Ухвала

від 30.09.2024 по справі 214/1302/22

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/1302/22

4-с/214/19/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Попова В.В.,

при секретарі Собченко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на дії/бездіяльність органу примусового виконання, -

ВСТАНОВИВ:

13.03.2023 року представник заявника звернулась до суду із зазначеною скаргою, в якій просить зобов`язати Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_3 , накладений постановою АМ 108872 від 13.05.2009 року, у зв`язку з відсутністю виконавчого провадження у стані невиконаного та відсутністю заборгованості.

В обґрунтування скарги представник заявника посилається на те, що у провадженні Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебувала цивільна справа за позовом ОК «Житлово-будівельний кооператив «Світанок-36» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. В подальшому рішення суду було пред`явлено до виконання та під час його виконання в рамках виконавчого провадження постановою державного виконавця АМ 108872 від 13.05.2009 року було накладено арешт на майно боржника. Рішення суду ОСОБА_3 було виконано у повному обсязі, виконавче провадження закрито, проте заборона відчуження майна при закінченні виконавчого провадження виконавцем знята не була. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Ії син ОСОБА_1 , звернувшись до приватного нотаріуса з приводу оформлення прав на спадщину, дізнався про наявну заборону на відчуження майна, належного його матері. Звернувшись до Саксаганського ВДВС з приводу зняття арешту, ОСОБА_1 було роз`яснено, що виконавче провадження та журнали, в яких містилась інформація щодо виконавчого провадження були знищені, оскільки час зберігання вийшов, зняти арешт можливо лише за рішенням суду. У зв`язку із викладеним, заявник звернувся до суду із данною скаргою.

09.04.2024 року дана справа за вищевказаною скаргою згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями на підставі розпорядження керівника апарату суду від 08.04.2024 року у зв`язку з відрахуванням ОСОБА_4 зі штату Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 29.03.2024 року у зв`язку із звільненням у відставку з посади судді, надійшла у провадження судді Попова В.В.

Заявник та його представник у судове засідання не з`явились, кожен окремо, надали заяви, в яких скаргу підтримали, просили задовольнити, розглянути справу за їх відсутності.

Представник Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, заяв не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Аналогічне положення міститься у приписах ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 02.06.2016 року), а саме, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Розділ VII ЦПК України«Судовий контроль за виконанням судових рішень» передбачає можливість звернення до суду сторін виконавчого провадження із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно положеньст. 451 ЦПК Україниу разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно дост. 59 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, що містяться впостанові №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна»питання щодо звільнення майна з під-арешту, накладеного державним виконавцем в межах виконавчого провадження, існує два способи здійснення такого права: на рішення та дії державного виконавця стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства (наприклад адміністративного); особою, яка володіє на підставі закону чи договору майном чи речовим правом на майно, і яканеєстороною виконавчого провадження, подається позов про зняття арешту з майна.

Відповідно до висновку викладеного упостанові Касаційного цивільного суду Верховного суду від 29.06.2023 року у справі №208/9810/21, коли питання про скасування арешту, накладеного в рамках виконавчого провадження, порушує сторона провадження, то застосовуються положення розділуVII ЦПК України, який передбачає звернення до суду зі скаргою на дії виконавця. Якщо ж особа, яка не погоджується з накладеним арештом,неєстороною виконавчого провадження, але такими діями порушується її право власності, вона звертається до суду з позовом, в якому передусім ставить питання про підтвердження її права власності на арештоване майно, а потім - про зняття арешту.

Така правова позиція міститься і впостанові Касаційного цивільного суду Верховного суду від 18.05.2022 року у справі №642/4263/21.

Отже, законом передбачено різні механізми зняття арешту та скасування заборони на відчуження, в залежності від підстав накладення арешту та заборони, а також суб`єкта, який вчинив дану дію.

Боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред`являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК України.

Так, судом установлено, що на примусовому виконанні Саксаганського ВДВС перебувало виконавче провадження, в межах якого постановою АМ 108872 від 13.05.2009 року на майно боржника було накладено арешт. Як зазначає у поданій скарзі ОСОБА_1 , боржником на майно якого було накладено арешт є його матір ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому, за життя ОСОБА_3 рішення суду виконала повністю, заборгованість сплатила.

Згідно листа Саксаганського ВДВС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області №1913 від 06.01.2023 року, відділ не має можливості надати інформацію та видати постанову про накладення арешту на майно боржника за постановою АМ 108872 від 13.05.2009 року, у зв`язку із тим, що виконавчі провадження та книги обліку виконавчих проваджень, переданих державному виконавцеві, які перебували на виконанні до 2017 року знищено.

Отже, виходячи з встановлених під час розгляду справи обставин, дослідивши надані заявником докази, суд вважає, що скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки останній не є стороною виконавчого провадження, тому не має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК України. При цьому з приводу зняття арешту з майна заявник має право звернутись до суду із відповідною позовною заявою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.В. Попов.