Рішення

від 18.02.2022 по справі 433/1056/15-ц

ТРОЇЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/1056/15-ц

Провадження №2/433/59/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2022 року

Троїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Гавалешка П.С.,

за участю секретаря судового засідання Рєзнікової Л.В.,

представника позивача - Циганкової А.О. - в режимі відеоконференції,

представника відповідачів - Прокопенко Ю.В.,

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Дельта Банк , правонаступником якого є ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста до ОСОБА_1 та ТОВ Агролуг про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року представник Публічного акціонерного товариства Дельта Банк звернувся до Троїцького районного суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_1 та ТОВ Агролуг про стягнення кредитної заборгованості. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що між ПАТ Дельта Банк та ТОВ Агролуг 29 грудня 2011 року було укладено кредитний договір № К-2004231, за яким позивач надав відповідачу кредит у сумі 947950,22 грн. з розрахунку 16% річних на строк з 12.12.2012 до 28.12.2014 року. Виконання позичальником зобов`язань за кредитом забезпечується порукою відповідно до Договору поруки № П-2004231/1 від 29.12.2011 року, укладеного між ПАТ Дельта банк та ОСОБА_1 . Всупереч умовам кредитного договору позичальник належним чином свого зобов`язання не виконав, а саме відповідач порушив строки повернення позивачу грошових коштів відповідно до умов кредитного договору. Позивач вказує, що відповідач станом на 25.03.2015 року повинен сплатити позивачу заборгованість за кредитом у сумі 213957,84 грн.

19 червня 2015 року Троїцьким районним судом Луганської області було ухвалено заочне рішення по справі, яким позовні вимоги ПАТ Дельта Банк задоволено у повному обсязі, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ Агролуг на користь ПАТ Дельта Банк заборгованість за кредитним договором у сумі 213957,84 грн. (т.1 а.с.30).

Ухвалою Троїцького районного суду Луганської області від 22 квітня 2021 року заочне рішення Троїцького районного суду Луганської області від 19 червня 2015 року № 433/1056/15-ц скасовано; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (т.1 а.с.54-55).

Ухвалою Троїцького районного суду Луганської області від 07 грудня 2020 року постановлено замінити первісного стягувача Публічне акціонерне товариство ДЕЛЬТА БАНК на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ІНЕСТОХІЛЛС ВЕСТА у цивільній справі № 433/1056/15-ц.

18.05.2021 року, від представника позивача засобами поштового зв`язку надіслано суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № К-2004231 від 29.12.2011 у розмірі 213 957,84 грн.; суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а саме з 01.05.2015 по 11.05.2021 у розмірі 105 170,61 грн.; тридцять шість відсотків річних від простроченої суми основного зобов`язання за період з 03.10.2017 по 11.05.2021 у розмірі 749 063,23 грн.; суму судового збору у розмірі 16 022,88 грн.(т.1 а.с.96-101).

26.07.2021 року від представника позивача до суду надійшли заперечення на письмові пояснення ТОВ Агролуг від 30.06.2021 року та ОСОБА_1 від 01.07.2021 року, з яких вбачається, що представник позивача систематизував позовні вимоги та виклав їх в новій редакції, в яких просить суд, стягнути солідарно з ТОВ Агролуг та ОСОБА_1 на користь ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста заборгованість за кредитним договором у розмірі 185 614,81 грн.; стягнути з поручителя ОСОБА_1 на користь ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста заборгованість по відсоткам за період з 06.06.2014 по 25.03.2015 у розмірі 28 343,03 грн.; стягнути солідарно з ТОВ Агролуг та ОСОБА_1 на користь ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста заборгованість суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а саме з 01.05.2015 по 11.05.2021 у розмірі 105 170,61 грн.; стягнути солідарно з ТОВ Агролуг та ОСОБА_1 на користь ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста 36 відсотків річних від прострочення суми основного зобов`язання за період з 03.10.2017 по 11.05.2021у розмірі 205 222,80 грн.; покласти на відповідачів судові витрати у вигляду судового збору у розмірі 16 022,88 грн. (т.2 а.с.1-5)

17 вересня 2021 року судом постановлено ухвалу про розгляд справи №433/1056/15-ц в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у справі та надано відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву (т.2 а.с.32).

Ухвалою суду від 01 листопада 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (т.2 а.с.86).

Від представника позивача засобами поштового зв`язку надійшли: заява про збільшення позовних вимог від 11.05.2021 (т.1 а.с. 96-101); заперечення від 07.06.2021 на клопотання ТОВ Агролуг про залишення позовної заяви без руху, розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження, витребування доказів від 17.05.2021 (т.1 а.с. 157-162); заперечення на письмові пояснення ТОВ Агролуг та ОСОБА_1 від 22.06.2021 (т.1 а.с. 191-197); заперечення від 14.07.2021 на письмові пояснення ТОВ Агролуг №30-06/1 від 30.06.2021 та ОСОБА_1 від 01.07.2021 (т.2 а.с. 1-5). У вказаних документах зазначено, що станом на вересень 2020 року (дата відступлення прав вимоги) на рахунку обліку простроченої заборгованості боржника обліковується заборгованість за спірним кредитним договором у розмірі 157990,22 грн. 09.09.2020 рахунок обліку простроченої заборгованості було закрито у зв`язку з укладанням договору №2302/К/1 про відступлення прав вимоги. Проте, закриття рахунку не свідчить про погашення кредитних зобов`язань ТОВ Агролуг за кредитним договором, оскільки право вимоги відступлене на користь ТОВ ФК Інвестохіллс Веста . У зв`язку з чим, правомірним є нарахування сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України. Крім того, аби уникнути подвійного стягнення процентів, просить врахувати рішення Господарського суду Луганської області від 06.12.2017 у справі №913/874/17. Щодо дійсності Договору поруки №П-2004231/1 від 29.12.2011 зазначив, що первісний позивач ПАТ Дельта Банк вчасно, до спливу шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов`язання (29.06.2015) пред`явив позовні вимоги до відповідачів, в тому числі і до поручителя. А тому, твердження відповідачів про те, що вимоги кредитора до поручителя, які могли бути заявлені у травні 2015 року могли розповсюджуватися лише на платежі за грудень 2014 року є необґрунтованими.

Представником відповідачів на адресу суду направлено: клопотання про залишення позовної заяви без руху, розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження, витребування доказів від 17.05.2021 (т.1 а.с.77-81); пояснення по справі від 08.06.2021 (т.1 а.с. 148-150); пояснення по справі від 03.06.2021 №03-06/1 (т.1 а.с. 153-154); заяву про застосування строків позовної давності (т.1 а.с. 205-206); пояснення щодо заперечень ТОВ ФК Інвестохіллс Веста від 01.07.2021 (т.1 а.с.216-217); пояснення по справі від 30.06.2021 №30-06/1 (т.1 а.с. 239-242); заяву про застосування строків позовної давності від 30.06.2021 №30-06/2 (т.1 а.с. 243-244); пояснення по справі від 07.09.2021 (т.2 а.с. 12-14); заяву про застосування строку позовної давності від 17.09.2021 (т.2 а.с. 27-28); відзив на позовну заяву від 05.10.2021 (т.2 а.с. 44-49); пояснення по справі від 18.11.2021 (т.2 а.с. 106); пояснення по справі від 21.12.2021 (т.2 а.с. 164-166). Відповідно до зазначених документів, представник відповідачів просить суд застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення інфляційних витрат та процентів, нарахованих на суму боргу, заявлених у заяві про збільшення позовних вимог та зазначають, що вимоги про стягнення вказаних сум можуть бути задоволені лише за період з 12.05.2018 по 11.05.2021. Зазначає, що первісним позивачем заявлено до стягнення суму боргу у розмірі 157990,22 грн., тоді як заявлена ТОВ ФК Інвестохіллс Веста суму боргу становить 185614,81 грн., але будь-яких пояснень щодо збільшення суми основного боргу, як і розрахунку вказаної суми не надано. Щодо вимог позивача до поручителя, посилаючись на постанову Верховного Суду від 22.08.20018 у справі №2-1169/11, зазначає, що оскільки кредитним договором передбачено повернення кредиту щомісячно рівними частинами до 10 числа кожного місяця з кінцевим терміном погашення кредиту до 28.12.2014, а позовна заява про стягнення заборгованості подана до суду 13.05.2015, тоді, враховуючи встановлений ч.4 ст.559 ЦК України шестимісячний строк на звернення банку з вимогою до поручителя, вимога позивача, яка заявлена у травні 2015 року може розповсюджуватися лише на платежі за грудень 2014 року, тоді як зобов`язання поручителя за попередні місяці існування заборгованості за будь-яких умов є припиненими.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Циганкова А.О. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 18.05.2021 та запереченнях від 14.07.2021 №259-02-1-3.

Представник відповідачів - адвокат Прокопенко Ю.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, доводи, викладені у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях підтримала.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 29 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством Дельта Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю Агролуг було укладено кредитний договір № К-2004231, згідно з умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти, у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 947950,22 грн зі сплатою 16% річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом 28 грудня 2014 року включно (т.1 а.с. 3-8).

Відповідно до п.п. 1.1.3. повернення кредиту здійснюється щомісячно рівними частинами до 10 числа кожного місяця в сумі 26332,00 грн. та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом до 28 грудня 2014 року.

Підпунктом 1.1.2. передбачено, що у разі прострочення кінцевого терміну повернення кредиту, діюча на такий момент прострочення річна процентна ставка збільшується на 20 одиниць та починає застосовуватись до взаємовідносин сторін за цим договором починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом по день фактичного погашення заборгованості за договором.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 29 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством Дельта Банк та ОСОБА_1 укладений договір поруки №П-2004231/1 (т.1 а.с.9-11).

Відповідно до п.1.1. договору поруки, поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за виконання ТОВ Агролуг зобов`язань за кредитним договором №К-2004231 від 29.12.2011.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 06 грудня 2017 року у справі №913/874/17 за позовом Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до Товариства з обмеженою відповідальністю Агролуг про стягнення 172014,67 грн. позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролуг на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію, 01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б, код 34047020, проценти за період з 06.06.2014 по 02.10.2017 у сумі 172014,67 грн., які нараховані на заборгованість за кредитним договором № К-2004231 від 29.12.2011 (т.1 а.с. 245-249).

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, факт наявності кредитних правовідносин, як і факт порушення відповідачем зобов`язання, який був встановлений рішенням Господарського суду Луганської області від 06 грудня 2017 року у справі №913/874/17, не потребує доведення в межах розгляду даної справи.

ТОВ ФК Інвестохіллс Веста , враховуючи заяву про збільшення позовних вимог від 11.05.2021, заперечення від 22.06.2021, в якому викладено новий розрахунок 36% річних за період з 03.10.2017 до 11.05.2021, рішення Господарського суду Луганської області від 06.12.2017 по справі №913/874/17 просить стягнути солідарно з ТОВ Агролуг та ОСОБА_1 на користь ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста заборгованість за кредитним договором у розмірі 185 614,81 грн.; стягнути з поручителя ОСОБА_1 на користь ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста заборгованість по відсоткам за період з 06.06.2014 по 25.03.2015 у розмірі 28 343,03 грн.; стягнути солідарно з ТОВ Агролуг та ОСОБА_1 на користь ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста заборгованість суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а саме з 01.05.2015 по 11.05.2021 у розмірі 105 170,61 грн.; стягнути солідарно з ТОВ Агролуг та ОСОБА_1 на користь ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста 36 відсотків річних від прострочення суми основного зобов`язання за період з 03.10.2017 по 11.05.2021 у розмірі 205 222,80 грн. (т.2 а.с.1-5).

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (позика) цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання недопустима.

Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачені загальні умови виконання зобов`язання, а саме: зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18) зроблено висновок, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) вказано, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання .

Правовий аналіз статей 526, 599, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що несплата боржником боргу не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.

Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Порядок відліку позовної давності наведено у ст. 261 ЦК України, зокрема відповідно до ч. 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.

Зазначений висновок висловлений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16ц.

Надаючи оцінку кожній окремо заявленій позовній вимозі, суд зазначає наступне.

Позивачем пред`явлено вимогу про стягнення основного боргу за кредитним договором у розмірі 185614,81 грн.

Суд, приймаючи до уваги доводи представника відповідачів, викладені у поясненнях від 18.11.2021, не погоджується з визначеним позивачем розміром основного боргу у сумі 185614,81 грн.

Так, відповідно до розрахунку заборгованості, наданого первісним позивачем сума заборгованості за простроченим кредитом станом на 25.03.2015 складає 157990,22 грн. (т.1 а.с.12).

Відповідно до виписки по особовим рахункам з 29.12.2011 до 19.10.2020, станом на 09.09.2020 на рахунку обліку простроченої заборгованості боржника обліковується заборгованість за кредитним договором у розмірі 157990,22 грн. (т.1 а.с.103-110).

У зв`язку з чим не підлягає задоволенню за необґрунтованістю позов в частині стягнення основного боргу у розмірі 27624,59 грн.

Таким чином, обґрунтованою є сума основного боргу за кредитом у розмірі 157990,22 грн., яка і підлягає стягненню з боржника ТОВ Агролуг .

Щодо позовної вимоги про стягнення інфляційних втрат за прострочення боргу за кредитом, суд погоджується з доводами представника відповідачів та наданим останнім розрахунком, що містяться в поясненнях по справі від 30.06.2021 №30-06/1 (т.1 а.с.239-242) та дійшов таких висновків.

Позивачем пред`явлено вимогу про стягнення інфляційних втрат за прострочення боргу за кредитом у розмірі 105170,61 грн., розрахованих за період з 01.05.2015 до 11.05.2021.

За умовами укладеного сторонами договору, кінцевий термін повернення заборгованості за кредитом сплив 28 грудня 2014 року.

Позивач звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог, в якій заявлено вимогу про стягнення інфляційних втрат за прострочення боргу за кредитом 11 травня 2021 року, що підтверджуються датою на поштовому конверті (т.1 а.с.96-101, 120).

Таким чином, заборгованість, яка нарахована до 11.05.2018 року, знаходиться поза межами строку позовної давності, про застосування якої заявлено представником відповідачів у письмових заявах.

У зв`язку з чим не підлягає задоволенню, у зв`язку з пропуском строку позовної давності, позов в частині стягнення інфляційних втрат за прострочення боргу за кредитом за період з 01.05.2015 до 11.05.2018 у розмірі 72934,99 грн.

В межах строку позовної давності є обґрунтованими та підлягають стягненню з боржника ТОВ Агролуг інфляційні втрати за прострочення боргу за кредитом за період з 12.05.2018 до 11.05.2021 у розмірі 32235,62 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення 36% річних від простроченої суми основного боргу за кредитом, суд погоджується з доводами представника відповідачів та наданим останнім розрахунком, що містяться в поясненнях по справі від 30.06.2021 №30-06/1 (т.1 а.с.239-242) та дійшов таких висновків.

Позивачем пред`явлено вимогу про стягнення 36% річних від простроченої суми основного боргу за кредитом у розмірі 205222,80 грн., розрахованих за період з 03.10.2017 до 11.05.2021.

За умовами укладеного сторонами договору, кінцевий термін повернення заборгованості за кредитом сплив 28 грудня 2014 року.

Позивач звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог, в якій заявлено вимогу про стягнення 36% річних від простроченої суми основного боргу за кредитом за кредитом 11 травня 2021 року, що підтверджуються датою на поштовому конверті (т.1 а.с.96-101, 120).

Таким чином, заборгованість, яка нарахована до 11.05.2018 року, знаходиться поза межами строку позовної давності, про застосування якої заявлено представником відповідачів у письмових заявах.

У зв`язку з чим не підлягає задоволенню, у зв`язку з пропуском строку позовної давності, позов в частині стягнення 36% річних від простроченої суми основного боргу за кредитом за період з 03.10.2017 до 11.05.2018 у розмірі 34593,36 грн.

В межах строку позовної давності є обґрунтованими та підлягають стягненню з боржника ТОВ Агролуг 36% річних від простроченої суми основного боргу за кредитом за період з 12.05.2018 до 11.05.2021 у розмірі 170629,44 грн.

Щодо стягнення зазначених сум з відповідача ОСОБА_1 , як солідарного боржника, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Стаття 543 ЦК України вказує, що у разі солідарного обов`язку боржників (відповідачів) кредитор (позивач) має право вимагати виконання обов`язку в повному обсязі від усіх боржників (відповідачів) разом.

Частиною четвертою статті 559 ЦК України (в редакції, що діяла на час укладення договору) передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Отже, порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлено договором чи законом строк її дії, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.

Частинами першою і третьою статті 251 ЦК України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк може бути визначено актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

На підставі частини першої статті 252 та частини першої статті 253 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями, годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 13 червня 2018 року у справі № 408/8040/12 (провадження № 14-145цс18), строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу за основним зобов`язанням.

Судом встановлено, що 29 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством Дельта Банк та ОСОБА_1 укладений договір поруки №П-2004231/1 (т.1 а.с.9-11), за умовами якого поручитель зобов`язався перед кредитором відповідати за виконання ТОВ Агролуг зобов`язань за кредитним договором №К-2004231 від 29.12.2011.

З наявної в матеріалах справи копії договору поруки вбачається, що сторони строк дії поруки у договорі поруки не встановили. Тому, в цьому випадку має застосовуватись припис ч.4 ст.559 ЦК України про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Як вказувалось вище, за умовами кредитного договору встановлено, що позичальник зобов`язався повертати кредит щомісячно рівними частинами до 10 числа кожного місяця в сумі 26332,00 грн. та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом до 28 грудня 2014 року.

Отже, сторони кредитних договорів встановили, що основне зобов`язання позичальник виконує через окремі зобов`язання з внесення однакових платежів відповідного числа кожного місяця протягом строку кредитування. Тому передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, строк пред`явлення вимог до поручителя про повернення заборгованості за платежами, які позичальник був зобов`язаний згідно з умовами кредитних договорів вносити періодично, слід обчислювати з моменту настання терміну погашення кожного чергового платежу. Іншими словами, за змістом частини четвертої статті 559 ЦК України у зазначеній редакції порука за кожним із зобов`язань, визначених періодичними платежами, припиняється після спливу шести місяців з моменту настання терміну погашення кожного чергового платежу. Пред`явлення кредитором вимоги до поручителя більш ніж через шість місяців після настання терміну виконання частини основного зобов`язання, визначеної періодичним платежем, є підставою для відмови у задоволенні такої вимоги через припинення поруки за відповідною частиною основного зобов`язання (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №523/8249/14-ц (пункт 84), від 3 липня 2019 року у справі №1519/2-3165/11 (пункт 63), від 26 травня 2020 року №638/13683/15-ц (пункт 40)).

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов`язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число робочого дня кожного звітного місяця.

Якщо умовами кредитного договору передбачено окремі самостійні зобов`язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов`язку, то в разі неналежного виконання позичальником цих зобов`язань позовна давність за вимогами кредитора до позичальника про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 цього Кодексу) повинні застосовуватись і до поручителя.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що в разі неналежного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначене періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Із наданого первісним позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що до липня 2014 року останній здійснював погашення кредиту. Таким чином, перебіг строку звернення позивача до поручителя з вимогою про стягнення заборгованості за кредитом обраховується з 11 липня 2014 року (наступного дня після невнесення чергового платежу).

З позовом банк звернувся до суду 13 травня 2015 року, що підтверджується штампом на позовній заяві (т.1 а.с1). Отже, з вимогою про стягнення заборгованості за кредитом, що виникла за період з липня 2014 по листопад 2014 року позивач звернувся до суду після спливу шестимісячного строку дії поруки.

У разі пред`явлення банком вимог до поручителя після спливу строку її дії з вимогою щодо відповідної частини основного зобов`язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку. Суд зобов`язаний самостійно застосовувати положення про строк, передбачений цією нормою, на відміну від позовної давності, яка застосовується судом за заявою сторін. Якщо поручитель поза межами строку помилково виконає уже фактично неіснуючий обов`язок, він може за своїм вибором вимагати повернення виконаного як безпідставно набутого кредитором.

Разом з тим правовідносини з поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов`язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу строку дії поруки з моменту виникнення права вимоги за договором поруки. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в справі за № 6-272 цс16.

Отже, погоджуючись з доводами представника відповідачів, викладеними у письмових поясненнях від 21.12.2021 (т.2 а.с.164-166), суд дійшов висновку, що вимоги позивача, щодо стягнення з ОСОБА_1 сум заборгованості за договором поруки підлягають задоволенню лише в межах шестимісячного строку пред`явлення вимоги (саме звернення з позовом до суду), передбаченого ч.4 ст.559 ЦК України. Таким чином, задоволенню підлягають вимоги позивача, щодо солідарного стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі щомісячного платежу за грудень 2014 року на загальну суму 26332,00 грн.

Щодо солідарного стягнення інфляційних втрат та 36% річних відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача, щодо солідарного стягнення з ОСОБА_1 вказаних сум підлягають задоволенню лише в межах шестимісячного строку пред`явлення вимоги (звернення з заявою про збільшення позовних вимог 11 травня 2021 року), передбаченого ч.4 ст.559 ЦК України.

Таким чином, з поручителя ОСОБА_1 підлягають стягненню інфляційні втрати за прострочення боргу за кредитом за період з 12.11.2020 до 11.05.2021 у сумі 11214,34 грн. (розраховано за формулою: [Сукупний індекс інфляції] = 101,30% ? 100,90% ?101,30% ? 101,00% ? 101,70% ? 100,70% =107,098% (за період Листопад 2020 - Квітень 2021); [Інфляційні нарахування] = 157 990,22 грн. (сума боргу) ? 107,098% (сукупний індекс інфляції) / 100%- 157 990,22 грн. (сума боргу) = 11 214,34 грн.) та 36% річних за період з 12.11.2020 до 11.05.2021 у сумі 28183,21 грн. (розраховано за формулою: Період розрахунку: з 12.11.2020 року по 31.12.2020 року - 50 днів [Проценти] = 157 990,22 грн. (сума боргу) ? 36,000% (процентна ставка) / 100% ? 50 (кількість днів) / 366 (днів у році) = 7 770,01 грн.; Період розрахунку: з 01.01.2021 року по 11.05.2021 року - 131 день [Проценти] = 157 990,22 грн. (сума боргу) ? 36,000% (процентна ставка) / 100% ? 131 (кількість днів) / 365 (днів у році) =20 413,20 грн.)

Саме зазначені вище суми заборгованості підлягають стягненню з ОСОБА_1 в порядку солідарного стягнення, як з боржника та поручителя.

Щодо позовної вимоги про стягнення з поручителя ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК Інвестохіллс Веста заборгованості по відсоткам за період з 06.06.2014 по 25.03.2015 у розмірі 28343,03 грн. суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Банк реалізував своє право та звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною вимогою про стягнення відсотків за кредитним договором саме з ТОВ Агролуг .

Так, рішенням Господарського суду Луганської області від 06 грудня 2017 року у справі №913/874/17 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролуг на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію проценти за період з 06.06.2014 по 02.10.2017 у сумі 172014,67 грн., які нараховані на заборгованість за кредитним договором №К-2004231 від 29.12.2011.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з поручителя ОСОБА_1 відсотків за кредитом, які вже стягнуті рішенням суду з основного боржника суперечить вимогам чинного законодавства, а тому суд відмовляє в задоволені вказаної позовної вимоги.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжним дорученням № 3374 від 06.05.2021 про сплату судового збору у сумі 16022,88 (т.1 а.с.102)

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, визначена правонаступником позивача у розмірі 1068191,68 грн. Судом задоволено позовні вимоги в розмірі 360855,28 грн.

Так як позовні вимоги задоволені частково на 33,78%, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в загальній сумі 5412,53 грн. (16022,88 грн. * 33,78%).

Враховуючи вимоги ст.141 ЦПК України, з відповідача ТОВ Агролуг на користь позивача підлягає стягнення судовий збір пропорційно до задоволеної частки позовних вимог в сумі 4426,91 грн., з відповідача ОСОБА_1 - 985,62 грн.

Керуючись статтями 526 , 526 , 553 , 554 , 610, 611, 625 , 1048, 1050, 1054 ЦК України , статтями 3 , 4 , 128 , 131 , 141, 211 , 247 , 265-268 , 354 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Дельта Банк правонаступником якого є ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста до ОСОБА_1 та ТОВ Агролуг про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ Агролуг на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста заборгованість за кредитним договором № К-2004231 від 29.12.2011 станом на 11.05.2021 у розмірі 65729 (шістдесят п`ять тисяч сімсот двадцять дев`ять) гривень 55 копійок, в тому числі: 6332,00 грн. - заборгованість за кредитом; 11214,34 грн. - інфляційні втрати від простроченої суми заборгованості за період з 12.11.2020 до 11.05.2021; 28183,21 грн. - 36% річних від простроченої суми заборгованості за період з 12.11.2020 до 11.05.2021.

Стягнути з ТОВ Агролуг на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста заборгованість за кредитним договором № К-2004231 від 29.12.2011 станом на 11.05.2021 у розмірі 295125 (двісті дев`яносто п`ять тисяч сто двадцять п`ять) гривень 73 копійки, в тому числі: 131658,22 грн. - заборгованість за кредитом; 21021,28 грн. - інфляційні втрати від простроченої суми заборгованості за період з 12.05.2018 до 11.11.2020; 142446,23 грн. - 36% річних від простроченої суми заборгованості за період з 12.05.2018 до 11.11.2020.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ТОВ Агролуг на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 4426 (чотири тисячі чотириста двадцять шість) гривень 91 копійку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 985 (дев`ятсот вісімдесят п`ять) гривень 62 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду.

Повний текст рішення складений 18 лютого 2022 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Публічне акціонерне товариство Дельта Банк , вул.Щорса, 36-Б, м.Київ, 01133, код ЄДРПОУ 34047020.

Правонаступник позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста , код ЄДРПОУ 41264766, юридична адреса: 04080, м.Київ, вул.О.Терьохіна, буд.8А.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Агролуг , код ЄДРПОУ 33123299, вул.Коцюбинського, буд.6А, м.Лисичанськ Луганської області, 93108.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя П.С.Гавалешко

18.02.22