Рішення

від 30.01.2022 по справі 826/17987/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2022 року м. Київ № 826/17987/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Навітас Інжиніринг»

до Відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у місті Києві

третя особа Святошинський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві

про визнання протиправними дії та скасувати податкову вимогу від 10.05.2017 року №Ю-15781-17,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Навітас інжиніринг» (далі також - позивач, ТОВ «Навітас Інжинірінг») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Святошинський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі також - третя особа, Святошинський РВДВС), в якому просить:

- визнати дії Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві щодо звернення до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві з заявою щодо примусового виконання податкової вимоги від 10.05.2017 року №Ю-15781-17 незаконними;

- скасувати в повному обсязі податкову вимогу від 10.05.2017 року №Ю-15781-17.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що грошове зобов`язання ТОВ «Навітас інжинірінг», щодо сплати заборгованості з єдиного внеску в розмірі 5496,64 гри. є неузгодженим, оскільки воно оскаржується в судовому порядку, а отже вимога про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2017 року №10-15781-17 підлягає скасуванню у зв`язку з неузгодженістю грошового зобов`язання, на підставі якого її винесено відповідачем. Відтак, позивач просить задовольнити позов.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2018 року позовну заяву позивача залишено без руху, в якій встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Позивач у встановлений строк недоліки позовної заяви усунув, тому суд визнав подану позовну заяву і додані до неї матеріали достатніми для відкриття провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу п`ятнадцять днів з дня вручення (отримання) цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Через канцелярію суду 21.11.2018 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, щодо зупинення стягнення на підставі вимоги від 10.05.2017 року №Ю-15781-17 з ТОВ «Навітас Інжинірінг» суми боргу в розмірі 5 496, 64 грн. у виконавчому провадженні №54295868.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2018 року в задоволенні заяви про забезпечення позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Навітас Інжинірінг» відмолено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2018 року у ГУ ДФС у м. Києві витребувано належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2017 року №Ю-15781-17.

11.12.2018 року засобами поштового зв`язку, відповідачем на виконання ухвали суду подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, в якому зазначено, що податкову вимогу від 10.05.2017 року №Ю-15781-17 погашено самостійно позивачем 11.07.2017 року, а також, що станом на 06.08.2018 року відповідно до даних інформаційно-телекомунікаційних систем в інтегрованій картці ТОВ «Навітас інжинірінг» (код ЄДРПОУ 39337473) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відсутня.

Через канцелярію суду 24.12.2018 року позивачем подано додаткові пояснення та додаткові документи. Згідно пояснень, позивач зазначає, що оплати суми боргу згідно оскаржуваної вимоги ним не здійснювалося, та станом на 24.12.2018 року без врахування боргу вказаного у вимозі, існує переплата по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Через канцелярію суду 16.01.2019 року подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що керуючись ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI із змінами та доповненнями та Інструкцією «Про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року№449, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві, в автоматичному режимі було сформовано та направлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2017 року №Ю-15781-17.

Відповідно до пункту 6 статті 25 Закону України №2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Податкова вимога від 10.05.2017 року №Ю-15781-17 погашено самостійно позивачем 11.07.2017 року та станом на 06.12.2018 року відповідно до даних інформаційних ресурсів ДФС за ТОВ «Навітас Інжинірінг» (код ЄДРПОУ 39337473) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відсутня. Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2019 року призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 20.02.2019 року. Визнано явку сторін обов`язковою, та зобов`язано ГУ ДФС у м. Києві надати в судове засідання належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують сплату боргу (недоїмки) ТОВ «Навітас Інжинірінг» податкової вимоги від 10.05.2017 року №Ю-15781-17.

20.02.2019 року згідно довідки у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному судове засідання в адміністративній справі №826/17987/17 знято з розгляду.

01.04.2019 року в судовому засіданні за клопотання відповідача розгляд справи відкладено до 18.04.2019 року.

08.04.2019 року через канцелярію суду представником відповідача надано додаткові пояснення, згідно яких зазначає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки згідно IC «Податковий блок» податкова вимога від 10.05.2017 року №Ю-15781-17 була відкликана 17.05.2018 року. Статтею 60 Податкового кодексу України встановлюється, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Отже, згідно статті 60 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VІ податкова вимога від 10.05.2017 року №Ю-15781-17 відкликана, на підставі чого представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

18.04.2019 року згідно довідки у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному судове засідання в адміністративній справі №826/17987/17 знято з розгляду.

05.06.2019 року в судовому засіданні за клопотання відповідача про надання часу для звернення до управління погашення боргу стосовно ТОВ «Навітас Інжиніринг», розгляд справи відкладено до 13.06.2019 року.

12.06.2019 року через канцелярію суду представником відповідача подано додаткові пояснення та копію відповіді від управління погашення боргу, згідно яких за ТОВ «Навітас Інжиніринг» заборгованість з єдиного внеску погашена, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2017 року №Ю-15781-17 відповідно до пункту 6 розділу VI Інструкції «Про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року№449, вважається відкликаною, а тому предмет позову відсутній.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Святошинським районним відділом державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві пояснень до суду не подано.

13.06.2019 року в судове засідання представник позивача не з`явився. Представник відповідача не заперечував про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

На підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Щодо питання процесуального правонаступництва. Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Постанова №893) Кабінет Міністрів України постановив ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у м. Києві.

Згідно абзацу третього пункту другого Постанови №893 територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються.

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (пункт 3 Постанови № 893).

Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Наказ № 529) утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у м. Києві.

Згідно наказу Державної податкової служби України від 24.12.2020 №755 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 року №529, повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови №893, розпочато з 01.01.2021 року.

Крім того, з метою реалізації Постанови №893 та враховуючи наказ Державної податкової служби України від 30.09.2020 року № 529, Державною податковою службою України видано наказ від 12.11.2020 року № 643 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС» та регламентовано, що кожен територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, є правонаступником майна, прав та обов`язків відповідного територіального органу ДПС, що ліквідується.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.10.2020 року внесено рішення №1000741100011086626 засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Таким чином, з 22.10.2020 року Головне управління ДПС у м. Києві перебуває у стані припинення, а повноваження та функції даного органу передано до Державної податкової служби України.

Водночас, 30.09.2020 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1000741030008085321 про створення Головного управління ДПС у м. Києві в якості філії (іншого відокремленого підрозділу) у складі Державної податкової служби України.

Отже, станом на день розгляду справи, функції та повноваження Головного управління ДПС у місті Києва (код ЄДРПОУ 43141267), перейшли до його правонаступника - відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011), з огляду на що, в порядку статті 52 КАС України суд замінює відповідача у справі - Головне управління ДПС у м. Києві на відокремлений підрозділ Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне. ТОВ «Навітас Інжинірінг» є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Рішенням ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 14.12.2015 року №0029921706 до ТОВ «Навітас Інжинірінг» застосовано штрафні санкції та пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальну суму 10882, 64 грн. за період з 21.02.2015 року по 30.10.2015 року, яким нараховано штрафні санкції у розмірі 10 029,29 грн. та нараховано пеню 853, 35 грн.

Не погоджуючись із рішенням контролюючого органу, 29.12.2015 року позивачем подано скаргу до ГУ ДФС у м. Києві. Рішенням ГУ ДФС у м. Києві від 28.01.2016 року №1431/10/26-15-10-08-16 скаргу залишено без задоволення, а рішення ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві без змін.

В свою чергу, 04.08.2016 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом (вх.№826/11985/16) до ГУ ДФС у м. Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 14.12.2015 року №0029921706 про застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальну суму 10882, 64 грн. за період з 21.02.2015 року по 30.10.2015 року.

Під час розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва справи №826/11985/16 у порядку письмового провадження, 10.05.2017 року ГУ ДФС у м. Києві винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2017 року №Ю-15781-17 щодо сплати заборгованості єдиного внеску в розмірі 5 496,64 грн., яку отримано позивачем 08.06.2017 року.

Не погоджуючись з вищевказаною вимогою ТОВ «Навітас інжинірінг» звернулося із скаргою до Державної фіскальної служби України, відповідно до якої просило скасувати в повному обсязі вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2017 року №10-15781-17 ГУ ДФС у м. Києві, щодо сплати заборгованості з єдиного внеску в розмірі 5496,64 грн.

Відомостей щодо розгляду скарги відповідачем матеріали справи не містять. Святошинським районним відділом державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві 20.07.2017 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вимоги від 10.05.2017 року №Ю-15781-17 про стягнення з ТОВ «Навітас інжинірінг» суми боргу в розмірі 5496,64 грн.

Не погоджуючись із діями відповідача та вважаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2017 року №Ю-15781-17 ГУ ДФС у м. Києві, щодо сплати заборгованості з єдиного внеску в розмірі 5496,64 грн. протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Згідно з пунктом першим частини першої статті 4 цього Закону платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом першим частини другої статті шостої Закону № 2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За приписами частин п`ятої, сьомої, восьмої статті дев`ятої Закону № 2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах чотири та п`ять, 5-1 частини першої статті четвертої цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому, в силу приписів норми пункту першого частини 10 статті дев`ятої зазначеного Закону днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів. Відповідно до частини 11 статті дев`ятої, частини 10 та 11 статті 25 Закону № 2464-VІ у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Разом з тим, відповідно до частини 10 статті 25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч. 13 ст. 25 Закону № 2464-VI).

Отже, днем сплати єдиного внеску є саме списання коштів з рахунку платника податків та зарахування таких коштів на рахунок органів доходів і зборів.

Згідно пункту 14.1.175 статті14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 14.1.39 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Разом з тим, відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 Податкового кодексу України). Згідно із положеннями пункту 14.1.153 статті 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно частини першої пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Отже, податкова вимога надсилається якщо є податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк.

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 (далі по тексту - Інструкція).

Відповідно до частини першої статті 13 Закону №2464-VI органи доходів і зборів мають право, серед іншого: отримувати безоплатно від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і від осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску, а також інші відомості, необхідні для виконання органами доходів і зборів функцій, передбачених цим Законом; застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом; стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску; у разі виявлення фактів порушення порядку нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску звертатися в установленому законом порядку до відповідних правоохоронних органів; здійснювати інші функції, передбачені законодавством.

В частині першій статті 25 Закону №2464-VI зазначено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною третьою статі 25 Закону №2464-VI передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Так, відповідно до пункту 1 розділу VI Інструкції №449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Згідно з пунктом 2 розділу VI Інструкції №449 у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції №449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

У пункті 4 розділу VI Інструкції №449 закріплено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи) (Вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) фізичним особам - підприємцям, в тому числі тим, які обрали спрощену систему оподаткування, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Згідно з частиною четвертою VІ розділу Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи). Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику.

У відповідності до пунктів першого та другого розділу VII Інструкції за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Відповідно до частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" до платників, визначених підпунктами 1- 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум; за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. Відповідно до пункту п`ятого Інструкції на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Документи, які є підставою для нарахування пені: документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк її сплати, - звіт платника щодо нарахування єдиного внеску (з додатним значенням); вимога про донараховані суми єдиного внеску за актами документальних перевірок або повідомленням-розрахунком; рішення суду; документи, що підтверджують суму та дату погашення недоїмки за єдиним внеском, - виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; корінець прибуткового документа про приймання установою банку платежів готівкою; звіт платника щодо нарахування єдиного внеску з від`ємним значенням; відомості або довідка (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; свідоцтво про смерть фізичної особи. Таким чином, а несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Таким чином, у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску на платників єдиного внеску накладається штраф, розрахунок якого здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, а на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня; при цьому факти порушень законодавства щодо несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий пункту 56.18 статті 56 ПК України).

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пункт 59.3 статті 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі звернення ГУ ДФС у м. Києві до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, останнім 20.07.2017 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вимоги від 10.05.2017 року №Ю-15781-17 про стягнення з ТОВ «Навітас Інжинірінг» суми боргу в розмірі 5496,64 грн.

Отже, як встановлено під час розгляду справи, відповідачем сформовано оскаржувану податкову вимогу від 10.05.2017 року №10-15781-17, проте судом встановлено, що у даній справі сума грошового зобов`язання не була узгодженою: позивач, не погодившись із податковим повідомленням-рішенням відповідача від 14.12.2015 року №0029921706 оскаржив його у судовому порядку. А податкову вимогу від 10.05.2017 року №10-15781-17 оскаржено в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, однак відомостей щодо розгляду скарги відповідачем матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що звернення ГУ ДФС у м. Києві до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві з заявою щодо примусового виконання податкової вимоги від 10.05.2017 року №Ю-15781-17 є передчасним, а тому є протиправним.

Враховуючи зазначене, суд вважає позовні вимоги щодо визнання дій Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві щодо звернення до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві з заявою щодо примусового виконання податкової вимоги від 10.05.2017 року №Ю-15781-17 протиправними, підлягають задоволенню.

Суд зауважує, що відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Щодо позовних вимог про скасування податкової вимоги ГУ ДФС у м. Києві від 10.05.2017 року №Ю-15781-17, суд зазначає наступне.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.10.2018 року по справі №826/11985/16 визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 14.12.2015 року №0029921706 про застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальну суму 10 882,64 грн. за період з 21.02.2015 року по 30.10.2015 року щодо ТОВ «Навітас Інжинірінг».

Відповідно до листа (копія наявна в матеріалах справи) щодо надання інформації про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2017 року №10-15781-17, Управління погашення боргу ГУ ДФС у м. Києві від 05.06.2019 року №4841/26-15-17-04-18, повідомило, що станом на 17.05.2018 року відповідно до даних інформаційних ресурсів ДФС за ТОВ «Навітас Інжинірінг» (код ЄДРПОУ 39337473) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування погашена, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2017 року №10-15781-17 відповідно до пункту 6 розділу VI Інструкції «Про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року№449, вважається відкликаною. У зв`язку із погашенням заборгованості до ВДВС Святошинського ГТУЮ у м. Києві відповідачем направлено повідомлення від 05.12.2018 року № 228.

Статтею 60 Податкового кодексу України встановлюється, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;

60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу;

60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;

60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

60.2. У випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

60.3. У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.

60.4. У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

60.5. У випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

60.6. Якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Враховуючи зазначене, а також у зв`язку з встановленням судом факту, що податкова вимога ГУ ДФС у місті Києві від 10.05.2017 року №10-15781-17 є відкликаною, а також у зв`язку із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва по справі від 03.10.2018 року по справі №826/11985/16, яким визнано протиправним та скасоване рішення Головного управління ДФС у м. Києві 14.12.2015 року №0029921706, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині скасування оскаржуваної податкової вимоги від 10.05.2017 року №10-15781-17.

Згідно частини першої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами. України.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з платіжними дорученнями від 28.12.2017 року №3202 та від 25.01.2018 року №3278, що містяться в матеріалах справи за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у загальній сумі 3200 грн.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у місті Києві у розмірі 1600 грн., тобто, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Навітас Інжиніринг» задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві щодо звернення до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві з заявою щодо примусового виконання податкової вимоги від 10.05.2017 року №Ю-15781-17. 3. Стягнути з бюджетних асигнувань відокремленого підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Навітас Інжиніринг» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Навітас Інжиніринг» ( код ЄДРПОУ 39337473, адреса: 03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, буд. 3);

Відповідач: відокремлений підрозділ Державної податкової служби України Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Святошинський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (код ЄДРПОУ 34999049, адреса: 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9).

Повне судове рішення складено 31.01.2022 року.

Суддя Л.О. Маруліна