УХВАЛА
17 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 200/1647/21-а
адміністративне провадження № К/990/4899/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Данилевич Н.А., Кашпур О.В.,
перевіривши касаційну скаргу Маріупольської місцевої профспілкової організації Всеукраїнської профспілки "Народна солідарність"
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року
та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року
у справі №200/1647/21-а за позовом Маріупольської місцевої профспілкової організації Всеукраїнської профспілки "Народна солідарність" до Міністерства юстиції України, третя особа Всеукраїнська профспілка "Народна солідарність" про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ :
Маріупольська місцева профспілкова організація Всеукраїнської профспілки Народна солідарність звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Всеукраїнська профспілка Народна солідарність , в якому просила: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання письмового повідомлення про наявність підстав для втрати всеукраїнського статусу і невнесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про направлення такого повідомлення;
- зобов`язати надати письмове повідомлення про наявність підстав для втрати всеукраїнського статусу і внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про направлення такого повідомлення.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивачем подано касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2022 року касаційну скаргу повернуто скаржнику на підставі пункту першого частини п`ятої статті 332 КАС України.
31 січня 2022 року позивач повторно звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року відкрито провадження у справі, віднесено справу до категорії справ незначної складності та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до ч. 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Крім того, згідно з ч. 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа , віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч. 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у даній справі є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання письмового повідомлення про наявність підстав для втрати всеукраїнського статусу і невнесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про направлення такого повідомлення та зобов`язання вчинити такі дії.
У свою чергу, за змістом пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України встановлено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, як вбачається зі змісту позовних вимог, вказана справа не відноситься до категорії справ, яка відповідно до пунктів 1-4 частини 4 статті 257 КАС України не може бути розглянута у порядку спрощеного позовного провадження.
А тому, судом прийнято рішення щодо розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Таким чином, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи, не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпункті г) пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, розглянутого у порядку спрощеного позовного провадження, позивач у касаційній скарзі не зазначає інших виняткових обставин, передбачених підпунктами а)-в) пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувані судові рішення підлягали б касаційному перегляду.
Зміст касаційної скарги зводиться до викладення фактичних обставин справи та цитування норм права з посиланням на невірну оцінку судами попередніх інстанцій доказів у справі, однак, у силу частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Отже, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом Маріупольської місцевої профспілкової організації Всеукраїнської профспілки "Народна солідарність", як у справі незначної складності, розглянутої у порядку спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зважаючи на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені у справі незначної складності, розглянутої у порядку спрощеного позовного провадження, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,-
УХВАЛИВ :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Маріупольської місцевої профспілкової організації Всеукраїнської профспілки "Народна солідарність" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року у справі №200/1647/21-а за позовом Маріупольської місцевої профспілкової організації Всеукраїнської профспілки "Народна солідарність" до Міністерства юстиції України, третя особа Всеукраїнська профспілка "Народна солідарність" про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді Н. А. Данилевич
О. В. Кашпур
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.02.2022 |
Оприлюднено | 21.02.2022 |
Номер документу | 103402404 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мацедонська В.Е.
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Казначеєв Едуард Геннадійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Казначеєв Едуард Геннадійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Казначеєв Едуард Геннадійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Казначеєв Едуард Геннадійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Казначеєв Едуард Геннадійович
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Желтобрюх І.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні