Ухвала

від 18.02.2022 по справі 214/1302/22

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/1302/22

2/214/3145/22

У Х В А Л А

Іменем України

про відмову у відкритті провадження по справі

18 лютого 2022 року м. Кривий Ріг

Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Хомініч С.В., дослідивши матеріали цивільної справи № 214/1302/22

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ),

до ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ ЕКООПЕРАТИВ СВІТАНОК-36 (мн. Гірницький, буд. 14, м. Кривий Ріг),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Саксаганський відділ державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (вул. Віталія Матусевича, буд. 41, м. Кривий Ріг)

про зняття арешту зі спадкового майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду 17.02.2022 з позовною заявою, в якій просить суд звільнити з-під арешту спадкове майно померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме квартиру АДРЕСА_2 , який накладено постановою про арешт майна боржника АМ №108872, виданої 13.05.2009 Саксаганським відділом ДВС Криворізького міського управління юстиції, номер запису про обтяження №8710495 від 13.05.2009.

Свій позов ОСОБА_1 мотивував тим, що він є спадкоємцем після смерті своєї матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Звернувшись до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Гуц Ю.В. для оформлення спадщини, йому стало відомо, що на нерухоме майно, належне ОСОБА_2 , накладено арешт та оголошена заборона на відчуження, у зв`язку з чим позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом було відмовлено. Звернувшись до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_1 отримав відповідь, що зняти арешт з майна, належного ОСОБА_2 , неможливо, оскільки виконавче провадження знищено. З приводу самого боргу перед відповідачем, ОСОБА_1 зазначає, що боргу немає, відповідач до нотаріуса, як кредитор, не звертався. Оскільки арешт позбавляє позивача права розпорядження цим майном, ОСОБА_1 просить його скасувати.

Частиною першою статті 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині другій цієї статті визначено способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Згідно частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Отже, у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 19, 20 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У п. 1, 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про зняття арешту з майна від 03.06.2016 №5, викладені роз`яснення, що у разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, вимоги сторони виконавчого провадження про звільнення майна з-під арешту розглядається в порядку, передбаченому для розгляду скарг на дії виконавця. Інші особи, які не є учасниками виконавчого провадження та є власниками або володільцями майна, можуть заявити свої вимоги про звільнення майна з-під арешту в порядку позовного провадження.

Встановлено, що матір позивача ОСОБА_2 була боржником у виконавчому провадженні, в рамках якого державним виконавцем накладено арешт на її майно, а тому законом для боржника встановлений інший порядок захисту його майнових прав як правонаступника сторони виконавчого провадження шляхом оскарження дій, рішень чи бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Зазначений висновок підтверджується позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 24.05.2021 у справі №712/12136/18, у якій зазначено, що, установивши, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що він не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Аналогічний за змістом висновок було викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019 №904/51/19, а також постановах Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 577/4541/20, від 22.04.2020 у справі №544/394/18, від 29.07.2020 у справі № 161/3171/19, від 28.10.2020 у справі № 204/2494/20, від 04.11.2020 у справі №520/7100/19, від 20.01.2021 у справі №157/298/19, тощо.

Слід також зазначити, що в даному випадку між сторонами немає спору про право власності (користування) на майно, на яке накладено арешт і таке право позивача ніким не оспорюється, тобто арешт майна не пов`язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби.

За встановлених обставин, ОСОБА_1 не може виступати позивачем у справі та заявлені ним вимоги до відповідача не підлягають розгляду у позовному провадженні, оскільки законом передбачено іншу форму звернення та порядок оскарження дій, бездіяльності та рішень виконавця, а тому, з підстав передбачених п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, слід відмовити у відкритті провадження у справі за вищевказаним позовом.

Керуючись ст.ст. 19, 186, 260, 261, 353 354 ЦПК України, суддя , -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ ЕКООПЕРАТИВ СВІТАНОК-36 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Саксаганський відділ державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про зняття арешту зі спадкового майна.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання та підписання суддею.

Суддя Хомініч С.В.