Рішення

від 18.02.2022 по справі 420/25223/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/25223/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Подільської міської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні, дії -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить визнати протиправною бездіяльність Подільської міської ради, Подільського району, Одеської області, щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 від 14.10.2021 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо поділу земельної ділянки, орієнтовною площею 2 га. У власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом «б» частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок сформованої земельної ділянки комунальної власності Подільської міської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122984200:01:003:0916, за межами с. Ліпецьке, Подільського району Одеської області; зобов`язати Подільську міську раду, Подільського району, Одеської області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 14 жовтня 2021 року про надання дозволу на з виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом «б» ч. 1 ст. 121 ЗК України, за рахунок сформованої земельної ділянки комунальної власності Подільської міської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122984200:01:003:0916, за межами с. Ліпецьке, Подільського району Одеської області та прийняти відповідне рішення з урахування висновків, які будуть надані судом.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14.10.2021 року позивач звернувся до Подільської міської ради Подільського району Одеської області з клопотанням про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтованою площею 2га у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом б частини 1 статті 121 ЗК України за рахунок сформованої земельної ділянки комунальної власності Подільської міської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122984200:01:003:0916, за межами с. Ліпецьке, Подільського району Одеської області.

26.01.2022 року до суду від відповідача - Подільської міської ради Подільського району Одеської області надійшов відзив (вхід.№5431/22) відповідно якого, клопотання ОСОБА_1 від 14.10.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (орієнтовною) площею 2,00 га. у власність для ведення особистого селянського господарства було винесено на розгляд сесії. Зазначений проект рішення на засіданні тринадцятої сесії Подільської міської ради Подільського району Одеської області І скликання від 17.11.2021 року депутатами Подільської міської ради не був підтриманий. В розгляді зазначеного питання позивача у відмовлено не було. В листі направленому позивачу зазначено, що питання повторно буде розглянуто на черговій сесії Подільської міської ради Подільського району Одеської області та даний лист не є відмовою в наданні земельної ділянки.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/25223/21 за позовом ОСОБА_1 до Подільської міської ради Подільського району Одеської області про визнання неправомірними дій, щодо не розгляду клопотання.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 14.10.2021 р. звернувся з відповідним клопотанням до Подільської міської ради Подільського району Одеської області, у якому просив надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтованою площею 2га у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом б частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок сформованої земельної ділянки комунальної власності Подільської міської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер 5122984200:01:003:0916, за межами с. Ліпецьке, Подільського району Одеської області.

До клопотання додано: 1) копія паспорту, ІПН; 2) графічний матеріал із офіційної кадастрової карти Держгеокадастру вказаних у заяві земельних ділянок.

29.11.2021 року позивач звернувся до Подільської міської ради Подільського району Одеської області із запитом на інформацію, якому просив надати відомості про результати розгляду його клопотання про надання виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтованою площею 2га у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом б частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок земельних ділянок комунальної власності Подільської міської ради Подільського району Одеської області.

Листом від 01.12.2021 №1266/1360 Подільською міською радою Подільського району Одеської області повідомлено про те, що Виконавчий комітет Подільської міської ради Подільського району Одеської області на запит на інформацію від 29.11.2021 р. повідомляє, що клопотання від 14.10.2021 р про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 та у власність для ведення особистого селянського господарства включено до проекту рішення Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства не був підтриманий депутатами Подільської міської ради Подільського району Одеської області) та винесено на розгляд сесії 17.11.2021 року. Зазначений проект на сесії Подільської міської ради Подільського району Одеської області і скликання від 17.11.2021р., не був підтриманий депутатами Подільської міської ради. Додатково поінформовано, що зазначене питання повторно буде розглянуто на черговій сесії Подільської міської ради Подільського району Одеської області.

Вищеозначена позиція суб`єкта владних повноважень послугувала підставою для звернення ОСОБА_1 до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 до Подільської міської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - підлягають задоволенню , з урахуванням наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 14 Конституції України , земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до положень частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу . У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу , забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 цієї ж статті передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу , розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини першої статті 123 зазначеного Кодексу , надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Аналіз наведених норм права доводить, що клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розглядаються уповноваженим органом у місячний строк (ст. 118 Земельного кодексу України ) та за результатами розгляду приймається рішення або про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про надання мотивованої відмови у його наданні.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні № 280/97-ВР (надалі - № 280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України , цим та іншими законами.

Відповідно до п. 34 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч.ч. 1-2 статті 59 Закону № 280/97-ВР , рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Згідно з частини п`ятої статті 46 Закону № 280/97-ВР , сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Таким чином, аналіз наведених норм свідчить, що відповідач як орган місцевого самоврядування має розглядати клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки виключно на пленарних засіданнях ради.

Зокрема, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 звернувся з клопотанням від 14.10.2021 року до Подільської міської ради Подільського району Одеської області, у якому просив надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтованою площею 2га у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом б частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок сформованої земельної ділянки комунальної власності Подільської міської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер 5122984200:01:003:0916, за межами с. Ліпецьке, Подільського району Одеської області.

До клопотання позивачем додано: 1) копія паспорту, ІПН; 2) графічний матеріал із офіційної кадастрової карти Держгеокадастру вказаних у заяві земельних ділянок.

29.11.2021 року позивач звернулась до Подільської міської ради Подільського району Одеської області із запитом на інформацію, в якому просила надати відомості про результати розгляду його клопотання про надання виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтованою площею 2га у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом б частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок земельних ділянок комунальної власності Подільської міської ради Подільського району Одеської області.

Листом від 01.12.2021 №1266/1360 Подільською міською радою Подільського району Одеської області повідомлено про те, що Виконавчий комітет Подільської міської ради Подільського району Одеської області на запит на інформацію від 29.11.2021 р. повідомляє, що клопотання від 14.10.2021 р про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 та у власність для ведення особистого селянського господарства включено до проекту рішення Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства не був підтриманий депутатами Подільської міської ради Подільського району Одеської області) та винесено на розгляд сесії 17.11.2021 року. Зазначений проект на сесії Подільської міської ради Подільського району Одеської області і скликання від 17.11.2021р., не був підтриманий депутатами Подільської міської ради. Додатково поінформовано, що зазначене питання повторно буде розглянуто на черговій сесії Подільської міської ради Подільського району Одеської області.

Отже, з наведеного вбачається, що відповідачем - Подільською міською радою Подільського району Одеської області не було розглянуто у законодавчо визначений порядок та спосіб клопотання позивача у місячний строк на пленарному засіданні ради, що відповідно є порушенням п. 34 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР .

Таким чином, Подільська міська рада Подільського району Одеської області діяла не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, без дотримання вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, що свідчить про допущення відповідачем як суб`єктом владних повноважень протиправної бездіяльності стосовно не розгляду поданого позивачем клопотання.

Відтак, з урахуванням вище окресленого, суд дійшов висновку, щодо наявності підстав для визнання протиправної бездіяльності Подільської міської ради, Подільського району, Одеської області, щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 від 14.10.2021 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо поділу земельної ділянки, орієнтовною площею 2 га. У власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом «б» частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок сформованої земельної ділянки комунальної власності Подільської міської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122984200:01:003:0916, за межами с. Ліпецьке, Подільського району Одеської області.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії . З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Подільської міської ради, Подільського району, Одеської області, щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 від 14.10.2021 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо поділу земельної ділянки, орієнтовною площею 2 га. У власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом «б» частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок сформованої земельної ділянки комунальної власності Подільської міської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122984200:01:003:0916, за межами с. Ліпецьке, Подільського району Одеської області; зобов`язання Подільську міську раду, Подільського району, Одеської області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 14 жовтня 2021 року про надання дозволу на з виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом «б» ч. 1 ст. 121 ЗК України, за рахунок сформованої земельної ділянки комунальної власності Подільської міської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122984200:01:003:0916, за межами с. Ліпецьке, Подільського району Одеської області та прийняти відповідне рішення з урахування окреслених у судовому рішенні висновків, та правової оцінки суду.

Щодо викладеного у позовній заяві клопотанні вимоги про стягнення судових витрат з відповідача за надання правничої допомоги у розмірі 3000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.ч.3-4 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.ч.5-7 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.1 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно з ч.3 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, 10.10.2021 року між адвокатом Опалько Олегом Миколайовичем (адвокат) та ОСОБА_1 (замовник) укладено договір про надання професійної правничої допомоги, відповідно до п.1 якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.

На підтвердження обґрунтованості понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн. позивачем надано до суду копію Акту виконаних робіт від 10.12.2021 року.

При вирішення питання щодо витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн., суд враховує, що факт оплати таких послуг не є обов`язковою передумовою можливості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, у разі якщо стороною, на користь якої ухвалено рішення суду, подано необхідні докази, які підтверджують надання відповідних послуг щодо розгляду конкретної судової справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року по справі № 160/12268/19.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року по справі №520/9115/19.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно висновку, висловленого у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспізмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, з урахуванням наведеного при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дослідивши матеріали справи, надані до суду представником позивача документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн. не є співмірними із складністю справи та фактично витраченим часом на виконання адвокатом робіт (наданих послуг) за наведеним у детальному описі робіт (наданих послуг).

Відтак, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, їх співмірності зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, враховуючи також, що дана справа, не належить до категорії складних справ, керуючись принципом справедливості, як одного з основних елементів принципу верховенства права, суд доходить висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача 1500,00 грн. на користь позивача, оскільки саме такий розмір гонорару, на думку суду, є справедливим, розумним, та співмірним.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ст.ст.241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 до Подільської міської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Подільської міської ради, Подільського району, Одеської області, щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 від 14.10.2021 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо поділу земельної ділянки, орієнтовною площею 2 га. У власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом «б» частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок сформованої земельної ділянки комунальної власності Подільської міської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122984200:01:003:0916, за межами с. Ліпецьке, Подільського району Одеської області.

3. Зобов`язати Подільську міську раду Подільського району, Одеської області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 14 жовтня 2021 року про надання дозволу на з виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом «б» ч. 1 ст. 121 ЗК України, за рахунок сформованої земельної ділянки комунальної власності Подільської міської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122984200:01:003:0916, за межами с. Ліпецьке, Подільського району Одеської області та прийняти відповідне рішення з урахування окреслених у судовому рішенні висновків, та правової оцінки суду..

4. Стягнути з Подільської міської ради Подільського району Одеської області (66300, Одеська область, м. Подільськ, проспект Шевченко, 2, код ЄДРПОУ 33909986) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (66352, Одеська область, Подільського району, с. Ліпецьке) судові витрати у розмірі 908(дев`ятсот вісім) грн.00 коп., а також суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.