Ухвала

від 16.02.2022 по справі 420/19364/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/19364/21

У Х В А Л А

16 лютого 2022 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання Одеської митниці Держмитслужби про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю КОНСТАНТА-МАРІН (65005, М. Одеса, вул. Дальницька, 54) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) про визнання протиправними та скасування рішень, про коригування митної вартості товарів за №UA500500/2020/500033/2 від 22.09.2020 року та картки відмови у митному оформлені товарів №UA500500/2020/50060 без розгляду по справі №420/19364/21, -

ВСТАНОВИВ:

В Одеському окружному адміністративному суді перебуває справа № 420/19364/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КОНСТАНТА-МАРІН (65005, М. Одеса, вул. Дальницька, 54) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) про визнання протиправними та скасування рішень, про коригування митної вартості товарів за №UA500500/2020/500033/2 від 22.09.2020 року та картки відмови у митному оформлені товарів №UA500500/2020/50060.

Ухвалою суду від 30.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено підготовче засідання на 22.12.2021 року об 11:30год.

27.01.2022 року за вх. №5923/22 від Одеської митниці Держмитслужби надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду

Розглянувши клопотання та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

За змістом пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3 і 4 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, для залишення позову без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суду необхідно встановити факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду без поважних причин.

Статтею 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом, або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом оскарження у цій справі є рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №UA500500/2020/500033/2 від 22.09.2020 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2020/50060 від 22.09.2020 року.

Відповідно до положень п.14.1.113 ПК України митні платежі це податки, що відповідно до цього Кодексу або митного законодавства справляються під час переміщення або у зв`язку з переміщенням товарів через митний кордон України та контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.41.1.2. ст.41 ПК України встановлено, що митні органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань митної справи та оподаткування митом, акцизним податком, податком на додану вартість, іншими податками та зборами, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв`язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони.

Таким чином, у розумінні положень ПК України митний орган є контролюючим органом, який здійснює контроль щодо правильності справляння митних платежів, в тому числі шляхом прийняття рішень про їх донарахування платникам.

За змістом частини першої, пункту першого частини другої статті 24 Митного кодексу України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Відповідно до частини першої статті 29 Митного кодексу України рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.

Отже, спеціальним законом, а саме Митним кодексом України не передбачені строки щодо оскарження рішень митного органу.

Відповідно до ч.6 ст.7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Пунктом 56.18 ст.56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно п.102.1 ст.102 ПК України визначено, що контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошового зобов`язання платника податків, у випадках визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня.

Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.08.2018 року у справі №815/2541/17, від 04.09.2018 року у справі №826/19630/16, від 09.02.2021 року у справі № 826/17509/16.

Суд вважає за необхідне звернути увагу, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, згідно якої митна вартість, скоригована відповідним рішенням, є базою оподаткування в розумінні статті 23 Податкового кодексу України в її системному тлумаченні зі статтями 49-50 Митного кодексу України, похідним для числового виразу податкового зобов`язання з мита та податку на додану вартість, які платник податків повинен сплатити до бюджету.

Відтак, безпідставним є застосування загального строку звернення до суду в межах спірних правовідносин, в той час застосуванню підлягає строк, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України.

Таким чином, у категорії справ про оскарження рішення митного органу про коригування митної вартості товарів щодо застосування строку звернення до суду з адміністративним позовом сформована практика правозастосування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що посилання відповідача щодо пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду є необґрунтованими.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із положеннями статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в даній справі відсутні підстави для застосування наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду, передбачені статтею 123 КАС України, та, відповідно, для залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 8 частини 1 статті 240 цього Кодексу, в протилежному випадку, буде порушено право позивача у доступі до правосуддя, що передбачене ст. 6 КАС України.

За наведених обставин, суд відмовляє відповідачу в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Одеської митниці Держмитслужби про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропущенням строку звернення до суду відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили, в порядку визначеному ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.

Суддя Бутенко А.В.