Рішення
від 14.02.2022 по справі 420/18301/21
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18301/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ІЗМАЇЛ до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 01 жовтня 2021 року надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ІЗМАЇЛ до Одеської митниці Держмитслужби, в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості № UА500220/2021/000013/2 від 26.05.2021 року.

06 жовтня 2021 року ухвалою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач всупереч положенням МК України зупинив митне оформлення товару позивача та витребував від позивача безпідставно додаткові документи та після цього прийняв рішення про коригування митної вартості товару. Вказує, що: відповідачем чітко не зазначено в оскаржуваному рішенні, яка саме інформація на бирках не відповідає пункту 4.2 Контракту (не зазначена в якійсь частині або не зазначена взагалі або не відповідає будь-яким іншим конкретним чином); контракт встановлює права та обов`язки для сторін даного договору для покупця та продавця, та не регулює правовідносини між імпортером та митним органом щодо митного оформлення товару; відступлення від вимог даного положення п.4.2 Контракту щодо визначення всіх даних на коробці жодних чином не впливає на митну вартість товару; твердження відповідача про розбіжності в маркуванні коробок являється неспроможним та є штучно видуманим для створення неіснуючих підстав відмовити позивачу в митному оформленні товару з наступним збільшенням митної вартості; сторонами Контракту (позивачем та продавцем SLR Elvitis-Com (Республіка Молдова) були деталізовані умови поставки згідно Правил ІНКОТЕРМС 2010 в пункті 5.3 та як слід, викладено, що саме включається у вартість товару (ті витрати, які Продавець несе за умовами поставки FСА згідно ІНКОТЕРМС 2010). Для Покупця товару вказане положення пункту 5.3. Контракту означає, що саме продавець несе відповідальність за збір необхідних документів для вивезення товару з Молдови та митне оформлення експорту товару на адресу позивача та при цьому в контракті не вказано, що на підтвердження виконання умов пункту 5.3. контракту продавець зобов`язаний надати покупцю документи, що підтверджують виконання даних зобов`язань; до митної декларації був долучений сертифікат №А243950 про походження товару форми СТ-1, виданий в республіці Молдова експортеру SRL Elvitis-Com (Республіка Молдова). З митної декларації, наданої для оформлення імпорту товару на адресу позивача, в графі 33 Код товару зазначена класифікація товару за ТН ЗЕД - 0602201000 , таким чином, враховуючи перші чотири цифри даного кода товарної позиції 0602 в сертифікаті СТ-1 вірно відповідно до умов п.7.4 Угоди зазначено критерій походження товару - Д0602 .

09 листопада 2021 року від Одеської митниці Держмитслужби за вх. №62170/21 та 28 грудня 2021 року від Одеської митниці за вх. №ЕП/37712/21 надійшли аналогічні за змістом відзиви на позовну заяву, у яких відповідачі заперечують проти задоволення позовних вимог та зазначає, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № UА500220/2021/001345 від 26.05.2021 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Таким чином, відповідачі вважають, що під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UА500220/2021/000013/2 від 26.05.2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500220/2021/20024 від 26.05.2021 Одеська митниця Держмитслужби діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову позивача.

Станом на дату вирішення даної адміністративної справи інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 07.04.2021 між компанією SLR Elvitis-Com (Республіка Молдова) (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ІЗМАЇЛ (покупець) укладено контракт купівлі-продажу №07 (а.с.13-15), за умовами якого продавець продає, а покупець купує привиті саджанці винограду (категорія - стандартні) у відповідності зі специфікаціями (додатками), які є невід`ємною частиною даного контракту (п.1.1). Найменування, вид, сорт, кількість товару та ціна за одиницю товару вказуються у специфікаціях (додатках) до контракту (п.1.2). Товар постачається на умовах FСА: с.Сирець, Страшенський р-н, Молдова (згідно правил Інкотермс 2010) (п.2.1). Товар постачається у коробках по 250 штук (п.4.1). Кожна бирка на коробці наступну інформацію: найменування сорту, найменування підщепи, кількість вмісту товару, найменування виробника (п.4.2). Загальна вартість даного контракту складається із суми вартості усіх специфікацій (додатків) (п.5.1). Ціна детально конкретизована у специфікаціях (додатках) до даного контракту, які є невід`ємною його частиною (п.5.2). Ціна товару включає в себе вартість термічної обробки саджанців перед навантаженням, офіційні дозволи для експорту з Молдови, митні платежі, податки та збори (якщо такі є) оплачувані при вивезенні товару з Молдови, а також митні формальності в Молдові (п.5.3).

Відповідно до специфікації №1 до вказаного контракту (а.с.16), товар - саджанці винограду, сорт Moldova , кількість 50750 шт, вартість - 31465,00 євро. Транспортуванні відбувається на умовах FСА за рахунок покупця.

З метою митного оформлення товару позивачем для підтвердження його митної вартості до Одеської митниці 26.05.2021 була подана електронна митна декларація № UА500220/2021/001345, у якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту № 07 від 07.04.2021.

Для підтвердження митної вартості товару за митною декларацією № UА500220/2021/001345декларант надав наступні документи:

- пакувальний лист (Packing list) від 23.04.2021 (а.с.18);

- рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № 03 від 23.04.2021 (а.с. 19);

- автотранспортну накладну (Road consignment note) А №0001209 від 19.05.2021 (а.с.20);

- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) форми СТ-1 А №243950 від 19.05.2021 (а.с.21);

- банківські платіжні документи, що стосуються товару №1 від 12.05.2021 та №2 від 19.05.2021 (а.с.22, 23);

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідку №19/05 від 19.05.2021 (а.с.26);

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - специфікацію №1 від 07.04.2021 (а.с.16);

- зовнішньоекономічний договір (контракт) № 07 від 07.04.2021;

- договір про надання послуг митного брокера від 19.05.2021 (а.с.28-29;

- договір (контракт) про перевезення №190512 від 19.05.2021 (а.с.24);

- копія митної декларації країни відправлення MD2080/2021/26179 від 19.05.2021 (а.с.27).

Відповідно до ч.1, 2 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Судом встановлено, що під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з вищевказаними митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності.

Одеською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА500220/2021/000013/2 від 26.05.2021 (а.с.11), у зв`язку з чим митна вартість оцінюваних товарів була визначена за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Так, у вказаному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема:

- в наданому до митного оформлення інвойсі відсутні умови поставки згідно Інкотермс;

- в зовнішньоекономічному контракті від 07.04.2021 №07 п.4 передбачено маркування товару, після проведеного митного огляду виявлені розбіжності щодо зазначеної інформації на бирках та вказаної інформації у п.4.2 контракту;

- в зовнішньоекономічному контракті від 07.04.2021 №07 п.5.3 зазначено, що саме входить у вартість товару але відповідної довідки щодо підтвердження даного факту надано не було (числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари);

- також до сертифікату походження товару були внесені зміни, які істотно впливають на нарахування митних платежів (порушення вимог п. 7.4 Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, в частині вимог та порядок заповнення графи 9 (графа 9 - "Критерій походження").

Декларанту запропоновано відповідно до частини 3 статті 53 МКУ митним протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається митні органи.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 9 статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Частинами 1, 2 ст. 59 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів, передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Так, судом встановлено, що оскільки митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у ст.58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Оцінивши усі докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що декларантом були надані усі необхідні документи, які давали митному органу змогу визначити митну вартість товару.

Щодо посилань митного органу на те, що у наданому до митного оформлення інвойсі відсутні умови поставки згідно Інкотермс суд зазначає, що інвойс №3 від 23.04.2021 у графі 6 Умови поставки містить відмітку згідно договору .

При цьому, у контракті №07 від 07.04.2021 у пункті 2.1 сторонами визначено, що товар постачається на умовах FСА: с.Сирець, Страшенський р-н, Молдова (згідно правил Інкотермс 2010).

Відтак, митний орган міг встановити умови поставки товару згідно інвойсу №3 від 23.04.2021, а саме що такі умови є узгоджені сторонами у контракті №07 від 07.04.2021 - FСА: с.Сирець, Страшенський р-н, Молдова (згідно правил Інкотермс 2010), а тому такий недолік інвойсу не може вплинути на митну вартість товару.

Щодо посилань митного органу на те, що в зовнішньоекономічному контракті від 07.04.2021 №07 п.4 передбачено маркування товару, після проведеного митного огляду виявлені розбіжності щодо зазначеної інформації на бирках та вказаної інформації у п.4.2 контракту, суд зазначає, що не приймає їх до уваги, оскільки у оскаржуваному рішенні митним органом не конкретизовано, які саме розбіжності є у інформації, зазначеній у бирках на коробках та у пункті 4.2 контракту №07 від 07.04.2021.

При цьому, пункт 4.2 контракті №07 від 07.04.2021 не містить жодної конкретної інформації щодо товару, стосовно якого Одеською митницею Держмитслужби прийнято оскаржуване рішення, а містить лише загальні посилання на те, яка саме інформація має бути зазначена на бирках (найменування сорту, найменування підщепи, кількість вмісту товару, найменування виробника).

Щодо посилань митного органу на те, що в зовнішньоекономічному контракті від 07.04.2021 №07 п.5.3 зазначено, що саме входить у вартість товару але відповідної довідки щодо підтвердження даного факту надано не було (числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), суд зазначає наступне.

Так, п.5.3 Контракту №07 від 07.04.2021 визначає, що ціна товару включає в себе вартість термічної обробки саджанців перед навантаженням, офіційні дозволи для експорту з Молдови, митні платежі, податки та збори (якщо такі є) оплачувані при вивезенні товару з Молдови, а також митні формальності в Молдові.

При цьому, пунктом 5.4 вказаного контракту передбачено, що податки, митні платежі та інші витрати у зв`язку з даним договором, які повинні оплачуватись у країні продавця, несе продавець, а податки, митні платежі та інші витрати у країні покупця - несе покупець.

Також, згідно вказаного контракту поставка товару здійснюється на умовах FСА Інкотермс 2010, відповідно до яких продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення , зазначеному покупцем перевізнику до названого місця.

Згідно із умовами FСА Інкотермс 2010 (абз. 2 п. А4) поставка вважається здійсненою:

А) якщо транспорт надається покупцем: коли товар завантажений на транспортний засіб покупця якщо названим місцем є площі продавця.

Б) якщо транспорт надається продавцем: коли товар готовий до розвантаження у будь-якому іншому разі.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем до митного органу надавалась довідка про понесені ним витрати на перевезення товару.

При цьому доказів на підтвердження того, що позивач повинен був понести інші витрати, пов`язані з поставкою вказаного товару, відповідачами до суду не надано.

В свою чергу, враховуючи те, що поставка товару здійснювалась на умовах FСА Інкотермс 2010, п.5.4 Контракту №07 від 07.04.2021, можна дійти висновку, що витрати, понесені продавцем у зв`язку з митним оформленням товару на території Молдови, уже включені у вартість товару.

Відтак, вказані доводи митного органу є необґрунтованими.

Щодо посилань митного органу на те, що до сертифікату походження товару були внесені зміни, які істотно впливають на нарахування митних платежів (порушення вимог п. 7.4 Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, в частині вимог та порядок заповнення графи 9 (графа 9 - "Критерій походження").

Так, Законом України № 3592-VI від 06.07.2011 ратифіковано Угоду про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, розділом 7 яких визначено вимоги та порядок заповнення сертифіката про походження товару форми СТ-1.

Так, згідно п.7.4 вказаних Правил, у графі 9 - "Критерій походження" зазначаються такі критерії походження товарів:

"П" - товар, цілком вироблений в державі - учасниці Угоди;

"Д1905" - товар, підданий достатній обробці (переробці), із зазначенням перших чотирьох цифр коду товарної позиції за ТН ЗЕД ( 997_158 ) кінцевої продукції, наприклад - 1905;

"К" - товар, країна походження якого визначена на основі кумулятивного принципу.

Якщо в сертифікаті заявлено товари, що класифікуються в різних товарних позиціях за ТН ЗЕД ( 997_158 ) та мають різні критерії походження, то в графі 9 зазначаються критерії походження диференційовано для всіх заявлених товарів.

Відповідно до сертифіката про походження товару форми СТ-1 А №243950 від 19.05.2021 (а.с.21), у графі 9 міститься відмітка Д0602 .

Відповідно до Угоди про єдину товарну номенклатуру зовнішньоекономічної діяльності Співдружності Незалежних Держав (ТН ЗЕД СНД), під кодом 0602 значиться інші живі рослини (включно їх коріння), живці та відведення; міцелій гриба.

Суд зазначає, що у оскаржуваному рішенні відсутня інформація щодо того, які такі зміни було внесено до сертифікату про походження товару форми СТ-1 А №243950 від 19.05.2021, та як саме вони істотно впливають на нарахування митних платежів, а відповідачами у відзивах на позов це не роз`яснено.

Відтак, вказані у оскаржуваному рішенні підстави для його прийняття суд вважає необґрунтованими.

Також суд зазначає, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару (за ціною договору) та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, наведеному у постанові від 15.05.2018 року по справі №820/3881/17.

Судом встановлено, що у оскаржуваному рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, та їх вартості за одиницю товару митний орган не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, характеристик таких товарів, умов поставки, комерційних умов тощо всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Таким чином суд дійшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Будь-яких інших доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведених позивачем розрахунків митної вартості товару за ціною договору, митним органом під час судового розгляду не надано. Крім того, відповідач не надав доказів неможливості застосування кожного з попередніх методів при визначенні митної вартості ввезеного позивачем товару.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення, прийняте Одеською митницею, є необґрунтованим, а відтак позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ІЗМАЇЛ щодо визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UА500220/2021/000013/2 від 26.05.2021 підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено 2270,00 грн. судового збору .

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ІЗМАЇЛ судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ІЗМАЇЛ - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UА500220/2021/000013/2 від 26.05.2021.

Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ІЗМАЇЛ судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ІЗМАЇЛ (вул.Князева, 8, кв.3, м.Татарбунари, Одеська обл, 68100, код ЄДРПОУ 32314292);

Відповідачі:

- Одеська митниця Держмитслужби вул. Івана та Юрія Лип, буд.21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459);

- Одеська митниця (вул. Івана та Юрія Лип, буд.21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631).

Суддя О.А. Вовченко

СудОдеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення14.02.2022
Оприлюднено21.02.2022
Номер документу103425931
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —420/18301/21

Ухвала від 25.10.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Постанова від 21.09.2022

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Танасогло Т.М.

Постанова від 13.09.2022

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Танасогло Т.М.

Ухвала від 03.07.2022

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Танасогло Т.М.

Ухвала від 12.06.2022

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Танасогло Т.М.

Ухвала від 17.05.2022

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Танасогло Т.М.

Ухвала від 05.04.2022

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Танасогло Т.М.

Ухвала від 24.03.2022

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Танасогло Т.М.

Рішення від 14.02.2022

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Вовченко О.А.

Ухвала від 06.12.2021

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Вовченко О.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні