Рішення

від 11.01.2022 по справі 433/903/17

ТРОЇЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/903/17

Провадження №2/433/99/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2022 року Троїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Суського О.І.,

за участю секретаря судового засідання Кіян А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Троїцьке Луганської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агроконцерн Колос до Кредитна спілка Сєвєродонецькрадіотехніка , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, про виключення з акту опису майна та звільнення його з-під арешту, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Троїцького районного суду Луганської області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агроконцерн Колос до Кредитна спілка Сєвєродонецькрадіотехніка , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, про виключення з акту опису майна та звільнення його з-під арешту. В обґрунтування поданого позову, з урахуванням уточнених позовних вимог, зазначено, що 20 листопада 2015 року на належне ТОВ Агроконцерн Колос нерухоме та рухоме майно був накладений арешт та його включено до акту опису та арешту від 20 листопада 2015 року, складеного державним виконавцем Севостьяновим О.Г. при примусовому виконанні постанови ВП №48806605, виданої 16 жовтня 2015 року відділом примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Луганській області про стягнення у солідарному порядку з підсудних ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КС Северодонецькрадіотехніка шкоди у сумі 8685942 грн. 04 коп. за рахунок майна підсудних ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на яке накладено арешт у рахунок забезпечення цивільного позову. Позивач вважає, що накладення арешту на все його майно є незаконним, оскільки воно належить ТОВ Агроконцерн Колос на праві приватної власності на законних підставах, що підтверджено правовстановлюючими документами. В ході розслідування кримінальної справи №9054/10 ні слідством, ні під час судового розгляду справи, не встановлено фактів та не доведено належним чином та відповідно не відображено у вироку суду, які саме і у якому розмірі гроші, цінності та майно набуте злочинним шляхом підсудними могло бути залучене до ТОВ Агроконцерн Колос . У вироку Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19 червня 2013 року по справі №1-411/11 лише згадується серед інших суб`єктів підприємницької діяльності, до яких засуджені вкладали кошти, і ТОВ Агроконцерн Колос , але які саме і в якому розмірі не зазначено. Засуджені відповідачі, на майно яких і накладався арешт, є учасниками ТОВ Агроконцерн Колос з загальною долею у статутному фонді близько 75 %. Тобто вони не одноосібні власники даного підприємства. Згідно чинного законодавства звернення стягнення на їхнє майно повинно було б проводитись органами виконавчої служби шляхом накладення арешту на долю боржників в статутному капіталі, а не на все майно товариства та шляхом звернення з позовом до суду стягувача або державного виконавця задля визначення частки майна в натурі, яке належить боржникам у спільній власності ТОВ Агроконцерн Колос . Тому позивач просить суд звільнити з під арешту та виключити з акту опису та арешту частину арештованого майна у розмірі близько 25 % всього майна, оскільки окрім відповідачів, ще є два учасника ТОВ Агроконцерн Колос із загальною долею у статутному фонді 25,696 %. За таких обставин, ТОВ Агроконцерн Колос не має боргових зобов`язань перед цивільним позивачем по кримінальній справі, не є стороною у відповідному виконавчому провадженні, а відповідно позбавлення його майна в рахунок погашення грошових зобов`язань за третіх осіб (засуджених), до яких був пред`явлений цивільний позов, є протиправним позбавленням права власності, що забороняється законом. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду за захистом своїх прав та законних інтересів, у зв`язку з чим позивач просить виключити вказане майно з акту опису майна та звільнити його з-під арешту.

Представник позивача просила задовольнити даний позов та розглянути справу без її участі.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, в судове засідання не прибули, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Кредитна спілка Сєвєродонецькрадіотехніка в судове засідання свого представника не направила, надала клопотання про розгляд справи без участі їх представника. Надали до суду відзив, згідно якого заперечують проти задоволення позовних вимог, оскільки до суду не надані заяви учасників товариства ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з проханням захисту їх майнових прав. ОСОБА_4 отримав свою частку майна у натурі згідно рішення Троїцького районного суду Луганської області від 14 листопада 2016 року у справі № 433/1629/16-ц. Інший учасник ОСОБА_5 не звертався до суду про виключення майна з акту опису і арешту належної йому частки майна. Арешт майна було проведено органами досудового розслідування в межах кримінальної справи та на виконання вироку суду. Вказана позиція позивача не відповідає жодним нормам чинного законодавства. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області проти позову заперечував, просив розглянути справу без його участі.

Суд, дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю Агроконцерн Колос діє на підставі Статуту, затвердженого Протоколом Загальних зборів учасників ТОВ Агроконцерн Колос № 2 від 22 березня 2007 року, зареєстрованого Рішенням Виконавчого комітету Троїцької районної Державної адміністрації Луганської області № 13781200000000188 від 27 вересня 2000 року, зі змінами, внесеними від 15 травня 2007 року за №13781050005000186 (т. 1, а.с. 13-27).

Згідно бухгалтерської довідки №3 від 28 серпня 2017 року ТОВ Агроконцерн КОЛОС та додатку до неї, балансова вартість майна ТОВ Агроконцерн КОЛОС , яке перебуває у його власності, складає 951966,35 грн., та складається з наступного майна: котельня (нежитлове приміщення №2 в будівлі котельні: АДРЕСА_1 , яку збудовано у 1987 році, балансова вартість - 1254.00 грн.; Пождепо (нежитлова будівля, пожежне депо: АДРЕСА_1 , яку збудовано у 1965 році, балансова вартість 1357.00 грн.; Комора (нежитлове приміщення №2 в будівлі комори з підвалом. АДРЕСА_1 , яку збудовано у 1967 році, балансова вартість 936.00 грн.; Комора (нежитлова будівля, комора: АДРЕСА_1 , яку збудовано у 1967 році, балансова вартість 2747.00 грн.; Теслярна майстерня (нежитлове приміщення №2 в будівлі теслярної майстерні: АДРЕСА_1 , яку збудовано у 1962 році, балансова вартість 1083.00 грн.; Комора -3/П (нежитлове приміщення №2 в будівлі комори з підвалом: АДРЕСА_1 , яку збудовано у 1967 році, балансова вартість 4017.00 грн.; Приміщення гуртожитку (нежитлова будівля гуртожитку: АДРЕСА_2 , яку збудовано у 1968 році, балансова вартість 4121.00 грн.; Приміщення №3 в нежитловому будинку (нежитлове приміщення №3 в нежитловій будівлі: АДРЕСА_2 , яку збудовано у 1990 році, балансова вартість 1076.00 грн.; Будівля щитової з асфальтом (нежитлова будівля, щитова з асфальтованими майданчиками: АДРЕСА_3 , яку збудовано у 1985 році, балансова вартість 10533.00 грн.; Будівля вагової з навісом (нежитлова будівля, вагова з навісом: АДРЕСА_3 , яку збудовано у 1976 році, балансова вартість 116.00 грн.; Приміщення №1, свинарник-маточник (нежитлове приміщення № 1 у будівлі свинарника-маточника: АДРЕСА_4 , яку збудовано у 1982 році, балансова вартість 7948.00 грн.; Приміщення телятника (нежитлова будівля, телятник: АДРЕСА_4 , яку збудовано у 1958 році, балансова вартість 3899.00 грн.; Будівля літнього табору дорощування (нежитлова будівля, літній табір дорощування: АДРЕСА_4 , збудовано у 1985 році, балансова вартість 7683.87 грн.; Нежитлова будівля тваринників (нежитлова будівля, будинок тваринників: АДРЕСА_4 , яку збудовано у 1975 році, балансова вартість 5515.00 грн.; Приміщення №2 в будівлі котельні з підвалом (нежитлове приміщення № 2 в будівлі котельні з підвалом: АДРЕСА_4 , яку збудовано у 1976 році, балансова вартість 3222.00 грн.; машини та обладнання: Оприскувач напівпричепний штанговый ОПШ-2000-введено в експлуатацію у 2006 році, балансова вартість 35985.00 грн.; Протруйник камерний ПК-20 Супер , введено в експлуатацію у 2006 році, балансова вартість 21571.00 грн.; Машина для внесення мінеральних добрив МВД-0.5, введено в експлуатацію у 2007 році., балансова вартість 3291.67 грн.; Очищувач вороха самопересувний ОВС-25, введено в експлуатацію у 2007 році, балансова вартість 93775.00 грн.; 3ерномет ЗМ-60, введено в експлуатацію у 2007 році, балансова вартість 15900.00 грн.; Зерномет ЗМ-60А, введено в експлуатацію у 2007 році, балансова вартість 21250 грн.; Сіялка зернотукова рядова СЗ-5.4, введено в експлуатацію у 2007 році, балансова вартість 55636.67 грн.; Агрегат-зчіпка гідрофіцирована ЗПГ-24, введено в експлуатацію у 2008 році, балансова вартість 69166,67 грн.; Кукурузоприбиральна машина КМС-8-12, введено в експлуатацію у 2008 році, балансова вартість 91666,67 грн., Лузгач дисковий ЛД-14, введено в експлуатацію у 2007 році, балансова вартість 58333.33 грн.; Культиватор лемешно-дисковий навесний КЛД-3,0, введено в експлуатацію у 2008 році, балансова вартість39666.67 грн.; транспортні засоби: САЗ 3503 реєстраційний № НОМЕР_1 , введено в експлуатацію у 1981 році, балансова вартість 4000,00 грн.; УАЗ 3303 реєстраційний № 06853АО, введено в експлуатацію у 1986 році, балансова вартість 3500,00 грн.; КС 2561 на шасі ЗИЛ 130 реєстраційний № НОМЕР_2 , введено в експлуатацію у 1987 році, балансова вартість 11000.00 грн.; Т-150 реєстраційний № НОМЕР_3 , введено в експлуатацію у 1991 році, балансова вартість 33848.09 грн.; Т-150 реєстраційний № НОМЕР_4 , введено в експлуатацію у 1989 році, балансова вартість 37149.05 грн.; Т-16 реєстраційний № 3882 ВЖ, введено в експлуатацію у 1987 році, балансова вартість 3500,00 грн.; ЮМЗ-6 реєстраційний № 3889 ВЖ, введено в експлуатацію у 1986 році, балансова вартість 2940,00 грн.; Комбайн СК-5 Нива без реєстраційного номера, введено в експлуатацію у 1986 році, балансова вартість 26654.00 грн.; ГАЗ-53 бочка без реєстраційного номера, введено в експлуатацію у 1993 році, балансова вартість 5833.33 грн.; ХТЗ-150К-09 реєстраційний № НОМЕР_5 , введено в експлуатацію у 2007 році, балансова вартість 192916.67 грн.; сільськогосподарський інвентар: Зварювальний апарат, введено в експлуатацію в 1992 році, балансова вартість 1500,00 грн.; Мийна машина, введено в експлуатацію в 1987 році, балансова вартість 500.00 грн.; Точильна голівка, введено в експлуатацію в 1990 році, балансова вартість 881.00 грн.; Причеп 2ПТС40, введено в експлуатацію в1986 році, балансова вартість 3000.00 грн.; Причеп 2ПТС40, введено в експлуатацію в 1986 році, балансова вартість 417.00 грн.; Плуг ПЛН 4.35, введено в експлуатацію в1990 році, балансова вартість 1200.00 грн.; Плуг ПЛН 5.35,введено в експлуатацію в 1990 році, балансова вартість 1500,00 грн.; Катки водоналивні, введено в експлуатацію в 1978 році, балансова вартість 350.00 грн.; Сцепка С-18, введено в експлуатацію в 1968 році, балансова вартість 500.00 грн.; Сцепка СП-16, введено в експлуатацію в 1984 році, балансова вартість 400.00 грн.; Борона ЗИГ-ЗАГ, введено в експлуатацію 1970 році, балансова вартість 562.00 грн.; Водораздатель ВУ-З, введено в експлуатацію в 1988 році, балансова вартість 500.00 грн.; Сіялка СЗ-3,6, введено в експлуатацію в 1990 році, балансова вартість 4033.00 грн.; Жатка ЖВН-6, введено в експлуатацію в 1985 році, балансова вартість 1200.00 грн,; Культиватор КРН 5,6, введено в експлуатацію в 1987 році, балансова вартість 1800.00 грн.; Культиватор КПС 4, введено в експлуатацію в 1989 році, балансова вартість 5000.00 грн.; Борона дискова важка Деметра-4000 , введено в експлуатацію в 2004 році, балансова вартість27500,00 грн.; Бульдозерна лопата, введено в експлуатацію в 1992 році, балансова вартість 667,00 грн.; Жатка ЖРБ 4.2, введено в експлуатацію в 1990 році, балансова вартість 416.00 грн.; Лузгач ЛДГ-15, введено в експлуатацію в1983 році, балансова вартість 2700,63 грн.; Культиватор-розпушувач універсальний КРУ-3.7, введено в експлуатацію в 2001 році, балансова вартість 9000.00 грн.; Водонагрівач, введено в експлуатацію в 1990 році, балансова вартість 300.00 грн.; Термос нержавіючий ЗИТ, введено в експлуатацію в 2007 році, балансова вартість 3270,00 грн.; Вологомір МТ-PRO, введено в експлуатацію в 2007 році, балансова вартість 1708,03 грн. ( т. 1, а.с. - 178-180).

Серед вказаного майна, рухоме та нерухоме майно, що є предметом спору, належить ТОВ Агроконцерн КОЛОС на праві власності, що підтверджується правовстановлюючими документами (т. 1, а.с. - 34-118, 175-177).

З уточненої позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що обставини набуття майна ТОВ Агроконцерн КОЛОС встановлювались Троїцьким районним судом Луганської області по справі №433/1629/16-ц за позовом ОСОБА_4 , в інтересах якого діяв ОСОБА_6 , до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Кредитної спілки Сєвєродонецькрадіотехніка , треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю Агроконцерн Колос , Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Луганській області про визнання права власності та виключення майна з акту опису і арешту, рішення якого від 14 листопада 2016 року переглянуто та залишено без змін Апеляційним судом Луганської області ухвалою від 27 березня 2017 року (т. 4, а.с. 59-66).

Тобто, у даному випадку право власності позивача на вищезазначене майно ніким не оспорюється.

Вироком Сєвєродонецького районного суду Луганської області від 19 червня 2013 року по кримінальній справі №1-411/11 цивільний позов, заявлений КС Сєвєродонецькрадіотехніка про відшкодування матеріальної шкоди з підсудних ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто в солідарному порядку з підсудних на користь КС Сєвєродонецькрадіотехніка в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 8 685 942 грн. 04 копійки. Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 17 липня 2015 року вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19 червня 2013 року в частині задоволення цивільного позову КС Сєвєродонецькрадіотехніка залишено без змін.

Крім того, судами у справі №433/1629/16-ц, на що вказується в судових рішеннях та не заперечується сторонами, було встановлено, що в рамках кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було накладено арешт на майно ТОВ Агроконцерн "Колос , що підтверджується постановою про накладення арешту від 23 травня 2011 року, протоколом накладення арешту на майно від 27 травня 2011 року та яке залишено на зберіганні у ТОВ Агроконцерн Колос . На виконання вказаного вироку в частині стягнення з підсудних матеріальної шкоди на користь КС Сєвєродонецькрадіотехніка у розмірі 8 685 942, 04 грн. державним виконавцем 16 жовтня 2015 року винесено постанову ВП № 48806605 про проведення дій щодо опису та арешту майна згідно протоколу накладення арешту на майно від 27 травня 2011 року ДСБЕЗ Сєвєродонецького МВ УМВС України в Луганській області, що знаходиться ВАТ Агроконценрн Колос , за адресою: с. Воєводське, Троїцького району, Луганської області. Згідно акту опису й арешту майна від 30 жовтня 2015 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Троїцького районного управління юстиції, при примусовому виконанні постанови ВП № 48806605 від 16 жовтня 2015 року було описано та накладено арешт на майно ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на яке накладено арешт в рамках кримінальної справи, та яке знаходилося на зберіганні ТОВ Агроконцерн Колос (т.4, а.с. 59-66).

Пунктом 6.1. Статуту визначено розмір часток Учасників Товариства відповідно до їх внесків в його статутний капітал: ОСОБА_3 - 25, 248 % статутного капіталу Товариства; ОСОБА_4 - 1,168% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_5 - 24,528% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_2 - 24,528% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_1 - 24,528% статутного капіталу Товариства (т. 1, а.с. - 21).

Наказом генерального директора ТОВ Агроконцерн КОЛОС від 07 серпня 2017 року №5 виділено з майна, яке належить ТОВ Агроконцерн КОЛОС , відповідні частки майна в натурі, які пропорційні частці Учасника Товариства в статутному капіталі, а саме: ОСОБА_3 - 240 360, 04 грн. майна в натурі, що становить -25, 248 % статутного капіталу Товариства; ОСОБА_2 - 233505,66 грн. майна в натурі, що становить 24,528% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_1 - 233505,66 грн. майна в натурі, що становить 24,528% статутного капіталу Товариства, та зазначено в додатку до наказу №5 (т.1, а.с. - 181, 182), що відповідає пункту 6.1. Статуту.

Отже, після виділення часток ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , залишилась частка учасників Товариства - ОСОБА_5 і ОСОБА_4 відповідно до їх внесків, яка відповідає майну, що перебуває на балансі Товариства, і не увійшла до розподіленого відповідачам майна за додатком до наказу №5.

Саме з вказаної частини майна (25,696 %) позивач просить зняти арешт та виключити з акту опису, однак ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_5 не зверталися до суду за захистом свого права з вимогою про виключення майна з акту опису і арешту належних їм часток майна (25,696 %).

При цьому, відповідно до п. 9 ч.1 ст. 39 ЗУ Про виконавче провадження , виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.56 Закону України Про виконавче провадження , арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Згідно ч.1 ст. 40 Закону України Про виконавче провадження у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до ч.2 ст. 40 ЗУ Про виконавче провадження , про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

За ч. 1 ст. 59 ЗУ Про виконавче провадження , особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно з ч. 4 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі, від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

За змістом наведених положень Закону України Про виконавче провадження , в судовому порядку може бути ухвалено рішення про зняття арешту з майна у випадку незавершеного виконавчого провадження або у випадку, коли особа вважає себе власником майна, на яке накладено арешт, та одночасно звертається з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

За змістом статті 59 Закону України Про виконавче провадження до суду з позовом про зняття арешту з майна може звернутись не сторона виконавчого провадження, а інша особа, яка є власником, чи претендує на таке майно.

Згідно із частиною першою статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У пункті 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах роз`яснено, що у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов`язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статтей 57, 58 Закону України Про виконавче провадження (у редакції чинній на момент вчинення процесуальної дії).

Відповідно до положень статті 60 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року № 606-XIV і роз`яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 року № 4 Про судову практику в справах про виключення майна з опису (з наступними змінами) особа, яка вважає, що майно на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Таким чином, за змістом наведених положень Закону, в судовому порядку може бути ухвалено рішення про зняття арешту з майна у двох випадках: 1) випадку незавершеного виконавчого провадження; 2) у випадку, коли особа вважає себе власником майна, на яке накладено арешт, та одночасно звертається з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.

Таким чином, арешт майна, який не пов`язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правилами розділу VII ЦПК України.

Така правова позиція викладена в Постанові Верховного суду від 26 вересня 2019 року по справі № 607/3894/17, провадження № 61-34202св18.

Звертаючись до суду із зазначеним позовом, враховуючи заяву про зміну предмета та уточнення позовних вимог від 04 вересня 2017 року (т.1, а.с. 168), позивач обґрунтував свої вимоги тим, що накладення арешту на майно порушує його права, як власника, захист якого передбачено статтею 41 Конституції України, статтями 321, 328, 391 ЦК України.

За змістом поданої позовної заяви судом встановлено, що між сторонами немає спору про право власності (користування) на майно, на яке накладено арешт і таке право позивача ніким не оспорюється. Таким чином, у даному випадку, сторона виконавчого провадження має право оскаржити відповідні дії чи бездіяльність державного виконавця за правилами розділу VII ЦПК України.

Тобто, якщо позивач вважає що діями державного виконавця порушені його законні права та інтереси, як власника майна, то він повинен був би звернутися до суду із скаргою в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, а не з позовною заявою про зобов`язання зняти арешт.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, яка викладена в Постанові Верховного суду від 26 вересня 2019 року по справі № 607/3894/17, провадження № 61-34202св18.

За таких обставини, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи та наданих в їх обґрунтування доказів, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у справі, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі наведеного,ст. ст. 39, 40, 56, 59 Закону України Про виконавче провадження , ст.ст. 10, 11, 60, 61, 141, 174,212-215, 258-259, 263-266 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю Агроконцерн Колос до Кредитна спілка Сєвєродонецькрадіотехніка , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, про виключення з акту опису майна та звільнення його з-під арешту, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.І.Суський

11.01.22