Рішення

від 21.02.2022 по справі 560/13220/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/13220/21

РІШЕННЯ

іменем України

21 лютого 2022 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С.розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання дії протиправною та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправними дій експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області щодо викладення зауважень у пункті 9 Висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 06.04.2021 за № 6326/82-21 та стягнення моральної шкоди.

Позивач покликається на те, що він декілька раз звертався до територіальних органів Держгеокадастру з метою погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 7124981000:01:006:0681, на що отримував відмови. Позивач зазначає, що відмови територіальних органів Держгеокадастру він оскаржував до суду і судовими рішеннями відповідні висновки державних експертів скасовувались.

У липні 2019 року проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки був вперше поданий на погодження до територіального органу, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, відповідно до статті 186 та 186-1 Земельного кодексу України. Експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру в Івано - Франківській області проект землеустрою був розглянутий та наданий висновок щодо непогодження проекту (у пункті 9 цього висновку міститься зауваження, що земельна ділянка з кадастровим номером 7124981000:01:006:0681 відсутня в Державному земельному кадастрі. Привести кадастровий план та інші матеріали проекту у відповідність. За підсумковою оцінкою проект землеустрою експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області не погоджується)

У подальшому під час наступних спроб погодження проекту землеустрою йому надавались інші висновки державних експертів, які містили зауваження. Розробником проект був поданий повторно на погодження та за наслідками його розгляду був отриманий висновок експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 06.04.2021 № 6326/82-21 про те, що проект землеустрою не погоджується. Позивач з цим не погоджується, оскільки вважає, що органами Держгеокадастру може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо замовником не було усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Позивач вважає, що не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин, ніж ті, що були вказані у первинному висновку, або вказати інші недоліки. Викладаючи свої зауваження в оскаржуваному висновку, експерт не врахував того, що зміст її зауважень не відповідає змісту попередніх висновків. Таким чином, оскільки зміст зауваження, викладеного у п. 9 спірного Висновку, був відсутній у первинному висновку від 19.07.2019 року, експерт не мав права не погоджувати проект землеустрою.

Відповідач подав відзив, де позов не визнає. Покликається на те, що висновок надай в межах повноважень та відповідно до вимог законодавства. Зазначає, що відмова у погодженні проекту землеустрою можлива з підстав його невідповідності вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації, та у зв`язку із неусуненням недоліків, на які було наголошено у попередньому висновку. На думку відповідача, експерт державної експертизи розглянувши поданий позивачем проект землеустрою, відмовив у його погодженні у зв`язку з тим, що він не відповідав вимогам Земельного кодексу України та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам. У п. 9 висновку містились зауваження до поданої документації із землеустрою, відтак при прийнятті висновку експерт діяв в межах та у спосіб, визначений законом. Також зазначає, що позивач не дотримав порядку оскарження висновку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері земельних відносин, а тому його звернення до суду є передчасним. Зважаючи на це, відповідач просить у позові відмовити.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що 10.06.2019 між ОСОБА_1 як замовником і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (виконавець) укладений договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відповідно до п. 1.1. цього Договору виконавець зобов`язується розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована за адресою: за межами населеного пункту с. Білозір`я Черкаського району Черкаської області, площею 11,7404 га, кадастровий номер 7124981000:01:006:0681.

Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки було подано на погодження до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин - Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

За результатами розгляду проекту експертом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області прийнятий Висновок № 6326/82-21 від 06.04.2021 року про розгляд документації із землеустрою, яким відмовлено в погодженні проекту землеустрою. Пунктом 8 Висновку визначено, що цей проект землеустрою не відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам. У п. 9 Висновку Зауваження та пропозиції до документації із землеустрою вказане наступне зауваження: "Конфігурація земельної ділянки, яка планується до відведення, перетинає межі наявних в ДЗК земельних ділянок, які перебувають у приватній власності з кадастровими номерами: 7124981000:01:006:0710, 7124981000:01:006:0714, 7124981000:01:006:0715, 7124981000:01:006:0713, 7124981000:01:006:0711, 7124981000:01:006:0712 в цілому. Крім того, враховуючи вимоги абзацу 5 частини 6 статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини"

Також до отримання цього висновку позивач вже звертався до територіальних органів Держгеокадастру з метою погодження цього ж проекту, на що отримав відмови, які оскаржував до суду.

Правові, організаційні і фінансові основи здійснення державної експертизи землевпорядної документації та порядок її проведення визначає Закон України Про державну експертизу землевпорядної документації від 17 червня 2004 №1808-IV (далі - Закон № 1808-IV) Згідно зі статтею 1 Закону № 1808-IV Державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.

Об`єктами державної експертизи є документація із землеустрою та документація з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріали і документація державного земельного кадастру (стаття 6 Закону № 1808-IV). Статтею 32 Закону №1808-IV встановлено, що державна експертиза проводиться шляхом розгляду документації та матеріалів, а за необхідності - шляхом проведення обстежень у натурі (на місцевості). При проведенні державної експертизи досліджуються, перевіряються, аналізуються та оцінюються: питання дотримання вимог законодавства та встановлених стандартів, норм і правил при прийнятті проектних рішень; відповідність передбачених документацією і матеріалами заходів завданням на проектування, вимогам раціонального використання та охорони земель, а також дотриманню законних прав та інтересів власників земельних ділянок та землекористувачів, держави і суспільства; еколого-економічна ефективність проектних рішень щодо запобігання їх негативного впливу на стан земельних ресурсів, суміжні земельні ділянки, ландшафт. Відповідно до частини третьої статті 7 Закону № 1808-IV виконавцями державної експертизи є експерти, які працюють у складі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи і мають високу кваліфікацію та спеціальні знання, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові працівники, які залучаються цими органами до її проведення відповідно до закону (далі - експерти державної експертизи).

Підпунктом 49 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, та підпунктом 28 пункту 4 Положення про територіальні органи Держгеокадастру, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року № 333, Держгеокадастр та його територіальні органи проводять в установленому законодавством порядку державну експертизу програм і проектів з питань землеустрою.

Отже, проведення державної експертизи проекту землевпорядної документації є компетенцією Держгеокадастру та його територіальних органів, а предметом експертизи є відповідність землевпорядної документації визначеним вимогам законодавства, стандартам, нормам та правилам.

Згідно з положеннями частин 1 та 2 статті 35 Закону №1808-IV результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об`єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки.

Організаційні засади і вимоги щодо проведення державної експертизи землевпорядної документації визначає Методика проведення державної експертизи землевпорядної документації, затверджена наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 03 грудня 2004 року № 391 (далі - Методика № 391).

Згідно з положеннями пункту 3.5 Методики № 391 на заключній стадії проведення державної експертизи узагальнюються результати експертних досліджень, готується висновок державної експертизи щодо доцільності затвердження землевпорядної документації. Висновок державної експертизи землевпорядної документації оформляється за типовою формою, встановленою Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 18 Закону № 1808-IV.

Так, підготовлені висновки державної експертизи повинні зводитись до трьох можливих варіантів:

- землевпорядна документація в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно та погоджується (у разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок);

- землевпорядна документація не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, повертається на доопрацювання;

- землевпорядна документація, яка не відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується.

Оцінка землевпорядної документації у висновках державної експертизи (за одним із вказаних варіантів) є обов`язковою (п. п. 3.5.3-3.5.4 Методики № 391).

Таким чином, підсумки державної експертизи відображаються у висновку, в якому експерт вказує на виявлені недоліки (якщо такі мали місце), необхідність доопрацювання проекту землевпорядної документації (у разі наявності недоліків).

Із системного аналізу наведених правових норм вбачається, що проведення експертизи проекту землевпорядної документації та формулювання за її наслідками висновку, в тому числі про доопрацювання проекту відповідної документації, є виключною компетенцією органів Держгеокадастру.

У той же час, законом передбачена процедура оскарження висновку державної експертизи проекту землевпорядної документації до центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику в сфері земельних відносин.

Статтею 37 Закону № 1808-IV встановлено, що замовники або розробники об`єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи. У разі спростування висновків державної експертизи, до проведення повторної державної експертизи залучаються незалежні експерти. У разі відмови в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об`єктів державної експертизи мають право звернутися до суду. Висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вплинути на об`єктивність оцінки висновку. Позитивні висновки повторної державної експертизи є підставою для прийняття відповідним органом рішення або реалізації заходів, передбачених об`єктами державної експертизи, крім випадків оскарження їх у судовому порядку.

У постанові від 09 лютого 2021 року по справі №823/1853/16 стосовно аналогічних правовідносин Верховний Суд зазначає про те, що системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що заінтересовані особи, які не згодні з висновками експертизи, повинні подати обґрунтоване клопотання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який відповідно до Закону уповноважений розглядати такі клопотання. Право заінтересованих осіб на звернення до суду з позовами щодо положень висновків державної експертизи може бути реалізоване лише у разі відмови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи чи окремих їх положень або незгоди з висновками повторної експертизи ( аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 17.06.2020 за №808/1508/16, від 14.04.2020 у справі № 806/2643/16 та від 23.04.2020 у справі №814/3555/14)

Як видно зі змісту позовних вимог, позивач зазначає, що він оскаржує дії експерта щодо викладення зауважень у п. 9 Висновку. Зазначене в контексті доводів, на які він покликається, фактично свідчить про непогодження з Висновком експерта по суті, відтак питання щодо обґрунтованості такого висновку, а також правомірності дій посадової особи, яка його надала, повинне було вирішуватись насамперед центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Однак, доказів того, що позивач звертався до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Держгеокадастр) з заявою/клопотанням про спростування висновку державної експертизи, як це прямо передбачено Законом України Про державну експертизу землевпорядної документації , матеріали справи не містять.

Враховуючи це, суд приходить до висновку, що позивач не у повній мірі реалізував порядок оскарження Висновку, встановлений статтею 37 Закону № 1808-IV, а тому надання оцінки зауваженням, викладеним у Висновку державної експертизи у судовому порядку є передчасним.

Зважаючи на це, а також позицію Верховного Суду з вказаного питання, суд вважає, що позивачем не був дотриманий порядок оскарження Висновку, встановлений статтею 37 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації , відтак у позові слід відмовити.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 21 лютого 2022 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська, 4/1,Хмельницький,Хмельницька область,29000 39767479)

Головуючий суддя І.С. Козачок