Ухвала

від 08.11.2022 по справі 420/25223/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/25223/21

УХВАЛА

08 листопада 2022 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 (вхід.№33082/22 від 24.10.2022 року) про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 18 лютого 2022 року, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Подільської міської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Подільської міської ради, Подільського району, Одеської області, щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 від 14.10.2021 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо поділу земельної ділянки, орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом б частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок сформованої земельної ділянки комунальної власності Подільської міської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122984200:01:003:0916, за межами с. Ліпецьке, Подільського району Одеської області. Зобов`язано Подільську міську раду Подільського району, Одеської області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 14 жовтня 2021 року про надання дозволу на з виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом б ч. 1 ст. 121 ЗК України, за рахунок сформованої земельної ділянки комунальної власності Подільської міської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122984200:01:003:0916, за межами с. Ліпецьке, Подільського району Одеської області та прийняти відповідне рішення з урахування окреслених у судовому рішенні висновків, та правової оцінки суду.

25.10.2022р. до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява від ОСОБА_1 (вхід.№33082/22) щодо зміни способу і порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2022 року по справі № 420/25223/21, шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань фінансового управління Подільської міської ради Подільського району Одеської області (код ЕДРПОУ 02315067) на користь ОСОБА_1 (66352, Одеська область. Подільського району, с. Ліпецьке) судові витрати у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.00 коп., а також суму витрат на професійну правничу допомогу в розмiрi 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп., встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення суду - стягнути з Виконавчого комітету Подiльської міської ради Подільського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04056960, юридична адреса: 66300, Одеська обл., м. Подільськ, просп. Шевченка, 2, на користь ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , судові витрати у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.00 коп., а також суму витрат на професійну правничу допомогу в розмiрi 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп..

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 р. призначено судове засідання на 04.11.2022 р. о 14.40 год. для розгляду заяви ОСОБА_1 (вхід.№33082/22 від 25.10.2022 року) про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 18 лютого 2022 року.

За змістом статті 129-1 Конституції України та статей 370, 373 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України і виконуються на підставі виконавчого листа, виданого судом першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати, що під зміною способу і порядку розуміється дія або сукупність дій, якими певним чином досягається кінцевий результат, та що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання рішення неможливим.

Відтак, зміною способу та порядку виконання судового рішення є прийняття судом нових заходів з метою реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. При цьому, суд може змінити порядок і спосіб виконання судового рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 12 квітня 2018 року по справі №759/1928/13-а.

У свою чергу, статтею 1 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016 року (далі Закон №1404-VIII) встановлено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону №1404-VIII, рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 року затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі Порядок), згідно пункту 3 якого рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

За визначеннями, наведеними у пункті 2 Порядку №845, боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання; виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України "Про виконавче провадження"; стягувачі - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави.

Згідно з підпунктом 3 пункту 9 Порядку №845 орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Таким чином, виконавчий документ про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників неможливо виконати у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання.

Як вбачається з матеріалів справи, Управління Державної казначейської служби України у Подільському районі Одеської області листом №02-41-10/836 від 30.09.2022 на підставі пп.1 п.9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845, повернуло позивачу без виконання оригінал виконавчого листа по справі №420/25272/21, виданий Одеським окружним адміністративним судом 19.07.2022 року, у зв`язку з тим, що Управління позбавлено можливості виконання виконавчого листа, оскільки в Управлінні відсутні рахунки Подільської міської ради Подільського району Одеської області та застосувати Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень до вказаного виконавчого документу не вбачається за можливе.

При цьому, як зазначено заявником у заяві від 24.10.2022 року про безспірне списання коштів з місцевого бюджету, з метою виконання рішень про стягнення коштів, проводиться з КПКВ 0210180 КЕКВ 2800 Інші видатки. Вiдповiдно до виписки з рахунку за даним КЕКВ на вказаному рахунку Фінансового управління Подільської міської ради обліковується 38,76 грн., що робить неможливим виконання рішення суду в повному обсязі. З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань, які виникли на підставі судових рішень та виконавчих документiв про стягнення коштів з бюджету Подільської міської територіальної громади, боржником за якими є Подільська міська рада Подільського району Одеської області та виконавчі органи, виконавчим комітетом Подільської міської ради було прийняте рішення від 14 липня 2022 року №192 Про затвердження Програми забезпечення виконання рішень суду та пов`язаних із ними стягнень на 2022 рік. Головним розпорядником коштів за програмою (КПКВ 0210180 КЕКВ 2800 Інші видатки) є виконавчий комітет Подільської міської ради.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошував, що поняття "майно" у ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як "майнові права", а отже, як "майно" (див. mutatis mutandis рішення у справі "Бейелер проти Італії" від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

За певних обставин "легітимне очікування" на отримання "активу" також може захищатися ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "легітимне очікування", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі "Суханов та Ільченко проти України" від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви №68385/10 та №71378/10, §35)).

ЄСПЛ у рішенні у справі "Інтерсплав проти України" від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа - платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений ст. 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява №803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували "справедливий баланс" між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості задоволення заяви позивача про встановлення або зміну способу та порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2022 року по справі №420/25223/21, шляхом стягнення з Виконавчого комітету Подiльської міської ради Подільського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04056960, юридична адреса: 66300, Одеська обл., м. Подільськ, просп. Шевченка, 2, на користь ОСОБА_1 (66352, Одеська область. Подільського району, с. Ліпецьке) судові витрати у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.00 коп., а також суму витрат на професійну правничу допомогу в розмiрi 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 5-11, 241, 243, 248, 256, 293-295, 370, 378 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника позивача Сербул Дениса Івановича (вхід.№33082/22 від 24.10.2022 року) про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 18 лютого 2022 року №420/25223/21- задовольнити.

2. Змінити спосіб та порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2022 року по справі №420/25223/21, шляхом стягнення з Виконавчого комітету Подiльської міської ради Подільського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04056960, юридична адреса: 66300, Одеська обл., м. Подільськ, просп. Шевченка, 2, на користь ОСОБА_1 (66352, Одеська область. Подільського району, с. Ліпецьке) судові витрати у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.00 коп., а також суму витрат на професійну правничу допомогу в розмiрi 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскаржується в порядку та строки ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Харченко Ю.В.