Ухвала

від 18.02.2022 по справі 766/2874/22

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/2874/22

н/п 2-з/766/112/22

УХВАЛА

про забезпечення позову

18.02.2022 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Шестакова Я.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 в про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СА Драйв", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів комісії, купівлі-продажу, витребування майна-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача 16.02.2022 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом в якому просить визнати недійсним договір комісії від 17.09.2020 року та укладений на підставі нього договір купівлі-продажу автомобілю Honda Accord, 2008 року випуску. витребувати у ОСОБА_3 у власність позивач зазначене автомобіль.

Разом з позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову в якій просить накласти арешт на автомобіль, заборонити ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо експлуатації автомобіля, поставити автомобіль на тимчасовий майданчик зберігання транспортних засобів за місцем його вилучення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 17.09.2020 року між ТОВ "СА Драйв" та ОСОБА_1 укладено договір комісії № 7296/20/019127, за умовами якого остання надала доручення ТОВ "СА Драйв" за комісійну плату вчинити один/або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу Honda Accord, 2.4 седан-В, 2008 року випуску, колір сірий VIN кузова НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрації НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_3 . Того ж дня 17.09.2020 року між ТОВ "СА Драйв" та ОСОБА_2 було укладеного договір купівлі-продажу вказаного транспортного засобу. В подальшому автомобіль відчужено на користь ОСОБА_3 . В рамках кримінального провадження при проведенні почеркознавчої експертизи встановлено, що підпис в договорі комісії виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою. Таким чином у власності ОСОБА_3 перебуває спірний автомобіль, відповідно, існують ризики вважати, що відповідач може вчинити дії щодо його відчуження. Крім того відповідач експлуатує автомобіль, що призводить до зносу, негативно впливає на його вартість, може призвести до пошкодження. Тому невжиття заходів забезпечення позову щодо спірного майна може призвести до його реалізації , пошкодження та ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Оскільки викладені в заяві обставини та надані заявником докази є достатніми для розгляду заяви про забезпечення позову, заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогам ст. 153 ЦПК України.

Враховуючи, що розгляд заяви про забезпечення позову відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи, що розгляд заяви про забезпечення позову відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має право звернутися до суду.

Частиною першою статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема арешт та заборона вчиняти певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову для нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності має здійснюватися судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Відповідно заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Сукупний аналіз даних положень законодавства дає підстави вважати, що при вирішенні питання про застосування заходів забезпечення позову, суд повинен, крім іншого, з`ясувати відомості про особу відповідача та про належність йому майна, про накладення арешту на яке просить інша сторона.

Як вбачається зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 власником автомобіля Honda Accord, 2008 року випуску, колір сірий VIN кузова НОМЕР_1 , реєстраційни номер НОМЕР_5 є ОСОБА_3 . Право власності зареєстровано 30.09.2020 року.

З матеріалів справи вбачається, що власником зазначеного автомобіля була позивач ОСОБА_1 .

Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що фактично позивач просить забезпечити позов і шляхом накладення арешту, і шляхом заборони його експлуатації.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами дійсно виник спір з приводу вказаного майна, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, в разі його задоволення, а тому суд, враховуючи розумність, співмірність, обґрунтованість і обсяг вимог позивача, з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін, вважає що найбільш доцільним буде забезпечення позовних вимог шляхом арешту майна, що є предметом спору.

При цьому, суд враховує, що цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Вимоги ж заяви в частині заборони експлуатації транспортного засобу та постановлення на майданчик для зберігання не підлягають задоволенню, оскільки арешт є найбільш обтяжливим заходом, який підлягає примусовому виконанню органами державної виконавчої служби та полягає у проведенні опису, оголошенні заборони розпоряджатися, а в разі потреби і в обмеженні права користування майном.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову .

Оскільки мета забезпечення позову саме й полягає в недопущенні вчинення дій, направлених на ускладнення можливості виконання рішення суду, вимога про заборону експлуатації в зв`язку з ризиками того, що ще не сталося є необґрунтованою. При вирішенні такого питання суд має враховувати, чи дійсно існує можливість вчинення таких дій, відтак чи заявлені ризики є реальними.

При розгляді даної заяви, суд виходить з того, що з матеріалів справи вбачається існування реального спору між сторонами, за вирішенням якого позивач звернулась з позовом до суду. Об`єкт забезпечення позову прямо пов`язаний з предметом спору, а захід забезпечення позову шляхом арешту автомобіля є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Суд, з метою непорушення прав жодної із сторін, вважає достатнім забезпечення позову шляхом арешту спірного майна, оскільки такий вид забезпечення позову у повній мірі гарантує виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог та не потребує застосування додаткових видів забезпечення позову, в тому числі шляхом заборони експлуатації та постановки на тимчасовий майданчик.

Відповідно до вимог ч.5 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Відповідно до положень ст. 154 ЦПК України, суд не застосовує зустрічне забезпечення.

Керуючись ст. ст. 151-153,258-260,353 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву представника позивача про забезпечення позову - задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб: автомобіль Honda Accord, тип загальний легковий седан-В, 2008 року випуску, колір сірий VIN кузова НОМЕР_1 , право власності на який зареєстровано на підставі Свідоцтва НОМЕР_4 за ОСОБА_3 .

В задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову - відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.157 ЦПК України Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання ухвали про забезпечення позову три роки.

Копію ухвали направити заявнику, особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_1

Боржник: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Я.В. Шестакова