Ухвала

від 27.09.2022 по справі 826/6533/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 826/6533/16

адміністративне провадження № К/990/24363/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у місті Києві (далі - ГУ ДПС) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2022 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «НОВІ ПРОДУКТИ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2022, позов задоволено частково: визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 13.04.2016 №0001591402 і №0001611402 повністю; визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 13.04.2016 №0001581402 у частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток на 185199 грн (у тому числі: 148159 грн - податкове зобов`язання, 37040 грн - штрафні санкції); визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 13.04.2016 №0001601402 у частині збільшення грошового зобов`язання з ПДВ на 257167 грн (у тому числі: 205733 грн - податкове зобов`язання, 51434 грн - штрафні санкції); відмовлено ТОВ «НОВІ ПРОДУКТИ» у задоволенні позову в іншій частині; здійснено розподіл судових витрат.

05.09.2022 ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення, в якій підставами касаційного оскарження зазначило пункти 1, 4 частини четвертої статті 328, пункт 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС, ГУ ДПС вказало на неправильне застосування судами першої і апеляційної інстанцій норми пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України без врахування висновку Верховного Суду щодо застосування цієї норми у постановах від 27.02.2021 (касаційне провадження №К/9901/28018/18), від 29.05.2020 (справа №826/27811/15), від 06.08.2019 (справа №160/8441/18), від 18.03.2020 (справа №804/708/16).

Висновок Верховного Суду, на який посилається ГУ ДПС, як на приклад іншого правозастосування, яке не було враховано судами першої і апеляційної інстанцій у справі №826/6533/16, полягає в тому, що платник податків зобов`язаний надати посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності. У разі якщо платник податків не надає документи під час перевірки або у термін, визначений в абзаці другому пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України (незалежно від причини такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують задекларовані показники у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника під час складання такої звітності.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Нормою абзацу другого пункту 4 частини другої статті 330 КАС передбачено, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Правовідносини у справі №826/6533/16 та у справах №822/1212/16 (касаційне провадження №К/9901/28018/18), №826/27811/15, №160/8441/18, №804/708/16, на висновок Верховного Суду в яких посилається ГУ ДПС, не є подібними. Так, висновок Верховного Суду, на який посилається ГУ ДПС, зроблений щодо застосування норми пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, правило якої стосується надання документів, на підставі яких були внесені дані до податкового обліку, а не будь-яких документів. Про це Верховний Суд наголосив, зокрема, в постановах від 30.06.2022 у справі №1.380.2019.004460 та від 20.12.021 у справі № 200/6804/19-а.

Водночас, суди першої і апеляційної інстанцій щодо ненадання ТОВ «НОВІ ПРОДУКТИ» документів, відсутність яких згідно з висновками в акті перевірки слугувала підставою для донарахування позивачу сум податкових зобов`язань по взаємовідносинам з ТОВ «Напої Плюс» (рахунки, рахунки-фактури на компенсацію витрат на комунальні послуги в процесі оренди нежитлових приміщень), з ПП «ТІЗ-КАРБОГАЗ» (товарно-транспортних накладних, сертифікату якості/відповідності), виснували, що ці документи не є первинними документами для відображення у податковому обліку сум витрат та податкового кредиту по операціях з придбання послуг з оренди та обладнання (холодильного аґрегату з теплообмінником). Суди встановили факт здійснення позивачем цих операцій на підставі таких документів, як акти наданих послуг, видаткові накладні, податкові накладні. Доводи, що ці документи не були надані позивачем до перевірки, ГУ ДПС у касаційній скарзі не наводить.

Що ж до зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328, пунктом 1 частини другої статті 353 КАС, то доводи ГУ ДПС стосовно цієї підстави фактично лежать у площині вище наведених доводів ГУ ДПС щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС, і стосуються правильності висновку судів щодо встановлених обставин у справі стосовно господарських операцій позивача з ТОВ «Напої Плюс» та ПП «ТІЗ-КАРБОГАЗ». ГУ ДПС не зазначає, яким доказам суди першої і апеляційної інстанцій не дали оцінку, тоді як саме така обставина згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 КАС може бути підставою для скасування ухвалених судових рішень та передачі справи на новий розгляд.

Вимога норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС щодо зазначення у касаційній скарзі підстави (підстав) касаційного оскарження не обмежується вимогою щодо формального зазначення відповідного пункту частини четвертої статті 328 КАС, а стосується наявності (існування) відповідної підстави касаційного оскарження. Таке тлумачення норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС підтверджується положеннями частини першої статті 328 КАС щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у випадках, передбачених КАС.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи наведене вище, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п`ятої статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2022 повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЄ.А. Усенко