Постанова

від 19.06.2022 по справі 908/3359/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2022 року м.Дніпро Справа № 908/3359/19

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач),

суддів Іванова О.Г., Дарміна М.О.

Секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):

Представник позивача: Чоп`як Володимир Михайлович (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмашпром - 2000"

на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.12.2021р. про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю Спецмашпром-2000 в прийнятті додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/3359/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Спецмашпром-2000, м. Запоріжжя

до товариства з обмеженою відповідальністю СТ-ТРЕЙД-ЛТД, м.Запоріжжя

про заборону вчиняти певні дії.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.08.2021 у справі № 908/3359/19 позов ТОВ Спецмашпром-2000 задоволено.

Суд заборонив Товариству з обмеженою відповідальністю СТ-ТРЕЙД-ЛТД огороджувати територію, встановлювати ворота, чи інші обмежувальні засоби, встановлювати пости охорони, або інші перешкоди, що унеможливлюють вільний проїзд чи прохід до і по території орендованих об`єктів нерухомості Товариством з обмеженою відповідальністю Спецмашпром-2000, які знаходяться на орендованій земельній ділянці кадастровий номер: 2310100000:07:045:0027, за адресою м. Запоріжжя, пров. Зустрічний 9, колишнього цілісного майнового комплексу Тепличного комбінату.

Суд стягнув з ТОВ СТ-ТРЕЙД-ЛТД на користь ТОВ Спецмашпром-2000 1921,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 2881,50 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, та 3842,00 грн. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

28.08.2021 на адресу господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю Спецмашпром-2000 у справі № 908/3359/19 надійшла заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю « СТ-Трейд ЛТД» витрат на професійну правничу допомогу у сумі 73500,00грн. ( а.с.2-3, т.3).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.08.2021 позивачу поновлено строк для подання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, заяву прийнято до розгляду, судове засідання з розгляду заяви призначено на 07.09.2021.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.09.2021 зупинено розгляд заяви ТОВ Спецмашпром-2000 до набрання рішенням у даній справі № 908/3359/19 законної сили та повернення матеріалів справи № 908/3359/19 з апеляційної інстанції.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.11.2021 поновлено розгляд заяви ТОВ Спецмашпром-2000 з 07.12.2021, судове засідання з розгляду заяви призначено на 07.12.2021.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.12.2021 у справі № 908/3359/19 відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю Спецмашпром-2000 в прийнятті додаткового рішення у справі № 908/3359/19 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Спецмашпром-2000 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.12.2021року по справі №908/3359/21 скасувати та ухвалити додаткове рішення про стягнення судових витрат на правову допомогу.

В обгрунтування своєї скарги апелянт посилається на порушення норм процесуального права.

Зокрема, апелянт зазначає, що заява про стягнення судових витрат була зроблена Позивачем у письмовій формі ще у позовній заяві і відповідне клопотання було заявлено позивачем у судовому засіданні 12.05.2021 року. Докази на підтвердження понесених витрат, які просив стягнути Позивач, надані суду 28.08.2021 року, тобто, у п`ятиденний строк від дня оприлюднення рішення суду.

Апелянт вважає, що відмовляючи у стягненні витрат на правову допомогу, суд першої інстанції зробив суперечливі висновки, оскільки подача заяви про стягнення судових витрат та доказів понесених витрат після встановлених ч.8 ст.129 ГПК України строків, в силу положень абз.3 ч.8 ст.129 ГПК України, є підставою для залишення такої заяви без розгляду.

В той же час, поновивши позивачу ухвалою від 31.08.2021 року строк для подачі заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції зробив висновок про те, що позивач в порушення приписів ч. 8 ст. 129 ГПК України до закінчення судових дебатів у справі не зробив ані в усній, ані в письмовій формі заяву про подання доказів понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Апелянт посилається на невірне застосування висновків Верховного Суду, вкладених у постанові від 14.01.2019 у справі № 927/26/18.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування ухвали господарського суду Запорізької області від 07 грудня 2021 року по справі № 908/3359/19 та задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правову допомогу.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.05.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмашпром - 2000" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.12.2021 року у справі № 908/3359/19. Призначено справу до розгляду на 20.06.2022 року об 09:00. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: проспект Дмитра Яворницького, будинок № 65, м. Дніпро, 49000 (зала судового засідання №207).

Представник позивача - товариства з обмеженою відповідальністю Спецмашпром-2000 в судовому засіданні 20.06.2022 року підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю СТ-ТРЕЙД-ЛТД в судове засідання 20.06.2022 року не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

20.06.2022 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст. 123 ГПК України до складу судових витрат, крім судового збору, входять також витрати, пов`язані з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою завою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. (ч. ч.1,2,3 ст. 124 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись із позовом до відповідача, у позовній заяві позивач зазначив про понесені ним витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн., які просив стягнути з відповідача ( л.с. 4 т.1).

12.05.2021 року в судовому засіданні суду першої істанції, після скасування рішення господарського суду та постанови апеляційної інстації Верховним Судом, позивачем заявлено про відшкодування витрат на правову допомогу.

Згідно з ч. 3 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд, зокрема, вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Частинами 1-3 статті 244 ГПК України встановлено: суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

З системного аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що питання про стягнення (визначення, розподіл) судових витрат вирішується при вирішенні питання про закінчення судового провадження, тобто при закритті провадження у справі, залишенні позову без розгляду чи вирішенні спору по суті з ухваленням рішення суду.

Окремо питання про стягнення судових витрат вирішується у разі, якщо судом воно не вирішувалося при ухваленні відповідного судового рішення про закінчення розгляду справи.

Аналогічний за змістом правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 550/936/18 при перегляді справи в порядку цивільного судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що заява про стягнення судових витрат була зроблена Позивачем у письмовій формі ще у позовній заяві (п.2 позовної заяви), а також представник Позивача просив стягнути судові витрати у судовому засіданні 12.05.2021 року, що свідчить про дотримання позивачем вимог ст. 124 ГПК України.

04.08.2021 року в судовому засіданні представник позивача не брав участі, проте в цей день було ухвалено рішення суду, яким позовні вимоги було задоволено, проте, не вирішено питання щодо стягнення витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, з заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, до якої були долучені докази понесених витрат, позивач звернувся 28.08.2021 року, тобто, у той же день, коли представник ознайомився із текстом судового рішення у єдиному державному реєстрі судових рішень (судове рішення було надіслано судом в Єдиний реєстр судових рішень 19.08.2021., зареєстровано: 22.08.2021та оприлюднено: 25.08.2021).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.08.2021 року позивачу поновлено строк для подання заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, заява про стягнення витрат на правничу допомогу, до якої були надані докази понесених витрат на правову допомогу, прийнята до розгляду та призначена у судовому засіданні на 07.09.2021 року.

Таким чином, докази понесених судових витрат надані Позивачем у п`ятиденний строк від дня оприлюднення рішення суду.

Оскільки суд поновив строк для подачі заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, його висновки про те, що позивач до закінчення судових дебатів у справі не зробив ані в усній, ані в письмовій формі заяву про подання доказів понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення, що є підставою для відмови у задоволенні заяви, суперечать положенням ч. 8 ст. 129 ГПК України, яка передбачає, що у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.126 ГПК України).

Як вбачається з наданих позивачем доказів, між ним та адвокатом Каракуша К.В. , а також адвокатом Чоп`як В.М., були укладені договора про надання правничої допомоги від 25.11.2019 року, за умовами якого вартість складання позовної заяви, апеляційної ч касаційної скарги, відзиву чи заперечень, а також інших заяв по суті справи складає 3000 грн. за кожен документ. Вартість послуги з участі адвоката у судовому слуханні складає 2500 грн., та у впадку участі адвоката в судовому засіданні поза межам міста Запоріжжя додатково компенсуються транспортні та іші витрати на відряджння.(а.с. 5, 7 т. 3).

За умовами договору з Чоп`як В.М., у випадку досягнення позитивного результату клієнт сплачує адвокату винагороду у фіксованому розмірі, який складає 20 000 грн.

З актів виконаних робіт, складених за участю позивача та адвокатів Чоп`як В.М. та Каракуша К.В. вбачається надання послуг з правничої допомоги позивачу- участь у судових засіданнях суду першої, апеляційної, касаційної інстанцій, підготовка процесуальних документів по справі, а усього за розгляд справи в усіх інстанціях на суму 73 500 грн.( а.с. 10-24 т.3)

Відповідно до приписів частини 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126).

Як вбачається з клопотання відповідача від 07.09.2021 року, він просив суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу, яке обгрунтовував тим, що позивач не надав доказів понесення ним витрат на проїзд до суду; що справа не є складною; що судові засідання займали 5-10 хвлин, а тому погоджена сторонами вартість послуг адвоката за участь у судових засіданнях, не відповідає критерію розумності та справедливості ( а.с. 47 т. 3)

В частині 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п. 61 постанови).

З аналізу матеріалів справи вбачається, що дана справа двічі перебувала на розгляді в суді першої та апеляційної інстанції. В суді першої інстанції за участю представників позивача відбулось 7 судових засідань, загальною тривалістю близько 1 години 45 хвилин; у суді апеляційної інстанції відбулось два судових засідання загальним часом 57 хвилин, а тому стягнення 37 500 грн. за участь у даних судових засіданнях, 20 000 грн. гонорару успіху є завищеним зважаючи на предмет спору та неспіврозмірним зі складністю справ, кількістю витраченого часу на участь у її розгляді.

З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів вважає, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмашпром - 2000" про відшкодування витрат на правничу допомогу є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, проте, у сумі 35 000 грн., яка є справедливою, співмірною з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Таким чином, оскільки господарський суд Запорізької області не з`ясував обставини, що мають значення для справи, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального права, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмашпром - 2000" підлягає частковому задоволенню, ухвала господарського суду Запорізької області скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмашпром - 2000" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю « СТ-Трейд ЛТД» витрат на професійну правничу допомогу у сумі 35000,00грн.

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмашпром - 2000" - задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.12.2021р. у справі № 908/3359/19- скасувати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СТ-ТРЕЙД-ЛТД (код ЄДРПОУ 34595340, адреса: 69035, м.Запоріжжя, вул.Леоніда Жаботинського буд.33, кв.24) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спецмашпром-2000 ( код Єдрпоу 31075563, м.Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд.40, кім.9) 35000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

В решті частини заяви позивача відмовити.

Видачу наказу відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 30.06.2022року.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя О.Г.Іванов

Суддя М.О.Дармін