Постанова

від 16.02.2022 по справі 826/6533/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа №826/6533/16 Суддя (судді) першої інстанції: Костенко Д.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Беспалова О.О.,

Грибан І.О,

за участю

секретаря судового засідання Кушнеревич А.В.,

представника позивача Петриченка О.П.,

представника позивача Шкробтака І.В.,

представника відповідача Мудренко Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НОВІ ПРОДУКТИ до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю НОВІ ПРОДУКТИ звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податковы повідомлення-рішення від 13.04.2016 №0001581402, №0001591402, №0001601402, №0001611402.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2021 адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправними і скасованы податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 13.04.2016 №0001591402 і №0001611402 повністю;

- визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 13.04.2016 №0001581402 у частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток на 185 199 грн. (у тому числі: 148 159 грн. - податкове зобов`язання, 37 040 грн. - штрафні санкції);

- визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 13.04.2016 №0001601402 у частині збільшення грошового зобов`язання з ПДВ на 257 167 грн. (у тому числі: 205 733 грн. - податкове зобов`язання, 51 434 грн. - штрафні санкції);

- відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю НОВІ ПРОДУКТИ у задоволенні позову в іншій частині;

- стягнуто з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НОВІ ПРОДУКТИ судовий збір у сумі 16 059,37 грн. (шістнадцять тисяч п`ятдесят дев`ять гривень 37 копійок).

Не погоджуючись із вказаним рішенням в частині задоволених позовних вимог, ГУ ДПС у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС подало апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2021 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Апелянт вказує, що до перевірки позивачем надані акти здачі-прийняття робіт, що стосуються компенсації комунальних платежів з додатками до них на загальну суму 1 252 435,89 грн. з ПДВ. Але. такі додатки до актів здачі-прийняття робіт не відповідають вимогам первинного документа, а саме не містять обов`язкових реквізитів; назву документа (форми), дату і місце надання, назву підприємства, від імені якого складено документ, не в повному обсязі відкривають зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність їх оформлення.

Крім того, відповідно до дїї Угоди та п. II Додатку №1 від 01.11.2010 до Угоди, розмір компенсації вартості комунальних послуг розраховується па підставі виставлених ТОВ Напої Плюс рахунків за фактично надані та спожиті послуги. Але до перевірки позивач не надав, передбачені такою Угодою, рахунки за фактично надані комунальні послуги. Так, згідно з п. 4 Угоди, компенсація наданих комунальних послуг здійснюється позивачем у безготівковому порядку на рахунок ТОВ Напої Плюс протягом 10 робочих днів з дати виставлення ТОВ Напої Плюс відповідного рахунку фактури. Але до перевірки позивач не надав такі рахунки-фактури. Таким чином, позивач не надав до перевірки документи, що підтверджують умови, споживання використаної електроенергії, розрахункових документів за спожиту енергію, використану воду, газопостачання та транспортування газу.

Також, позивач придбав у ПП ТІЗ-КАРБОГАЗ холодильний агрегат з теплообмінником та бункерну тензометричну вагу та здійснював амортизаційні відрахування цих основних засобів і збільшив суму податкового кредиту. До перевірки, окрім договору, надані видаткові накладні. Не надані до перевірки товарно-транспортні накладні на підтвердження транспортування товару до позивача. Втім, обов`язкова наявність транспортних документів передбачена Правилами перевезення антажів автомобільним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363. Також, не надані документи про фактичне отримання товару позивачем (акти приймання- передачі товарів).

Апелянт вказує, що реальність виконання робіт по господарським операціям з ТОВ Техпром-Буд під час перевірки не встановлена, натомість встановлено завищення витрат та податкового кредиту по вказаним взаємовідносинам, який не має фізичної, технологічної, трудвої можливості виконати умови договорів з ТОВ НОВІ ПРОДУКТИ .

ГУ ДПС у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС вказує, що в ході перевірки встановлено наявність у позивача станом на 31.12.2014 дебіторської заборгованості в розмірі 1 467 577,65 грн., в т.ч. ПДВ 244 596,27 грн. по взаєморозрахункам з ТОВ ЄДІТЕПЕ-УКРАЇНА . Так, в 2007-2008 роках ТОВ НОВІ ПРОДУКТИ перераховував вказаному товариству 6 009 542,6 грн. Протягом 2008-2011 років ТОВ ЄДІТЕПЕ-УКРАЇНА виконало для позивача роботи з реконструкції заводу по виробництву напоїв, але не на всю суму, а лише на 4 541 964,95 грн., що зазначено в картках бухгалтерського рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , та не заперечується позивачем. Таким чином. позивач недоотримав від контрагента послуг на суму 1 467 577,65 грн., в т.ч. ПДВ 244 596.27 грн., що ним не заперечується, в результаті чого і виникла ця дебіторська заборгованість. Але коли позивач перерахував контрагенту за роботи суму в розмірі 6 009 542,6 грн. він включив до складу свого податкового кредиту 20% цієї суми, тобто ТОВ НОВІ ПРОДУКТИ включив до складу свого податкового кредиту всю суму ПДВ. в тому числі з 1 467 577,65 грн., на яку його контрагент не надав послуги. Втім такий контрагент послуги в подальшому не надасть, тому що постановою Господарського суду м. Києва у справі №5011-15/10919-2012 від 17.04.2013 ТОВ ЄДІТЕПЕ-УКРАЇНА визнано банкротом та розпочато ліквідаційну процедуру.

Оскільки, згідно з пп. в п. 198.1 ст. 3 98 Податкового Кодексу України, право платника на віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ виникає лише у разі фактичного отриманий послуг, то ТОВ НОВІ ПРОДУКТИ не мав право відносити до складу свого податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 244 596 грн. з суми 1 467 577,65 грн., на яку його контрагент послуги не надав. Заборгованість ТОВ ЄДІТЕПЕ-УКРАЇНА перед позивачем в даному випадку визнається безнадійною заборгованістю в силу пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, оскільки це заборгованість суб`єкта господарювання, визнаного банкрутом.

Також, серед іншого апелянт просить замінити відповідача у даній справі на належного.

13.01.2022 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№1777), в якому позивач просить відмовити в її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Щодо підтвердження витрат та права на формування податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з TОB НАПОЇ ПЛЮС , позивач вказує, що посилання відповідача на ненадання рахунків-фактур чи рахунків, на підставі яких здійснювалась компенсація наданих послуг, не відповідають нормам чинного законодавства, оскільки такі не є первинними документами. Доводи фіскального органу щодо невідповідності додатків до актів здачі-приймання робіт (надання послуг) вимогам первинного документа не можуть бути прийняті до уваги, оскільки додаток до актів здачі-приймання робіт (надання послуг) також не є первинним документом. В той же час, такі додатки містять деталізацію розрахунку комунальних послуг - найменування постачальника комунальних послуг, найменування, вартість комунальних послуг тощо.

Щодо підтвердження позивачем витрат та права на формування податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ПП ТІЗ-КАРБОГA3 позивач зазначає наступне.

На думку позивача, факт здійснення господарських операцій між ТОВ НОВІ ПРОДУКТИ та ПП ТІЗ-КАРБОГАЗ на підставі укладеного договору №0326 від 12.04.2013 підтверджується належним чином оформленими документами:

видатковою накладною №РН-0000324 від 11.12.2013 по товару (холодильний агрегат Frascold з теплообмінником) на загальну суму 46 416,00 грн., в тому числі ПДВ;

видатковою накладною №РН-0000320 від 11.11.2013 по товару (вертикальна ємність для зберігання С02, бункерна тензометрична вага, дифнамомент в комплекті з вентильним блоком, система пониження тиску) на загальну суму 918 000,00 грн., в тому числі ПДВ.

Факт транспортування товару підтверджується:

товарно-транспортною накладною від 10.11.2013 (щодо транспортування вертикальної ємності для зберігання С02);

довідкою ПП ТІЗ-КАРБОГАЗ за вих.№21/03-1 від 21.03.2016 (транспортування інших товарів здійснювалося без залучення перевізників - власними силами ПП ТІЗ- КАРБОГАЗ )

Наявність у позивача товару підтверджується наказами від 30.04.2014 про введенням його в експлуатацію та передання в оренду ТОВ НАПОЇ ПЛЮС .

Також, під час проведення перевірки позивачем листом - відповіддю №11 від 11.03.2016 посадовим особам відповідача було надано технічний паспорт на товар.

Крім того, відсутність документів, які свідчать про якість товару не є законодавчо встановленою підставою для виключення витрат на придбання товару зі складу витрат.

Щодо підтвердження ТОВ НОВІ ПРОДУКТИ витрат та права на формування податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ ТЕХПРОМ-БУД позивач зазначає наступне.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ ТЕХПРОМ-БУД на підставі укладеного договору №19/08/14-1 від 19.08.2014 підтверджується належним чином оформленим документом: актом здачі-приймання виконаних робіт за вказаним договором. Доводи відповідача про неможливість включення до складу витрат оплати ремонтних робіт внаслідок анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ ТЕХПРОМ-БУД з 30.10.2014 не відповідають нормам чинного податкового законодавства, так як на час здійснення операцій з контрагентом, в тому числі підписання договору, виписки податкових накладних, підписання первинних документів ТОВ ТЕХПРОМ-БУД було зареєстроване платником ПДВ.

Посилання відповідача на порушення податкового законодавства ТОВ ТЕХПРОМ- БУД не є законодавчо встановленою підставою для позбавлення позивача права на віднесення оплати наданих послуг до складу витрат, так як позивач не несе жодної відповідальності за дії своїх контрагентів.

Щодо взаємовідносин з ТОВ ЄДІТЕПЕ-УКРАЇНА позивач зазначає, що дійсно таке мало заборгованість перед ТОВ НОВІ ПРОДУКТИ в розмірі 1 467 577,65 грн. за договором будівельного підряду №70927 від 27.09.2007, що підтверджено рішенням Господарського суду міста Києва у справі №13/549 та яким на користь позивача було стягнуто вказану суму. Отже, висновки Акту перевірки про наявність підстав вважати заборгованість ТОВ ЄДІТЕПЕ-УКРАЇНА перед позивачем безнадійною не ґрунтуються на наведених нормах законодавства, оскільки така заборгованість є погашеною з 04.12.2012.

Крім того, норми Податкового кодексу України не містять правових підстав для коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту з ПДВ у разі визнання заборгованості безнадійною та/або погашеною.

16.02.2022 в судове засідання з`явились представники сторін. Представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, представники позивача - заперечили та просили залишити без змін оспорюване рішення. Представники сторін надали пояснення по суті справи, правом надання додаткових пояснень не скористались, виступили в судових дебатах.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, врахувавши пояснення представників сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач провів документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014.

За наслідком вказаної перевірки було складено Акт від 25.03.2016 №102/26-15-14-01-17/33234957 яким підтверджено наступні порушення

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2013, 2014 роки на загальну суму 170 367 грн. та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування за 2014 рік на 282 579 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п.п. 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст. 200, п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, внаслідок чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет на 229 110 грн. та завищено суму від`ємного значення на 276 511 грн.

ТОВ НОВІ ПРОДУКТИ подало заперечення на акт від 01.04.2016 №399 і додаткові пояснення до них від 08.04.2016 №402, які залишені без задоволення, а висновки перевірки - без змін, про що позивачу повідомлено листом ГУ ДФС у м. Києві від 08.04.2015 №8432/10/26-15-14-02-01 (т. 1, а.с. 135-143).

На підставі акта перевірки відповідач виніс позивачу податкові повідомлення-рішення від 13.04.2016:

№0001581402, яким збільшив грошове зобов`язання з податку на прибуток на 212 959 грн. (у т.ч.: 170 367 грн. - податкове зобов`язання, 42 592 грн. - штрафні санкції);

№0001591402, яким зменшив від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 282 579 грн.;

№0001601402, яким збільшив грошове зобов`язання з ПДВ на 276 388 грн. (у т.ч.: 229 110 грн. - податкове зобов`язання, 57 278 грн. - штрафні санкції);

№0001611402, яким зменшив від`ємне значення ПДВ на 276 511 грн. та застосував штрафні санкції у сумі 69 128 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанції дійшов висновку, що у даній справі наявні підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 13.04.2016 №0001591402 і №0001611402, а інших - у частині, а саме:

- №0001581402 у частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток на 185199 грн. (у т.ч.: 148 159 грн. - податкове зобов`язання, 37 040 грн. - штрафні санкції);

- №0001601402 у частині збільшення грошового зобов`язання з ПДВ на 257 167 грн. (у т.ч.: 205 733 грн. - податкове зобов`язання, 51 434 грн. - штрафні санкції).

В іншій частині, щодо нарахування спірних грошових зобов`язань по взаємовідносинам з ТОВ УКРАВТОБАН БІЛДІНГ і ТОВ АЛЬЯНСГРУПП підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.04.2016 №0001581402 і №0001601402 немає.

Розглянувши клопотання апелянта про заміну відповідача правонаступником, колегія суддів приходить до висновку про його обґрунтованість, а отже необхідність задоволення такого клопотання з огляду на таке.

Відповідно до Переліку територіальних органів Державної податкової служби, що утворюються, утворено Головне управління ДПС у м. Києві, а відповідно до Переліку територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються, до Головного управління ДПС у м. Києві приєднано Головне управління ДФС у м. Києві.

До Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис №1 074 102 0000 086626 від 30.07.2019 про державну реєстрацію Головного управління ДПС у м. Києві.

Згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України №682-р від 21.08.2019 функції і повноваження Державної фіскальної служби з реалізації державної податкової політики, державної політики із адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби із правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань припинено, а контроль за дотриманням таких функцій та повноважень покладено на Державну податкову службу згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України (Офіційний вісник України, 2019 р., №26, ст. 900).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби (далі - Постанова №893) Кабінет Міністрів України постановив ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у м. Києві.

Згідно абз. 3 п. 2 Постанови №893 територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються.

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (п. 3 Постанови №893).

Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 №529 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби (далі - Наказ №529) утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у м. Києві.

Згідно наказу Державної податкової служби України від 24.12.2020 №755 Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 №529, повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до п. 1 постанови №893, розпочато з 01.01.2021.

Крім того, з метою реалізації Постанови №893 та враховуючи наказ Державної податкової служби України від 30.09.2020 №529, Державною податковою службою України видано наказ від 12.11.2020 №643 Про затвердження положень про територіальні органи ДПС та регламентовано, що кожен територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, є правонаступником майна, прав та обов`язків відповідного територіального органу ДПС, що ліквідується.

У частині самопредставництва визначено, що територіальний орган ДПС з метою організації своєї діяльності забезпечує самопредставництво ДПС та ГУ ДПС у судах через начальника ГУ ДПС, а також без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС через їхніх заступників, державних службовців підрозділів до функціональних повноважень яких належить представництво в судах інтересів ГУ ДПС відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують самопредставництво інтересів ДПС та ГУ ДПС в судах без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.10.2020 внесено рішення №1000741100011086626 засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Таким чином, з 22.10.2020 Головне управління ДПС у м. Києві перебуває у стані припинення, а повноваження та функції даного органу передано до Державної податкової служби України.

Водночас, 30.09.2020 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1000741030008085321 про створення Головного управління ДПС у м. Києві в якості філії (іншого відокремленого підрозділу) у складі Державної податкової служби України.

Враховуючи викладене, оскільки повноваження та функції Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) нормативним актом передані Державній податковій службі України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для заміни як сторони у справі територіального органу ДПС як юридичної особи публічного права, а саме Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267), на територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011), а відтак клопотання представника відповідача про заміну відповідача його правонаступником підлягає задоволенню.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

За приписами пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України у цьому розділі об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визна- чається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

На виконання п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За правилом п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування (з ПДВ) є операції платників податку з, зокрема:

- постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (пп. а2);

- постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (пп. б ).

Підпункт а п. 198.1 ст. 198 ПК України встановлює, що право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у т.ч. в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Керуючись п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На виконання п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача). У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити, зокрема код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (пп. і ).

За правилами п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пунктів 200.1 - 200.4. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така су-ма підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

За правилами частин 1 та 2 ст. 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, як вірно зауважив суд першої інстанції, визнання витрат, які враховують для визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, і визначення податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням платником товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та здійснюється на підставі належно оформлених первинних документів і податкових накладних. Господарські операції мають бути фактично здійсненими і спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Так перевіркою встановлено, що у періоді 2013-2014 років позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ НАПОЇ ПЛЮС , ПП ТІЗ-КАРБОГАЗ , ТОВ УКРАВТОБАН БІЛДІНГ , ТОВ АЛЬЯНСГРУПП , ТОВ ТЕХПРОМ-БУД , ТОВ ТЕХНО-ГРАД , ТОВ ЄДІТЕПЕ-УКРАЇНА та відобразив у податковому обліку операції з придбання товар, робіт (послуг) та компенсацію комунальних послуг.

Зважаючи на те, що сторони у справі не оскаржують рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, то таке переглядається судом апеляційної інстанції лише в частині задоволених позовних вимог.

Отже, судом апеляційної інстанції буде надана оцінка вірності висновків суду першої інстанції щодо взаємовідносин позивача з ТОВ НАПОЇ ПЛЮС , ПП ТІЗ-КАРБОГАЗ , ТОВ ТЕХПРОМ-БУД , ТОВ ЄДІТЕПЕ-УКРАЇНА .

Так, перевіркою встановлено, що по взаємовідносинам з ТОВ НАПОЇ ПЛЮС позивачем відображено у податковому обліку збільшення витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, на 1 043 697 грн. та збільшення податкового кредиту з ПДВ на 204 537,35 грн.

Перевіркою встановлено, що між ТОВ НОВІ ПРОДУКТИ (Орендодавець) та ТОВ НАПОЇ ПЛЮС (Орендар) укладено договори від 01.01.2010 №10А-2010 та від 01.10.2010 №11-2010 про надання в оренду адміністративно-побутових та виробничо-складських приміщень за адресами: м. Жашків, вул. Перемоги, 10, 10а.

Також між ТОВ НОВІ ПРОДУКТИ (Власник) та ТОВ НАПОЇ ПЛЮС (Орендар) укладено угоду від 01.11.2020 №1.11.10 і додатки до неї, згідно з якою Орендар споживає і оплачує послуги (водопостачання і водовідведення, вивезення сміття, забезпечення електричною енергією, газопостачання та транспортування газу, охорони), а Власник контролює надання і здійснює компенсацію таких послуг, яка розраховується пропорційно співвідношенню займаної Власником площі до загальної орендованої площі, що стосується кожного виду послуг з експлуатації, обслуговування та утримання цілісного майнового комплексу (п.п. 1, 2; додаток №1). Розмір компенсації розраховується щомісячно, на підставі рахунків за фактично надані та спожиті послуги (п. 3). Компенсація послуг здійснюється, на підставі виставлених Орендарем рахунків, протягом 10 робочих днів з дати виставлення Орендарем рахунку (додаток №1).

До перевірки надано акти надання послуг з додатками на загальну суму 1 252 435,89 грн. (у т.ч. ПДВ - 208 739,31 грн.) та отримано від ТОВ "НАПОЇ ПЛЮС" податкові накладні на загальну суму 1 255 896,06 грн. (у т.ч. ПДВ - 204 859,92 грн.).

Висновок податкового органу про порушення та завищення ТОВ НОВІ ПРОДУКТИ витрат і податкового кредиту з ПДВ ґрунтується на тому, що до перевірки не надано: - рахунків (рахунків-фактур), передбачених п. 4 угоди від 01.11.2010 №1.11.10, на підставі яких здійснювалась компенсація комунальних послуг; - розрахункових документів за спожиті електроенергію, воду, газопостачання та транспортування газу; - акти здачі-прийняття робіт не містять назви документа, дати і місця складення, назви підприємства, яким складено документ; не в повному обсязі розкривають зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; - відсутня можливість ідентифікувати надані контрагентом додатки до актів та встановити достовірність наведених у них даних, у зв`язку з відсутністю деталізації того, які конкретно послуги було використано, конкретного обсягу та місця надання послуг, відсутністю реквізитів фактичних постачальників послуг; - не надано іншого документального підтвердження щодо сплати компенсації за комунальні послуги, визначені угодою від 01.11.2010 №1.11.10.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, подані до перевірки акти наданих послуг і податкові накладні є первинними документами. Такі які містять необхідні реквізити і підтверджують понесення ТОВ НОВІ ПРОДУКТИ витрати на компенсацію комунальних послуг та нарахування ПДВ у відповідному розмірі та за відповідний період. Перевіркою не встановлено розбіжностей між задекларованими позивачем і ТОВ "НАПОЇ ПЛЮС" обсягами поставки і ПДВ.

Акти містять загальну суму компенсації, визначену сторонами. До актів додані додатки, складені головним бухгалтером ТОВ "НАПОЇ ПЛЮС", в яких наведено розрахунок суми компенсації комунальних послуг.

Сторонами у справі не заперечується, що рахунки, складення яких передбачено вказаною вище угодою, не були надані до перевірки. Однак, як вірно зауважив суд першої інстанції, рахунок чи рахунок-фактура не є первинним документом, який підтверджує поставку товарів (робіт, послуг), тому формальна його відсутність у ТОВ НОВІ ПРОДУКТИ не є порушенням вимог п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України.

Щодо ненадання до перевірки інших документів, які б підтверджували понесення ТОВ "НАПОЇ ПЛЮС" витрат по сплаті комунальних послуг, то позивач до заперечень на акт перевірки подав копії актів прийняття-передавання товарної продукції з Жашківським РЕМ, акти про надання послуг з перетікання реактивної електричної енергії з Жашківським РЕМ, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з ТОВ "Українська служба Охорони" та Управлінням Державної охорони при УМВС України в Черкаській області, акти виконаних робіт з Жашківським ВУЖКГ, рахунки ПАТ "Черкасиобленерго" і Жашківського РЕМ, акти приймання-передачі природного газу та рахунки ТОВ "Газпостач-Черкаси", акти наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами та рахунки ПАТ "Укртрансгаз", акти приймання-передачі послуг з транспортування газу та рахунки ВАТ "Черкасигаз", НАК "Нафтогаз України". Такі наявні і в матеріалах даної справи. Втім, відповідач в порушення п. 44.7 ст. 44 та п. 86.7 ст. 86 ПК України не врахував такі.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність окремих реквізитів у деяких первинних документах не робить їх недійсними і не перешкоджає можливості встановлення суті і обсягу господарської операції, її кількісних і вартісних показників для цілей перевірки правильності проведеного розрахунку компенсації комунальних послуг; ненадання позивачем документів про оплату отриманих рахунків ТОВ "НАПОЇ ПЛЮС" не впливає на факт надання комунальних послуг і правильність проведених розрахунків; пов`язаність витрат на оплату комунальних послуг не була підставою для висновків перевірки про завищення витрат і податкового кредиту з ПДВ; заперечення відповідача проти позову не містять аргументів щодо непов`язаності витрат на компенсацію комунальних послуг (повністю або частково) з господарською діяльністю позивача; відповідач не спростував пов`язаність витрат з утриманням і експлуатацією належного позивачу майнового комплексу, який використовується ним в господарській діяльності.

Також перевіркою встановлено що по взаємовідносинам з ПП "ТІЗ-КАРБОГАЗ" позивач відобразив у податковому обліку збільшення витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, на 9 491 грн. (амортизація основних фондів) і збільшення податкового кредиту з ПДВ на 24 136 грн.

Так між ТОВ НОВІ ПРОДУКТИ (Покупець) і ПП "ТІЗ-КАРБОГАЗ" (Постачальник) укладено договір від 12.04.2013 №0326, згідно з яким і специфікацією до нього передбачено поставку та монтаж товарів (обладнання), у т.ч.: холодильного агрегату Frascold з теплообмінником вартістю 46 416 грн. (у т.ч. ПДВ - 7 736 грн.), бункерної тензометричної ваги вартістю 98 400 грн. (у т.ч. ПДВ - 16 400 грн.).

Матеріалами справи підтверджено, що до перевірки надано видаткові накладні ПП "ТІЗ-КАРБОГАЗ" від 11.12.2013 №РН-0000320 на бункерну тензометричну вагу вартістю та від 11.12.2013 №РН-0000324 на холодильний агрегат Frascold з теплообмінником.

Постачальником виписано податкові накладні:

- від 30.04.2013 №34 на суму 49 200 грн. (у т.ч. ПДВ - 8 200 грн.) (бункерна тензометрична вага) і на суму 23 208 грн. (у т.ч. ПДВ - 3 868 грн.) (холодильний агрегат Frascold);

- від 17.09.2013 №16 на суму 29 520 грн. (у т.ч. ПДВ - 4 920 грн.) (бункерна тензометрична вага) і на суму 13 924,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 2 320,80 грн.) (холодильний агрегат Frascold);

- від 03.12.2013 №8 на суму 19 680 грн. (у т.ч. ПДВ - 3 280 грн.) (бункерна тензометрична вага);

- від 11.12.2013 №9 на суму 9 283,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 1 547,20 грн.) (холодильний агрегат Frascold).

Перевіркою встановлено, що станом на момент проведення перевірки відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних, податкова накладна №9 від 11.12.2013на загальну суму 9 283,20, в т.ч. ПДВ - 1 547,20 виписана ПП ТІЗ-КАРБОГАЗ на адресу позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстрована. А також подання позивачем додатку 8 до податкової декларації з ПДВ (заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних).

Відтак, податковий орган дійшов висновку про факт відображення у податковому обліку операції з придбання товарів, що не мали реального характеру, та не пов`язані з господарською діяльністю позивача по взаємовідносинам із вказаним контрагентом. Такий висновок обґрунтовано ненаданням до перевірки документів: - щодо транспортування (переміщення) товару, якості товару (сертифікат відповідності, сертифікат якості); - щодо фактичного отримання бункерної тензометричної ваги та холодильного агрегату; - відсутність відомостей про придбання ПП "ТІЗ-КАРБОГАЗ" такого товару у контрагентів-постачальників або їх імпорт; - у податкових накладних не зазначено код УКТ ЗЕД.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач надав до перевірки та до суду першої інстанції копії видаткових та податкових накладних, копією довідки ПП "ТІЗ-КАРБОГАЗ" від 21.03.2016 №21/03-1 про те, що відповідно до умов договору від 12.04.2013 №0326, укладеного з ТОВ НОВІ ПРОДУКТИ , доставка товарів: бункерна тензометрична вага у кількості 1 шт., дифманометр в комплекті з вентильним блоком в кількості 1 шт., система пониження тиску в кількості 1 шт., холодильний агрегат Frascold з теплообмінником у кількості 1 шт., здійснювалась власними засобами ПП "ТІЗ-КАРБОГАЗ".

Як вірно зауважив суд першої інстанції, документи про походження та якість товару, його транспортування не є обов`язковими для цілей визначений об`єктів оподаткування податком на прибуток і ПДВ, тому їх відсутність у ТОВ НОВІ ПРОДУКТИ не є порушенням вимог п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України.

Зважаючи на встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновокм суду першої інстанції, що у зважаючи на підтвердження фактичності поставки бункерної тензометричної ваги та холодильного агрегату Frascold з теплообмінником, то заперечення відповідача та зазначені в акті обставини є недостатніми для висновку про відсутність такої поставки та не спростовують надані ТОВ НОВІ ПРОДУКТИ докази.

Крім того, посилання відповідача в акті на відсутність у податкових накладних коду товару згідно з УКТ ЗЕД не є свідченням вказаного порушення, оскільки згідно з пп. "і" п. 201.1 ст. 201 ПК України цей код зазначається для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України. Відповідач не встановив факт ввезення на митну територію України "холодильного агрегату Frascold з теплообмінником" або належність його до підакцизних товарів, тому підстав для висновку про неналежне оформлення податкових накладних немає. Крім того, податкові накладні (окрім податкової накладної від 11.12.2013 №9) були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових вимог.

Отже, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що заперечення відповідача не спростовують доводів позивача та наданих ним доказів, та не доводять завищення ТОВ НОВІ ПРОДУКТИ витрат та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ПП "ТІЗ-КАРБОГАЗ", тому спірне грошове нарахування у цій частині є необґрунтованим.

Смеред іншого перевіркою встановлено, що по взаємовідносинам з ТОВ "ТЕХПРОМ-БУД" позивач відобразив у податковому обліку збільшення витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, на 25 000 грн. та збільшення податкового кредиту з ПДВ на 5 000 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ НОВІ ПРОДУКТИ (Замовник) і ТОВ "ТЕХПРОМ-БУД" (Підрядник) укладено договір від 19.08.2014 №19/08/14-1 про здійснення обстеження свердловин №3/07-02, 4, 6, 7, 8, 9, 18-Д, 19-Д, 2879 у м. Жашків, вартістю 30 000 грн.

До перевірки надано акт здачі-приймання виконаних робіт на суму 30 000 грн. (у т.ч. ПДВ - 5 000 грн.). Постачальником виписано податкову накладну від 28.08.2014 №2835 на вказану суму поставки.

Як вбачається з Акту, відповідач вважає, що акт здачі-приймання виконаних робіт складено у м. Києві, проте роботи проводились у м. Жашкові, а місцезнаходження контрагента у м. Харкові; ТОВ НОВІ ПРОДУКТИ документально не підтверджено приймання комісією виконаних робіт; свідоцтво платника ПДВ контрагента анульовано 30.10.2014; відсутня інформація про основні фонди та виробничі потужності контрагента, додаток АМ до декларації з податку на прибуток за 2014 та сама декларація не подавались; із січня 2015 контрагент не звітує; у контрагента наявні розбіжності між його податковими зобов`язаннями з ПДВ і податковим кредитом з ПДВ підприємств-покупців.

Як підтверджено, матеріалами справи обстеження свердловин №3/07-02, 4, 6, 7, 8, 9, 18-Д, 19-Д, 2879 у м. Жашків було здійснено в серпні 2014, отже є вірним зауваження суду першої інстанції, що висновок податкового органу про завищення витрат і податкового кредиту з ПДВ є необґрунтованим, оскільки вказана податкова інформація не стосується періоду надання таких робіт. А місце складення акта та відсутність комісії з прийняття робіт не є достатніми обставинами для висновку про відсутність фактичного виконання робіт.

Також перевіркою встановлено, що станом на 31.12.2014 позивачем відображено у податковому обліку дебіторську заборгованість у розмірі 1 467 577,65 грн. (у т.ч. ПДВ - 244 596,27 грн.) по взаємовідносинам з ТОВ "ЄДІТЕПЕ-УКРАЇНА".

Відповідач зазначив в акті, що в період з 04.10.2007 по 17.03.2008 ТОВ НОВІ ПРОДУКТИ перерахував на користь контрагента кошти у сумі 6 009 542,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 1 001 590,40 грн.), а ТОВ "ЄДІТЕПЕ-УКРАЇНА" в період з 01.03.2008 по 01.02.2011 надано роботи з реконструкції заводу по виробництву напоїв на суму 4 541 964,95 грн. (у т.ч. ПДВ - 756 994,16 грн.). Позивач відобразив у декларації з ПДВ за березень 2008 року операції з контрагентом в обсязі 4 281 122,50 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 856 224,50 грн., який відніс до податкового кредиту. Згідно з АІС "Податковий блок" в березні 2008 року обліковується розбіжність між сумою податкових зобов`язань контрагента і податкового кредиту позивача в розмірі 856 224,50 грн.

В акті зазначено, що до перевірки ТОВ НОВІ ПРОДУКТИ не надало первинних документів, пославшись на те, що період взаємовідносин не стосується періоду перевірки.

Посилаючись на ненадання до перевірки документів щодо виникнення дебіторської заборгованості, на постанову Господарського суду м. Києва від 17.04.2013 у справі №5011-15/10919-2012 про визнання ТОВ "ЄДІТЕПЕ-УКРАЇНА" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, пп. "в" пп. 141.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України, згідно з яким дебіторська заборгованість ТОВ "ЄДІТЕПЕ-УКРАЇНА" є безнадійною і те, що протягом строку позовної давності після перерахування коштів послуги (роботи) не були надані, то вказані суми відповідно до п.п. 198.1, 198.3, 198.4, 198.5 ст. 198 ПК України не є об`єктом оподаткування ПДВ і не можуть приймати участь у формуванні податкового кредиту з ПДВ, починаючи з періоду визнання контрагента банкрутом, тому позивачем завищено податковий кредит за квітень 2013 року на 244 596 грн. та відповідно занижено податкові зобов`язання з ПДВ за квітень 2013 року на 244 596 грн.

Так, опис порушення наведено у розділі 4.2.1 "Податкові зобов`язання" при перевірці повноти і правильності визначення задекларованих позивачем податкових зобов`язань з ПДВ за період з 01.01.2013 по 31.12.2014. Суть порушення полягає у заниженні податкових зобов`язань з ПДВ.

Зважаючи на вказане, колегія суддів вважає слушним зауваження суду першої інстанції, що наведені в акті положення ПК України стосуються формування податкового кредиту з ПДВ, а не податкових зобов`язань. При цьому перевіркою не встановлено факт віднесення позивачем коштів у сумі 244 596 грн. до податкового кредиту з ПДВ певного звітного періоду. В акті перевірки відповідач не зазначив відповідного нормативного обґрунтування, на підставі якого у ТОВ НОВІ ПРОДУКТИ у квітні 2013 року виникли податкові зобов`язання з ПДВ вказану суму, які він повинен був задекларувати.

Натомість під час розгляду даної справи в судах першої та апеляційної інстанції. відповідач зазначив інші обставини, відмінні від тих, які встановлені перевіркою і відображені в акті, а саме включення ТОВ НОВІ ПРОДУКТИ до податкового кредиту з ПДВ усієї суми сплаченого на користь контрагента податку, з урахуванням 1 467 577,65 грн. (у т.ч. ПДВ - 244 596,27 грн.). При цьому доказів на підтвердження наведених у запереченнях обставин відповідач не зазначив і до суду не надав.

Серед іншого, позивачем не заперечується, що ТОВ ЄДІТЕПЕ-УКРАЇНА мало заборгованість перед ТОВ НОВІ ПРОДУКТИ в розмірі 1 467 577,65 грн. за договором будівельного підряду №70927 від 27.09.2007. Вказане також підтверджено рішенням Господарського суду міста Києва у справі №13/549 та крім того, таким рішенням на користь позивача було стягнуто вказану суму. Отже, висновки Акту перевірки про наявність підстав вважати заборгованість ТОВ ЄДІТЕПЕ-УКРАЇНА перед позивачем безнадійною не ґрунтуються на наведених нормах законодавства, оскільки така заборгованість, внаслідок наявності вказаного судового рішення, є погашеною з 04.12.2012.

Перелік підстав для коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту з ПДВ передбачений п. 92.1 ст. 192 ПК України, в якій передбачено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак, передбачений вказаною нормою, перелік підстав для коригування є вичерпним, а тому у ТОВ НОВІ ПРОДУКТИ були відсутні правові підстави для коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ ЄДІТЕПЕ- УКРАЇНА .

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Надавши оцінку оспорюваному рішенню суду першої інстанції в оскаржуваній частині, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права та прийшов до вірного висновку про необхідність задоволення позовних вимог у відповідній частині.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; п. 89), Проніна проти України (заява №63566/00; п. 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; п. 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; п. 29).

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом повно з`ясовано обставини справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2021 року року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Постанова в повному обсязі складена 18 лютого 2022 року.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

І.О. Грибан