Рішення

від 18.02.2022 по справі 200/18497/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2022 року Справа№200/18497/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шахівської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

16 грудня 2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Шахівської сільської ради, в якій просить суд:

- визнати бездіяльність ІІІахівської сільської ради, Покровського району Донецької області щодо ненадання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою, щодо відведення безоплатно земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2 Га, із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, що перебувають в запасі на території ІІІахівської сільської ради Покровського району Донецької області для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів, згідно клопотання від 06.09.2021 року, реєстровий №4157/07-20, протиправною.

- зобов`язати Шахівську сільську раду, Покровського району, Донецької області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення безоплатно земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2га, із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, що перебувають в запасі на території ІІІахівської сільської ради Покровського району Донецької області для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів, згідно клопотання від 06.09.2021 року, реєстровий №4157/07-20.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.12.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено строк для надання заяв по суті.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 06.09.2021 звернулась до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 2 га зі складу земельної ділянки кадастровий номер 1422087700:01:000:1303 сільськогосподарського призначення, що перебуває у запасі, на території відповідача. Проте, відповідач, змінивши порядок денний, порушив порядок розгляду клопотання позивача, не надав обґрунтованої відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, не прийняв мотивованого рішення щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, на обґрунтування якого останнім вказано про безпідставність позовних вимог. Відповідач зазначає, що клопотання позивача від 06.09.2021 підтримане депутатами постійної комісії Шахівської сільської ради з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища, було розглянуто 29.09.2021 на сімнадцятій сесії Шахівської сільської ради VIII скликання (питання №115 у результатах поіменного голосування). За результатами голосування рішення по зазначеному питанню не прийнято (відсутність більшості голосів).

Крім того, вказує, що оскільки в клопотанні позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення безоплатно земельної ділянки у власність, Шахівською сільською радою не відмовлено, та її питання розглядалось на пленарному засіданні Шахівської сільської ради, тому даний позов не може бути розглянутий у судовому порядку.

Відповідач просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивачем, ОСОБА_1 , до Шахівської сільської ради подано клопотання від 06.09.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці, яка зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації. До клопотання позивачем додано: паспорт громадянина України, РНОКПП, клопотання, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Відповідно до протоколу засідання постійної комісії Шахівської сільської ради VIII скликання з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища від 28.09.2021 за номером 104 було розглянуто питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га зі складу земельної ділянки з кадастровим номером 1422087700:01:000:1303 площею 34,8268 га громадянці ОСОБА_1 . Голосували: За - 5 проти -, утримались -.

Відповідно до протоколу сімнадцятої позачергової сесії Шахівської сільської ради Добропільського району Донецької області VIII скликання від 29.09.2021 за номером 115 було розглянуто питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянці ОСОБА_1 та рішення не прийнято. Голосували: За - 0, проти - 9, утримались - 2, не голосували - 2./а.с.16-46/.

Листом від 25.10.2021 вих.№02-33/3080 сільській голова Шахівської сільської ради повідомив позивача, що її заява щодо розгляду клопотання про передачу земельної ділянки площею 2,00 га із складу земельної ділянки з кадастровим номером 1422087700:01:000:1303 площею 34,8268 га на території Шахівської сільської ради, за межами населених пунктів була розглянута на засіданні сімнадцятої позачергової сесії VIII скликання від 19.09.2021. За результатами розгляду повідомили, що по питанню позивача рішення не прийнято/а.с.47/.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінки спірним правовідносинами, суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Згідно частини першої статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-III (далі - ЗК України).

Згідно зі статтею 121 ЗК України, кожен громадянин України має право на безоплатне отримання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності.

У частині першій статті 3 ЗК України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частинами шостою-дев`ятою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз норм статті 118 ЗК України дає підстави для висновку, що з метою реалізації права на отримання земельної ділянки, зацікавлена особа повинна звернутися із клопотанням до компетентного органу державної влади чи місцевого самоврядування (у відповідності до повноважень, якими вони наділені статтею 122 ЗК України із урахуванням правового режиму (форми власності) бажаної земельної ділянки. Наведене законодавче регулювання обумовлено розмежуванням компетенції між органами державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної форми власності.

Відповідно до положень частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Аналізуючи вказані норми права, суд зазначає, що при вирішенні клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою у Ради виникає обов`язок, по-перше розглянути клопотання у місячний строк і по-друге - прийняти одне із двох рішень, а саме:

1) про надання дозволу на розроблення документації;

2) про відмову у його наданні.

Звертаючись до суду з даним адміністративним позовом, позивач зазначає, що відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу або відмову у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого місячного строку розгляду клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом, тому має місце протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що для правильного вирішення цієї справи суду, в першу чергу, необхідно надати правову оцінку поведінці Шахівської селищної ради при розгляді поставленого позивачем земельного питання і визначитися чи можна вважати таку поведінку протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень .

Так, протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма пасивної поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України.

Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що у матеріалах справи відсутнє рішення Шахівської селищної ради стосовно розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою чи відмова у наданні такого дозволу.

Лист від 25.10.2021 вих.№02-33/3080, яким позивача повідомлено, що її заява щодо розгляду клопотання про передачу земельної ділянки площею 2,00 га із складу земельної ділянки з кадастровим номером 1422087700:01:000:1303 площею 34,8268 га на території Шахівської сільської ради, за межами населених пунктів була розглянута на засіданні сімнадцятої позачергової сесії VIII та за результатами розгляду рішення по питанню позивача не прийнято, за змістом та формою не може вважатися відмовою у розумінні частини сьомої статті 118 ЗК України.

Відсутність належним чином оформленого рішення Шахівської селищної ради про надання дозволу позивачу на розроблення документації із землеустрою чи про відмову у його наданні беззаперечно вказує на те, що клопотання позивача не розглянуто у відповідності до вимог Земельного кодексу України.

Отже, відповідачем допущено протиправну бездіяльність саме щодо неприйняття жодного вмотивованого рішення за результатом розгляду клопотання позивача від 06.09.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці, яка зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації у встановлений Земельним кодексом України строк.

Слід зазначити, що надання будь-яким особам дозволів на розроблення відповідних проектів землеустрою є лише первісним етапом процедури відведення земельних ділянок і не означає, що такі проекти землеустрою в наступному будуть затверджені компетентним суб`єктом владних повноважень, а земельні ділянки - передані заявникам (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №545/808/17).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку про допущення протиправної бездіяльності Шахівською сільською радою, яка полягає у неприйнятті рішення щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 від 06.09.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га, із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, що перебувають в запасі на території ІІІахівської сільської ради.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Водночас, щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Проте, надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Зобов`язання прийняти рішення про надання дозволу без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 811/1845/18, від 21.11.2019 у справі №159/1257/18, від 23.01.2020 у справі № 0840/2979/18.

За таких обставин та з огляду на правові приписи законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що порушене право позивача має бути відновлено шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 06.09.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га, із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, що перебувають в запасі на території ІІІахівської сільської ради, з урахуванням висновків, наведених у цьому рішенні суду.

Отже, оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до квитанції від 15.12.2021 позивачем сплачено судовий збір в сумі 908,00 грн.

Враховуючи викладене, беручи до уваги обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог в цілому та обрання судом лише способу захисту порушеного права, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір у сумі 908,00 грн підлягає стягненню на його користь з відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Шахівської сільської ради (код ЄДРПОУ: 04343197, місцезнаходження: вул. М.Ф. Чернявського, буд. 14, с. Шахове, Покровський район, Донецька область, 85050) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Шахівської сільської ради, щодо неприйняття рішення щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 від 06.09.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га, із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, що перебувають в запасі на території ІІІахівської сільської ради.

Зобов`язати Шахівську сільську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 06.09.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га, із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, що перебувають в запасі на території ІІІахівської сільської ради, з урахуванням висновків, наведених у цьому рішенні суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шахівської сільської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного позовного провадження 18 лютого 2022 року. Повний текст рішення виготовлено та підписано 21 лютого 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з кара нтином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.С. Зеленов