Рішення

від 14.02.2022 по справі 440/17108/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/17108/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костенко Г.В.,

за участю: секретаря судового засідання Ніценко А.О.,

представника позивача Книш М.В.,

представника відповідача Кошляк А.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальні системи автоматизації" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

09.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріальні системи автоматизації" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2021 № 00084271806.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем була проведена камеральна перевірка. За результатами перевірки складено акт перевірки №8453/16-31-18-06-11/34612093 від 25.10.2021, в якому зафіксовано порушення вимог статті 201 Податкового кодексу України. На підставі вказаного акта прийняте податкове повідомлення-рішення від 12.11.2021 №00084271806 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 109 773,90 грн.

Позивач з рішенням відповідача не погоджується, вважає його незаконним та зазначає, що позивачем виконано вимоги Податкового кодексу України в повному обсязі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 12:30 год. 11 січня 2022 року.

04.01.2022 судом одержано відзив Головного управління ДПС у Полтавській області на позов, у якому контролюючий орган просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем несвоєчасно зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №44 від 21.12.2018 та податкову накладну №45 від 21.12.2018.

06.01.2022 судом одержано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальні системи автоматизації" відповідь на відзив, у якій позивач стверджує, що інформація, зазначена у відзиві не виключає достовірності обставин, наведених у позовній заяві.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 12:30 01.02.2022.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДПС у Полтавській області проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальні системи автоматизації" (код ЄДРПОУ 34612093) з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2018 рік.

За результатами відповідачем складено акт перевірки №8453/16-31-18-06-11/34612093 від 25.10.2021 (а.с.70), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог статті 201 Податкового кодексу України щодо строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2018 рік. Відповідно до акту перевірки, податкову накладну № 44 від 21.12.2018, сума ПДВ за якою становить 1 082 814,85 грн, позивачем зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних 16.01.2019; податкову накладну № 45 від 21.12.2018, сума ПДВ за якою становить 14924,13 грн, позивачем зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних 16.01.2019. Виходячи з вказаного, в акті перевірки констатовано порушення позивачем вимог статті 201 Податкового кодексу України щодо строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі акта перевірки та положень пункту 120-1.1. статті 120-1 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення від 12.11.2021 № 00084271806 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальні системи автоматизації» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 109773,90 грн за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних(а.с.68).

Не погодившись з правомірністю вказаного податкового повідомлення-рішення контролюючого органу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Положеннями Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правовими положеннями пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла станом на дату виникнення спірних правовідносин) передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла станом на дату виникнення спірних правовідносин), реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Як зазначає позивач, ним виконано вищевказані вимоги, в електронному вигляді засобами програмного забезпечення «M.Е.doc.», 15.01.2019 направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні № 44 та № 45 від 21.12.2018.

Дата та час направлення податкових накладних до ЄРПН підтверджується витягами з програмного забезпечення «M.Е.doc.» та листом Товариства з обмеженою відповідальністю «М.Е.ДОК» за вихідним № 06/01-01 від 06.01.2022. Судом встановлено, що відповідно до вказаних доказів, податкова накладна № 44 від 21.12.2018 підписана та надіслана 15.01.2019 о 16:41; податкова накладна № 45 від 21.12.2018 підписана та надіслана 15.01.2019 о 16:23 (а.с.14-25, 89-90).

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла станом на дату виникнення спірних правовідносин), підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла станом на дату виникнення спірних правовідносин), якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Судом встановлено, що податкові накладні № 44 та № 45 від 21.12.2018 складені з дотриманням вимог Податкового кодексу України, зупинення їх реєстрації не мало місця. Квитанція про неприйняття вказаних податкових накладних або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин позивачеві протягом операційного дня 15.01.2019 та в подальшому не надсилалась. Відповідно до інформації з програмного забезпечення «M.Е.doc.», за результатами контролю податкових накладних № 44 та № 45 від 21.12.2018 складено висновок «не містить помилок».

Вказані обставини відповідачем не заперечувались.

Відповідно до пункту 14 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі Порядок № 1246) (в редакції, що діяла станом на дату виникнення спірних правовідносин), квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно положень пунктів 2 і 3 Порядку № 1246 (в редакції, що діяла станом на дату виникнення спірних правовідносин), операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Вказана дата 15.01.2019 припала на операційний день, що не заперечується відповідачем.

З огляду на сукупність встановлених судом обставин та вимог законодавства, Державна фіскальна служба України була зобов`язана прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 44 та № 45 від 21.12.2018 в межах операційного дня 15.01.2019. Проте, всупереч положення законодавства, вказані податкові накладні в межах операційного дня 15.01.2019 не зареєстровані, квитанції позивачеві не надіслано.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла станом на дату виникнення спірних правовідносин), якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що податковий орган зобов`язаний в будь-якому випадку надіслати платнику квитанцію про прийняття або неприйняття податкової накладної (із зазначенням відповідних причин), а в разі, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічні висновки щодо застосування вищевказаних положень законодавства викладено у постановах Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 640/12237/19, від 22.11.2021 у справі № 160/10558/19.

Зі змісту листа Товариства з обмеженою відповідальністю «М.Е.ДОК» за вихідним № 06/01-01 від 06.01.2022 вбачається, що в процесі відправки електронних звітів та отримання квитанцій від контролюючого органу, сервера розробника не задіяні, а відповідно, несвоєчасна реєстрація податкових накладних в ЄРПН чи несвоєчасне отримання позивачем квитанції № 1 не було обумовлене використовуваним позивачем програмним забезпеченням (КП «M.E.Doc»). Крім того, відправка податкових накладних № 44 та № 45 від 21.12.2018 здійснена 15.01.2019 в штатному режимі.

Відповідач проти вказаної інформації не заперечував, доказів на її спростування не надав.

Згідно пункту 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20.01.2012 (Заява № 29979/04), державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Виходячи з вказаного, суд доходить висновку, що податкові накладні № 44 та № 45 від 21.12.2018 вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.01.2019. Відповідно, позивачем не допущено порушення вимог статті 201 Податкового кодексу України.

В заперечення проти вказаних обставин, відповідач у відзиві зазначає, що податкова накладна № 44 від 21.12.2018 відправлена на реєстрацію до ЄРПН 16.01.2019 о 10:20, а податкова накладна № 45 від 21.12.2018 16.01.2019 о 15:12.

Під час вирішення цієї справи, суд враховує наступне.

Згідно вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла станом на дату виникнення спірних правовідносин), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла станом на дату виникнення спірних правовідносин), не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З викладених положень законодавства слідує, що незважаючи на те, що податкові накладні № 44 та № 45 від 21.12.2018 вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.01.2019, однак, для реалізації контрагентом позивача (Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Енергосфера», код ЄДРПОУ 36396866) права на отримання податкового кредиту з ПДВ, вказаний контрагент повинен мати можливість отримати відповідні податкові накладні з Єдиного реєстру податкових накладних, які є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Тобто, податкові накладні № 44 та № 45 від 21.12.2018 повторно надіслані 16.01.2019 до ЄРПН з легітимною метою забезпечення можливості отримання контрагентом податкового кредиту з ПДВ.

Обставина того, що податкові накладні № 44 та № 45 від 21.12.2018 надіслані для реєстрації до ЄРПН 16.01.2019 є тотожними до податкових накладних № 44 та № 45 від 21.12.2018, що були надіслані до ЄРПН 15.01.2019 підтверджується витягами з програмного забезпечення «M.Е.doc.» та листом Товариства з обмеженою відповідальністю «М.Е.ДОК» за вихідним № 06/01-01 від 06.01.2022 (а.с.89-90).

Надані відповідачем докази не спростовують вказаних висновків.

У випадку повторної реєстрації податкових накладних внаслідок не отримання квитанції про неприйняття первинно поданих для реєстрації податкових накладних, первісно подана податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.06.2018 у справі № 806/2219/16, у постанові від 22.11.2021 у справі № 160/10558/19.

З вищевикладеного суд приходить до висновку, що податкові накладні № 44 та № 45 від 21.12.2018 вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.01.2019, незалежно від факту здійснення їх повторної реєстрації.

Виходячи з встановлених судом обставин, притягнення позивача до відповідальності, встановленої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України з урахуванням меж відповідальності платника податку на додану вартість в механізмі реєстрації податкової накладної в ЄРПН, не відповідає правильному застосуванню норм пункту 201.10 статті 201 ПК та Порядку № 1246.

Відповідно до абзацу тринадцятого пункту 201.10 статті 201 ПК України якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Текстове викладення цієї норми не дає підстав для її неоднозначного тлумачення.

Ураховуючи наведене, суд доходить висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким застосовано штраф за порушення строків реєстрації податкових накладних, прийнято відповідачем не на підставі та не в межах наданих повноважень.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 15.07.2021 у справі № 640/12237/19.

Позивач не повинен нести відповідальність за надходження на технічному рівні податкових накладних до контролюючого органу, оскільки на нього покладений лише обов`язок щодо їх надіслання до ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.11.2021 у справі № 160/10558/19.

Разом з тим, суд критично оцінює інші доводи, викладені учасниками справи. Позивач у позовній заяві посилається на положення підпункту 112.8.7. пункту 112.8. статті 112 Податкового кодексу України, як підстави звільнення від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Оскільки вказана норма передбачає звільнення від фінансової відповідальності за вчинення правопорушень, то з огляду на те, що досліджуваними в рамках цієї справи діяннями позивача не вчинено податкового чи іншого правопорушення, суд доходить висновку про безпідставність посилання позивача на положення підпункту 112.8.7. пункту 112.8. статті 112 Податкового кодексу України.

В свою чергу доводи, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву не знайшли свого підтвердження в ході розгляду цієї справи.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов`язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення покладено на контролюючий орган.

Однак, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, суд, оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи в їх сукупності приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 12.11.2021 № 00084271806, винесене Головним управлінням Державної податкової служби у Полтавській області є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальні системи автоматизації" (вул. Коцюбинського 2А, Полтава, код ЄДРПОУ 34612093) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, Полтава, код ЄДРПОУ 44057192) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 12.11.2021 №0084271806.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальні системи автоматизації" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21 лютого 2022 року.

Головуючий суддя Г.В. Костенко