотивовані тим, що відповідач створює перешкоди позивачу в користуванні належним йому на праві оренди майном шляхом встановлення шлагбаумів, охорони, перекриваючи проїзд, тобто блокуючи позивачу можливість доступу до орендованої земельної ділянки та нерухомого майна.

17. При цьому вимога позивача про усунення перешкод в користуванні майном, яке він орендує, є належним способом захисту.

18. Суд апеляційної інстанції також дійшов висновку, що доводи скаржника про те, що суд першої інстанції на власний розсуд змінив зміст заявлених вимог позивача, є необґрунтованими, оскільки судом розглянуті позовні вимоги, які були вказані у заяві про уточнення (зміну) позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

19. У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ СТ-Трейд-ЛТД , в якій скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.11.2021 та рішення Господарського суду Запорізької області від 04.08.2021, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги та заперечень на неї

20. Підставою касаційного оскарження є пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

21. На обґрунтування підстав касаційного оскарження ТОВ СТ-Трейд-ЛТД вказує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, зокрема статтю 391 Цивільного кодексу України, не застосували статтю 386 Цивільного кодексу України, порушили норми процесуального права, зокрема, статті 14, 46, 80 Господарського процесуального кодексу України, не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 03.08.2020 у справі № 911/2139/19, від 16.04.2019 у справі № 910/10297/18, від 13.02.2018 у справі № 912/4425/16 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

22. Скаржник вважає, що судом першої інстанції порушено норми статті 46 Господарського процесуального кодексу України в частині прийняття заяви про уточнення (зміну) позовних вимог, оскільки судом першої інстанції не визначено, чи відбулась при цьому зміна предмета або підстав позову. Разом з тим уточнення позовних вимог при новому розгляді справи судом першої інстанції статтею 46 Господарського процесуального кодексу України не передбачено.

23. ТОВ СТ-Трейд-ЛТД зазначає, що суд першої інстанції неправомірно прийняв нові докази, які були додані до заяви про уточнення (зміну) позовних вимог (копії витягів із Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.07.2020 та 17.07.2020), проте нормами Господарського процесуального кодексу України не встановлено право позивача подавати нові докази на стадії нового розгляду справи.

24. Скаржник також посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (прийняття судом першої інстанції нових доказів при новому розгляді справи).

25. На думку ТОВ СТ-Трейд-ЛТД , задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився й апеляційний господарський суд, змінив зміст позовних вимог, чим порушив вимоги статті 14 Господарського процесуального кодексу України.

26. Крім того, скаржник вказує, що суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, які були відхилені судами при первісному розгляді справи.

27. У судовому засіданні представник відповідача підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.

28. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ Спецмашпром-2000 вказує, що у заяві про уточнення (зміну) позовних вимог позивач лише змінив позовну вимогу у зв`язку із зміною фактичних обставин справи за час розгляду, проте не змінював підстави позову. При цьому у позовній заяві позивач також посилався на статтю 386 Цивільного кодексу України.

29. Щодо доводів скаржника про надання нових доказів разом із заявою про уточнення (зміну) позовних вимог, ТОВ Спецмашпром-2000 зазначає, що такі докази подані на обґрунтування обставин зміни фактичних обставин справи, що стали підставою для подання такої заяви.

30. На думку позивача, твердження ТОВ СТ-Трейд-ЛТД про те, що суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, які були відхилені судами при первісному розгляді справи, є необґрунтованими, а правовідносини у справах, на неврахування висновків Верховного Суду в яких посилається скаржник у касаційній скарзі, не є подібними зі справою, що розглядається.

31. З огляду на викладене ТОВ Спецмашпром-2000 просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, судові рішення залишити без змін.

32. У судовому засіданні представник позивача виклав заперечення проти касаційної скарги.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

33. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

34. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників сторін , дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України

35. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

36. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

37. Разом з тим на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).

38. За матеріалами справи ТОВ Спецмашпром-2000 звернулося Господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ СТ-Трейд-ЛТД про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном та земельною ділянкою, кадастровий номер 2310100000:07:045:0027, розташованими за адресою: м. Запоріжжя, пров. Зустрічний, 9, шляхом зобов`язання відповідача надати вільний доступ та не чинити перешкод у проїзді/проході до земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:07:045:0027, та об`єктів нерухомості за адресою: м. Запоріжжя, пров. Зустрічний, 9.

39. Згідно із частиною першою статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

40. Відповідно до пунктів 4, 5 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

41. Згідно із частиною третьою статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

42. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи (частина четверта статті 46 Господарського процесуального кодексу України).

43. Суд касаційної інстанції зазначає, що зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

44. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв`язку з цим господарський суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує при прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (подібний правовий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19).

45. ТОВ Спецмашпром-2000 під час нового розгляду справи подало заяву про уточнення (зміну) позовних вимог, в якій позивач просив заборонити ТОВ СТ-Трейд-ЛТД огороджувати територію, встановлювати ворота чи інші обмежувальні або огороджувальні засоби, встановлювати пости охорони або інші перешкоди, що унеможливлюють вільний проїзд чи прохід до і по території колишнього цілісного майнового комплексу Тепличного комбінату за адресою: м. Запоріжжя, пров. Зустрічний, 9.

46. В ухвалі від 10.06.2021 Господарський суд Запорізької області зазначив, що заява про уточнення (зміну) позовних вимог у судовому засіданні 12.05.2021 судом прийнята, оскільки уточнення позовних вимог необхідно для захисту прав позивача у зв`язку зі зміною фактичних обставин справи, що сталася після ухвалення скасованих судових рішень. Отже, судом розглядаються вимоги про заборону ТОВ СТ-Трейд-ЛТД огороджувати територію, встановлювати ворота чи інші обмежувальні або огороджувальні засоби, встановлювати пости охорони або інші перешкоди, що унеможливлюють вільний проїзд чи прохід до і по території колишнього цілісного майнового комплексу Тепличного комбінату за адресою: м. Запоріжжя, пров. Зустрічний, 9.

47. Тобто суд першої інстанції у вказаній ухвалі зазначив саме про предмет позову.

48. Крім того, як у позовній заяві, так і у заяві про уточнення (зміну) позовних вимог, позивач також посилався на статтю 386 Цивільного кодексу України.

49. Отже, оскільки змінилися фактичні обставини справи, позивач мав право при новому розгляді подати вказану заяву про уточнення (зміну) позовних вимог, а суд першої інстанції правомірно прийняв вказану заяву до розгляду.

50. Суд касаційної інстанції відхиляє доводи скаржника, що судами попередніх інстанцій не враховані висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 03.08.2020 у справі № 911/2139/19, оскільки у вказаній справі був заявлений позов про стягнення коштів, обґрунтований неналежним виконанням умов договору, тобто вимогу майнового характеру, а в подальшому позивачем було заявлено нову позовну вимогу немайнового характеру про розірвання укладеного договору, обґрунтовану іншими нормами права. При цьому у справі № 911/2139/19 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що доповнення майнового позову немайновою вимогою про розірвання договору поставки не є збільшенням розміру позовних вимог, оскільки під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

51. У зв`язку з цим правовідносини у справі, що розглядається, та зазначеній ТОВ СТ-Трейд-ЛТД справі не можна вважати подібними, позаяк існує ряд істотних відмінностей саме у фактичних обставинах такого спору, пов`язаних із правами й обов`язками його сторін, що в свою чергу зумовлює і різний зміст спірних правовідносин.

52. Звідси доводи скаржника про те, що судом першої інстанції порушено норми статті 46 Господарського процесуального кодексу України в частині прийняття заяви про уточнення (зміну) позовних вимог є необґрунтованими.

53. У касаційній скарзі ТОВ СТ-Трейд-ЛТД вважає, що суд першої інстанції неправомірно прийняв нові докази, які були додані до заяви про уточнення (зміну) позовних вимог (копії витягів із Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.07.2020 та від 17.07.2020), оскільки нормами Господарського процесуального кодексу України не встановлено право позивача подавати нові докази на стадії нового розгляду справи.

54. Верховний Суд зазначає, що за загальним правилом, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України під новим розглядом справи в суді першої інстанції розуміється те, що суд першої інстанції здійснює судове провадження згідно із загальними вимогами, передбаченими цим Кодексом.

55. Відповідно до частини першої, другої статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

56. Якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів (частина сьома статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

57. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи (частина десята статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

58. Як було зазначено вище, частиною четвертою статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

59. Згідно із частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

60. Отже, саме на обґрунтування обставин зміни фактичних обставин справи, що стали підставою для подання заяви про уточнення (зміну) позовних вимог, позивач надав вказані докази.

61. Суди попередніх інстанцій встановили, що у березні 2019 року доступ позивача до орендованого ним майна було перекрито шляхом викопування траншеї на місці в`їзду до території колишнього цілісного комплексу Тепличного комбінату. Траншея була закопана через декілька днів, але на цьому місці було встановлено шлагбаум із постом охорони, яка нікого не пропускала на територію колишнього Тепличного комбінату. Судами також досліджувався факт наїзду 18.10.2019 представником відповідача, який вже втретє здійснював перекриття проїзду, на працівника позивача ОСОБА_4., який хотів пройти на роботу без дозволу керівництва відповідача.

62. На підтвердження наведених обставин позивач посилався на постанову Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 21.06.2019 у справі № 336/2144/19 щодо розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 27.03.2019 відносно керівника ТОВ СТ-Трейд-Лтд ОСОБА_2 за встановлення перешкоди для руху транспортних засобів - шлагбаума без погодження з органами Національної поліції; постанову Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 28.02.2020 у справі № 334/8343/19 щодо вчинення наїзду водієм ОСОБА_3 на громадянина ОСОБА_4 , який є працівником ТОВ Спецмашпром-2000 .

63. Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження 12019080050003674) наїзд на громадянина ОСОБА_4 здійснив водій ОСОБА_3 .

64. Постановою Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 28.02.2020 у справі № 334/8343/19 встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_3 , провадження у справі закрито за закінченням строків давності притягнення до адміністративної відповідальності.

65. Суд апеляційної інстанції вказав, що за змістом даної постанови вбачається підтвердження факту існування шлагбаума на дорозі, яка веде до території ТОВ Спецмашпром-2000 , проте суд зазначив, що місце, де встановлювався шлагбаум, не має ознак дороги, що виключає склад правопорушення, передбаченого статтею 139 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

66. Проте відповідачем не спростовано факт встановлення даного шлагбаума, а тому закриття провадження у даній справі через відсутність ознак дороги не спростовує факт вчинення відповідачем дій, які створюють перешкоди позивачу у користуванні належним йому майном.

67. Позивач також подав до суду: заяви свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 (в яких зазначено, що ці особи є працівниками ТОВ Спецмашпром-2000 ); заяву свідка ОСОБА_7 ; листи ФОП ОСОБА_7 про зменшення розміру орендної плати; листи ФОП Анісенко О. О. про припинення договору суборенди; акти про неможливість потрапити до об`єкта оренди, які підписані фізичними особами-підприємцями ОСОБА_7., Анісенко О.О. , ОСОБА_9

68. За поясненнями позивача, 16.07.2020 відповідачем укладений договір про надання охоронних послуг і 17.07.2020 охоронна компанія перекрила позивачу доступ до належного майна, який поновлено лише після втручання поліції, однак 30.07.2020 працівники охоронної організації та відповідача встановили ворота та заблокували проїзд до території позивача. Силами правоохоронних органів проїзд було розблоковано, а знаряддя злочину вилучено органами поліції й заарештовано судом.

69. Викладене також підтверджується копією витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.07.2020 (номер кримінального провадження 12020085080000076) та копією витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.07.2020 (номер кримінального провадження 12020085080000154), згідно з якими 17.07.2020 та 30.07.2020 відповідно, директор ТОВ СТ-Трейд-Лтд ОСОБА_2 разом із працівниками ТОВ ЛВ Групп , перебуваючи за адресою: м. Запоріжжя, пров. Зустрічний, 9, самовільно, всупереч установленому законом порядку, перекрили в`їзд на територію ТОВ Спецмашпром-2000 .

70. Проаналізувавши вказані докази, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що відповідач створює перешкоди позивачу у користуванні належним йому на праві оренди майном, шляхом встановлення шлагбаумів, охорони, перекриваючи проїзд, тобто блокуючи позивачу можливість доступу до орендованої земельної ділянки та нерухомого майна.

71. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що дії відповідача не мали правових підстав, мали систематичний характер, а тому, незважаючи на те, що на момент розгляду справи у суді першої інстанції таких перешкод не було, проте це не свідчить про нестворення відповідачем таких перешкод у майбутньому.

72. Суд касаційної інстанції відхиляє доводи ТОВ СТ-Трейд-ЛТД про те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 16.04.2019 у справі № 910/10297/18, від 13.02.2018 у справі № 912/4425/16 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, з огляду на таке.

73. Скаржник у касаційній скарзі фактично цитує пункти 30- 32 постанови Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/10297/18, в яких також міститься посилання на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 912/4425/16, щодо такого способу захисту, як встановлення сервітуту.

74. Суд касаційної інстанції зазначає, що цитування у касаційній скарзі норм законодавства, наведення постанов Верховного Суду з цитуванням окремих витягів з їх тексту без будь-якого обґрунтування подібності правовідносин із загальним посиланням на те, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, а тому вказане (відповідно) не дає Верховному Суду підстав для розгляду поданої скарги по суті (такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 917/1697/20).

75. Крім того, направляючи цю справу на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 зазначив, що господарські суди попередніх інстанцій помилково ототожнили вимогу позивача (усунення перешкод в користуванні майном, яке він орендує) з таким способом захисту, як встановлення сервітуту (що полягає в отриманні права користування чужим майном), у зв`язку з чим фактично констатували необхідність використання позивачем іншого способу судового захисту його прав, не дослідивши при цьому, чи відповідає він вимогам чинного законодавства.

76. Так, місцевий та апеляційний суди не врахували, що можливість реалізації визначеного ними способу захисту (встановлення земельного сервітуту) безпосередньо залежить від обставин, пов`язаних із встановленням особи титульного власника (користувача) чужої земельної ділянки, залишили поза увагою доводи позивача щодо відсутності у ТОВ СТ-Трейд-ЛТД (який, за твердженням ТОВ Спецмашпром-2000 , чинить йому перешкоди в користуванні майном) будь-яких прав на використовувану ним земельну ділянку, не дослідили відповідні обставини справи, у зв`язку з чим фактично визначили спосіб захисту прав, який не може бути реалізовано.

77. Під час нового розгляду справи суд апеляційної інстанції зазначив, що посилання скаржника на те, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає встановленому законом, зокрема щодо встановлення сервітуту, є безпідставними, оскільки встановлення земельного сервітуту за рішенням суду полягає у задоволенні потреби позивача щодо ефективного використання його майна (яку неможливо задовольнити у будь-який інший спосіб) шляхом надання йому права користування саме чужою земельною ділянкою. Іншими словами, встановлення земельного сервітуту полягає в отриманні позивачем права користуватися чужим майном (земельною ділянкою) для задоволення власних потреб.

78. Разом з тим відповідачем не надано доказів того, що він є власником земельної ділянки, відносно якої міг бути встановлений сервітут.

79. Верховний Суд також погоджується з висновками апеляційного господарського суду, що доводи скаржника про те, що суд першої інстанції на власний розсуд змінив зміст заявлених вимог позивача, є необґрунтованими, оскільки судом розглянуті позовні вимоги щодо заборони відповідачу огороджувати територію, встановлювати ворота чи інші обмежувальні засоби, встановлювати пости охорони, або інші перешкоди, що унеможливлюють вільний проїзд чи прохід до і по території орендованих об`єктів нерухомості ТОВ Спецмашпром-2000 (юридична адреса: 69059, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 40, кім. 9; адреса листування: 69091, м. Запоріжжя, пров. Зустрічний, 9; ідентифікаційний код 31075563), які знаходяться на орендованій земельній ділянці, кадастровий номер: 2310100000:07:045:0027, за адресою: м. Запоріжжя, пров. Зустрічний, 9, колишнього цілісного майнового комплексу Тепличного комбінату, що вбачається із заяви про уточнення (зміну) позовних вимог.

80. З огляду на викладене доводи ТОВ СТ-Трейд-ЛТД щодо зміни судом першої інстанції змісту заявлених вимог позивача є безпідставними.

81. За таких обставин наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилася після відкриття касаційного провадження.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України

82. Скаржник у касаційній скарзі посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (прийняття судом першої інстанції нових доказів при новому розгляді справи).

83. Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

84. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

85. Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

86. При цьому у разі подання касаційної скарги на підставі зазначеного пункту скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму матеріального чи процесуального права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 910/800/19).

87. Натомість у поданій касаційній скарзі ТОВ СТ-Трейд-ЛТД не зазначило будь-якої конкретної норми матеріального або процесуального права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, що свідчить про непідтвердження відповідачем підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та, як наслідок, виключає скасування оскаржуваних рішення та постанови з цієї підстави.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України

88. Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

89. На обґрунтування цієї підстави касаційного оскарження ТОВ СТ-Трейд-ЛТД вказує, що суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, а саме - заяв свідків, листів фізичної особи-підприємця про зменшення розміру орендної плати, лист фізичної особи-підприємця Анісенко О. О. (далі - ФОП Анісенко О. О.) про припинення договору суборенди, акти про неможливість потрапити до об`єкта оренди, які підписані фізичними особами-підприємцями Анісенко О. О., ОСОБА_9 , які були відхилені судами при первісному розгляді справи.

90. При цьому скаржник посилається на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 21.01.2021 (пункти 6.40- 6.46), якою справу № 908/3359/19 було направлено на новий розгляд.

91. Щодо вказаних доводів ТОВ СТ-Трейд-ЛТД суд касаційної інстанції зазначає, що наведені в пунктах 6.40- 6.46 постанови Верховного Суду від 21.01.2021 висновки стосувалися посилання скаржника на безпідставне відхилення апеляційним судом клопотання про долучення доказів, які підтверджували обставини, що виникли вже після розгляду спору в суді першої інстанції.

92. Разом з тим Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 встановив, що місцевим та апеляційним господарськими судами не прийнято надані ТОВ Спецмашпром-2000 заяви свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 (оскільки позивачем не подано належних та допустимих доказів на підтвердження перебування зазначених осіб в трудових відносинах з ТОВ Спецмашпром-2000 ); а також не прийнято заяву свідка ОСОБА_7 , листи фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 (далі - ФОП ОСОБА_7.) про зменшення розміру орендної плати, лист ФОП Анісенко О. О. про припинення договору суборенди, акти про неможливість потрапити до об`єкта оренди, які підписані ФОП ОСОБА_7., Анісенко О. О., ОСОБА_9 (оскільки позивачем не доведено, яке відношення зазначені особи мають до предмета спору, враховуючи, що предметом дослідження в цій справі є вчинення відповідачем перешкод в доступі до земельної ділянки та нерухомого майна саме позивачеві), з огляду, зокрема, на що суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ні на час звернення з цим позовом, ні на момент розгляду позовних вимог в суді жодних перешкод у доступі до земельної ділянки та до нерухомого майна відповідачем позивачу не чинилося.

93. При цьому суд касаційної інстанції у пунктах 6.35- 6.38 дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки діям учасників спірних правовідносин у контексті поданих сторонами доказів, зокрема, щодо системності та періодичності дій ТОВ СТ-Трейд-ЛТД (спрямованих, як зазначало ТОВ Спецмашпром-2000 , на перешкоджання (обмеження) доступу до майна, що ним використовувалося) та наявності чи відсутності правових підстав для вчинення вказаних дій, належним чином не дослідили зібрані у справі докази.

94. Тобто вказана обставина, у тому числі була однією з підстав для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд.

95. Крім того, як зазначив суд апеляційної інстанції під час нового розгляду справи, заяви свідків відповідають положенням статті 88 Господарського процесуального кодексу України, і є в даному випадку належними доказами, що спростовує доводи скаржника в цій частині.

96. Інших доводів щодо того, що суд апеляційної інстанції на підставі недопустимих доказів встановив обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів, ТОВ СТ-Трейд-ЛТД не наведено.

97. З огляду на викладене зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження.

98. Інші доводи скаржника правильних висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та зводяться до необхідності переоцінки наявних у матеріалах справи доказів, що виходить за межі повноважень Верховного Суду.

99. Відповідно до частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

100. Звідси касаційна скарга ТОВ СТ-Трейд-ЛТД є необґрунтованою, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

101. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

102. Згідно з положеннями статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

103. Взявши до уваги викладене, касаційну скаргу ТОВ СТ-Трейд-ЛТД слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Щодо судових витрат

104. З огляду на висновок Верховного Суду про залишення касаційної скарги ТОВ СТ-Трейд-ЛТД без задоволення судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СТ-Трейд-ЛТД залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.11.2021 та рішення Господарського суду Запорізької області від 04.08.2021 у справі № 908/3359/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Ю. Я. Чумак

Є. В. Краснов