Постанова

від 16.02.2022 по справі 160/12178/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 160/12178/19

адміністративне провадження № К/9901/30778/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Стрелець Т.Г., Рибачука А.І.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 160/12178/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Баланс-клуб

до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

про визнання протиправною та скасування постанови і припису

за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року (головуючий суддя: Жукова Є. О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року (колегія у складі: головуючого судді: Чабаненко С. В., суддів: Чумака С. Ю., Юрко І. В.)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Баланс-клуб (далі - ТОВ Баланс-клуб ) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати припис про усунення виявлених порушень від 21 жовтня 2019 року № ДН 2748/1858/АВ/П та постанову про накладення штрафу від 07 листопада 2019 року № ДН 2748/1858/АВ/ТД-ФС/559 на загальну суму 1 126 710 грн.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідно до направлення на проведення перевірки від 27 вересня 2019 року № 311-Н, предметом інспекційного відвідування був контроль додержання законодавства про працю у ТОВ БАЛАНС-КЛУБ з питань виявлення неоформлених трудових відносин. Підставою для призначення інспекційного відвідування ТОВ БАЛАНС-КЛУБ був лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27 червня 2019 року № 13409/05-05/26 щодо фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року.

Поряд з цим, на думку позивача, предметом інспекційного відвідування ТОВ БАЛАНС-КЛУБ повинні були бути конкретні правовідносини ТОВ БАЛАНС-КЛУБ з фізичними особами, з якими виконуються роботи (надаються послуги) за цивільно-правовими договорами більше року, а не вся господарська діяльність ТОВ БАЛАНС-КЛУБ в розрізі виявлення неоформлених трудових відносин.

За таких обставин оскаржувані припис та постанова контролюючого органу є протиправними та підлягають скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 05 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року, позов задовольнив повністю.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що аналіз укладених між позивачем та фізичними особами договорів дозволяє дійти висновку про те, що позивачем були укладені саме цивільно-правові угоди підряду, їх умови підпадають під дію виключно Цивільного кодексу України, а виконані роботи фізичними особами не містять ознак трудових правовідносин.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 16 листопада 2020 року Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 та ухвалити нову постанову, якою позов у задоволенні позову відмовити повністю.

6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Так, судами попередніх інстанцій не взято до уваги те, що укладені між позивачем та фізичними особами договори містять ознаки трудових договорів.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Стеценко С. Г., судді: Стрелець Т. Г., Рибачук А. І.

8. Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2021 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року.

9. Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2022 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 15 лютого 2022 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ Баланс-клуб є юридичною особою, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія ААВ №187153. Місцезнаходженням юридичної особи є: 49047, Дніпропетровська обл., м.Дніпропетровськ, пров. Верстатобудівельний, буд. 4.

11. Відповідно до п.п. 4.2 п.4 Статуту ТОВ Баланс-клуб , товариство може займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, яка не суперечить законодавству України, зокрема, але не виключно предмет діяльності Товариства включає наступні основні напрями діяльності: інформаційне, консульське, методичне обслуговування по бухгалтерському обліку, оподаткуванню, ціноутровенню, керуванню виробництвом, зовнішньоекономічною діяльністю, маркетингу, менеджменту вітчизняних та зарубіжних підприємств, фірм, організацій, приватних осіб; навчання, підготовка, підвищення кваліфікації фахівців, відповідно до вище перелічених напрямків; маркетингові дослідження, консультації по питаннях комерційної діяльності, фінансів і управління; друкування газет, поліграфічна діяльність тощо.

12. Підставою для проведення інспекційного відвідування ТОВ Баланс-клуб став лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27 червня 2019 року № 13409/05-05/26 (вх.№ 14425 від 09 липня 2019 року Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області).

13. 27 вересня 2019 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області було видано наказ № 647-І Про призначення інспекційного відвідування .

Вказаним наказом, наказано головному державному інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні Мельничук Світлані Володимирівні у період з 30 вересня 2019 року по 11 жовтня 2019 року провести інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю у ТОВ Баланс-клуб за адресою: 49047, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, провулок Верстатобудівників, буд.4, код ЄДРПОУ 21856290.

14. 27 вересня 2019 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області було сформовано направлення на проведення інспекційного відвідування №311-Н ТОВ Баланс-клуб за адресою: 49047, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, провулок Верстатобудівників, буд.4, код ЄДРПОУ 21856290.

15. У період з 03 жовтня 2019 року (13 год. 00 хв.) по 11 жовтня 2019 року (15 год. 00 хв.), інспектором праці Мельничук Світланою Володимирівною, службове посвідчення № 1858, відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України, частини третьої статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , у присутності ОСОБА_1 проведено інспекційне відвідування ТОВ Баланс-клуб за адресою: 49047, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, провулок Верстатобудівельний, буд.4, код ЄДРПОУ 21856290, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 11 жовтня 2019 року № ДН-2748/1858/АВ.

16. Згідно вказаного акту, під час інспекційного відвідування, контролюючим органом було виявлено відповідні порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме: ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпПУ), ч. 1, ч. 3 ст. 24 КЗпПУ.

17. 17 жовтня 2019 року ТОВ Баланс-клуб було направлено на адресу Головного управління Державної праці у Дніпропетровській області зауваження № 45-ОД до акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю.

18. 21 жовтня 2019 року за № 4936/4.1-10 Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області було направлено на адресу директора ТОВ Баланс-клуб лист Щодо надання відповіді , в тексті якого зазначено, що заперечення до акту від 17 жовтня 2019 року № 45-ОД розглянуто, але наведені доводи не спростовують висновків, наведених в акті від 11 жовтня 2019 року № ДН-2748/1858/АВ.

19. 21 жовтня 2019 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області було винесено відносно ТОВ Баланс-клуб припис про усунення виявлених порушень № ДН 2748/1858/АВ/П, яким зобов`язано ОСОБА_1 усунути такі порушення, як: до роботи фактично було допущено 9 фізичних осіб без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що є порушенням ч.1 ст.24 КЗпП та ч. 1, 3 ст.24 КЗпП України, у строк до 28 жовтня 2019 року, надалі вимог чинного законодавства дотримуватись постійно.

20. 29 жовтня 2019 року ТОВ Баланс-клуб було направлено на адресу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області скаргу на припис № 252 про усунення виявлених порушень № ДН 2748/1858/АВ/П, в якій підприємство просило скасувати вимоги інспектора праці, викладені в приписі про усунення виявлених порушень від 21 жовтня 2019 року № ДН 2748/1858/АВ/П.

21. 07 листопада 2019 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області було направлено на адресу ТОВ Баланс-клуб рішення від 07 листопада 2019 року Про розгляд скарги ТОВ Баланс-клуб , яким вирішено скаргу ТОВ Баланс-клуб залишити без задоволення.

22. 07 листопада 2019 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області було винесено відносно ТОВ Баланс-клуб постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН 2748/1858/АВ/ТД-ФС/599 у розмірі 1 126 710 грн.

23. Вважаючи вказані припис та постанову протиправними та необґрунтованими, ТОВ Баланс-клуб звернулось до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

25. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

27. Статтею 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

28. Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015 №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

29. Частиною першою статті 265 КЗпП України визначено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

30. Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17 липня 2013 року.

31. Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

32. З аналізу наведеної норми слідує, що відповідальність за вказаною статтею настає у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору.

33. За приписами статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

34. Згідно з частиною першою статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

35. Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

36. За змістом статті 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

37. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

38. Взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами ст. 208 Цивільного кодексу України.

39. Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

40. Положеннями частини першої статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

41. За змістом частини другої статті 837 Цивільного кодексу України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

42. У відповідності до частини першої статті 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

43. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

44. Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

45. При цьому, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

46. З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

47. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13 червня 2019 року у справі № 815/954/18, від 03 березня 2020 року у справі №1540/3913/18.

48. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, між ТОВ Баланс-клуб (замовник) та девятью громадянами України (виконавцями), було укладено ряд цивільно-правових договорів.

49. Так, відповідно до умов цивільно-правового договору № 2/1 від 02 січня 2018 року, укладеного ТОВ Баланс-клуб з ОСОБА_2 , та цивільно-правового договору № 3/1 від 02 січня 2018 року, укладеного ТОВ Баланс-клуб з ОСОБА_3 у порядку та на умовах, визначених даними договорами, виконавець ( ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ) зобов`язувались надавати протягом дії договору послуги, а замовник (ТОВ Баланс-клуб ) зобов`язувався прийняти надані послуги та оплатити їх.

50 . Відповідно до п. 1.2. зазначених вище договорів, послугами, що надаються за договором, є обробка інформації з передплати друкованих видань ТОВ Баланс-клуб за допомогою технічних засобів.

51. Поряд з цим, судами встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , надавали послуги ТОВ Баланс-клуб з обробки інформації з передплати друкованих видань, які розповсюджуються через поштову мережу ПАО УКРПОШТА . Результатом надання послуг було отримання ТОВ Баланс-клуб сортувальної таблиці друкованих видань, які надсилались покупцям за передплатою через мережу УКРПОШТА. Метою отримання цих сортувальних таблиць було розширення ринку збуту друкованих видань ТОВ Баланс-клуб на території України. Після завершення дії вищезазначених договорів послуги, що надавались ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , ТОВ Баланс-клуб отримувало від ПАО УКРПОШТА на підставі договору.

Відповідно до п. 2.5 зазначених вище договорів, акт приймання-передачі послуг сторони складали та підписували в строк до 10-го числа місяця наступного за місяцем надання послуг, що фактично надані та прийняті уповноваженою особою ТОВ Баланс-клуб .

На виконання умов договору, сторони складали відповідні акти прийому-передачі послуг, в яких визначали вид, об`єм та вартість наданих виконавцем послуг. Перед підписанням актів ТОВ Баланс-клуб отримував на електронну пошту відповідні сортувальні таблиці від виконавців.

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 надавали послуги дистанційно та не підпорядковувались правилам внутрішнього розпорядку ТОВ Баланс-клуб .

При цьому, судами встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у період дії договорів, а саме: № 2/1 від 02 січня 2018 року (строк дії з 02.01.2018 до 31.10.2018) та № 3/1 від 02 січня 2018 року (строк дії з 02.01.2018 до 31.10.2018) укладених з ТОВ Баланс-клуб були працевлаштовані та працювали на ПАО Укрпошта , що підтверджується відповідними довідками, а саме: № 7232-410 та 7232-411 від 16 жовтня 2019 року.

52. Відповідно до п. 4.1, 4.2 вищевказаних договорів, сума винагороди виконавця, що підлягала оплаті за надані послуги протягом календарного місяця визначалась актом приймання-передачі наданих послуг.

Оплата послуг здійснювалась шляхом виплати готівкових грошових коштів з каси замовника або банківського переказу коштів на картковий рахунок виконавця.

Сторони складали відповідні акти приймання-передачі наданих послуг, в яких визначали вартість наданих послуг. Оплата наданих послуг здійснювалась у готівковій формі.

Зазначені акти приймання-передачі наданих послуг та видаткові касові ордери надавались інспектору для перевірки, та копії їх містяться в матеріалах справи.

53. Також, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 02 січня 2018 року між ТОВ Баланс-клуб та ОСОБА_5 було укладено цивільно-правовий договір № 34.

Так, 26 грудня 2017 року з метою укладання договору про надання послуг до ТОВ Баланс-клуб звернувся ОСОБА_5 з відповідною заявою, в якій чітко визначив намір укласти договір цивільно-правового характеру, а не трудовий договір.

02 січня 2018 року ТОВ Баланс-клуб прийнято пропозицію ОСОБА_5 та укладено договір № 34.

Після завершення дії договору № 34, а саме: 31 серпня 2018 року, ОСОБА_5 звернувся до ТОВ Баланс-клуб із заявою про прийняття його на роботу на посаду головного енергетика з неповним робочим днем, що підтверджується наказом № 142-л від 31 серпня 2018 року.

ОСОБА_5 був прийнятий на постійну роботу на умовах неповного робочого дня до служби нерухомості та забезпечення виробництва на посаду головного енергетика.

25 жовтня 2018 року ОСОБА_5 звільнився з займаної посади за власним бажанням, що підтверджується наказом від 25 жовтня 2018 року № 162-Л.

06 листопада 2018 року був прийнятий на посаду головного енергетика за сумісництвом, що підтверджується наказом від 06 листопада 2018 року № 169-л, основним місцем роботи ОСОБА_5 з 01 листопада 2018 року було Комунальне підприємство ТЕПЛОЕНЕРГО Дніпровської міської ради, що підтверджується довідкою № 77 від 17 жовтня 2019 року.

На виконання умов даного договору, між ТОВ Баланс-клуб та ОСОБА_5 складено відповідні акти прийому-передачі послуг, в яких визначено вид, об`єм та вартість наданих виконавцем послуг. Строк та час надання послуг погоджувався сторонами перед надання послуг з метою зменшення можливого перешкоджання виробничої діяльності ТОВ Баланс-клуб .

54. У пункті 3.3.4 вказаного договору встановлений обов`язок ТОВ Баланс-клуб до початку робіт забезпечити ОСОБА_5 можливістю надання послуг і виконання погоджених робіт, у тому числі надати ОСОБА_5 всі необхідні для виконання робіт матеріали, устаткування і надати доступ до місця надання послуг і проведення ремонту.

На виконання зазначених умов договору, позивачем надавались ОСОБА_5 відповідні матеріали, що підтверджується актами прийому-передачі матеріальних цінностей.

55. Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 27 грудня 2017 року з метою укладання договору про надання послуг до ТОВ Баланс-клуб звернувся ОСОБА_6 з відповідною заявою, в якій чітко визначив намір укласти договір цивільно-правового характеру.

Так, між ТОВ Баланс-клуб та ОСОБА_6 було укладено договір від 02 січня 2018 року № 11.

Відповідно до умов зазначеного вище договору, ОСОБА_7 зобов`язувався надавати протягом строку дії даного договору послуги, а ТОВ Баланс-клуб зобов`язувалося прийняти надані послуги та оплатити їх відповідно до умов договору № 11.

Після завершення дії вказаного договору, а саме: 28 серпня 2018 року, ОСОБА_7 звернувся до ТОВ Баланс-клуб із заявою про прийняття останнього на роботу на посаду начальника служби нерухомості та забезпечення виробництва.

Наказом від 31 серпня 2018 року № 139-л, з 03 вересня 2018 року ОСОБА_7 був прийнятий на роботу до служби нерухомості та забезпечення виробництва на посаду начальника, що підтверджується відповідним наказом, копія якого міститься в матеріалах справи.

Оплата наданих послуг здійснювалась у готівковій формі. В підтвердження виконання зазначеного вище договору № 11 від 02 січня 2018 року позивачем складені відповідні акти приймання-передачі наданих послуг.

56. Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що 02 січня 2018 року між ТОВ Баланс-клуб та ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , укладені відповідні договори № 6/1, № 8/1, № 13/1, відповідно.

57. Відповідно до умов зазначених вище договорів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 зобов`язувався надавати протягом дії договору послуги, а ТОВ Баланс-клуб зобов`язувалось прийняти надані послуги та оплатити їх.

Так, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 мешкають в м. Києві та Київській області, послуги за договорами надавались дистанційно шляхом обміну електронними документами за допомогою мережі Інтернет.

При цьому, ОСОБА_10 в період дії договору з ТОВ Баланс-клуб була працевлаштована та працювала в ДВНЗ Київський національний економічний університет на посаді доцента кафедри обліку, контролю та оподаткування агробізнесу, що підтверджується відповідною довідкою від 18 жовтня 2019 року № 342/18-29, копія якої міститься у матеріалах справи.

Водночас, ОСОБА_11 в період дії договору з ТОВ Баланс-клуб знаходилась в Словенії, де навчалася в Університеті імені Коменського в Братиславі за денною формою навчання, що підтверджується відповідним дипломом № НОМЕР_1 від 05 червня 2019 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

58. На виконання вказаних вищє договорів були складені відповідні акти приймання-передачі наданих послуг, в яких визначали вартість наданих послуг. Оплата наданих послуг здійснювалась у безготівковій формі.

59. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між ТОВ Баланс-клуб та ОСОБА_12 був укладений договір від 02 січня 2018 року №9/1.

Відповідно до умов вказаного договору, ОСОБА_12 зобов`язувалась надавати протягом строку дії даного договору, а саме: до 30 листопада 2018 року послуги, а ТОВ Баланс-клуб зобов`язувався прийняти надані послуги та оплатити їх відповідно до умов даного договору.

Послуги ОСОБА_12 надавала дистанційно шляхом обміну електронними документами за допомогою мережі Інтернет.

На виконання умов зазначеного вище договору, сторони складали відповідні акти прийому-передачі послуг, в яких відображали вид, об`єм та вартість наданих виконавцем послуг, копії яких містяться в матеріалах справи.

60. Також, судами встановлено, що між ТОВ Баланс-клуб та ОСОБА_13 був укладений договір від 02 січня 2018 року № 13.

Відповідно до умов зазначеного вище договору ОСОБА_13 зобов`язувалась надавати протягом строку дії даного договору послуги консультування з питань бухгалтерського обліку та оподаткування, а ТОВ Баланс-клуб зобов`язувався прийняти надані послуги та оплатити їх відповідно до умов даного договору.

ОСОБА_13 надавала послуги ТОВ Баланс-клуб з консультування з питань бухгалтерського обліку та оподаткування у формі письмових консультацій. За результатами надання послуг ОСОБА_13 ТОВ Баланс-клуб отримало роз`яснення спеціаліста з питань бухгалтерського обліку та оподаткування, відповідно до наданих ним питань.

При цьому судами встановлено, що ОСОБА_13 мешкає в м. Києві, послуги за договором надавала дистанційно шляхом обміну електронними документами за допомогою мережі Інтернет.

Сторонами складені відповідні акти прийому-передачі послуг, в яких відображали вид, об`єм та вартість наданих виконавцем послуг. Оплата наданих послуг здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується відповідними документами, копії яких містяться в матеріалах справи.

61. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що встановивши укладення між позивачем та громадянами ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 цивільно-правових договорів, судами попередніх інстанцій не з`ясовувалося, чи є вищевказані договори такими, які врегульовуються положеннями ЦК України, або укладені для приховування трудових відносин, тобто суди не досліди, чи відповідали зазначені правочини реальним правовідносинам між позивачем та іншими сторонами цих договорів.

62. Встановивши те, що виконавці не мали щоденно чи за якимось графіком приходити на робоче місце і виконувати безперервну роботу з підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку, суди попередніх інстанцій не перевірили, чи дійсно для виконавців не був встановлений режим роботи і яким чином виконавці за цивільно-правовими договорами могли самостійно організовувати роботи на власний ризик.

Також, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на умови зазначених вищє договорів, а саме:

- в п. 2.1. договорів зазначено, що надання виконавцями послуг, здійснюється за адресою: АДРЕСА_1 (п. 2.1 договору);

- в п. 3.3.2, 3.3.4 договорів зазначено, що замовник зобовязаний забезпечити виконавцеві необхідні умови для надання послуг; до початку робіт забезпечити виконавця можливістю надання послуг і виконання погоджених робіт, у тому числі надати виконавцеві усі необхідні для виконання робіт матеріали, устаткування і надати доступ до місця надання послуг і проведення робіт.

Вказане може свідчити про те, що фізичні особи виконують роботи під керівництвом ТОВ Баланс-клуб , що прийняло на себе обов`язок організовувати працю.

63. Крім того, зазначені обов`язки відповідають обов`язкам роботодавця, передбаченим частиною першою статті 21 КЗпП України, відповідно до яких роботодавець зобов`язується забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

64. Також колегія суддів звертає увагу, що договори цивільно-правового характеру зазвичай укладаються для виконання разових робіт, а відповідно до п. 6.2 зазначених договорів строк їх дії встановлюється з моменту підписання (тобто це з 02 січня 2018 року) і до 31 жовтня 2018 року (тобто на десять місяців), що може свідчити про постійний характер виконання робіт.

65. Також, суди першої та апеляційної інстанцій не надали оцінку тій обставині, що у п. 6.4 вищєвказаних договорів зазначено, що уповноваженим представником замовника на перевірку та контролю якості наданих виконавцем послуг є ОСОБА_15 .

В п. 2.2 вказаних договорів зазначено, що якість наданих послуг контролюється уповноваженою особою замовника під час їх надання та споживання.

66. Як було зазначено вище, однією з основних ознак, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності; за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності, гарантії та компенсації передбачені для працівника, а також обов`язки роботодавця залишаються за його межами.

67. Таким чином, суди попередніх інстанцій не перевірили чи дійсно робота, яка виконувалась ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , була самостійною, не надавалася в процесі виконання певної трудової функції, а також чи поширювалися на вказаних виконавців правила внутрішнього розпорядку.

Тобто суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що зміст укладених цивільно-правових угод містить положення, які притаманні саме трудовим договорам.

68. При тому, що на зазначені обставини звертав увагу відповідач під час інспекційного відвідування позивача та під час судового розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій, однак суди не надали оцінку таким доводам відповідача.

69. Крім того, колегія суддів зазначає, що незарахування працівників до штатного розпису підприємства не може бути безумовним доказом того, що між сторонами відсутні трудові відносини. Вказане може свідчити про неналежне оформлення роботодавцем трудових відносин із працівником, який виконує роботу на постійній основі.

70. Отже, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що без установлення зазначених вище обставин на підставі належних та допустимих доказів та без надання їм належної правової оцінки, суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків та прийняли рішення, які не відповідають вимогам щодо їх законності і обґрунтованості.

71. Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29.08.2012 №16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 02.11.2011 №13-рп/2011).

72. Відповідно до частини першої статті 36 Закону України Про судоустрій і статус суддів Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

73. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

74. Разом з тим, без дослідження і з`ясування наведених вище обставин ухвалене у справі рішення не можна вважати законним та обґрунтованим.

75. При цьому, при новому розгляді справи, суди повинні також враховувати концепцію прихованого працевлаштування (deemed employment).

76. Дана концепція знайшла своє відображення, серед іншого, у Рекомендаціях про трудове правовідношення №198 (далі - Рекомендації) Міжнародної організації праці (далі - МОП), де зазначено, що держави-члени МОП повинні передбачити можливість визначення у своїх законодавчих та нормативно-правових актах або інших засобів конкретних ознак визначення трудових правовідносин. Серед таких ознак у Рекомендаціях зазначаються підпорядкованість та залежність . У пункті 13 Рекомендацій підпорядкованість проявляється, якщо робота: 1. виконується відповідно до вказівок та під контролем іншої сторони; 2. передбачає інтеграцію працівника в організаційну структуру підприємства; 3. виконується виключно або переважним чином в інтересах іншої особи; 4. виконується працівником особисто; 5. виконується відповідно до графіка або на робочому місці, яке вказується або погоджується стороною, яка її замовила; 6. має характерну тривалість/продовжуваність; 7. вимагає особисту присутність працівника; 8. передбачає надання інструментів, матеріалів та механізмів стороною, яка є замовником. При встановленні трудових відносин за допомогою критерію залежності беруться до уваги наступні елементи: 1. періодичність виплати винагороди працівнику; 2. той факт, що така винагорода являється єдиним або основним джерелом доходів працівника; 3. виплата винагороди працівнику в натуральному вигляді шляхом надання працівнику, наприклад, продуктів харчування, житла, транспортних засобів; 4. реалізація таких прав як право на вихідні та відпустку; 5. оплата стороною, яка замовила роботу, поїздок працівника з метою виконання роботи; 6. відсутність фінансового ризику у працівника. Встановлення вказаних обставин у сукупності може безумовно свідчити про наявність трудових відносин.

77. При цьому, Верховний Суд зазначає, що без оформлених трудових відносин особа позбавляється конституційних гарантій, передбачених, зокрема, статтями 43 (кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров`я роботах забороняється; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення та право на своєчасне одержання винагороди за працю) та 45 (кожен, хто працює, має право на відпочинок, яке забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час; максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та право на оплачувану щорічну відпустку, вихідні та святкові дні).

78. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

79. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

80. Отже, як установлено колегією суддів Верховного Суду суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки встановили їх без дослідження належних доказів, що у відповідності до пункту 3 частини другої статті 353 КАС України є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд.

81. Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог 242 КАС України.

82. Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 242, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року скасувати, а справу № 160/12178/19 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець А.І. Рибачук