Рішення

від 18.02.2022 по справі 420/24299/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/24299/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №319999 від 08.11.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно товарно-транспортної накладної від 07.10.2021 р. №2042707 водієм ОСОБА_2 на автомобілі VOLVO , д.н.з. НОМЕР_1 здійснено перевезення пшениці з пункту навантаження: Одеська обл., Березівский район, с. Златоустове (вантажовідправник-ТОВ АКСЕЛЬ ТРЕЙД , код ЄДРПОУ 42857551) до пункту розвантаження: Одеська обл., Лиманський район, с. Візирка, вулиця Морська, будинок 1 (вантажоодержувач ТОВ М.В. КАРГО , код ЄДРПОУ 32834564).

07.10.2021 р. головним спеціалістом ВДК на автомобільному транспорті департаменту державного контролю на транспорті здійснено перевірку автомобіля VOLVO , д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , в ході якої складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №317122 від 07.10.2021 р., згідно з яким ФОП ОСОБА_1 інкриміновано таке порушення: перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт , а саме роздруківки даних роботи тахографа за 07.10.2021 р. та не використання водієм ОСОБА_2 особистої картки водiя, передбаченої п. 3.3 наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010 р.

08.11.2021 р. за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт прийнято постанову № 319999 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн. на підставі акту №317122 від 07.10.2021 р., тобто за надання, на думку контролюючого органу, ФОП ОСОБА_3 послуг з перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт .

Позивач вважає, що приписи Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів допускають можливість здійснення перевезень вантажними автомобілями з повною масою понад 3,5 тонн без обладнання на них діючих та повірених тахографів за наявності індивідуальної контрольної книжки водія, що ведеться останнім.

Позивач не заперечує проти того, що автомобіль VOLVO , д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 був обладнаний діючим та повіреним тахографом (на що інспектору були надані відповідні підтверджуючі документи), проте водій мав в наявності індивідуальну контрольну книжку водія, що ведеться останнім.

Отже, з огляду на наявність у водія ОСОБА_2 індивідуальної контрольної книжки водія, на думку позивача, слід дійти висновку про безпідставність та необґрунтованість доводів відповідача щодо порушення ФОП ОСОБА_1 статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт .

Також позивач вважає, що перевірка оснащеності тахографом здійснюється співробітниками Укртрансбезпеки, відповідно до повноважень, лише при здійсненні міжнародних перевезень, а при здійсненні внутрішніх перевезень проводиться лише перевірка документів на встановлений тахограф.

Як вказує позивач, з товарно-транспортної накладної від 07.10.2021 р. №2042707 випливає, що вантажні перевезення автомобілем VOLVO , д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 здійснювалися в межах України і є внутрішніми, тобто останній не міг перевірятися на наявність встановленого тахографа.

З огляду на наведене, позивачем зазначено, що відсутні жодні підстави для висновку про порушення позивачем приписів статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт у зв`язку з відсутністю у нього обов`язку, здійснюючи внутрішні перевезення, мати діючий тахограф, та, як наслідок, оформляти протокол перевірки та адаптації такого тахографа, за наявності індивідуальної контрольної книжки водія.

Таким чином, на думку позивача, не було допущено порушення, відповідальність за яке встановлена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт , у зв`язку з чим постанова від 08.11.2021 р. №319999 підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Ухвалою від 08.12.2021 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки не скористався своїм правом на подання відзиву та станом на день ухвалення рішення відзив на позовну заяву не надав.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що згідно товарно-транспортної накладної від 07.10.2021 р. №2042707 водієм ОСОБА_2 на автомобілі VOLVO , д.н.з. НОМЕР_1 здійснювалось перевезення вантажу за маршрутом " АДРЕСА_1 " (а.с.5).

Відповідно до наданого позивачем цивільно-правового договору про надання послуг № 7 від 01.07.2021 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та ОСОБА_2 (Виконавець), останній зобов`язується здійснити за замовленням ФОП ОСОБА_1 перевезення вантажу об`ємом одна тисяча тон на автомобільному транспорті, що знаходиться у власності/користуванні Замовника (а.с.13).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого 26.11.2019 року ТСЦ 0541, ОСОБА_1 є власником спеціалізованого вантажного сідлового тягача VOLVO FM 13.400, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого 13.02.2020 року ТСЦ 5152, ОСОБА_1 є власником спеціалізованого напівпричіпа-контейнеровоза, реєстраційний номер НОМЕР_4 (а.с.14).

07.10.2021 р. головним спеціалістом ВДК на автомобільному транспорті департаменту державного контролю на транспорті здійснено перевірку належного позивачу автомобіля VOLVO, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , в ході якої складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №317122 від 07.10.2021 р., згідно з яким ФОП ОСОБА_1 здійснено порушення у вигляді: перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт , а саме роздруківки даних роботи тахографа за 07.10.2021 р. та не використання водієм ОСОБА_2 особистої картки водiя, передбаченої п. 3.3 Наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010 р. (а.с.16).

08.11.2021 р. за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 319999 у розмірі 17000,00 грн. на підставі акту №317122 від 07.10.2021 р. (а.с. 17).

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Також у ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Згідно ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт» , державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567 (далі за текстом - Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно з пунктом 3 Порядку №1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Пунктом 4 Порядку №1567 регламентовано, що контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до пункту 21 Порядку №1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно п.25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до пункту 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Згідно п.27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положень статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010 (далі за текстом - Інструкція № 385).

Відповідно до пункту 1.2 Інструкції № 385 ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Згідно пункту 1.3 Інструкції № 385 ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 385 визначено значення, зокрема, таких термінів:

- контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

- картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;

- тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР;

- перевізники - суб`єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом.

Згідно з положеннями пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010 року затверджене Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі за текстом - Положення № 340).

Відповідно до пункту 4 Наказу № 340 цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім пункту 6.1 Положення, затвердженого цим наказом, який набирає чинності для:

нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 150 км, перевезення небезпечних вантажів - з 01.06.2012;

перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою понад 12 тонн, нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю від 50 до 150 км - з 01.06.2013;

перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тонн до 12 тонн - з 01.06.2015.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Положення № 340 це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Пунктом 6.1 Положення № 340 передбачено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Отже, з наведених приписів Наказу № 340 та затвердженого ним Положення № 340 випливає, що з 01.06.2015 року усі вантажні колісні транспортні засоби повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, і дія цього Положення поширюється на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Пунктом 6.3 Положення № 340 визначено, що водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Судом встановлено, що транспортний засіб позивача відповідно до приписів Наказу № 340 обладнаний цифровим тахографом, що підтверджується протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу від 14.02.2020 року (а.с.15).

Отже, наведений вище пункт 6.3 Положення № 340 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки транспортний засіб позивача на момент перевірки був обладнаний тахографом. Тому на підтвердження дотримання Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів водій ОСОБА_2 повинен був пред`явити до перевірки не індивідуальну контрольну книжку водія, а особисту картку водія (для цифрового тахографа).

Тому посилання позивача на наявність у водія індивідуальної контрольної книжки водія, що виключає відповідальність за статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", суд вважає безпідставними, оскільки за наявності тахографа водій був зобов`язаний мати особисту картку водія.

При цьому, суд також не бере до уваги посилання позивача на наказ Міністерства інфраструктури України від 01.07.2014 року № 290, яким доповнено наказ Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 року № 340 новим пунктом 5 такого змісту (який був чинним до 10.12.2021 року): "5. Державній інспекції України з безпеки на наземному транспорті забезпечити: здійснення перевірок щодо наявності встановлених тахографів виключно на транспортних засобах, якими здійснюються міжнародні автомобільні перевезення" (підпункт 4 пункту 5).

Підставою для неврахування даного доводу позивача є те, що відповідачем не здійснювалася перевірка наявності встановленого тахографу на транспортному засобі позивача, та до відповідальності за відсутність тахографа чи протоколу перевірки та адаптації тахографа позивач не притягувався.

А здійснення перевірки дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, встановлених Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим Наказом № 340, було обов`язком відповідача згідно підпункту 1 пункту 5 цього Наказу. Така перевірка відповідачем була проведена з урахуванням того, що автомобіль був обладнаний тахографом, за зафіксовано в акті перевірки невикористання водієм особистої картки водія та відсутність роздруківки даних роботи тахографа за 07.10.2021 року (дата перевірки), що є порушенням приписів пункту 3.3 Інструкції № 385.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що положеннями статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, тахокарти (особистої картки водія - для цифрового тахографа) або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією № 385 та Положенням № 340.

Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, в даному випадку особистої картки водія та роздруківки даних роботи тахографа за 07.10.2021 року, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Такий висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у справі № 820/4624/17 від 11.02.2020 року.

Посилання позивача на те, що відповідно до п. 1 Інструкції № 385, цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт" , "Про дорожній рух", а тому вона належить до застосування лише до міжнародних автомобільних перевезень, відхиляються судом, оскільки п. 1 Інструкції говорить про підстави прийняття Інструкції, а у п.1.2., п. 1.3. цієї Інструкції визначено сфера її застосування, в яких, як зазначено вище, вказано, що ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, та ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі) (п. 1.3. Інструкції), тобто без поділу на міжнародні та внутрішні перевезення.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 1.3. Положення № 340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №319999 від 08.11.2021 року, є безпідставним, не ґрунтуються на приписах закону, що регулюють спірні правовідносини, а отже не належать задоволенню.

Також суд дійшов висновку про відповідність оскаржуваної постанови вимогам ч.2 ст.2 КАС України.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність у діях позивача складу правопорушення, передбаченого абз. 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» , а тому оскаржувана постанова Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу є правомірною та не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (вул. Успенська, 4, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №319999 від 08.11.2021 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Андрухів