Постанова

від 07.09.2023 по справі 440/17108/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Костенко Г.В.

07 вересня 2023 р. Справа № 440/17108/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальні системи автоматизації» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В с т а н о в и в:

09.12.2021 позивач товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріальні системи автоматизації" (надалі по тексту - ТОВ "Індустріальні системи автоматизації", підприємство) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі по тексту - ГУ ДПС в Полтавській області, контролюючий орган, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.11.2021 № 00084271806.

Вимоги мотивував тим, що відповідачем була проведена камеральна перевірка. За результатами перевірки складено акт перевірки №8453/16-31-18-06-11/34612093 від 25.10.2021, в якому зафіксовано порушення вимог статті 201 Податкового кодексу України. На підставі вказаного акта прийняте податкове повідомлення-рішення від 12.11.2021 № 00084271806 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 109 773,90 грн.

Позивач з рішенням відповідача не погоджується, вважає його незаконним та зазначає, що позивачем виконано вимоги Податкового кодексу України в повному обсязі.

Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач зазначив, що позивачем несвоєчасно зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №44 від 21.12.2018 та податкову накладну №45 від 21.12.2018. У задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 вимоги адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальні системи автоматизації" задоволено повністю.

Судовим рішенням визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 12.11.2021 №0084271806.

За рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь підприємства стягнуто витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Судове рішення вмотивовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким застосовано штраф за порушення строків реєстрації податкових накладних, прийнято відповідачем не на підставі та не в межах наданих повноважень. Суд зазначив, що позивач не повинен нести відповідальність за надходження на технічному рівні податкових накладних до контролюючого органу, оскільки на нього покладений лише обов`язок щодо їх надіслання до ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Полтавській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що в ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Індустріальні Системи Автоматизації» в ЄРПН зареєстровано податкові накладні, з порушенням термінів передбачених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: накладні виписані на адресу ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОСФЕРА" від 21.12.2018 № 44 та № 45 із затримкою реєстрації 1 календарний день.

Вказує, що результати камеральної перевірки по ТОВ «Індустріальні Системи Автоматизації» свідчать про порушення терміну реєстрації податкових накладних, встановлених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно зареєстровано податкові накладні за грудень 2018 на суму ПДВ 1 097 739 грн (з затримкою до 15 календарних днів).

Аргументи, наведені контролюючим органом в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач, ТОВ "Індустріальні системи автоматизації", просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, обґрунтовуючи таке прохання доводами, які по сутті аналогічні підставам звернення до суду, викладеними у позовній заяві.

Зазначає, що відповідач не заперечує проти наведеної у позовній заяві інформації про своєчасне відправлення позивачем податкових накладних № 44 та № 45 від 21.12.2018 протягом операційного дня 15.01.2019, не надає доказів на її спростування. Таким чином, в силу прямої норми законодавства (правової фікції), передбаченої пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкові накладні № 44 та № 45 від 21.12.2018 вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.01.2019.

Посилається на правову позицію викладену Верховним Судом у постановах від 26.06.2018 у справі № 806/2219/16, від 22.11.2021 у справі № 160/10558/19.

Вказує, що податкові накладні № 44 та № 45 від 21.12.2018 вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.01.2019. Наведені відповідачем доводи щодо повторної реєстрації 16.01.2019 податкових накладних № 44 та № 45 від 21.12.2018 не спростовують твердження (підстави позову), що викладені в позовній заяві. Інших доводів чи доказів на спростування вказаного доводу позовної заяви відповідачем не надано.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючи органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системного електронного адміністрування податку на додану вартість ( даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми ( грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Полтавській області проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальні системи автоматизації" з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2018 рік.

За результатами відповідачем складено акт перевірки №8453/16-31-18-06-11/34612093 від 25.10.2021, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог статті 201 Податкового кодексу України щодо строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2018 рік.

Відповідно до акту перевірки, податкову накладну № 44 від 21.12.2018, сума ПДВ за якою становить 1 082 814,85 грн, позивачем зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних 16.01.2019; податкову накладну № 45 від 21.12.2018, сума ПДВ за якою становить 14924,13 грн, позивачем зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних 16.01.2019. Виходячи з вказаного, в акті перевірки констатовано порушення позивачем вимог статті 201 Податкового кодексу України щодо строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі акту перевірки та положень пункту 120-1.1. статті 120-1 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення від 12.11.2021 № 00084271806 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальні системи автоматизації» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 109773,90 грн за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010.

Пунктами 2, 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктами 12-14 вищевказаного Порядку, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Якщо платником податку надіслано для реєстрації кілька примірників однієї податкової накладної та/або розрахунку коригування, зареєстрованими вважаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, відомості яких внесені до Реєстру, та платнику податку надіслана відповідна квитанція.

Таким чином, строки, визначені для реєстрації ПН, встановлені у календарних днях, при цьому право платника податку для реєстрації ПН пов`язане виключно з операційним днем, який відповідно до Порядку № 1246 триває з 8-ї до 20-ї години. Разом з тим, податковий орган в будь-якому випадку зобов`язаний протягом операційного дня надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття ПН, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації ПН.

Оскільки законодавством встановлено чіткі та обмежені строки для реєстрації ПН, задля уникнення порушення платником податків граничних строків для реєстрації ПН у випадку, коли гранична дата припадає на вихідний чи святковий день, положеннями Порядку № 1246 та пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПНП.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем в електронному вигляді засобами програмного забезпечення «M.Е.doc.», 15.01.2019 направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні № 44 та № 45 від 21.12.2018.

Дата та час направлення податкових накладних до ЄРПН підтверджується витягами з програмного забезпечення «M.Е.doc.» та листом Товариства з обмеженою відповідальністю «М.Е.ДОК» за вихідним № 06/01-01 від 06.01.2022.

Судом встановлено, що відповідно до вказаних доказів, податкова накладна № 44 від 21.12.2018 підписана та надіслана 15.01.2019 о 16:41; податкова накладна № 45 від 21.12.2018 підписана та надіслана 15.01.2019 о 16:23.

Вказана дата 15.01.2019 припала на операційний день, що не заперечується відповідачем.

З огляду на сукупність встановлених судом обставин та вимог законодавства, Державна фіскальна служба України була зобов`язана прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 44 та № 45 від 21.12.2018 в межах операційного дня 15.01.2019.

Проте, всупереч положення законодавства, вказані податкові накладні в межах операційного дня 15.01.2019 не зареєстровані, квитанції позивачеві не надіслано.

Однак, з огляду на зазначені обставини та з врахуванням правових наслідків, передбачених пунктом 201.10 Податкового кодексу, суд дійшов висновку, що податкові накладні № 44 та № 45 від 21.12.2018 вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних в день їх надіслання, а саме 15.01.2019.

З огляду на те, що позивач своєчасно подав ПН для проведення їх реєстрації, тобто виконав обов`язки, передбачені вказаними положеннями ПК України та Порядку № 1246, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ці ПН вважаються зареєстрованими в ЄРПН в день їх надіслання, а саме 15.01.2019, а тому підстави для висновків про порушення позивачем термінів реєстрації ПН та застосування штрафних санкцій відсутні.

Аналогічні висновки щодо застосування вищевказаних положень законодавства викладено у постановах Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 640/12237/19, від 22.11.2021 у справі № 160/10558/19.

Крім того, колегія суддів зауважує, що всупереч приписам частини другої статті 77 КАС України відповідач не спростував належними доказами дані протоколів руху документа/звіту та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій.

Як вже було зазначено вище, відповідно до абзацу 10 п.201.10 ст.201 ПК України якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, відповідачем не надано доказів надіслання позивачу квитанцій про прийняття або неприйняття податкових накладних № 44 та № 45 від 21.12.2018 протягом операційного дня 15.01.2019.

Квитанції про прийняття податкових накладних надіслано лише 16.01.2019, тобто на наступний операційний день за днем їх подання.

Зі змісту листа Товариства з обмеженою відповідальністю «М.Е.ДОК» за вихідним № 06/01-01 від 06.01.2022 вбачається, що в процесі відправки електронних звітів та отримання квитанцій від контролюючого органу, сервера розробника не задіяні, а відповідно, несвоєчасна реєстрація податкових накладних в ЄРПН чи несвоєчасне отримання позивачем квитанції № 1 не було обумовлене використовуваним позивачем програмним забезпеченням (КП «M.E.Doc»). Крім того, відправка податкових накладних № 44 та № 45 від 21.12.2018 здійснена 15.01.2019 в штатному режимі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та апеляційній скарзі зазначає, що податкова накладна № 44 від 21.12.2018 відправлена на реєстрацію до ЄРПН 16.01.2019 о 10:20, а податкова накладна № 45 від 21.12.2018 16.01.2019 о 15:12.

Згідно вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла станом на дату виникнення спірних правовідносин), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла станом на дату виникнення спірних правовідносин), не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З викладених положень законодавства слідує, що незважаючи на те, що податкові накладні № 44 та № 45 від 21.12.2018 вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.01.2019, однак, для реалізації контрагентом позивача (Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Енергосфера») права на отримання податкового кредиту з ПДВ, вказаний контрагент повинен мати можливість отримати відповідні податкові накладні з Єдиного реєстру податкових накладних, які є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, податкові накладні № 44 та № 45 від 21.12.2018 повторно надіслані 16.01.2019 до ЄРПН з легітимною метою забезпечення можливості отримання контрагентом податкового кредиту з ПДВ.

Обставина того, що податкові накладні № 44 та № 45 від 21.12.2018 надіслані для реєстрації до ЄРПН 16.01.2019 є тотожними до податкових накладних № 44 та № 45 від 21.12.2018, що були надіслані до ЄРПН 15.01.2019 підтверджується витягами з програмного забезпечення «M.Е.doc.» та листом Товариства з обмеженою відповідальністю «М.Е.ДОК» за вихідним № 06/01-01 від 06.01.2022.

Надані відповідачем докази не спростовують вказаних висновків.

Колегія суддів зазначає, що у випадку повторної реєстрації податкових накладних внаслідок не отримання квитанції про неприйняття первинно поданих для реєстрації податкових накладних, первісно подана податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.06.2018 у справі № 806/2219/16, у постанові від 22.11.2021 у справі № 160/10558/19.

З вищевикладеного суд приходить до висновку, що податкові накладні № 44 та № 45 від 21.12.2018 вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.01.2019, незалежно від факту здійснення їх повторної реєстрації.

Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким застосовано штраф за порушення строків реєстрації податкових накладних, прийнято відповідачем не на підставі та не в межах наданих повноважень.

Колегія суддів зазначає, що позивач не повинен нести відповідальність за надходження на технічному рівні податкових накладних до контролюючого органу, оскільки на нього покладений лише обов`язок щодо їх надіслання до ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

Доводи апеляційної скарги не підтверджують порушення позивачем норм Податкового кодексу та жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні.

До того ж, колегія суддів наголошує, що податковий орган в апеляційній скарзі обмежився фактично лише викладом обставин та норм права, проте не зазначив та не обґрунтував в чому саме полягає неправильне застосування (порушення) судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, що саме не було досліджено судом першої інстанції, чи в чому полягає невідповідність висновків суду обставинам справи.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Інші доводи апеляційної скарги означених висновків колегії суддів не спростовують.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 КАС України немає.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц