Ухвала

від 19.10.2022 по справі 420/19364/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 жовтня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/19364/21П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА-МАРІН» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, про коригування митної вартості товарів за №UA500500/2020/500033/2 від 22.09.2020 року та картки відмови у митному оформлені товарів №UA500500/2020/50060,-

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА-МАРІН» до Одеської митниці Держмитслужби, Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UА 500500/2020/500033/2 від 22.09.2020 року. Визнано протиправним та скасовано картку відмови у митному оформленні товарів №UА500500/2020/50060. Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА-МАРІН» за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Державної митної служби (код ЄДРПОУ ВП 44005631), сплачений судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2022 року апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року - залишено без руху, надано десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: надання доказів сплати судового збору.

Відповідно до довідки електронного листа від 21.03.2022 року документ в електронному вигляді: «Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху» від 21.03.2022 по справі № 420/19364/21 надіслано одержувачу Одеська митниця в його електронний кабінет.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2022 року клопотання Одеської митниці задоволено, продовжено Одеській митниці строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги на Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року до закінчення дії воєнного стану.

Відповідно до довідки електронного листа від 31.03.2022 року документ в електронному вигляді: «Ухвала з інших процесуальних питань» від 31.03.2022 по справі № 420/19364/21 надіслано одержувачу Одеська митниця в його електронний кабінет.

22 вересня 2022 року від товариства з обмеженою відповідальністю КОНСТАНТА-МАРІН надійшла заява, в якій останній просить надати апелянту реальний строк, вражений в робочих днях, для усунення недоліків апеляційної скарги. Свою заяву товариство з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА-МАРІН» обґрунтовує принципами розумності строків та доступу до правосуддя.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року продовжено Одеській митниці строк для усунення недоліків апеляційної скарги у справі №420/19364/21, встановлений ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2022 року, на десять днів з дня отримання копії даної ухвали суду.

Відповідно до довідки електронного листа від 04.10.2022 року документ в електронному вигляді: «Ухвала з інших процесуальних питань» від 04.10.2022 по справі № 420/19364/21 надіслано одержувачу Одеська митниця в його електронний кабінет.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали суду апеляційної інстанції від Одеської митниці надійшло клопотання /заява про звільнення від сплати від судового збору за подачу апеляційної скарги.

Обґрунтовуючи подане клопотання /заява Одеська митниця зазначила, що є бюджетною установою, асигнування якої повністю залежать від розподілу державного бюджету. У зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану на момент подання скарги у строк передбачений Кодексом, у Одеської митниці була відсутня можливість оплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку.

Розглянувши клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору по даній справі, а також вивчивши наведені у ньому доводи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення через їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на наступні обставини.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 статті 8 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги.

Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Також, виключний перелік заяв та клопотань, за подання яких не справляється судовий збір, встановлений частиною 2 статті 3 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги.

Статтею 5 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, також встановлено перелік категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору. Зазначені переліки є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

З огляду на викладене, скаржник не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір.

Судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження та застосування практики Європейського Суду з прав людини» визначено, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року №484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким скасовано встановлені раніше для державних органів пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов`язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.

Тобто, відповідальність за сплату судового збору державними органами держава взяла на себе, тому, посилання скаржника на відсутність фінансування для сплати судового збору є необґрунтованими, а дана обставина не є встановленою законом підставою для відстрочення сплати судового збору.

Приписами статті 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору суб`єкту владних повноважень.

Отже, суд критично оцінює заявлене скаржником клопотання з огляду на те, що у спірних правовідносинах скаржник виступає як орган державної влади, тобто як представник держави через якого вона набуває і здійснює свої права та обов`язки. За таких умов, вказані обставини, тобто неналежне (обмежене) фінансування державою державної установи, як свого представника у спірних правовідносинах, не можуть вважатись підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Таким чином, вносячи зміни до Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, та виключаючи органи доходів і зборів, які звільняються від сплати судового збору, законодавець висловив певну волю, яка полягає в тому що вказані органи повинні сплачувати судовий збір без будь-яких виключень.

Втім, стаття 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.

Однак, з урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, податкова декларація про доходи, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на цю особу.

У розумінні приписів статті 8 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

При цьому, скаржником не надано суду апеляційної інстанції жодних доказів наявності обставин щодо відсутності фінансування або обмеженого фінансування або ж несвоєчасного перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі на оплату судового збору, як на підставу для звільнення від сплати судового збору, як і не надавались докази звернення скаржника до відповідних органів щодо вирішення питання виділення додаткових асигнувань на оплату судового збору у цей період та докази відмови в виділенні грошових коштів на відповідні видатки, а також жодних доказів можливості в подальшому сплатити суму судового збору.

Отже, доводи скаржника не свідчать про неможливість сплатити судовий збір і не є підставою для звільнення від сплати суми судового збору.

З урахуванням вимог статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, з власної ініціативи.

Крім того, даною статтею передбачено безпосереднє право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору.

Сплата ж судового збору за подання апеляційної скарги, в силу положень статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Частиною 2 статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.

Згідно до вимог п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Враховуючи те, що апелянт у встановлений строк не усунув недолік апеляційної скарги, яку було залишено без руху, апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції роз`яснює апелянту, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст.169, 298, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання/заява Одеської митниці про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року - повернути апелянту.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів.

Суддя-доповідач Джабурія О.В.Судді Кравченко К.В. Вербицька Н.В.