Рішення

від 17.02.2022 по справі 420/12133/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/12133/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранс 2000» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертранс 2000» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 44005631, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А) щодо не підготовки висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтертранс 2000» (код ЄДРПОУ 37281246, на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в АТ «КРЕДОБАНК» , МФО 325365) надміру сплачених до Державного бюджету України митних платежів в сумі 79223,29 грн.; зобов`язати Одеську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 44005631, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А) підготувати висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтертранс 2000» (код ЄДРПОУ 37281246, на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в АТ «КРЕДОБАНК» , МФО 325365) надміру сплачених до Державного бюджету України митних платежів в сумі 79223,29 грн. та подати його для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37607526 вул. Садова, 1-А, м. Одеса, 65023).

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 20.05.2020 року П`ятим апеляційним адміністративним судом по справі № 420/5174/18 залишено в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 року. Зокрема, в результаті протиправної відмови у митному оформлені автомобілів за кодом УКТЗЕД 8703 90 10 90 ТОВ «Інтертранс 2000» було надмірно сплачено податки та збори. При цьому, відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Також, у додаткових письмових поясненнях до позовної заяви ТОВ «Інтертранс 2000» зазначено, що у матеріалах справи №420/12133/21 наявні звернення позивача до митного органу від 26.05.2020 про повернення надміру сплачених коштів у розмірі 78725,43 грн., в той час як у розрахунку до позовної заяви і в самій позовній заяві вказана сума 79223,29 грн., що у свою чергу зумовлено тим, що у зверненні від 26.05.2020 позивач провів розрахунок станом на 05.07.2018 - на день звернення з митними деклараціями №UА5000650/2018/027415 та №UА5000650/2018/027416 за якими відповідачем відмовлено у митному оформленні. В той час, як у позовній заяві вказана сума митних платежів, яка розрахована станом 10.07.2018 - день оформлення митної декларації UA500650/2018/028583 та 06.07.2018 - день оформлення митної декларації UA500650/2018/027776 за якими автомобілі позивача випущені у вільний обіг на територію України і по яким були сплаченні митні платежі. Тобто різниця у сумі митних платежів зумовлена курсовою різницею іноземної валюти до гривні, яка щоденно змінюється. В свою чергу, для перерахунку сум митних платежів не може братися за основу дата 05.07.2018, адже у митних декларація №UА5000650/2018/027415 та №UА5000650/2018/027416 Товариством вказано вірний код товару та правильно визначено базу оподаткування, однак податковий орган незаконно відмовив у митному оформленні. Натомість по митним деклараціям UA500650/2018/028583 UA500650/2018/027776 виникла переплата митних платежів, у зв`язку із зазначенням у них коду товару згідно УКТ ЗЕД, визначеного відповідачем

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 року вищеозначену позовну заяву, відповідно до положень ст.169 КАС України, було залишено без руху, у зв`язку з невідповідністю вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, з підстав чого позивачу - ТОВ «Інтертранс 2000» встановлено строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання даного судового рішення, шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду доказів на підтвердження сплати судового збору у розмірі 1089 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №420/12133/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранс 2000» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 22 вересня 2021 р. розгляд справи №420/12133/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранс 2000» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.10.2021 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі №420/12133/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранс 2000» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, на тридцять днів.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 р. відмовлено у задоволенні клопотання представника Одеської митниці Держмитслужби як відокремленого підрозділу Державної митної служби України(від 26.10.2021 р. вхід. №59450/21) про заміну відповідача по справі №420/12133/21. Залучено до участі у справі №420/12133/21 у якості другого відповідача Одеську митницю Держмитслужби як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44005631).

12.11.2021 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вхід.№63256/21 від 12.11.2021 року) відповідно до якого, ТОВ «Інтертранс 2000» до Одеської митниці Держмитслужби подано заявником заяву від 26.05.2020 б/н про результати опрацювання, якої проінформовано листом від 03.06.2020 №7.10-1/15-01/8.19/8976, повідомлено про те, що підготовку висновків про повернення позивачу надмірно сплачених до бюджету сум митних платежів буде здійснено: за умови погашення платником податків суми податкового боргу згідно з вимогами ПКУ та Порядку №643; за результатами вжиття заходів декларантом щодо внесення змін до відомостей відповідних граф податкових декларацій, що призвели до виникнення підстав щодо наявності надмірної сплати митних платежів, у зв`язку із скасуванням судовим рішенням рішень про визначення коду товарів згідно із положеннями ПКМУ №450, Порядку №1145 та Порядку №651 у відповідності до ПКУ та МКУ; подання ТОВ «Інтертранс 2000» заяви про повернення надмірно сплачених митних платежів з дотримання вимог ПКУ, МКУ та Порядку №643. Таким чином, Одеська митниця Держмитслужби діяла відповідно до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Ухвалою суду від 16.12.2021 року закрито підготовче провадження по справі №420/12133/21. Призначено справу №420/12133/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранс 2000» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, до судового розгляду по суті на 11.01.2022 - 14 год. 40 хв.

11.01.2022 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, без його участі.

Враховуючи наявність передбачених приписами ч.9 ст. 205 КАС України, підстав, та зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, розгляд даної адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 року у справі №420/5174/18, залишеним без змін Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2020 року, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранс 2000» до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про визначення коду товару від 03.08.2018 року №КТ-UA500650-0001-2018, №КТ-UA500650-0002-2018 та про відмову у митному оформленні товарів, що оформлено у вигляді карток відмов від 03.08.2018 року №UA500650/2018/00364, №UA500650/2018/027416 - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про визначення коду товару №КТ-UA500650-0001-2018 від 03.08.2018 року. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про визначення коду товару №КТ-UА500650-0002-2018 від 03.08.2018 року. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про відмову у митному оформленні товарів ТОВ «Інтертранс 2000» згідно митної декларації UA500650/2018/027415, що оформлено у вигляді картки відмови №UA500650/2018/00364 від 03.08.2018 року. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про відмову у митному оформленні товарів ТОВ «Інтертранс 2000» згідно митної декларації UA500650/2018/027416, що оформлено у вигляді картки відмови №UA500650/2018/00365 03.08.2018 року.

26.05.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТРАНС 2000» звернулося до Одеської митниці Держмитслужби із заявою, в якій просило підготувати висновок про повернення на користь ТОВ «ІНТЕРТРАНС 2000» (код ЄДРПОУ 37281246) на його розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 в АТ КРЕДОБАНК , МФО 325365 надміру сплачених до Державного бюджету України митних платежів в сумі 78725,43 грн., яка становить різницю платежів за деклараціями за якою відмовлено у митному оформленні UA500650/2018/027415, UA500650/2018/027416 та деклараціями UA500650/2018/028583, UA500650/2018//02776, за якою розмитнено автомобіль, та подати його для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

Листом від 03.06.2020р. №7.10-1/15-01/8.19/8976 Одеською митницею Держмитслужби повідомлено, що згідно даних АСМО Інспектор відомості щодо нарахування сум митних платежів за додатковою декларацією від 06.08.2018 № UA500650/2018/034912, поданої до тимчасової МД від 10.07.2018 № UA500650/2018/028583 та за ДТ від 06.08.2018 № UA500650/2018/034913, поданої до МД типу ТН від 06.07.2018 № UA500650/2018/027776, зазначені у графі 47 та в графі В МД типу ДТ, не відповідають положенням ПКУ, МКУ та Порядку №651. Згідно даних АСМО Інспектор за МД типу ДТ, оформлених згідно прийнятими Одеською митницею ДФС рішеннями про визначення коду товарів, які скасовані згідно із судовим рішенням, суми податків, що підлягають повернення, в відповідних графах МД із способом розрахунку 99 - не обліковуються. Крім того, проінформовано, що у зв`язку із тим, що рішенням суду у справі №420/5174/18 визнано протиправними та скасовані рішення про визначення коду товару від 03.08.2018 № КТ- UA500650-002-2018 за додатковою декларацією від 06.08.2018 року № UA500650/2018/034912 у ТОВ «ІНТЕРТРАНС 2000» виникає податкове зобов`язання зі сплати акцизного податку в сумі 472,21 грн. Таким чином, у ТОВ «ІНТЕРТРАНС 2000» виник податковий борг. Отже, підготовку висновків про повернення ТОВ «ІНТЕРТРАНС 2000» надмірно сплачених до бюджету сум митних платежів буде здійснено за умови погашення платником податків суми податкового боргу згідно з вимогами ПКУ та Порядку №643 та за результатами вжиття заходів декларантом щодо внесення змін до відомостей відповідних граф додаткових декларацій, що призвели до виникнення підстав щодо наявності надмірної сплати митних платежів, у зв`язку із скасуванням судовим рішення рішень про визначення коду товарів згідно із положеннями ПКМУ №450, Порядку №1145 та Порядку №651 у відповідності до ПКУ та МКУ та подання ТОВ «ІНТЕРТРАНС 2000» заяви про повернення надмірно сплачених митних платежів з дотриманням вимог ПКУ, МКУ та Порядку №643.

Листом №15/15-01/13/520 від 17.02.2021 року Державна митна служба України розглянула звернення ТОВ «ІНТЕРТРАНС 2000» та повідомила, що 05.01.2021 року, за інформацією Одеської митниці Держмитслужби, відповідно до Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 21.05.2012 №450, до граф 47 та В митних декларацій від 02.08.2017 № UA500650/2017/004316, від 23.08.2017 № UA500650/2017/004798, від 06.09.2017 № UA500650/2017/005115 внесені зміни стосовно суми податку, що підлягає поверненню у відповідності до судового рішення. За справою №420/5174/18 судом прийняте рішення, проте у судовому рішенні відсутня інформація щодо обов`язкового визначення для транспортних засобів CHEVROLET VOLT коду УКТЗЕД - 8703901090.

ТОВ «ІНТЕРТРАНС 2000» звернулось з заявою (№1-І від 18.02.2020) з проханням надати інформацію: 1) чому Одеська митниця не проводить коригування митних декларацій з метою виконання рішення суду по справі №420/5174/18; 2) коли ТОВ «ІНТЕРТРАНС 2000» будуть повернуті надмірно сплачені митні платежі на загальну суму 78725,43 грн. по рішенню №420/5174/18; 3) за яким кодом УКТ ЗЕД необхідно класифікувати автомобілі марки CHEVROLET, модель VOLT, по яким судовим рішенням №420/5174/18 були скасовані картки відмови та рішення Одеської митниці про зміну коду товару.

На вказану заяву ТОВ «ІНТЕРТРАНС 2000» №1-І від 18.02.2020, Листом від 18.03.2021 року №15/15-01-02/13/972 Державна митна служба України повідомила, що відповідь на поставлені ТОВ «ІНТЕРТРАНС 2000» у листі питання були надані Держмитслужбою у Листі від 17.02.2021 №15/15-01/13/520. Також, митним органом зазначено, що класифікація транспортного засобу CHEVROLET VOLT HYBRID на рівні товарної під категорії (десяти знаків) у межах цих товарних під позиціях залежить від дати реєстрації транспортного засобу та робочого об`єму циліндрів двигуна (см.куб).

Вважаючи вказану бездіяльність з боку митного органу протиправною, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертранс 2000» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Так, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України (надалі - МК України), законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до статті 24 Митного кодексу України, кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надміру сплачених платежів законодавчо врегульовані.

Так, згідно з частинами першою-третьою статті 301 МК України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України передбачено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Відповідно до пунктів 43.4-43.5 Податкового кодексу України , платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до п. 1 Розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 року № 643 (надалі Порядок № 643), повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.

Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 301 Митного кодексу України, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Порядку № 643, у заяві зазначаються:1) сума коштів до повернення за кожним видом митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів;3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);4) напрям перерахування суми коштів: на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на єдиний рахунок або на відповідний депозитний рахунок митниці Держмитслужби; на банківський рахунок (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); для погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету; 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачено суми митних платежів.

Згідно з п. 5 Порядку № 643, підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО. Співробітник Підрозділу до Реєстру вносить дату сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету , бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код за ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства).

Відповідно до п. 6 розділу ІІІ цього Порядку, якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів.

Згідно з п. 8 розділу ІІІ Порядку № 643, у разі якщо заявник не виконав вимог пунктів 1-3 цього розділу, надав недостовірні дані та/або має податковий борг (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається йому письмова (в паперовому вигляді або електронній формі) обґрунтована відмова, у тому числі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби.

Таким чином, алгоритм дій митного органу після отримання заяви платника податків визначено у пунктах 4-8 розділу ІІІ зазначеного Порядку повернення авансових платежів і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Так, після реєстрації в митному органі така заява платника податку передається на опрацювання до відповідного підрозділу митного органу, який перевіряє факт перерахування платником податків суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (пункт 11 цього розділу).

Виключний перелік підстав для відмови митного органу у наданні такого висновку передбачений пунктом 11 розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Такими підставами є: невиконання вимог пунктів 1-3 розділу ІІІ цього Порядку; надання недостовірних даних; наявність податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТРАНС 2000» до Одеської митниці Держмитслужби із заявою про підготовку висновку щодо повернення на користь ТОВ «ІНТЕРТРАНС 2000» надміру сплачених до Державного бюджету України митних платежів в сумі 78725,43 грн., слугувало визнання протиправними та скасування Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 року у справі №420/5174/18, залишеним без змін Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2020 року, рішень Одеської митниці ДФС про визначення коду товару №КТ-UA500650-0001-2018 від 03.08.2018 року; про визначення коду товару №КТ-UА500650-0002-2018 від 03.08.2018 року; про відмову у митному оформленні товарів ТОВ «Інтертранс 2000» згідно митної декларації UA500650/2018/027415, що оформлено у вигляді картки відмови №UA500650/2018/00364 від 03.08.2018 року; про відмову у митному оформленні товарів ТОВ «Інтертранс 2000» згідно митної декларації UA500650/2018/027416, що оформлено у вигляді картки відмови №UA500650/2018/00365 03.08.2018 року, оскільки внаслідок протиправної відмови у митному оформленні автомобілів за кодом УКЗЕД 8703 90 10 90 ТОВ ІНТЕРТРАНС 2000" було надмірно сплачено податків та зборів на загальну суму 79 223,29грн.

Проте, Листом від 03.06.2020р. №7.10-1/15-01/8.19/8976 Одеською митницею Держмитслужби було повідомлено, що згідно даних АСМО Інспектор відомості щодо нарахування сум митних платежів за додатковою декларацією від 06.08.2018 № UA500650/2018/034912, поданої до тимчасової МД від 10.07.2018 № UA500650/2018/028583 та за ДТ від 06.08.2018 № UA500650/2018/034913, поданої до МД типу ТН від 06.07.2018 № UA500650/2018/027776, зазначені у графі 47 та в графі В МД типу ДТ, не відповідають положенням ПКУ, МКУ та Порядку №651. Згідно даних АСМО Інспектор за МД типу ДТ, оформлених згідно прийнятими Одеською митницею ДФС рішеннями про визначення коду товарів, які скасовані згідно із судовим рішенням, суми податків, що підлягають повернення, в відповідних графах МД із способом розрахунку 99 - не обліковуються. Крім того, проінформовано, що у зв`язку із тим, що рішенням суду у справі №420/5174/18 визнано протиправними та скасовано рішення про визначення коду товару від 03.08.2018 № КТ- UA500650-002-2018 за додатковою декларацією від 06.08.2018 року № UA500650/2018/034912 у ТОВ «ІНТЕРТРАНС 2000» виникає податкове зобов`язання зі сплати акцизного податку в сумі 472,21 грн. Таким чином, у ТОВ «ІНТЕРТРАНС 2000» виник податковий борг. Враховуючи викладене, повідомлено, що підготовку висновків про повернення ТОВ «ІНТЕРТРАНС 2000» надмірно сплачених до бюджету сум митних платежів буде здійснено за умови погашення платником податків суми податкового боргу згідно з вимогами ПКУ та Порядку №643 та за результатами вжиття заходів декларантом щодо внесення змін до відомостей відповідних граф додаткових декларацій, що призвели до виникнення підстав щодо наявності надмірної сплати митних платежів, у зв`язку із скасуванням судовим рішення рішень про визначення коду товарів згідно із положеннями ПКМУ №450, Порядку №1145 та Порядку №651 у відповідності до ПКУ та МКУ та подання ТОВ «ІНТЕРТРАНС 2000» заяви про повернення надмірно сплачених митних платежів з дотриманням вимог ПКУ, МКУ та Порядку №643.

Листом №15/15-01/13/520 від 17.02.2021 року Державною митною службою України розглянуті звернення ТОВ «ІНТЕРТРАНС 2000» , та повідомлено, що 05.01.2021 року за інформацією Одеської митниці Держмитслужби, відповідно до Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 21.05.2012 №450, до граф 47 та В митних декларацій від 02.08.2017 № UA500650/2017/004316, від 23.08.2017 № UA500650/2017/004798, від 06.09.2017 № UA500650/2017/005115 внесені зміни стосовно суми податку, що підлягає поверненню у відповідності до судового рішення. За справами, зокрема, №420/5174/18 судом прийняті рішення, проте у жодному із судових рішень відсутня інформація щодо обов`язкового визначення для транспортних засобів CHEVROLET VOLT коду УКТЗЕД - 8703901090.

Листом від 18.02.2020 року за №1-І ТОВ ІНТЕРТРАНС 2000 звернулось із заявою до Державної митної служби України з проханням надати інформацію: 1) чому Одеська митниця не проводить коригування митних декларацій з метою виконання рішення суду по справі №420/5174/18; 2) коли ТОВ «ІНТЕРТРАНС 2000» будуть повернуті надмірно сплачені митні платежі на загальну суму 78725,43 грн. по рішенню №420/5174/18; 3) за яким кодом УКТ ЗЕД необхідно класифікувати автомобілі марки CHEVROLET, модель VOLT, по яким судовим рішенням №420/5174/18 були скасовані картки відмови та рішення Одеської митниці про зміну коду товару.

На вказане звернення ТОВ «ІНТЕРТРАНС 2000» від 18.02.2021 №1-І Листом від 18.03.2021 року №15/15-01-02/13/972 Державна митна служба України повідомила, що відповідь на перше, друге питання листа ТОВ «ІНТЕРТРАНС 2000» була надана Держмитслужбою листом від 17.02.2021 №15/15-01/13/520. Також, зазначено, що класифікація транспортного засобу CHEVROLET VOLT HYBRID на рівні товарної під категорії (десяти знаків) у межах цих товарних під позиціях залежить від дати реєстрації транспортного засобу та робочого об`єму циліндрів двигуна (см.куб).

Проте, суд не погоджується з означеною позицією митного органу, виходячи з наступного.

Так, оцінюючи надані сторонами докази та застосовуючи положення Порядку № 643, суд виходить з того, що Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 року у справі №420/5174/18, залишеним без змін П`ятим апеляційним адміністративним судом від 20.05.2020 року, визнано протиправними та скасовано рішення про визначення коду товару від 03.08.2018 року №КТ-UA500650-0001-2018, №КТ-UA500650-0002-2018 та про відмову у митному оформленні товарів, що оформлено у вигляді карток відмов від 03.08.2018 року №UA500650/2018/00364, №UA500650/2018/027416. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про визначення коду товару №КТ-UA500650-0001-2018 від 03.08.2018 року. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про визначення коду товару №КТ-UА500650-0002-2018 від 03.08.2018 року. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про відмову у митному оформленні товарів ТОВ «Інтертранс 2000» згідно митної декларації UA500650/2018/027415, що оформлено у вигляді картки відмови №UA500650/2018/00364 від 03.08.2018 року. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про відмову у митному оформленні товарів ТОВ «Інтертранс 2000» згідно митної декларації UA500650/2018/027416, що оформлено у вигляді картки відмови №UA500650/2018/00365 03.08.2018 року.

Отже, всі відомості, внесені до митної декларації на підставі скасованих рішень щодо визначення митної вартості товарів, є помилковими починаючи з 20.05.2020 року, а сплачені на підставі скасованих рішень про визначення митної вартості товарів митні платежі, мають статус надміру сплачених, та відповідно підлягають поверненню за умови звернення до митного органу платника податків із відповідною заявою.

При цьому, недоліки, на які наголошено у листах Одеської митниці Держмитслужби,на думку суду, жодним чином, не впливають як на суть та зміст порушеного позивачем питання щодо повернення надміру сплачених митних платежів, так і на результат його розгляду, адже позивач підтвердив факт надмірної сплати коштів, а відтак, у митного органу виник обов`язок скласти відповідний висновок з подальшим його направленням до органів казначейської служби.

До того ж, суд акцентує, що митний орган не ставив під сумнів обґрунтованість вказаних позивачем підстав повернення коштів та не зазначив про жодні недоліки в документах, наданих позивачем в якості додатків до заяви про повернення надміру сплачених коштів.

Верховний Суд у постанові від 10 жовтня 2019 року по справі № 810/4436/15 (№ К/9901/7886/18), зазначив, що законодавством регламентовано чіткий порядок повернення суб`єктам господарювання надмірно сплачених митних платежів, який включає в себе сукупність послідовних дій учасників даних правовідносин, а саме: звернення суб`єкта господарювання до митних органів із заявою; проведення відповідними структурними підрозділами митного органу перевірки наведених в заяві обставин та підстав; встановлення митними органами наявності факту переплати; складання ними відповідного висновку та його надіслання органам Державної казначейської служби України для повернення суб`єкту господарювання надміру сплачених митних платежів або прийняття обґрунтованої відмови у задоволенні заяви.

Проте, відповідачем, суб`єктом владних повноважень, не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення дій, передбачених Порядком № 643, зокрема вчинення дій щодо перевірки факту перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України, встановлення наявності переплати і її розмір. Також відповідач не перевірив наявність/відсутність у позивача податкового боргу, що перешкоджає остаточному вирішенню питання щодо необхідності подання митним органом висновку до відповідного органу Держказначейства про повернення надміру сплачених позивачем сум митних та інших платежів, надавши позивачеві фактично формальну відповідь.

Разом з тим, відсутність належним чином оформленого рішення Одеської митниці Держмитслужби (обґрунтованої відмови чи доказів формування електронного висновку про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені), не зважаючи на факт надіслання Одеською митницею Держмитслужби на адресу позивача свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен прийняти відповідно до приписів чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Інтертранс 2000» є обґрунтованими, та відповідно підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 44005631, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А) щодо не підготування висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтертранс 2000» (код ЄДРПОУ 37281246, на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в АТ «КРЕДОБАНК» , МФО 325365) надміру сплачених до Державного бюджету України митних платежів в сумі 79223,29 грн.; зобов`язання Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 44005631, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А) підготувати висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтертранс 2000» (код ЄДРПОУ 37281246, на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в АТ «КРЕДОБАНК» , МФО 325365) надміру сплачених до Державного бюджету України митних платежів в сумі 79223,29 грн., та подати його для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37607526 вул. Садова, 1-А, м. Одеса, 65023).

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранс 2000» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, є правомірними, отже підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.ч.3-4 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.ч.5-7 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.1 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно з ч.3 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, 25.05.2020 року між адвокатом Романюком В.І. та позивачем (замовник) укладено договір про надання професійної правничої допомоги, відповідно до якого адвокат зобов`язується надавати клієнту правову допомогу щодо представництва інтересів останнього. Розмір гонорару у сумі 5000.00 грн. не може бути збільшеним або зменшеним та становить фіксовану суму яку адвокат бере на себе зобов`язання по наданню клієнту правової допомоги щодо повного вирішення спірного питання з Одеською митницею.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року по справі №520/9115/19.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно висновку, висловленого у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспізмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, з урахуванням наведеного при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дослідивши матеріали справи, надані до суду представником позивача документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн. не є співмірними із складністю справи.

Відтак, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, їх співмірності зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, враховуючи також, що дана справа, не належить до категорії складних справ, керуючись принципом справедливості, як одного з основних елементів принципу верховенства права, суд доходить висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача 1500,00 грн. на користь позивача, оскільки саме такий розмір гонорару, на думку суду, є справедливим, розумним, та співмірним.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранс 2000» (вул. Ген. Цветаєва, 18, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 37281246) до Одеської митниці Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 44005631, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А) щодо не підготування висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтертранс 2000» (код ЄДРПОУ 37281246, на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в АТ «КРЕДОБАНК» , МФО 325365) надміру сплачених до Державного бюджету України митних платежів в сумі 79223,29 грн.

3. Зобов`язати Одеську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 44005631, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А) підготувати висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтертранс 2000» (код ЄДРПОУ 37281246, на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в АТ «КРЕДОБАНК» , МФО 325365) надміру сплачених до Державного бюджету України митних платежів в сумі 79223 (сімдесят дев`ять тисяч двісті двадцять три) грн. 29коп. та подати його для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37607526 вул. Садова, 1-А, м. Одеса, 65023).

4. Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранс 2000» (вул. Гененерала Цветаєва, 18, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 37281246) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1181 (одна тисяча сто вісімдесят одна) грн. 00 грн., а також суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення складено 17.02.2022 р., з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у черговій щорічній відпустці у період з 17.01.2022 р. по 02.02.2022 р., включно, та додаткових відпустках: 04.02.2022 р.; 09.02.2022р. - 11.02.2022 р.

Суддя Харченко Ю.В.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранс 2000» (вул. Ген. Цветаєва, 18, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 37281246) до Одеської митниці Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити.

17.02.2022р.